ЗМІСТ Завдання на курсовий проект 4 ВСТУП 5 1. Детальний план та опис об'єкту захисту і видів інформації, що циркулюють на об'єкті 7 1.1 Відомості з акту обстеження 7 1.2 Канали витоку інформації та загальна модель загроз 18 2. Накази та технічне завдання на виконання робіт з ПСЗІ 20 3. Перелік організаційних та організаційно-технічних заходів на об'єкті 23 4. Перелік технічних заходів на об'єкті 26 5. Розрахунок необхідних розмірів контрольованої зони і максимально допустимих відстаней розташування основних і допоміжних засобів на об'єкті 28 6. Вибір типу екранування ТЗПІ 29 7. Вибір типу схеми та розрахунок елементів системи заземлення 30 8. Пошук радіозакладних пристроїв та диктофонів. Протидія їх роботі 31 9. Порядок організації локальної мережі, адміністрування, розподіл прав доступу користувачів, захист програмного забезпечення та захист інформації від витоку через ПЕМВ 32 10. Захист акустичної інформації. Звукоізоляція та акустичне маскування 33 11. Захист телефонних каналів зв’язку 35 12. Порядок атестації, сертифікації та періодичність перевірки спроектованої системи та її елементів 39 ВИСНОВКИ 41 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 42 Дотаток А 44 3 4 Завдання на курсовий проект Об’єкт і його х арактеристики вибираються відповідно до порядкового номера студента в списку групи: 11 (об’єкт відповідно до останньої цифри - 1). Об'єкт Номер варіанту *1 *2 *3 *4 *5 *6 *7 *8 *9 *0 Галицька районна державна адміністрація * Характеристики об’єкту Вар Детальніше розглянути захист № Кількість кімнат Поверх Висота кімнат Розта- шування кімнат Кількість комп’ют. Акустич. захист Телефон. лінії Категорія приміщ. 11 6 4 2,8 2 ряди 9 # 3 5 ВСТУП Сучасне підприємство – велика кількість різнорідних компонентів, об'єднаних в складну систему для виконання поставлених цілей, які в процесі функціонування підприємства можуть модифікуватися. Різноманіття та складність впливу внутрішніх та зовнішніх чинник ів, які часто не піддаються чіткому кількісному оцінюванню, призводять до того, що ця складна система може набувати нові якості, не властиві її складовим компонентам. У 60 –70 рр. ХХ ст. проблема захисту інформації вирішувалася досить ефективно застосуванням в основному організаційних заходів. До них належали: режимні заходи, охорона, сигналізація і найпростіші програмні засоби захисту інформації[1]. “Розподілення” інформації по місцях зберігання і обробки загострило ситуацію з її захистом. З'яв илися дешеві персональні комп'ютери. Це дало можливість побудови мереж ЕОМ (локальних, глобальних, національних і транснаціональних), які можуть використовувати різні канали зв'язку. Ці чинники сприяють створенню високоефективних систем розвідки і отриманн я інформації. Вони знайшли відображення і на сучасних підприємствах [2]. Основною проблемою реалізації систем захисту є: – з одного боку, забезпечення надійного захисту ідентифікації, що знаходиться в системі інформації: унеможливлення випадкового і навмис ного отримання інформації сторонніми особами, розм ежування доступу до пристроїв і ресурсів системи всіх користувачів, адміністрації та обслуговуючого персоналу; – з іншого боку, системи захисту не повинні створювати помітних незручностей користувачам в ході їх роботи з ресурсами системи. Проблема забезпечення бажаного рівня захисту інформації досить складна, що вимагає для свого рішення не просто здійснення деякої сукупності наукових, науково-технічних і організаційних заходів і застосування спеціальних зас обів і методів, а створення цілісної системи організаційно -технологічних заходів і застосування комплексу спеціальних засобів і методів із ЗІ . 6 На основі теоретичних досліджень і практичних робіт у сфері ЗІ сформульований системно-концептуальний підхід до захисту інформації. Комплексний (системний) підхід до побудови будь -якої системи містить в собі: перш за все, вивчення об'єкта впроваджуваної системи; оцінювання загроз безпеки об'єкта; аналіз засобів, якими будемо оперувати при побудові системи; оцінку ек ономічної доцільності; вивчення самої системи, її властивостей, принципів роботи та можливість збільшення її ефективності; співвідношення всіх внутрішніх і зовнішніх чинників; можливість додаткових змін в процесі побудови системи і повну організацію всього процесу від початку до кінця. Метою виконання курсового проекту є поглиблення теоретичних та практичних знань з питань захисту інформації, набуття навиків з розробки технічних рішень і вміння застосовувати теоретичні знання на практиці при побудові комплексної системи захисту. Об'єкт захисту: підрозділи Галицької районної державної адміністрації. Предметом захисту стали індивідуальні підходи, методи та засоби захисту інформації від несанкціонованого доступу до неї. Основні завдання: - здійснити аналіз можливих загроз та описати канали витоку інформації; - детально дослідити пасивні та активні засоби захисту від витоку інформації телефонними лініями; - здійснити захист мовної, документальної та телекомунікаційної інформації від витоку технічними каналами. Таким чином, з огляду на різноманіття потенційних загроз інформації на підприємстві, складність його структури, а також участь людини в технологічному процесі обробки інформації, цілі захисту інформації можуть бути досягнуті тільки шляхом створення СЗІ на основі комплексного підходу [3]. 7 1. Детальний план та опис об'єкту захисту і видів інформації, що циркулюють на об'єкті 1.1 Відомості з акту обстеження Внаслідок проведення обстеження на об’єкті інформаційної діяльності (ОІД) визначено такі характеристики: 1) Характеристика ОІД. Об’єктом інформаційної діяльності є частина (Галицька райадміністрація) інженерно-технічної споруди п’ятиповерхового буд инку. Дислокація будівлі наведена на рисунку 1, план -схема приміщення з технічним забезпечення призначеним для роботи працівників, організації і засобів режимно -технічного захисту інформації зображена на рисунку 2 та описана в таблицях 1 та 2. Рисунок 1 – Карта розміщення ІОД Галицька державна районна адміністрації дотримується Конституції та законів України, нормативно -правових документів, що описують порядок її діяльності. Також вона відповідає за виконання на території району програм соціально-економічного та культурного розвитку, охорону історичного середо - вища і довкілля; підготовку пропозицій до видатків, необхідних для управління; 8 контроль діяльності підпорядкованих підприємств; виконання функцій органу опіки та піклування; взаємодію з органами державної влади і самоорганізацію Рисунок 2 – План-схема приміщення центру надання адміністративних послуг Галицької районної державної адміністрації (м: 1см:0,5м) 9 населення. Може реалізовувати інші надані їй державою, відповідно до чинного законодавства, а також делеговані міською радою повноваження. Таблиця 1 Призначення кабінетів № Назва 1 Приміщення для нарад, переговорів 2 Архів, серверна 3 Відділ комунального господарства 4 Відділ бухгалтерського обліку та звітності 5 Відділ соціально-економічного розвитку 6 Відділ у справах дітей Офіс. Доступ: керівник компанії або його заступник особисто відкривають і закривають двері за допомогою ключа -коду, протягом робочого дня усі працівники адміністрації можуть проходити за допомогою магнітних карток. Кімната № 1. Кімната для нарад Доступ: усі працівники адміністрації. Інформаційний актив: акустична інформація під час ведення нарад чи показу презентацій звітів, презентація під час показу з допомогою ПК. Кімната № 2. Архів/серверна Доступ: керівник адміністрації , системний адміністратор, уповноваженні працівники. Інформаційний актив: уся інформація, що обробляється в ОТЗС, документація з обмеженим доступом . Двері архіву та серверної кімнати обладнані автоматизованою системою доступу (пін-код). Кімната №3. Відділ комунального господарства Доступ: працівники відділу комунального господарства. Інформаційний актив: службова інформація про ціну на комунальні ресурси , доступ до сервера з ПК , які підключені до локальної мережі та мають вихід в інтернет через роутер. Кімната №4 . Відділ бухгалтерського обліку та зві тності Доступ: працівники даного кабінету. Інформаційний актив: конфіденційні звіти, доступ до сервера з ПК , що мають вихід в інтернет та підключені до локальної мережі, акустична інформація, інформація, що стосується поточних проектів компанії. Кімната №5 . Відділ соціально -економічного розвитку Доступ: працівники даного кабінету . Інформаційний актив: службова інформація про надання субсидій та компенсацій, доступ до сервера з ПК, що мають вихід в інтернет та підключені до локальної мережі. 