У грудні 2025 року Австралія ухвалила закон, який зобов’язав технологічні компанії блокувати доступ до соціальних мереж для дітей до 16 років. Подібні ініціативи згодом запровадили Індонезія та Бразилія, а також низка штатів США. Головним аргументом прихильників таких заходів, зокрема соціолога Джонатана Гайдта, авторитетного автора книги «Anxious Generation», було прагнення повернути молоді живе спілкування, сон та навчання замість постійного гортання стрічки у позашкільний час.
Як працює австралійський експеримент із верифікацією віку
За новим законодавством, такі платформи, як Meta та TikTok, зобов’язані впроваджувати інструменти оцінювання віку, зокрема розпізнавання обличчя, щоб унеможливити створення облікових записів неповнолітніми. У разі невиконання вимог компаніям загрожують цивільні позови та штрафи. Водночас підлітки досі можуть переглядати контент анонімно — наприклад, дивитися відео на YouTube без авторизації, хоча й позбавлені можливості залишати коментарі чи отримувати персоналізовані рекомендації.
Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз наголошував, що мета реформи — заохотити молодь більше проводити час на свіжому повітрі та спілкуватися з друзями в реальному житті. Проте науковці вирішили перевірити реальний вплив цих обмежень на щоденні звички неповнолітніх.
Видалення мільйонів акаунтів без істотної зміни екранного часу
Оцінку ефективності закону доручили Лабораторії соціальних медіа Стенфордського університету (Stanford Social Media Lab). У дослідженні взяли участь понад 4000 дітей віком від 10 до 15 років та по одному з їхніх батьків. Порівняння даних до набрання чинності законом та через три місяці після цього виявило неоднозначні результати.
З одного боку, соціальні платформи видалили близько 4,7 мільйона облікових записів, що належали орієнтовно 2,5 мільйона австралійських дітей. Частка підлітків із власними акаунтами помітно впала. Проте з іншого боку, рівень безпосередньої взаємодії з цифровим контентом практично не зменшився. За даними стенфордського звіту, за три місяці після ухвалення закону діти витрачали біля екранів у середньому 3 години 58 хвилин у вихідні дні та 2 години 9 хвилин у будні.
Відсутність змін у ментальному здоров’ї та позаекранній активності
Аналітики Стенфорду оцінювали не лише цифрову активність молоді, а й показники їхнього реального життя. Науковці вимірювали кілька ключових метрик:
- активність дітей поза домом та участь у соціальних або спортивних подіях;
- загальний час, проведений за іншими гаджетами чи текстовими повідомленнями;
- динаміку суб’єктивного ментального здоров’я та психологічного стану неповнолітніх.
Жодна з цих метрик не продемонструвала суттєвих позитивних зрушень за перші три місяці дії заборони. Зменшення кількості офіційних акаунтів не призвело автоматично до зростання фізичної активності чи покращення ментального стану підлітків.
Дослідники Стенфордського університету продовжуватимуть спостереження та оприлюднять наступні звіти через шість місяців, рік і два роки. Перші дані демонструють, що суто технічне блокування акаунтів не розв’язує проблему екранної залежності автоматично, адже підлітки знаходять альтернативні способи споживання контенту. Для формування нових культурних звичок та реального зниження екранного часу потрібен більш тривалий період і комплексніший підхід, ніж лише юридичні заборони для платформ.
Дата публікації джерела: 09.09.2026 09:00.
Джерело: educationnext.org
