Дослідження макроекономічних процесів на прикладі Рівненської області України

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Іінститут економіки і менеджменту
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2020
Тип роботи:
Наукова робота
Предмет:
Мікроекономіка
Група:
МЕ

Частина тексту файла

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний університет «Львівська політехніка» Інститут економіки та менеджменту Кафедра теоретичної та прикладної економіки
Наукова робота з дисципліни «макроекономіка» на тему: «Дослідження макроекономічних процесів на прикладі Рівненської області України»
ЗМІСТ
ВСТУП.3 Завдання 1. Дослідження соціально-економічного стану Рівненської області Українини.4 Завдання 2. Дослідження динаміки валового регіонального продукту....8 Завдання 3. Дослідження динаміки економічної активності населення...12 Завдання 4. Дослідження динаміки безробітного населеня...........15 Завдання 5. Дослідження динаміки індексу споживчих цін...18 Завдання 6. Дослідження динаміки інвестицій........21 Завдання 8. Дослідження динаміки витрат домашніх господарств...27 Завдання 7. Дослідження динаміки зовнішньоекономічної діяльності.....29 Завдання 9. Дослідження динаміки витрат домашніх господарств........31 Завдання 10. Аналітична довідка щодо динаміки макроекономічних показників регіону за 2009-2018рр ..........38 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........40
Вступ
Макроекономіка – галузь економічної науки, що вивчає поведінку економіки як єдиного цілого з метою забезпечення умов сталого економічного зростання, повної зайнятості ресурсів, мінімізації рівня інфляції і рівноваги платіжного балансу. Макроекономіка – це одна з наук, що вивчає закономірності функціонування національної економіки. Водночас макроекономіка як наука, насамперед, спирається на положення та висновки політичної економії про розвиток виробничих відносин, розширене відтворення, дію об'єктивних економічних законів та механізми їх використання у практиці господарювання. Вона також має безпосередній зв'язок з математикою і статистикою, широко використовує методи економіко-математичного моделювання, що перетворює її у точну науку, дозволяє перейти від якісного до кількісного аналізу економічних явищ, процесів та закономірностей, які відбуваються в економіці. Отже, макроекономіка формує наукові уявлення про функціонування економіки на національному рівні. Вона досліджує господарську діяльність та взаємодію всієї сукупності економічних суб'єктів. Внутрішній стан та функціонування економічної системи як єдиного цілого забезпечується зв'язками між елементами, що входять до її складу, і зовнішнім середовищем[1]. До основних проблем, що досліджуються на макроекономічному рівні, відносяться: визначення обсягу і структури національного продукту і національного доходу; виявлення чинників, що регулюють зайнятість у масштабах національної економіки; аналіз природи і механізму інфляції та антиінфляційне регулювання; вивчення механізму і чинників економічного зростання; з’ясування причин циклічних коливань і кон'юнктурних змін в економіці; дослідження зовнішньоекономічної взаємодії національних економік; теоретичне обґрунтування цілей, форм і методів здійснення макроекономічної політики держави. Метою наукової роботи є дослідження економічної складової Рівненської області. Для цього ми маємо проаналізувати ряд
чинників, які характеризують економічне становище області, а саме:
валовий регіональний продукт,
економічну активність населення, рівень безробіття,
кон’юнктуру ринку праці, індекс споживчих цін, інвестиції, експортно-імпорті операції та витрати домашніх господарств.
Завдання 1. Дослідження соціально-економічного стану Рівненськоїобласті України Рівненська область розташована в північно-західній частині України й займає територію 20,1 тисячі квадратних кілометрів. Межує на півночі з Берестейською та Гомельською областями Білорусі, на сході з Житомирською, на південному сході з Хмельницькою, на півдні з Тернопільською, на південному заході із Львівською, на заході з Волинською областями. Рівненська область за територією належить до невеликих областей, її площа становить 20,1 тис. км², або 3,3% від загальної території України. Проте область має вигідне географічне положення і розвинуту транспортну мережу. Через неї проходять магістралі Київ—Варшава, Київ—Брест, Київ—Чоп, Устилуг—Рівне, Городище—Старокостянтинів. Великі вузлові станції міст Рівне, Здолбунів, Сарни обслуговують численні залізничні магістралі, що перетинають територію області[2]. 227 територій і об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема державного значення – 17 заказників, 8 пам’яток природи, 2 пам’ятки садово-паркового мистецтва, 91 заказник, 36 пам’яток природи, 63 заповідні урочища. Сприятливі кліматичні умови, значні масиви лісів, річки, озера, лікувальні торфові грязі та мінеральні води створюють рекреаційні ресурси області. У Сарненському районі є курорт Горинь.