10 Кімната №6. Відділ у справах дітей Доступ: працівники даного кабінету . Інформаційний актив: відомості про малозабезпечені сім’ї, добробут дітей в таких родинах, доступ до сервера з ПК, що мають вихід в інтернет та підключені до локальної мережі, акустична інформація. Таблиця 2 Умовні позначення та їхній опис Умовне позначення Опис Робоче місце з ПК Телефонний апарат Робочий ноутбук (підключається до проектора) Потрійна розетка WiFi - роутер Виходи лінії інтернету і телефонної лінії Вентиляція Люстра Принтер/сканер Одинарний та подвійний вмикач/вимикач світла Сповіщувач диму Кодовий замок доступу в архів для уповноважених працівників Камера спостереження Шредер Жалюзі із металізованими вкладками для закриття вікон Проектор Екран для презентацій Замок входу за магнітними картками співробітників або тимчасових магнітних карток для клієнтів, які можна отримати на КПП, що розташований на вході у будівлю Сервер Електромережевий щит, щит керування охоронною та пожежною сигналізацією 11 2) Характеристика складових ОІД.  Аналіз фізичного середовища підприємства Підрозділи Галицької районної державної адміністрації розміщуються на 4 поверсі. Шість кабінетів відділу розташовуються в 2 ряди, що сполучаються між собою коридором. Будівля, в якій зн аходиться ОІД, розташована біля перехрестя вулиці Ф. Ліста і площі Є. Маланюка і має один вхід та одну сходову клітку . З двох сторін будинку на відстані 7м проходять вулиці, де є рух транспорту і пішоходів, також на відстані 50 м від будівлі розташован ий па рк. На 2 та 3 поверхах знаходяться державні установи та офіси приватних компаній.  Архітектурно-будівельні особливості приміщень: Перекриття: балочне - дерев’яні балки: 20-40 см в висоту, 8-20 см в ширину і до 15 м в довжину. Відстань між балками – в межах 60 -150 см. Між балками кріпиться звукоізоляція з мінеральної вати. Зовнішні стіни: цегляні, товщиною 0,4м. Внутрішні стіни: цегляні, 0,25 м. Вікна: 13 пластикови вікон з подвійними склопакетами. Двері: 1 подвійні дерев’яні, 6 одинарних пластикових . Стеля - залізобетонна монолітна заливна товщиною 150 мм. Підлога - монолітна бетонна стяжка товщиною 100 мм. Покриття підлоги - ламінована підлога 10 мм.  Системи комунікацій підприємства В таблиці 3 описано способи підключення комунікацій. Таблиця 3 Системи комунікацій Галицької районної адміністрації Вид комунік. Спосіб підключення Система вентиляції природна та штучна. Природна створюється без застосування електрообладнання і відбувається внаслідок природних факторів – різниці температур повітря, зміни тиску, вітряного тиску - вентиляційні короби. Штучна - моноблочна система вентиляції, розміщена в шумоізольованому корпусі. Виходить за межі КЗ. Заземлення всі прилади, комп’ютери заземлені на спільний контур заземлення, котрий є замкненим і виходить за межі КЗ Телефонна лінія підключена до АТС «Укртелеком». На офіс виділено 4 телефонні номери. Виходить за межі КЗ. Система опалення в будинку автономна система опалення – водяна, в приміщенні знаходяться батареї з регуляторами. Система каналізації підключена до міської мережі каналізації, виходить за КЗ 12 Вид комунік. Спосіб підключення Система водопостачання підключена до міського во доканалу, виходить за меж i КЗ (пластикові труби, однотрубна вертикальна система опалення) Електро- живлення підключено до трансформаторної підстанції міста, котра обслуговує сторонніх споживачів і виходить за межі КЗ . В приміщенні знаходяться розетки типу Rj45 також у будинку встановлено, в підвальному приміщенні: • Стабілізатор напруги, • Дизель -генераторна установка (ДГУ), що укомплек -товано пристроєм, який забезпечує автоматичний запуск/ зупинку станції при відсутності/відновленні подачі напруги. • Джерело безперебійного живлення (ДБЖ). В примі -щеннях захисту є система електроживлення та електроосвітлення, відповідні складові якої під’єднанні до ДБЖ та стабілізатора напруги. Пожежна сигналізація пожежна сигналізація, що входить в склад охоронної, складається: 1) Пожежні датчики – прилади для подачі електричного сигналу про пожежу – комбіновані (тепло-димові); 2) Приймальні пристрої – служать для прийому сигналів про пожежу від пожежних датчиків, індикації номера об’єкта під охороною, з якого прийнятосигнал, і звукова сигналізація про отримання сигналу небезпеки, а також трансляція сигналу в підрозділ пожежної охорони; 3)Лінії зв’язку; 4) Джерела живлення. По всій території розміщені сповіщувачі диму. Виходить за межі КЗ. Охоронна сигналізація наявні: к одовий замок доступу в архів /серверну для уповноважених працівників та з амок входу за магнітними картками співробітників або тимчасови ми картками для клі єнтів, які можна отримати на КПП. В коридорі та архіві встановлені камери спостереження. Лінії передачі розташовані по периметру приміщення. Виходить за КЗ. Таблиця 4 Умовні позначення до рисунку 3 Умовне позначення Опис Телефонна лінія (інтернет) Електроживлення Вентиляція Водопостачання, опалення Батарея (металева) Пожежна сигналізація Охоронна сигналізація Елемент охоронної системи 13 Комунікаційні лінії зображенні на рисунку 3 Рисунок 3 – Системи комунікацій Галицької районної адміністрації  Обстеження інформаційного середовища В управлінні циркулює інформація з обмеженим доступ ом (ІзОД). Вона поділяється на: конфіденційну; таємну; для службового користування (ДСК). Таблиця 5 Інформація, яка циркулює в адміністрації До конфіденційної інформації районної адміністрації належить:  Персональні дані про особу (національність, освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження).  Персональні дані про учасників конкурсних торгів.  Особові справи багатодітних та прийомних сімей.  Особові справи сімей, які опинились у складних життєвих обставинах.   Інформація професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного так іншого характеру, стосовно якої громадяни чи юридичні особи, що нею володіють, встановили режим конфіденційності.  Конфіденційна інформація, отримана від громадян, державних і релігійних діячів із питань, пов’язаних із захистом інтересів держави, збереженням миру та злагоди в релігійному середовищі, досягненням єдності в православ’ї, мусульманстві тощо.   Персональні дані інвалідів, дітей -сиріт, прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, малозабезпечених громадян, одержувачів допомоги, пільг.   Особові справи працівників адміністрації. До таємної інформації районної адміністрації належить: 14  Інформація, що становить державну таємницю або іншу передбачену законодавством таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі.  Відомості про забезпечення режиму секретності в разі введення правового режиму воєнного стану або надзвичайного стану.  Відомості про організацію системи зв’язку (оповіщення) Цивільної оборони України (цивільного захисту) на особливий період або при загрозі проведення терористичних актів.  Відомості про заходи мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності, мобілізаційного плану підприємств, установ і організацій усіх форм власності, розташованих на території районної адміністрації. До службової інформації належить:  Відомості з декларації про доходи посадових осіб, окрім тих осіб, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади чи членів їх сімей, та які обіймають посаду службовця І або ІІ категорії.  Відомості про реєстрацію випадків здійсне ння насильства в сім’ї стосовно дітей та дітьми.  Перелік об’єктів, що належать до категорії цивільної оборони.  Розпорядження керівника адміністрації про прийняття, переведення, заохочення, звільнення, сумісництво працівників, про матеріальну допомогу.  Листування з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування всіх рівнів з питань, що відносяться до повноважень органів місцевого самоврядування.  Особові справи дітей -сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які проживають в сім’ях, що опинилися у складних життєвих обставинах  Відомості з особових рахунків працівників.  Відомості (повідомлення, заяви, акти, довідки, листи тощо) щодо роботи про вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу його вчинення.  Відомості про облік потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.  Листування з питань доступу запитувачів до публічної інформації.  Розрахункові відомості на видачу заробітної плати працівникам адміністрації.   Ідентифікаційні номери фізичних осіб – платників податків.  Відомості з банку даних сімей та осіб, які опинились у складних життєвих обставинах.  Відомості щодо ревізій та перевірок фінансової діяльності.  Дані білетів для іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад посадових осіб.   