Перевантаженість академічного та адміністративного персоналу в поєднанні з обмеженими ресурсами змушує університети шукати нові шляхи оптимізації роботи. Проте стандарти бізнес-продуктивності недоречні у вищій освіті: навчання не є лінійним конвеєрним процесом, а студенти — це не товари. Головне завдання оптимізації у закладах вищої освіти полягає не в економії бюджету чи нарощуванні обсягів матеріалів, а у вивільненні уваги та часу викладачів для особистої взаємодії зі здобувачами освіти.
Під час онлайн-заходу Education Espresso, організованого виданням Wonkhe спільно з компанією Adobe, Марк Ендрюс та Деббі Маквітті обговорили інституційні підходи до ефективності разом із представниками британських університетів.
Реформа розкладу та зменшення кількості модулів у Teesside University
За словами віцеканцлера Teesside University Марка Сімпсона, фінансовий тиск на університетський сектор є реальністю, яка змушує робити більше меншими ресурсами. Проте оптимізацію не варто починати зі спроб суто технічної економії. В університеті Teesside орієнтиром стали відгуки студентів у Національному опитуванні студентів (National Student Survey), де тривалий час слабким місцем залишалися організація та менеджмент.
Традиційне розкладання навчального процесу спиралося на ідеальні умови, де кожен викладач присутній, а кожна аудиторія та техніка працюють без збоїв. Будь-який форс-мажор призводив до хаосу. Аналіз проблеми показав, що причиною складнощів було не лише застаріле програмне забезпечення, а й надмірна кількість окремих навчальних модулів.
Для розв’язання проблеми університет застосував нове програмне забезпечення для розкладу й комунікації, а також скоротив загальну кількість модулів. Курси переформатували: у них передбачили більше варіантів вибору для студентів, а викладання довірили командам педагогів замість одноосібних експертів. Це зробило освітню систему стійкішою до можливих збоїв.
Пошук часових втрат і розсудливе впровадження штучного інтелекту
Розробник цифрових навичок у University of Hertfordshire Жак Маре переконаний, що впровадження будь-яких технологій має починатися з діагностики часових втрат працівників. Замість купівлі нових інструментів часто достатньо полегшити доступ до вже наявних програм. Наприклад, у своєму університеті він створив інтерактивну карту технологій, яка показує викладачам можливості різних платформ.
Штучний інтелект у цьому контексті повинен виступати допоміжним елементом, а не ключовим рушієм процесу. Помилково вважати, що автоматичне генерування контенту вирішує проблеми, адже розростання обсягів інформації лише перевантажує студентів і викладачів. Водночас ШІ може бути корисним у таких завданнях:
- формуванні планів лекцій і структуруванні питань для дискусій;
- первинній перевірці чернеток резюме у студентських службах із наданням базового зворотного зв’язку;
- оперативному аналізі, узагальненні, перекладі та звірці даних для дослідників і адміністраторів.
Автоматизація без втрати людського фактора та освітньої рефлексії
Практичний досвід Teesside University демонструє можливість поєднання аналітики залученості здобувачів освіти зі штучним інтелектів. Університет випробовує технологію, яка швидко виявляє студентів із ризиком успішності, звільняючи час співробітників для особистого спілкування з ними. Також використовується спеціальний інструмент «Coco» (compassionate communication agent), який коригує офіційні листи та електронну пошту, роблячи їх зрозумілішими та доброзичливішими. При цьому остаточну перевірку повідомлень завжди здійснює людина.
Марк Сімпсон наголошує, що будь-яка ефективність від впровадження ШІ має вимірюватися якістю підтримки студентів, а не скороченням видатків. Окрім цього, важливо пам’ятати, що процес навчання вимагає «когнітивного тертя» — моментів, коли студент зупиняється, сумнівається та мислить самостійно. Головне завдання продуктивності полягає в стимулюванні думки, а не в її заміні автоматичними рішеннями.
Шаблонізація ресурсів і студентська взаємодопомога
Один із найефективніших шляхів підвищення продуктивності у вищій освіті — це створення повторно використовуваних і гнучких ресурсів. У University of Hertfordshire для викладачів запровадили адаптивні шаблони, п’ятихвилинні навчальні модулі та практичні лабораторії з роботи з ШІ. Для відділів маркетингу та комунікацій використали рішення Adobe Creative Cloud зі збереженням фірмового стилю. Це дозволило співробітникам самостійно створювати оголошення та постери без залучення дизайнерів, звільнивши останніх для складних завдань.
Значну роль відіграє і підтримка за принципом «рівний рівному». У Hertfordshire працюють студентські цифрові ментори у впізнаваних синіх худі, які допомагають однокурсникам долати технічні труднощі. У Teesside University відмовилися від ідеї висувати на роль менторів лише академічних «цифрових лідерів», оскільки їхній складний і трудомісткий досвід часто лякає колег, а не надихає їх.
Підсумовуючи, Марк Сімпсон і Жак Маре зазначають: хаотичне використання багатьох різних інструментів ШІ створює плутанину. Визначений інституційний набір цифрових рішень (як-от Adobe Acrobat Studio та Creative Cloud) допомагає сформувати єдину педагогічну позицію. Продуктивність у ЗВО — це не про підйом о 5 ранку, а про розумне проектування систем, яке дає змогу викладачам зосередитися на розвитку та залученні студентів.
Дата публікації джерела: 12.11.2026 00:18.
Джерело: wonkhe.com
