Майже кожен п’ятий студент у системі вищої освіти декларує інвалідність під час вступу — це 19% за даними HESA 2024–25 року, а за опитуванням Student Academic Experience Survey (SAES) 2025 року ця частка сягає 37%. Зростання кількості таких студентів у закладах вищої освіти оголило суттєву проблему: значний розрив між офіційно затвердженими планами підтримки та їхнім реальним втіленням у навчальному процесі.
Парадокс успішності та бар’єри в навчанні
За даними опитування SAES 2025 року, студенти з інвалідністю майже вдвічі частіше розглядають можливість покинути навчання — 39% проти 22% серед студентів без інвалідності. Водночас дослідження компанії Savanta виявило парадоксальну тенденцію: показники продовження навчання та здобуття ступеня серед студентів денної форми з інвалідністю виявилися відповідно на 1,1 та 2,0 відсоткових пункти вищими, ніж у їхніх ровесників. Це свідчить про те, що студенти досягають академічних результатів завдяки власній наполегливості, долаючи численні інституційні перешкоди.
Чому узгоджені адаптації залишаються на папері
Згідно з річним звітом організації Disabled Students UK за 2025 рік, лише 44% опитаних студентів підтвердили виконання всіх узгоджених адаптацій. Загальна частка студентів із затвердженим планом підтримки впала з 77% у 2024 році до 66% у 2025 році. Водночас зростає кількість студентів, які відзначають доброзичливе ставлення з боку викладачів, проте ця підтримка рідко переростає у конкретні рішення.
Впровадженню необхідних змін заважає низка системних чинників:
- згортання форматів гібридного навчання, записів лекцій та завчасного надання матеріалів, які масово впроваджувалися під час пандемії;
- ініціатива Департаменту освіти щодо обмеження фінансування спеціалізованого програмного забезпечення в межах допомоги Disabled Students’ Allowance, якщо існують безкоштовні аналоги;
- загальний фінансовий тиск на заклади вищої освіти, через який витрати на підтримку перекладаються безпосередньо на університети.
Відсутність цільових показників та нові стандарти OfS
Аналіз показує, що 27 британських університетів узагалі не мають цільових показників щодо студентів з інвалідністю у своїх планах доступу та участі, а 35 закладів не встановлюють цілей для етапу безпосереднього навчання. Судові прецеденти та рекомендаційні документи створюють юридичні ризики, але не завжди приводять до дій.
У відповідь на це Управління для студентів (Office for Students, OfS) оголосило про розробку офіційної заяви про очікування щодо інклюзії. Сюзанн Керрі, керівниця напряму рівності студентів та добробуту в OfS, підкреслила стурбованість повільними темпами змін у системі. Новий регуляторний документ базуватиметься на принципах і дозволить закладам обирати оптимальні механізми адаптації, поки регулятор контролюватиме їхню ефективність.
Ключові висновки та перспективні завдання
Головним викликом для університетської спільноти залишається перехід від індивідуальних точкових адаптацій до концепції універсального дизайну в освіті, який зменшує потребу в окремих узгодженнях. Успіх нових регуляторних вимог залежатиме від того, чи зможуть університети побудувати злагоджену систему взаємодії між викладачами, адміністрацією та зовнішніми службами підтримки, перетворивши формальні стандарти на реальну рівність можливостей.
Дата публікації джерела: 26.10.2026 00:38.
Джерело: wonkhe.com