Відомості з розпоряджень сільського голови з кадрових питань.  Відомості з проектів рішень, рішень виконавчого комітету з питань, які відносяться до компетенції органу опіки та піклування.  Відомості з первинних документів і додатків до них, які надані головними розпорядниками бюджетних коштів. 15  Поточна інформація про зміни до помісячного розпису асигнувань загального та спеціального фонду бюджету.  Відомості з первинних документів і дод атків до них, що фіксують факт виконання господарських записів, бухгалтерські книги та реєстри.  Відомості про осіб, які протягом попереднього місяця набули громадянства України та отримали тимчасове посвідчення громадянина України або паспорт громадянина України.  Відомості щодо реєстрації подань з відомостями про виборців (осіб) нездатних пересуватися, на підставі яких здійснюється періодичне поновлення персональних даних Державного реєстру виборців.  Відомості з актів приймання-передавання списків виборців.  Дані облікових записів працівників адміністрації. Отож, інформаційними активами даної установи є ІзОД, що циркулює в межах адміністрації по локальній мережі, зберігається на персональних комп’ютерах, зовнішніх електронних носіях, паперових документах в архіві , а також самі технічні засоби (ПК, телефонні апарати, принтери, лінії зв’язку та електроживлення), які забезпечують нормальне функціонування адміністрації. Адміністрація має третю категорію приміщення з грифом секретності "таємно". Інформація в районній адміністрації зберігається в документованому(архів) та електронно му(сервер) вигляді. Передача інформації відбувається через глобальну мережу Інтернет. В установі присутні такі засоби технічної обробки інформації: - 9 персональних комп’ютери Комп'ютер-моноблок Asus V200IBUK-BC006M Процессор Виробник процесора Intel Модель центрального процесора Celeron N3050 Кількість ядер 2 ядра Частота центрального процесора 1,6 (2,16) ГГц Память Об'єм ОЗУ 4 ГБ Тип оперативної пам'яті DDR3 Частота оперативної пам'яті 1600 МГц Тип накопичувача HDD Об'єм накопичувача 500 ГБ Відеокарта Intel 16 Виробник відеокарти Модель графічного процесора HD Graphics Об'єм відео пам'яті Використовує ОЗУ Тип відеокарти Інтегрований Операционная система Free DOS Діагональ екрану 19,5'' - сервер Сервер Dell PowerEdge T30 (210-AKHI) Тип виконання Tower (Підлоговий) Процесор Чотириядерний Intel Xeon Quad-Core E3-1225 v5 (3.3 - 3.7 ГГц) Чипсет Intel C236 Обсяг оперативної пам'яті 8 ГБ Тип процесорів Intel Xeon Тип оперативної пам'яті Архітектура: 4 слоти DIMM Максимальний об'єм ОЗП: до 64 ГБ, DDR4, 2133 ГГц Форм-фактор Mini-Tower Рівні RAID 0/1/10 Контролери SAS/SATA Програмний масив RAID: Intel Rapid Storage Controller 12.0 Підтримує диски SATA 6 Гбіт/сек або 3 Гбіт/сек Гаряча заміна БП (Hot Plug) Немає Кількість ядер процесора 4 Охолодження процесора BOX Інтерфейс HDD SATA Жорсткий диск 1 ТБ, SATA Entry NHP Оптичний привод DVD+/-RW Корпус PowerEdge T30 Додаткові характеристики Порт локальної мережі Intel I219-LM гігабіт Ethernet (10/100/1000) Блок живлення: 290 Вт Швидкість LAN Gigabit Ethernet Комплектація Сервер Кабель живлення Документація Операційна система Без ОС Розміри, см 36 x 17.5 x 43.5 Гарантія 36 місяців офіційної гарантії від виробника - 4 телефонні апарати Panasonic KX-TS2382UAW White Тип трубки Дротовий Автовідповідач Немає Комплект постачання Panasonic KX-TS2382UAB White Упаковка Телефонний апарат Телефонна слухавка Телефонний шнур Дріт телефонної трубки Адаптер настінного кріплення Інструкція з експлуатації Визначення номера Немає Вид Телефон Тип радіозв'язку Аналогова Колір White Гарантія 12 місяців 17 - модем TP-LINK Archer C2 Частота роботи Wi-Fi 2.4 ГГц 5 ГГц Швидкість LAN портів 1 Гбіт/с Швидкість Wi-Fi > 300 Мбіт/с WAN-порт Ethernet Інтерфейси 4 x LAN 10/100/1000 Мбіт/с 1 x WAN 10/100/1000 Мбіт/с Бездротові можливості 802.11b(g, n, a, ac) Підтримка протоколів DHCP, PPPoE, IPsec, L2TP, PPTP Конструкція антен Незнімні Підтримка IPTV Є Кількість антен 2 x 2.4 ГГц 1 x 5 ГГц и 2.4 ГГц дводіапазонна - 6 принтерів (сканерів) Canon PIXMA G3410/3411 with Wi-Fi (2315C009/2315C025) + USB cable Максимальна роздільна здатність 1200x4800 dpi Технологія друку Струменевий друк Тип пристрою БФП Мережеві інтерфейси Wi-Fi Роздільна здатність принтера/МФП Роздільна здатність під час друкування: до 4800 x 1200 крапок на дюйм Роздільна здатність під час сканування: 600 x 1200 точок на дюйм З оригінальною СБПЧ Є Кількість кольорів 4 Мінімальний розмір краплі (pl) 2 Дуплекс Немає Формат і щільність паперу A4, A5, B5, 10 x 15 см, 13 x 18 см, 20 x 25 см, конверти (DL або Commercial 10), Letter, Legal Щільність звичайного паперу: 64 - 105 г/м² Щільність фотопаперу Canon: до 275 г/м²  Результати аналізу наявності в установі: В результаті обстеження ОІД було в становлено, що на підприємстві затверджена КЗ, яка забезпечується фізичними межами приміщень – стіни, стеля, підлога в поверхні четвертого поверху. Оскільки лінії сис тем життєзабезпечення виходять з а межі КЗ , то є можливим з няття інформації шляхом підключення до ліній електроживлення, заземлення, системи опалення; за допомогою вимірювальної апаратури. На об’єкті затверджена модель загроз (рис. 4), а в таблиці 6 описано основні канали витоку ІзОД (п 1.2). 18 З опитування працівників адміністрації встановлено, що жалюзі з металізованими вставками не використовуються за призначенням. На об’єкті використов уються лише сертифіковані Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації технічні засоби, що обробляють ІзОД. ОIД обладнано системою пожежної сигналізації і охоронної сигнал ізації (камери спостереження та контроль доступу в приміщення за допомогою магнітного замка) . Офіс підключено до пульту приватного охоронного підприємства «ШТУРМ». 1.2 Канали витоку інформації та загальна модель загроз Відповідно до інформаційної діяльності н а ОІД можна виділити такі первинні джерела небезпечного сигналу: – людина, що озвучує інформацію, засоби відтворення або підсилення звуку; – технічні засоби та системи, що обробляють інформацію; – монітори засобів електронно -обчислювальної техніки, екрани, секретні документи з надрукованим текстом тощо, на яких візуалізується інформація. Також можна виділити такі середовища поширення небезпечного сигналу: – вільний простір – комунікації ОТЗС та ДТЗС, які виходять за межі контрольованої зони; – інженерні комунікації (жорсткі пружні поверхні), які виходять за межі контрольованої зони.[4] В залежності від фізичної природи виникнення інформаційних сигналів, а також середовища їхнього поширення і способів перехоплення технічними засобами розвідки ( ТЗР) технічні канали витоку інформації (ТКВІ) можна розділити на[5]: - Електромагнітний (телекомунікаційна) - Електричний (телекомунікаційна) - Акустичний (мовна) - Вібраційний (мовна) - Електроакустичний (мовна) - Оптико-електронний (мовна) 19 - Оптичний (візуальна) - Параметричний (телекомунікаційна, мовна) Таблиця 6 Шляхи реалізацій ТКВІ Загроза Канал За рахунок чого реалізується Витік інформації, що обробляється ТЗПІ Електромагнітний Перехоплення побічних електромагнітних випромінювань і наведень (ПЕМВН) елементів ТЗПІ Електричний Зняття інформаційних сигналів з ліній електроживлення за допомогою апаратних закладок Параметричний Перехоплення шляхом «високочастотного опромінення» Витік візуальної інформації Прямий оптичний Спостерігання за об’єктом вдень за допомогою спеціальних технічних засобів через двері; зйомка об’єкта та документів із застосуванням фотоапаратів та пристроїв відеозапису. Витік мовної інформації Прямий акустичний Підслуховування, перехоплення інформації за допомогою високочутливих мікрофонів і спеціальних спрямованих мікрофонів. Віброакустичний Перехоплення інформації за допомогою датчиків контактного типу, встановлених на комунікаціях за умови доступу до них сторонніх осіб Оптико- електронний (лазерний) Опромінення лазерним променем вібруючих під дією акустичного мовного сигналу відображаючих поверхонь приміщень (довколишніх будівель) Електроакустичний Перехоплення шляхом прямого підключення низькочастотних підсилювачів до сполучних ліній ДТЗС, що володіють «мікрофонним ефектом» або шляхом «високочастотного нав’язування» Параметричний Перехоплення шляхом «високочастотного опромінення» Модель загроз – модель, на якій відображаються можливі канали витоку інформації. Вона необхідна для того, щоб спроектувати ефективну модель захисту. Модель відображає імовірну поведінку зловмисника для отримання цінної інформації. Джерелами загроз може бути діяльність конкурентних організацій, а також навмисні і ненавмисні дії юридичних і фізичних осіб. 20 Рисунок 4 – Модель загроз ОІД 2. Накази та технічне завдання на виконання робіт з ПСЗІ В додатку Б представлені накази про призначення представника вищого керівництва з ПСЗІ, про впровадження і підтримку ПСЗІ та про організацію захисту технічних засобів орган у, щодо якого здійснюється ТЗІ від витоку інформації технічними каналами. Технічне завдання на виконання робіт з ПСЗІ 1) Загальні відомості. Об’єктом інформаційної діяльності є підрозділи Галицької районної державної адміністрації споруди 5-поверхового цегляного будинку. Об’єкт інформаційної діяльності розташований на четвертому поверсі. 