Поєднання фінансової підтримки із менторством, академічним супроводом та створенням відчуття приналежності суттєво підвищує шанси першого покоління студентів здобути вищу освіту. Згідно з дослідженням незалежної організації Ithaka S+R, комплексний підхід ініціативи Kessler Scholars Collaborative дозволив 84% учасників першої когорти отримати диплом бакалавра, що суттєво перевищує середні показники по США.
Скорочення розриву в успішності між різними групами вступників
За даними організації FirstGen Forward, студенти, які є першими у своїх родинах, хто здобуває вищу освіту, становлять 54% від усіх здобувачів ступеня бакалавра в США. Попри це, лише 24% із них отримують диплом упродовж шести років — порівняно з 59% серед студентів, чиї батьки вже мали вищу освіту.
Програма Kessler Scholars покликана подолати цей розрив. Заснована у 2008 році в Мічиганському університеті, у 2020 році ініціатива розширилася на шість закладів вищої освіти, а у 2022 році до мережі приєдналися ще 10 університетів у партнерстві з American Talent Initiative. Фінансову підтримку проєкту надають Bloomberg Philanthropies та Wilpon Family Foundation.
У 2025–2026 навчальному році участь у програмі взяли майже 1200 осіб, а восени очікується залучення вже 1500 студентів, із яких 392 — нові учасники.
Результати оцінювання Ithaka S+R та роль «прихованого навчального плану»
Згідно з оцінюванням Ithaka S+R, серед студентів першого покоління, які вступили до шести стартових університетів восени 2020 року в межах програми, 74% здобули ступінь бакалавра за чотири роки. Загальний середній показник для студентів цієї ж категорії у тих самих закладах становив 59%. До кінця літа 2025 року частка випускників серед учасників Kessler зросла до 84%.
Крім цього, стипендіати Kessler мали вищий середній бал (GPA) — 3,40 проти 3,12 у інших студентів першого покоління в тих самих університетах. Водночас аналітики Ithaka S+R зауважують, що це порівняння є описовим і не враховує доуніверситетські характеристики вступників.
Виконавча директорка програми Гейл Ґібсон наголошує, що ініціатива допомагає розкрити так званий «прихований навчальний план» вищої освіти та ринку праці. За її словами, програма готує студентів до стажувань, досліджень та інших можливостей, щоб їхній успіх на кампусі продовжувався і після випуску.
Практичний досвід та відчуття спільноти на кампусі
Серед випускників перших шести університетів 81% взяли участь принаймні в одному з високоефективних видів навчальної діяльності:
- 59% пройшли професійне стажування;
- 49% долучилися до досліджень під керівництвом викладачів;
- 40% навчалися за програмами обміну за кордоном.
Представник Bloomberg Philanthropies Нік Вотсон підкреслює значення менторства та соціальних зв’язків. За його словами, коли студент із малозабезпеченої родини або перший у сім’ї отримує підтримку від того, хто вже пройшов цей шлях, це дає відчуття приналежності та впевненості. За даними опитування 2024–2025 років, 85% учасників відчували приналежність до спільноти Kessler, а 88% вважали, що вони є важливими для програми.
Гнучкість інституційного підходу та виклики залученості
Модель Kessler поєднує єдині базові елементи (наявність студентського ментора, виділеного координатора та спільних командних заходів) із гнучкістю під конкретні потреби закладу. Наприклад, Університет Північної Кароліни в Чапел-Гілл орієнтує програму на залучення студентів із сільської місцевості, а Університет Вашингтона в Сент-Луїсі зосереджений на підтримці студентів STEM-спеціальностей.
Водночас оцінювання виявило й проблеми із тривалою залученістю: лише 55% стипендіатів зустрічалися із працівниками програми принаймні двічі на семестр, а 57% відвідували щонайменше три події за семестр. Підтримання активності студентів на старших курсах залишається викликом для організаторів.
Ширший освітній контекст та значення досвіду
Широке розширення програми дозволяє оцінити, як ця модель функціонує в різнотипних закладах — від університетів Ліги плюща, як-от Браунський университет, до невеликих коледжів на зразок Сентр-коледжу. Головною умовою ефективності є орієнтація закладів на потреби студента.
Навесні 2027 року очікуються нові дані, які дадуть першу цілісну картину результатів у всіх 16 університетах-учасниках. Досвід проєкту показує, що освітнім закладам не обов’язково повністю копіювати структуру програми, але вони можуть адаптувати її базові принципи для подолання бар’єрів, з якими стикаються студенти першого покоління.
Дата публікації джерела: 16.09.2026 07:00.
Джерело: insidehighered.com