Область — єдина в Україні має розвідані родовища дорогоцінного каменю бурштину. Два з них вже експлуатуються ДП «Укрбурштин» і на їх базі функціонує ювелірна фабрика у місті Рівне.
Рівненська область має значні ресурси підземних, промислових і мінеральних вод. У розрахунку на людину цей показник у 2.5 рази перевищує середній показник по Україні. Крім того надра Рівненщини перспективні на відкриття родовищ фосфоритів, самородної міді та алмазів. Попередні результати пошукових робіт свідчать про можливість виявлення в межах Рафалівського рудного вузла неглибокозалягаючих (20—150 м) промислових покладів міді високої чистоти з домішками золота, срібла і платиноїдів.
У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають електроенергетика, хімічна та нафтохімічна, харчова промисловість. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів складає 73%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 273 промислових підприємства, окрім того, функціонує 389 малих промислових підприємств[3]. Виробництво електроенергії в області 2006 року склало, 16 млрд кВт-г., споживання 2,47 млрд кВт-г. Область є одним з найбільших донорів електроенергії в Україні. Частка електрогенерації в 2005— 2010 роках становила 9,8% загального обсягу промислової продукції області. Галузь базується на використанні атомної, теплової та гідравлічної енергії. Атомна енергетика Рівненщини має загальнодержавне значення, хоча і представлена лише одним підприємством – Рівненською АЕС. Гідравлічна енергія сьогодні використовується двома підприємствами —Млинівською ГЕС на р. Іква, яка була відбудована приватним інвестором. Та з 2002 року Хрінницькою ГЕС. Теплоелектрогенерація впроваджена в 2005 році, в промисловості, на підприємстві Рівнеазот, а також в 2010 році, на комунальному підприємстві «Теплотранссервіс», загальною потужністю 31 МВт. Кер ування діяльністю електроенергетичної системи (за винятком Рівненської АЕС, що має державне підпорядкування) в області здійснює Рівненське державне підприємство електромереж... Електроенергетика забезпечує близько 4% робочих місць в області, 37% загальної вартості основних промислово-виробничих фондів, спрацювання яких у 1993 р, досягло майже 16%. Галузь хімічної промисловості представляє ВАТ "Рівнеазот"на якому діють виробництва азотних та фосфорних мінеральних добрив, аміаку синтетичного, сірчаної, азотної та адипінової кислот тощо. Обсяг продукції підприємства в загальному обсязі виробництва в місті складає більше ніж 46 відсотків. ВАТ "Рівнеазот" - єдиний виробник мінеральних добрив та адипінової кислоти на території Західної України, відзначений у переліку ста кращих підприємств України. Своєю продукцією підприємство забезпечує 11 областей України. Частина продукції також експортується за межі країни. За останні роки на підприємстві освоєно випуск нових видів продукції серед яких: тукосуміші, очищена суха суміш нижчих дикарбонових кислот, силікагель, каталізатори. Якість продукції ВАТ "Рівнеазот", його торгова марка, а також безпечна технологія визнані в усьому діловому світі. За даними головного управління статистики в Рівненській області індекс промислової продукції у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів за січень - травень 2017 року порівняно з січнем - травнем 2016 року становив 112,7% (по Україні – 105,2%.). Серед основних видів харчової продукції у січні-травні 2017 року порівняно з аналогічним періодом 2016 року збільшено виробництво м'яса ВРХ свіжого чи охолодженого у 4,5 рази, м'яса свиней свіжого чи охолодженого – на 18,5%, ковбасних виробів – на 31,8%, овочів консервованих натуральних – у 4,0 рази, молока обробленого – на 70,1%, масла вершкового – на 29,6%, кисломолочних продуктів – на 40,1%, борошна – на 16,9 %, печива солодкого – на 17,0%. У поточному