21 Підстави для виконання робіт: - правила забезпечення захисту інформації , що становить державну таємницю, в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно - телекомунікаційних системах Мета проведення робіт та головні завдання: Метою ство рення ТЗІ є забезпечення цілісності, доступності, конфіденційності інформації, що становить державну таємницю, яка обробляється Галицькій районній державній адміністрації. Захист інформації має здійснюватися шляхом протидії дестабілізуючим факторам , які можна очіку вати внаслідок дій порушника під час виконання функціональних обов’язків. Дані про замовника і виконавця робіт. Замовник: Галицька районна адміністрація Львівськ ої міської ради . Юридична адреса: 79000, Львів, вул. Ференца Ліста, 1. Код ЄДРПОУ: 20847537. Виконавець: [ім’я автора приховано] Львів, проспект Свободи 19) Термін виконання робіт. Орієнтовний строк виконання 1 етапу робі т (науково-технічне обстеження та розробка Тех нічного завдання) – жовтень 2018 року. Терміни початку та закінчення наступних етапів робіт зі створення КСЗІ визначаються за результатами виконання 1 етапу та будуть встановлені відповідними договірними документами. 2)Вихідні дані для виконання робіт. Приміщення відноситься до третьої категорії, адже саме до неї відносять об'єкти, у яких присутня державна таємниця із грифом секретності «таємно». Опис електроживлення та інших систем життєзабезпечення, комунікації, що виходять за межі контрольованої зони (КЗ) також представленні в 1 розділі курсового проекту. 3)Технічні вимоги до комплексу ТЗІ : Відповідно до вимог Законів України "Про державну таємницю" : виконувати вимоги щодо забезпечення режиму секретності, встановлені на 22 підприємстві, що перевіряється; не допускати розголошення стороннім особам державної таємниці, яка їм буде довірена або стане відомою у зв'язку з виконанням службових обов'язків; повідомляти відпо відні режимно -секретні органи про обставини, що перешкоджають збереженню довіреної їм державної таємниці; виконувати лише ті секретні роботи та ознайомлюватися тільки з тими секретними документами та іншими матеріальними носіями секретної інформації і в то му обсязі, які передбачені письмовим дозволом керівника підприємства, де здійснюється перевірка, та обумовлені службовою необхідністю; правильно визначати гриф секретності документів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, суворо дотримуватися правил користування ними, порядку їх обліку та зберігання; для підготовки секретних документів та інших матеріальних носіїв секретної інформації користуватися тільки спеціальними зошитами або спецблокнотами з відривними аркушами, що зареєстровані в режимно-секретному органі; у разі обробки секретних документів та інших матеріальних носіїв секретної інформації засобами електронно-обчислювальної техніки використовувати тільки захищені засоби, які мають відповідний атестат на експлуатацію. 4)Вимоги до документації; Необхідно розробити такі документи для створення ТЗІ: • пояснювальна записка з ТЗІ • завдання на розроблення (коригування) архітектурно -будівельної частини та інженерно-технічного забезпечення споруди з урахуванням вимог з ТЗІ • проектна документація щодо заходів ТЗІ, а також на будівельні закладні конструкції для монтажу засобів ТЗІ, засобів зв’язку, комп’ютерних мереж, телекомунікаційних систем, мереж електроживлення технічних засобів, електроосвітлення приміщень тощо • плани розміщення засобів захисту • кошторис на опрацювання, впровадження заходів ТЗІ, а також проведення випробувань і атестації комплексу ТЗІ • проект технічного паспорта на комплекс ТЗІ. 5)Етапи виконання робіт та порядок їх приймання. 23 1.Стартовий (початковий). - Отримання згоди вищого керівництва на створення КСЗІ. - Розробка плану робіт зі створення КСЗІ. - Формування команди зі створення КСЗІ. 2. Етап передпроектного обстеження. На цьому етапі проводиться обстеження (аудит) підприємства. - Інвентаризація об'єктів інформатизації та персоналу. - Виявлення інформаційних потоків. - Моделювання бізнес-процесів. - Розробка звіту, до якого мають входити: об'єкти захисту з точки зору загроз, моделі зловмисників, відповідальні за об'єкти інформатизації, розрахунок ризиків, ранжування ризиків. - Розробка технічного завдання на проектування КСЗІ. У нього входять ключові об'єкти захисту, заходи та засоби захисту, вимоги щодо захисту. 3. Проектування. - Створення системного проекту. - Створення "Політики безпеки". - Проведення робіт зі створення КСЗІ. - Створення робочого проекту. 4. Впровадження На цьому етапі створюється пакет документів «Експлуатаційна документація на КСЗІ», який включає: - Інструкції експлуатації КСЗІ та її елементів; - Процедури регламентного обслуговування КСЗІ; - Правила та положення з проведення тестування і аналізу роботи КСЗІ. 3. Перелік організаційних та організаційно-технічних заходів на об'єкті Організаційні заходи захисту інформації – комплекс адміністративних та обмежувальних заходів, спрямованих на оперативне вирішення задач захисту шляхом регламентації діяльності персоналу і порядку функціонування засобів (систем) забезпечення ІД та засобів (систем) забезпечення ТЗІ [6]. 24 Адміністративні заходи включають: • розробку політики безпеки стосовно конкретної інформаційної системи (які профілі, які паролі, які атрибути, які права доступу); • розробку засобів управління безпекою (хто, коли і в якому порядку змінює політику безпеки); • розподіл відповідальності за безпеку (хто і за що відповідає при порушенні політики безпеки); • навчання персоналу безпечній роботі і періодичний контроль за діяльністю співробітників; • контроль за дотриманням встановленої політики безпеки; • розробку заходів безпеки на в ипадок природних або техногенних катастроф та терористичних актів. Відповідальність за дотриманням в організації або компанії організаційних (адміністративних) заходів щодо захисту інформації лежить на керівнику, начальнику служби безпеки (інформаційної бе зпеки), систем ному (мережевому) адміністратору. Організаційно-технічні засоби, якими унеможливлюється несанкціоноване перебування сторонніх осіб на території органу, щодо якого здійснюється ТЗІ: технічні засоби охорони та сигналізація, протипожежна система , відео нагляд та системи кодового входу. Охорона об'єктів здійснюється по периметру території й усередині об'єктів. Фізичною перешкодою на шляху проникнення зловмисника у приміщення адміністрації є контрольно -пропускний пункт (КПП), спеціально встановлени й для здійснення пропуску людей у будинок. Використання технічних засобів охорони повинно забезпечити:  своєчасну подачу сигналу тривоги у вартове приміщення;  при спробі порушників проникнути на охоронювану територію, у будинок чи приміщення із вказівкою місця, часу порушення (пожежі), а також напрямку руху порушника, включення сирени, дзвінків, гучномовного зв'язку з метою змусити порушника відмовитися від своїх намірів; 25  одержання достовірної інформації про стан охоронюваного об'єкта без виходу на місце особового складу охорони;  подачу сигналу при виникненні пожежі;  ведення охорони об'єкта мінімальною кількістю людей. Технічні засоби охорони Комбінований пожежний сповіщувач FD7160 Технічні характеристики Сертифікат Принцип дії оптичний з мікропроцесорним керуванням та виміром температури EN 54/7 та EN54/5 Робоча напруга (15В - 30В) пост. Струм в стані спо-кою 310μА Струм в стані три-воги (2 ± 1) mA при (15В – 30В пост.) З’єднувальні клеми Максимальний переріз провідника 2,5 мм2 Температура навко- лишнього середовища від -10˚С до +55˚С Чутливість відповідає EN54/5 и 54/7, клас A1R, ARК, BR Спосіб монтажу через контактну основу (базу) 7100 Габарити (з базою) 100 х 52 мм Матеріал корпуса пластмаса ABS, біла Маса (з базою) 100 г Площа, що охороняється коло діаметром 15м Відеокамера AHD купольна Tecsar AHDD - 2M - 20F – out Технічні характеристики Сертифікат Матеріал корпуса метал Сертифікати відповідності: - ГОСТ Р ИСО 9001-2001; Можливість використання на вулиці є Максимальна роздільна здатність 2 