Після 32 років керівництва Консорціумом шкільних мереж (CoSN) його незмінний очільник Кіт Крюгер оголосив про завершення своєї роботи. Під його орудою CoSN перетворився на провідне професійне об’єднання керівників цифрових технологій у сфері середньої освіти США. Остаточним підсумком його тривалої діяльності стане підсумкова конференція CoSN2027, яка відбудеться 12–14 квітня 2027 року в Орландо.
Від діалапу до національної програми E-Rate
Коли Крюгер очолив організацію понад три десятиліття тому, шкільні технології перебували на етапі повільного діалап-з’єднання. У середині 1990-х років існували спільноти для вчителів, які застосовували інновації, однак не було єдиного голосу на рівні шкільних округів. Поява перших графічних браузерів, зокрема Mosaic, уможливила масовий вихід у мережу, що вимагало відповідних законодавчих змін.
CoSN звернувся до Конгресу США та Федеральної комісії зі зв’язку (FCC) з вимогою розширити систему універсального обслуговування на заклади освіти. Першою масштабною перемогою стала поява програми E-Rate у Законі про телекомунікації 1996 року. Вона стала базовим інструментом забезпечення інтернетом американських шкіл. Окрім цього, спільнота створила єдину акредитовану програму сертифікації для IT-керівників у сфері K-12 — Certified Education Technology Leader (CETL®).
Загроза скасування E-Rate та розмежування політик
За словами Крюгера, ключовою та найбільш нагальною політичною битвою для організації зараз є захист програми E-Rate. Влітку Федеральна комісія зі зв’язку винесла на обговорення документ, у якому поставила під сумнів доцільність продовження програми, припускаючи, що її місію вже виконано.
Водночас регулятор порушив питання про обмеження екранного часу через механізми E-Rate. Очільник CoSN наголошує, що E-Rate є інфраструктурною програмою забезпечення зв’язку, а не освітнім регулятором, тому питання використання гаджетів має вирішуватися на рівні освітніх рад і шкіл, а не телеком-регулятора.
Міжнародний досвід та модель загальної вартості володіння
Міжнародний напрям роботи CoSN показав, що освітні системи по всьому світу стикаються з подібними проблемами. Протягом 17 років організація випускає щорічний звіт Driving K-12 Innovation, у якому технології свідомо ставлять на останнє місце. Аналіз завжди починається з трьох головних перешкод (Hurdles), потім визначаються прискорювачі (Accelerators), і лише після цього розглядаються інструменти (Tech Enablers).
Серед міжнародних здобутків — розробка моделі загальної вартості володіння (Total Cost of Ownership, TCO), яку нещодавно визнала ЮНЕСКО у своїй публікації щодо вартості впровадження штучного інтелекту.
П’ять принципів якісних технологій у добу AI
Впровадження штучного інтелекту в школах вимагає збереження базових принципів. Крюгер підкреслює, що головним критерієм має бути не сама технологія, а її вплив на якість викладання та результати учнів. Освітні лідери повинні розрізняти розважальне використання гаджетів (соціальні мережі та ігри) та цілеспрямоване застосування навчальних інструментів на уроках.
При виборі інновацій організація радить орієнтуватися на п’ять ключових характеристик:
- Безпечність (Safe);
- Доказовість (Evidence-Based);
- Інклюзивність (Inclusive);
- Зручність у використанні (Usable);
- Інтероперабельність (Interoperable).
Практичний орієнтир для управлінців в освіті
Головний підсумок тридцятилітнього досвіду розбудови EdTech-спільноти полягає в тому, що цифрові інструменти самі по собі не є кінцевою метою. Успішна цифровізація вимагає чіткого розмежування інфраструктурного забезпечення та навчальних методик, пріоритету педагогічних завдань над технічними можливостями та прозорої комунікації з громадою щодо доцільності використання гаджетів у класі.
Дата публікації джерела: 01.09.2026 22:42.
Джерело: edtechdigest.com