Мп Дозвіл 1920х1080 Підтримка RGB ( кольорова зйомка ) Є Тип сенсора і його виробник SONY IMX322 Розмір матриці 1 / 2.9 ' ' Тип об'єктива Фіксований Фокусна відстань 2.8 День ніч Є Підсвічування Є Дальність інфрачервоного підсвічування 20 м Робоча напруга 12 В Струм 500 мА Діапазон робочих температур -20 ° C ~ +50 ° C Робоча вологість не більше 95 % Розміри 94 x 69 мм Вага 450 м 26 Замок електронний ADEL 3000 із безконтактною карткою. Технічні характеристики Сертифікат Відмикання набиранням коду або безконтактною RF карткою Сертифіковано РФ Живлення 4 елементи живлення типу АА alkaline Корпус металевий з захистом від вологи Клавіатура з захистом від вологи Кількість кодів користувача 31 Кількість електронних ключів (карток) 62 Екстрене відмикання ключем циліндр MUL-T-LOCK Classic 4. Перелік технічних заходів на об'єкті Технічні заходи є основним етапом робіт з технічного захисту ІзОД і полягають у встановленні ОТЗ, забезпеченні ОТЗ та ДТЗ пристроями ТЗІ. Під час вибору, встановлення, заміни технічних засобів слід керуватися паспортами, технічними описами, інструкціями з експлуатації, рекомендаціями з установлення, монтажу та експлуатації, що додаються до цих засобів. ОТЗ повинні розміщуватися, по можливості, ближче до центра будинку або в бік найбільшої частини контрольованої території. Складові елементи ОТЗ повинні розміщуватися в одному приміщенні або в суміжних. Якщо зазначені вимоги невиконувані, слід вжити додаткових заходів захисту: – установити високочастотні ОТЗ в екрановане приміщення (камеру); – установити в незахищені канали зв`язку, лінії, проводи і кабелі спец іальні фільтри та пристрої; – прокласти проводи і кабелі в екранувальних конструкціях; – зменшити довжину паралельного розташування кабелів і проводів різних систем з проводами та кабелями, що несуть ІзОД; – виконати технічні заходи щодо захисту ІзОД від в итоку колами заземлення та електроживлення. До засобів технічного захисту належать: – фільтри-обмежувачі та спеціальні абонентські пристрої захисту для блокування витоку мовної ІзОД через двопровідні лінії телефонного зв`язку; 27 – пристрої захисту абонентськ их однопрограмних гучномовців для блокування витоку мовної ІзОД через радіотрансляційні лінії; – фільтри мережеві для блокування витоку мовної ІзОД колами електроживлення змінного (постійного) струму; – фільтри захисту лінійні (високочастотні) для встановл ення в лініях апаратів телеграфного (телекодового) зв`язку; – генератори лінійного зашумлення; – генератори просторового зашумлення; – екрановані камери спеціальної розробки. Елементи з високим вхідним опором рекомендується не тільки відключати від кіл, а й замикати на низький опір або закорочувати, щоб зменшити електричне поле від цих елементів, зумовлене напругою, наведеною під час впливу акустичного поля. При цьому слід враховувати, що обраний спосіб захисту не повинен порушувати працездатність технічног о засобу і погіршувати його технічні параметри. Захист ІзОД від витоку кабелями та проводами рекомендується здійснювати шляхом: – застосування екранувальних конструкцій; – роздільного прокладання кабелів ОТЗ та ДТЗ. При неможливості виконання вимог щодо ро знесення кабелів електроживлення ОТЗ та ДТЗ електроживлення останніх слід здійснювати або екранованими кабелями, або від розділових систем, або через мережеві фільтри. Не допускається утворення петель та контурів кабельними лініями. Перехрещення кабельних трас різного призначення рекомендується здійснювати під прямим кутом одна до одної. Електроживлення ОТЗ повинно бути стабілізованим за напругою та струмом для нормальних умов функціонування ОТЗ і забезпечення норм захищеності. У колах випрямного пристрою д жерела живлення необхідно встановлювати фільтри нижніх частот. Фільтри повинні мати фільтрацію на симетричних і несиметричних шляхах поширення. 28 Результати виконання технічних заходів оформляються актом приймання робіт, складеним у довільній формі. Акт підп исується виконавцем робіт і затверджується керівником підприємства. Технічний засіб який застосовується для захисту – шредер (Шредер ShredMARK RS2200S ) Високопотужна модель, призначена для безперервної роботи. Знищує 30 аркушів, фрагментами 3.8х30 мм, об'єм корзини 60 літрів. У моделі дуже міцні ножі із загартованої сталі. Є необхідна термозахист від перевантаження. Модель легко знищує скоби, скріпки, ди ски, кредитні та дисконтні карти. Знищує аркуш А4 формату на 547 шматочків. 5. Розрахунок необхідних розмірів контрольованої зони і максимально допустимих відстаней розташування основних і допоміжних засобів на об'єкті Рисунок 5 – Розрахунок контрольованої зони Контрольована зона – територія об’єкта (простір), в межах якої контролюється перебування сторонніх осіб і виключено можливість застосування 29 технічних засобів розвідки . В даному випадку це Галицька районна держадміністрація, КЗ якої визначено 4 поверхом інженерно-технічної споруди. Небезпечна зона 1 - простір навколо ТЗП І, в межах якого на випадкових антенах наводиться небезпечний сигнал вище допустимого нормованого рівня. Радіус зони приблизно 15 метрів. Небезпечна зона 2 – простір навколо ТЗП І, в меж ах якого відношення небезпечний сигнал/завада для складових напруженості електромагнітного поля перевищує допустиме нормоване значення. Радіус зони приблизно 40 метрів. В приміщенні розташовані системи життєзабезпечення, які виходять за межі контрольованої зони, тому необхідно застосовувати пасивні та активні методи захисту, для зниження завадостійкості сигналу, що виходить за межі КЗ. 6. Вибір типу екранування ТЗПІ Функціонування будь -яких технічних засобів(комп’ютерів, приладів та ін.) несе за собою побічне електромагнітне випромінювання. Це спричинено протіканням по провідниках електричних струмів та встановлення між різними точками різниці потенціалів що породжують магнітні й електричні поля. Побічні електромагнітні випромінювання (ПЕМВ) ТЗПІ є причиною вин икнення електромагнітних та параметричних каналів витоку інформації. Для того щоб унеможливити витік інформації по цих каналах застосовують екранування. На даному ОІД необхідно провести екранування сполучних ліній. Висока ефективність забезпечується при використанні витої пари, захищеної екрануючою оболонкою. З’єднання оболонки повинне здійснюватися шляхом безпосереднього контакту (шляхом пайки чи зварювання) з корпусом. Довжина екранованого монтажного проводу повинна бути меншою від чверті довжини найкоротшої хвилі спектру сигналу, який передається. Екрани кабельних ліній ОТЗ, що виходять за межі контрольованої території, повинні заземлятися в кросах від загального контуру заземлення в одній точці для унеможливлення утворення петель на екрані та корпусах. У кожному пристрої повинна виконуватися умова цілісності екранування від входу до виходу. Екрани слід заземляти тільки з одного боку. Екрани кабелів не 30 повинні використовуватися як другий провід сигнального кола або кола живлення. Екрани кабелів не пови нні мати електричного контакту з металоконструкціями. Для монтажу слід застосовувати екрановані кабелі з ізоляцією або одягати на екрани ізоляційну трубку. У довгих екранованих лініях (мікрофонних, лінійних, звукопідсилювальних) рекомендується ділити екран на ділянки для одержання малих опорів для високочастотних струмів, і кожну ділянку заземляти тільки з одного боку. 7. Вибір типу схеми та розрахунок елементів системи заземлення Усі металеві конструкції ОТЗ (шафи, пульти, корпуси розподільних пристроїв та ме талеві оболонки к абелів) повинні бути заземлені. Заземлення ОТЗ слід здійснювати від загального контуру заземлення, розміщеного в межах контрольованої території, з опором заземлення за постійним струмом відповідно до вимог стандартів. Система заземлення повинна бути єдиною для всіх елементів ОТЗ і б удуватися за радіальною схемою. Утворення петель і контурів у системі заземлення не допускається. Оскільки будівля знаходиться в близькому розміщенні з іншими будівлями, то використовується одноточкове заземлення. Дані для розрахунку опору заземлювача. Напруга в мережі, U — 220В Потужність генераторів, P — 5кВА Грунт: однорідна глина, p — 20 Ом/м Вологість – нормальна Кліматична зона - І Тип заземлюючого пристрою — труба Діаметр заземлювача, d— 0.04м Глибина заземлювача, h — 0.8м Відстань між заземлювачами а = 12м Ширина смугової сталі горизонтального заземлювача, b — 0.02м Довжина вертикального заземлювача, L — 42.8=12м Розташування: в ряд 31 1. Допустимий опір струму в заземлювальному пристрої Rз.норм=4 Ом; 2. Розрахунковий опір землі при питомому електр. опорі грунту з=40 Омм та коефіцієнті сезонності φ = 4.5 .з=зφ=404.5=180 Омм; 3.Опір розтікання струму в землі одного вертикального заземлювача при відстані від поверхні до середини довжини заземлювача t = h+b+ 1 2L = 0.8+0.04+6=6.84 м RВ =р.з/(23.14L)(ln[2L/d]+1/2ln[4t+L)/(4t-L]) = 2.387 (2.53+0.47)= 7.16 Ом 4. Орієнтовна кількість вертикальних заземлювачів ń = 7.16 / 4 =1.79 → 1 шт. 5. Коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів ηв = 0.87 6. Визначаємо кількість заземлювачів n з урахуванням ηв n = 7.16 / 4  0.87 = 2 7. Визначаємо довжину горизонтального заземлювача L Lг =(n-1) a=12м 8 Визначаємо опір горизонтального заземлювача, прокладеного на глибині h від поверхні землі: RГ =р.з/(23.14L)  (ln[2L2/bh]) = 23.39 9. Коефіцієнт використання горизонтальних заземлювачів ηг = 0.77 10. Визначаємо загальний опір заземлювального пристрою, Ом R=RзRг/(nRгηв+Rзηг)=7.1623.39/(223.390.87+7.160.77)=3.56 Ом Оскільки загальний опір менший допустимого (3.564), то приймаємо даний заземлювач і будемо використовувати 2 вертикальні заземлювачі. 8. Пошук радіозакладних пристроїв та диктофонів. Протидія їх роботі Диктофони і акустичні закладки містять у своєму складі велику кількість нелінійних елементів, тому найкращим засобом для їхнього виявлення є нелінійний локатор, встановлений на вході у виділене приміщення і працюючий у складі системи контролю доступу. До таких відносяться нелінійний локатор «Циклон-Рамка», який буде використаний на нашому об`єкті. Для виявлення працюючих у режимі запису диктофонів застосовуються детектори диктофонів, принцип дії яких заснований на виявленні слабкого магнітного поля, яке створюється двигуном диктофона у процесі запису. До таких відносяться «Сова», «RM-100», «TRD-800». 32 Поряд із засобами виявлення портативних диктофонів ефективно використовуються і засоби їхнього придушення. Для цього використовуються пристрої електромагнітного придушення типу «Рубіж», «Шумотрон», «Буран». Окрім того, для виявлення радіо закладок у виділених приміщеннях можуть використовуватись індикатори поля, інтерцептори, радіочастотоміри, сканерні приймачі, програмно – апаратні комплекси контролю й інші технічні засоби. Найефективнішим методом виявлення радіо закладок у виді лених приміщення є постійний цілодобовий радіокон троль з використанням програмно - апаратних комплексів контролю. Такий як АРК –СП, до складу якого входять широкосмугова антена, що перестроюється, передач завад і ПЗ. Для захисту мовної інформації від мережн их акустичних закладок використовуються завадопоглинаючі фільтри низьких частот і системи лінійного зашумлення. Всі роботи по виявленню радіо закладних пристроїв повинні виконуватись лише особами, які мають на це відповідні ліцензії та викори стовують сертифіковані прилади. 9. Порядок організації локальної мережі, адміністрування, розподіл прав доступу користувачів, захист програмного забезпечення та захист інформації від витоку через ПЕМВ Організація локальної обчислювальної мережі та її адміністрування, а також розподіл прав доступу користувачів та захист програмного забезпечення повинен проводитись адміністратором ЛОМ, відповідно до його посадових обов`язків з врахування політики безпеки, яку погоджує керівник фір ми. Оскільки дане підприємство є суб`єктом державної власності та на ньому обробляється і циркулює інформація, яка є державною таємницею, то у складі апаратури для ЛОМ потрібно використовувати лише сертифіковане мережеве обладнання, доступне на ринку з дотриманням всіх правил адміністру вання та прав доступу користувачів. Програмне забезпечення захищається паролями та антивірусами. Кожен користувач має логін та пароль для авторизації в системі. В компʼютерній мережі 33 адміністрації реалізоване рольове керування доступом . Визначено 4 групи користувачів: комунальники, соціологи -економісти, фінанси сти, справи дітей . Адміністрування внутрішньої мережі передбачає поділ її на підмережі , а також визначає права користувачів доступу в Інтернет та доступ з Інтернету в локальну мережу. Спроектована мережа складається з 4 підмереж (рис. 6) , які об ʼєднують 9 хостів. Для зв ʼязку підмереж використовується маршрутизатор, який перенаправляє пакети між підмережами. Для маршрутизації в мережі для всіх компонентів визначені унікальні ір-адреси. Рисунок 6 – Локальна мережа адміністрації Захист інформації від витоку через ПЕМВ проводиться способами та засобами, описаними раніше (екранування заземлення) . 10. Захист акустичної інформації. Звукоізоляція та акустичне маскування Для захисту акустичної (мовної) інформ ації використовуються паси вні та активні методи і засоби. Пасивні методи захисту акустичної (мовної) інформації спрямовані на:  ослаблення акустичних (мовних) сигналів на кордоні контрольованої зони;  ослаблення інформаційних електричних сигналів у з'єднувальних лініях, що мають у своєму складі електроакустичні перетворювачі (мікрофонним ефектом); 34  виняток (ослаблення) проходження сигналів високочастотного нав'язування у допоміжні технічні засоби, що ма ють у своєму складі електроакустичні перетворювачі (володіють мікрофонним ефектом);  виявлення випромінювань акустичних закладок і побічних електромагнітних випромінювань диктофонів в режимі запису;  виявлення несанкціонованих підключень до телефонних ліній зв'язку. Активні методи захисту акустичної (мовної) інформації спрямовані на:  створення маскуючих акустичних і вібрацій них перешкод з метою зменшення відношення сигнал / шум на кордоні контрольованої зони;  створення маскуючих електромагнітних перешкод у сп олучних лініях, що мають у своєму складі електроакустичні перетворювачі (володіють мікрофонним ефектом), з метою зменшення відношення сигнал/шум;  електромагнітне придушення диктофонів в режимі запису;  ультразвукове придушення диктофонів в режимі запису;  створення маскуючих електромагнітних перешкод в лініях електроживлення, що володіють мікрофон ним ефектом, з метою зменшення відношення сигнал / шум;  створення прицільних радіоперешкод акустичним і телефонним радіозакладками з метою зменшення відношення сигнал / шум;  придушення (порушення функціонування) засобів несанкціонованого підключення до телефонних ліній;  знищення (виведення з ладу) засобів несанкціонованого підключення до телефонних ліній. Ослаблення акустичних (мовних) сигналів здійснюється шляхом звукоізоляції приміщень. Звукоізоляція локалізує джерела акустичних сигналів у замкнутому просторі, в даному випадку в кімнаті для нарад. Основна вимога до звукоізоляції: за межами кімнати співвідношення сигналів / перешкода не повинне перевищувати максима льно допустимі значення, що виключають добування інформації зловмисниками. Віброакустичне маскування полягає в створенні маскуючих акустичних і вібраційних перешкод засобам розвідки. Акустичне маскування ефективне для 35 захисту мовної інформації від витоку п о всіх каналах, вібраційна – тільки по віброакустичному. Апаратура віброакустичного захисту Базальт-4ГА призначений для захисту об'єктів від витоку мовної інформації по акустичних, віброакустичних і акустоелектричних каналах. Забезпечує захист за допомогою придушення можливих акустоелектричних перетворень в слабкострумових ланцюгах, акустичних та інформативних вібраційних сигналів відповідними шумовими сигналами. При організації акустичного маскування необхідно пам'ятати, що акустичний шум може створювати додаткове джерело з авад (дискомфорту), що заважає власнику приміщення, і дратівливо впливає на нер вову систему людини, викликаючи різні функціональні відхилення, прив одять до швидкої стомлюваності. Ступінь впливу перешкод, що заважають , визначається санітарними нормативами щодо величини акустичного шуму. Норма для величини шуму, що заважає, не повинна перевищувати сумарний рівень 45 дБ. 11. Захист телефонних каналів зв’язку При захисті телефонних ліній як каналів просочування інформації необхідно враховувати наступне: 1) телефонні апарати (навіть при встановленій трубці) можуть бути використані для перехоплення акустичної мовної інформації з приміщень, в яких вони встановлені, тобто для підслуховування розмов в цих приміщеннях; 2) телефонні лінії, що проходять через приміщення, можуть використовуватися як джерела живлення акустичних закладок, встановлених в цих приміщеннях, а також для передачі перехопленої інформації; 3) можливе перехоплення (підслуховування) телефонних розмов шляхом гальванічного або через ін дукційний датчик підключення до телефонної лінії закладок (телефонних ретрансляторів), диктофонів і інших засобів несанкціонованого знімання інформації. Телефонний апарат має декілька елементів, здатних перетворювати акустичні коливання в електричні сигнали. 36 Щоб запобігти несанкціонованому використанню телефонних ліній (ТЛ) необхідно використовувати наступні технічні способи (ТС): • застосування пасивних ТС захисти: сигналізаторів підключення, обриву ліній, лічильників часу розмови, у тому числі по міжміському зв’язку; • застосування активних ТС захисти: пристрої захисту від паралельного підключення, блокує вихід на міжміські, пристрої кодування доступу до телефонної лінії, пристрої активного маскування інформації і ін. До пасивних методів захисту відносяться: • обмеження небезпечних інформаційних сигналів; • фільтрація небезпечних інформаційних сигналів; • відключення перетворювачів (джерел) інформаційних сигналів; Активні методи захисту від просочування інформації по електроакустичному каналу пере дбачають лінійне зашумлення телефонних ліній. Шумовий сигнал подається в лінію в режимі, коли телефонний апарат не використовується (трубка встановлена). При знятті трубки телефонного апарату подача в лінію шумового сигналу припиняється. До основних методів активного захисту відносяться: • подача під час розмови в телефонну лінію синфазного маскуючого низькочастотного сигналу (метод синфазної низькочастотної маскуючої перешкоди); • подача під час розмови в телефонну лінію маскуючого високочастотного сигналу звукового діапазону (метод високочастотної маскуючої перешкоди); • подача під час розмови в телефонну лінію маскуючого високочастотного ультразвукового сигналу (метод ультразвукової маскуючої перешкоди); • підняття напруги в телефонній лінії під час розмо ви (метод підвищення напруги); • подача під час розмови в лінію напруги, компенсуючої постійну складову телефонного сигналу (метод «обнулення»); • подача в лінію при встановленій телефонній трубці маскуючого низькочастотного сигналу (метод низькочастотної маскуючої перешкоди); 37 • подача в лінію при прийомі повідомлень маскуючого низькочастотного сигналу (мовного діапазону) з відомим спектром (компенсаційний метод); • подача в телефонну лінію високовольтних імпульсів (метод «випалювання»). Сучасні контролери телефонних ліній, як правило, разом із засобами виявлення підключення до лінії пристроїв несанкціонованого знімання інформації, обладнані і засобами їх придушення. Для придушення в основному використовується метод високочастотної маскуючої перешкоди. Режи м придушення включається автоматично або оператором при виявленні факту несанкціонованого підключення до лінії. IP-телефонні лінії Це альтернатива стаціонарному телефонному зв’язку з наданням міського номера. Послуга працює з використанням Інтернет -мережі. Правила набору номера такі ж як і для звичайної міської лінії. Захист мовної інформації здійснюється також і в IP-телефонії. В IP -телефонії існують два основні способи передачі пакетів з мовною інформацією по мережі: через мережу Інтернет і через корпора тивні мережі + виділені канали. Між цими способами мало відмінностей, проте в іншому випадку гарантується краща якість звуку і невелика фіксована затримка пакетів мовної інформації при їх передачі по IP-мережі. Для захисту мовної інформації, що передається через IP -мережі, використовуються криптографічні алгоритми шифрування початкових повідомлень і пакетів, які в свою чергу дозволяють забезпечити гарантовану стійкість IP -телефонії. Існують ефективні криптографічні алгоритми, які при використанні 256-бітових секретних і 1024-бітових відкритих ключів шифрування (наприклад, по ГОСТ 28147 –89) практично роблять неможливим дешифровку мовного пакету. Для забезпечення прийнятної якості звуку на приймальній стороні при передачі мовних пакетів в IP -мережі, затримка в їх доставці (від приймальної сторони) не повинна перевищувати 250 мс. Для зменшення затримки цифровий 38 мовний сигнал стискають, а потім зашифровують з використанням алгоритмів потокового шифрування і протоколів передачі в IP-мережі. Для запобігання обміну криптографічними ключами шифрування між абонентами мережі, що також є проблемою захищеної ІР -телефонії, застосовують криптографічні протоколи з відкритим ключем із використанням протоколу Діффі-Хеллмана, який не дає змогу при перехопленні розмови отримати будь-яку корисну інформацію про ключі, але при цьому сторони мають змогу обмінятися інформацією для формування загального ключа, який застосовується для зашифровки і розшифровки мовного потоку. Для того, щоб звести до мінімуму можливість перехоплення ключів шифрування, використовуються різні технології аутентифікації абонентів і ключів. Протокол стиснення мовного потоку, так як і всі криптографічні протоколи, вибираються програмами IP -телефонії динамічно і непомітно для користувача, надаючи йому природний інтерфейс, подібний до звичайного телефону. Реалізація ефективних криптографічних алгоритмів і забезпечення якості звуку вимагають значних обчислювальних ресурсів, в більшості випадків ці вимоги виконуються при використанні достатньо могутніх і продуктивних комп'ютерів, які не вміщаються в корпусі телефонного апарату, але недоліком є між комп'ютерний обмін мовною інформацією,який не завжди влаштовує користувачів IP -телефонії. Набагато зручніше використовувати невеликий, а краще мобільний апарат IP -телефонії, який забезпечує стійкість шифрування мовного потоку значно нижче, ніж комп'ютерні системи IP -телефонії. В таких телефонних апаратах для стиснення мовного сигналу використовується алгоритм GSM, а шифрування здійснюється по протоколу Wireless Transport Laye r Security (WTLS), який є частиною протоколу Wireless Application Protocol (WAP), реалізованого в мережах мобільного зв'язку. Огляд технічних пристроїв для захисту телефонних ліній "Щит" STC -H143 – пристрій однобічного маскування телефонного каналу мовоподібним маскуючим сигналом. Акорд-200" – пристрій захисту телефонних ліній. Контроль постійної напруги в лінії. Придушення пристроїв для підслуховування і записування. 39 “Гром- ЗИ-6” – універсальний захисний телефонний модуль призначений для захисту телефонних переговорів. Робота пристрою заснована на маскуванню спектра мови широкосмуговим шумом. “КТЛ-3” – пристрій призначений для виявлення пристроїв знімання інформації, гальванічно підключених до телефонної лінії і встановлених як до, так і після підключення приладу до лінії, а також визначає ймовірний спосіб підключення (послідовний або паралельний). IP-шифратор «CryptoIP-459» призначений для криптографічного захисту конфіденційної інформації, забез печує наскрізне шифрування IP -трафіку, який передається між захищеними локально обчислювальними мережами через ІР - мережу загального користування. «CryptoIP -459» є основою для створення віртуальних приватних мереж (VPN) з шифруванням інформації. 12. Порядок ате стації, сертифікації та періодичність перевірки спроектованої системи та її елементів Порядок проведення атестації об'єктів інформатизації за вимогами безпеки інформації включає наступні дії: 1) Подачу і розгляд заявки на атестацію; 2) Попереднє ознайомлення з атестуються об'єктом; 3) Випробування несертифікованих засобів і систем захисту інформації, які використовуються на наказом Міністерства освіти України об'єкті (при необхідності); 4) Розробка програми і методики атестаційних випробувань; 5) Укладання договорів на атестацію; 6) Проведення атестаційних випробувань об'єкта інформатизації; 7) Оформлення, реєстрація та видача 'Атестату відповідності'; 8) Здійснення державного контролю та нагляду, інспекційного контролю за проведенням атестації і експлуатацією атестованих об'єктів інформатизації; 9) Розгляд апеляцій. Порядок проведення сертифікації об'єктів інформатизації за вимогами безпеки інформації включає наступні дії: 40 1) Подача заявки у відповідний центр; 2) Аналізується подана інформація; 3) Проводиться дослідження заявленого продукту на відповідність діючим в Україні національним стандартам; 4) Складається протокол, на підставі якого оформлюється сертифікат відповідності. Організація перевірок 2.1. Контроль за додержанням ліцензіатами Ліце нзійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг у галузі технічного захисту інформації здійснює у межах своїх повноважень Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. 2.2. Планові перевірки проводяться з періодичністю, встановленою Постановою № 791, відповідно до річних або квартальних планів. 2.3. Річні або квартальні плани проведення перевірок оприлюднюються шляхом розміщення інформації в мережі Інтернет на офіційному веб -сайті органу ліцензування. 2.4. Позапланові перевірки проводяться органом ліцензування на підставах, визначених Законом про ліцензування. Під час проведення позапланових перевірок з ’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу. 2.5. Для проведення планової або позапланової перевірки орган ліцензування видає наказ про проведення перевірки. 2.6. На підставі наказу оформлюється посвідчення на проведення перевірки додержання ліцензійних умов. 2.7. Якщо під час проведення перевірки передбачається ознайомлення з відомостями, що становлять державну таємницю, органом ліцензування оформлюються в установленому порядку документи, що зас відчують право посадових осіб органу ліцензування на ознайомлення з відомостями, що становлять державну таємницю. 2.9. Строк проведення планової перевірки не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів. 41 ВИСНОВКИ Спроектовано комплексну систему захисту інфор мації на об’єкті захисту «Галицька районна державна адміністрація». Побудовано детальний план та описано об'єкт захисту і види інформації, що циркулюють на об'єкті. Оформлено накази та технічне завдання на виконання робіт з проектування системи захисту інформації. Створено перелік організаційних, організаційно -технічних і технічних заходів на об’єкті . Організаційні заходи захисту інформації – комплекс адміністративних та обмежувальних заходів, спрямованих на оперативне вирішення задач захисту. Встановлено межі контрольованої зони. Вибрано тип екранування та розраховано елементи системи заземлення. Встановлено порядок організації локальної мережі, адміністрування, розподіл у прав доступу користувачів, захисту програмного забезпечення та захисту інформації від витоку через ПЕМВ. Використано пасивні та активні засоби захисту акустичної інформації та телефонних каналів зв’язку. Встановлено порядок атестації, сертифікації та періодичність перевірки системи захисту та її елементів. 42 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Комплексні системи захисту інформації : навчальний посібник / [Яремчук Ю. Є., Павловський П. В., Катаєв В. С., Сінюгін В. В.] ‒ Вінниця : ВНТУ, 2017. ‒ 120 с. 2. Логінова Н. І. правовий захист інформації : навчальний посібник / Н. І. Логінова, Р. Р. Дробожур. – Одеса : Фенікс, 2015. – 264 с., іл. 3. Остапов С. Е. технологія захисту інформації : навчальний посібник / С. Е. Остапов, С. П. Євсеєв, О. Г. Король. – Х. : Вид. ХНЕУ, 2013. – 476 с. 4. Технічні канал и витоку інформації. Порядок створення комплексів технічного захисту інформації [Електронний ресурс] : навчальний посібник / С. О. Іванченко, О. В. Гавриленко, О. А. Липський [та ін.] ; НТУУ «КПІ». – Електронні текстові дані (1 файл: 615 Кбайт). – Київ : Н ТУУ «КПІ», 2016. – 104 с. – Назва з екрана. 5. Пархуць Л.Т., Костяк М.Ю. Методи і засоби захисту інформації. Конспект лекцій. Частина 1. "Захист інформації від витоку по технічних каналах". НУ"ЛП", Львів, 2012. – 78 с. 6. Малюк А. А. Информационная безопасность : концептуальне и методологические основы защиты информации : учебное пособие для вузов. – М. : Горячая линия – Телеком, 2004. – 280 с. 7. Порядок проведення робіт із сертифікації засобів забезпечення технічного захисту інформації загального призначення. 8. НД ТЗІ 1.1 -005-07. Захист інформації на об’єктах інформаційної діяльності. Створення комплексу ТЗІ. Основні положення. ДССЗЗІ України. – Київ. – 2007. 9. НД ТЗІ 1.6 -003-04 Створення комплексів технічного захисту інформації на об’єктах інфо рмаційної діяльності. Правила розроблення, побудови, викладення та оформлення моделі загроз для інформації. ДССЗЗІ України. – Київ. – 2004. 43 10. НД ТЗІ 3.1 -001-07. Захист інформації на об’єктах інформаційної діяльності. Створення комплексу технічного захист у інформації. Передпроектні роботи. ДССЗЗІ України. – Київ. – 2007. 11. НД ТЗІ 3.3 -001-07. Захист інформації на об’єктах інформаційної діяльності. Створення комплексу технічного захисту інформації. Порядок розроблення та впровадження заходів із захисту інф ормації. ДССЗЗІ України. – Київ. – 2007. 12. НД ТЗІ 2.1 -002-07. Захист інформації на об’єктах інформаційної діяльності. Випробування комплексу ТЗІ. Основні положення. ДССЗЗІ України. – Київ. – 2007. 44 Дотаток А Накази на виконання робіт з ПСЗІ НАКАЗ № 1 10.09.2018 м. Львів Про призначення представника вищого керівництва з ПСЗІ Наказую: Призначити __ПІБ__ на посаду вищого керівництва з проектування комплексної системи захисту інформації 15 жовтня 2018 року відповідно до договору з посадовим окладом згідно зі штатним розписом. Підстава: заява, договір. Керівник фірми Підпис НАКАЗ № 2 10.09.2018 м. Львів Про впровадження і підтримку ПСЗІ Наказую: 1. Впровадити та сертифікувати ПСЗІ відповідно до вимог НД ТЗІ 3.7.001-99 2. Призначити відповідальність за безпеку заступника керівника фірми __ПІБ__з покладанням на нього таких додаткових функцій:  організація та координація робіт щодо розроблення, впровадження та підтримки в робочому стані процедур і процесів ПСЗІ;  підтримка зв’язків із зовнішніми сторонами щодо питань, які стосуються ПСЗІ;  роз’яснення персоналу внутрішніх вимог щодо дотримання процедур безпеки. 3. Контроль за виконання наказу залишаю за керівником. Керівник фірми Підпис НАКАЗ № 3 10.09.2018 м. Львів Про організацію захисту технічних засобів органу, щодо якого здійснюється ТЗІ від витоку інформації технічними каналами 45 З метою забезпечення належного режиму при проведені в органі, щодо якого здійснюється ТЗІ робіт і усунення можливих каналів витоку інформаці ї з обмеженим доступом (далі по тексту – ІзОД), Наказую: 1. Обов’язки щодо організації робіт з технічного захисту інформації з обмеженим доступом органу, щодо якого здійснюється ТЗІ покласти на структурний підрозділ ТЗІ (особу). Обов’язки щодо контролю пов ноти та якості реалізованих заходів покласти на комісію підрозділу1). 2. Затвердити перелік інформації з обмеженим доступом, яка наявна в органі, щодо якого здійснюється ТЗІ, додаток № ____ до наказу. 3. Затвердити перелік виділених приміщень, інформаційни х систем, спеціальних об’єктів на яких утворюється, обробляється, зберігається, передається інформація з обмеженим доступом, додаток № ____ до наказу. 4. Начальнику підрозділу ТЗІ в термін до ________ представити мені для затвердження список осіб, відповід альних за забезпечення режиму у виділених приміщеннях, на об’єктах. 5. Встановити в органі, щодо якого здійснюється ТЗІ контрольовану зону (зони) відповідно до затвердженої мною планом -схемою, додаток № ____ до наказу. 6. Підрозділу ТЗІ вжити заходів, що в иключають несанкціоноване перебування в контрольованій зоні сторонніх осіб і транспортних засобів. 7. Комісії з категоріювання провести категоріювання виділених об’єктів. 8. Підрозділу ТЗІ провести первинну атестацію виділених об’єктів, результат атестації зареєструвати в атестаційному паспорті виділеного приміщення (об’єкту, інформаційної системи). 9. Установити, що роботу з ІзОД допускається здійснювати тільки в приміщеннях, що пройшли атестацію. 1) – необхідність формування окремого підрозділу органу, щодо якого здійснюється ТЗІ або покладення додаткових обов’язків на вже наявний чи на певну посадову особу визначається виходячи з обсягів потрібних робіт з ТЗІ та відповідно до вимог статті 12 “Положення про ТЗІ в Україні” 46 10. При роботі з ІзОД дозволяється використовувати технічні засоби передачі, обробки і збереження інформації, що тільки входять у затверджений мною перелік (додаток № __ до наказу). 11. Для забезпечення захисту ІзОД від витоку з виді лених приміщень за межі контрольованих зон певного підрозділу органу, щодо якого здійснюється ТЗІ (наприклад, головного енергетика) у цих приміщеннях провести захисні заходи відповідно до затвердженого мною плану-графіку (додаток № ___ до наказу). 12. Контроль за виконанням плану -графіка захисних заходів покласти на підрозділ ТЗІ. 13. На підрозділ ТЗІ покласти обов’язки з підготовки технічних засобів у виділених приміщеннях (якщо ці засоби вимагають попередньої підготовки) до проведення особливо важливих заходів. 14. Про проведення особливо важливих заходів відповідальним особам вчасно повідомляти підрозділ ТЗІ. 15. Начальнику підрозділу по завершенні організаційних, організаційно - технічних і технічних заходів для захисту об’єктів органу, щодо якого здійснюється ТЗІ провести перевірку заходів і представити мені Акт прийому робіт із захисту від можливого витоку ІзОД для узгодження і наступного затвердження. 16. Начальнику підрозділу разом із призначеними мною відповідальними за забезпечення режиму у виділених приміщеннях підготувати і представити мені на затвердження графік проведення періодичних атестаційних перевірок виділених приміщень і технічних засобів, що в них знаходяться. 17. Про всі виявлені при атестації й атестаційних перевірках порушення доповідати мені для вжиття оперативних заходів. Керівник фірми Підпис