році збільшили обсяги виробництва продукції ТзОВ «Радивилівмолоко», ТзОВ ВТП «Агропереробка», ТзОВ «Компанія «Зевс-ЛТД», ТзОВ «Юрмія», ТзОВ «Інус-ЛТД», ПрАТ «Рівне -борошно», ДП «Радивилівський КХП» та інші. За січень-квітень 2017 року обсяг реалізованої харчової продукції без ПДВ та акцизу склав 1481,9 млн. грн, що становить 13,7% до всієї реалізованої промислової продукції[4]. Агропромисловий комплекс Рівненської області включає 629 сільськогосподарські підприємства різних форм господарювання, у т. ч. 371 фермерських господарства. Природні і кліматичні умови сприятливі для вирощування більшості с/г культур (ріпак, пшениця, кукурудза, цукровий буряк, льон, круп'яні культури). Розвитку с/г сприяє також той факт, що в області знаходяться 2 найбільші виробники мінеральних добрив в західній Україні. В наявності є велика кількість вільних тваринницьких комплексів і орної землі, які не використовуються власниками і готові до приходу інвестора. В структурі валової продукції сільського господарства (за всіма категоріями господарств) галузь тваринництва становить 33,8%, рослинництва – 66,2%. Найбільшу питому вагу займають аграрні підприємства Радивилівського (18,4 відс.), Млинівського (17,5 відс.) та Рівненського (13,1 відс.) районів. Серед сільськогосподарських підприємств зони Полісся найбільша питома вага у Березнівському районі (4,4 відс.). Провідними сільськогосподарськими підприємствами області є ПП «Агро-Експрес-Сервіс», Агрокорпорація «Крупець», ТОВ СГП ім. Воловікова», ТОВ «Агрохолдинг Зоря», АФ «Камаз -Агро», СГ ТОВ «Ідна», ПП «Деметра», ФГ «Влада», ПСП «Хлібороб», ФГ «П’ятигірське», ФГ «Нива», СПП «Розвазьке», СФГ «Серпанок», СГПП «Маяк», ДП
Як повідомляє головне управління статистики у Рівненській області, обсяг залучених з початку інвестування прямих інвестицій (акціонерного капіталу) в економіку області на 1 липня 2018р. становив 135 млн.дол. США, у розрахунку на одну особу населення – 116,3 дол. Інвестиції надійшли з 36 країн світу. До основних країн-інвесторів, на які припадає більше половини загального обсягу прямих інвестицій, входять:
Італія – 30,6 млн.дол.
Німеччина – 23,6 млн.дол.
Кіпр – 22,1 млн.дол. На підприємствах промисловості зосереджено 46,7% загального обсягу прямих інвестицій, зокрема переробної промисловості – 36,9%, добувної промисловості і розроблення кар’єрів – 8,9%, з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 0,9%.
На підприємствах будівництва акумульовано 23,6% прямих інвестицій, транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності – 20,1%, оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів – 4,9%. З урахуванням детального опрацювання проблем і перспектив галузей господарського комплексу і соціальної сфери районів та міст області визначено основні інвестиційні пріоритети області: модернізація та розвиток виробничого сектору області з метою підвищення його конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках;
забезпечення комплексного використання природних сировинних ресурсів області; поліпшення ситуації у сфері зайнятості населення та рівня його доходів. Серед основних проблем є зростання злочинності, несприятливий інвестиційний рівень, відсутність політичного лобі у Верховній Раді України, екологічні проблеми[6].
Завдання 2. Дослідження динаміки валового регіонального продукту Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це інтегрований показник економічного розвитку країни, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності одиниць-резидентів і вимірюється вартістю товарів та послуг, виготовлених ними для кінцевого використання. На стадії виробництва визначається як різниця між випуском у ринкових цінах і проміжним споживанням у цінах покупців або як сума валових доданих вартостей видів економічної діяльності та податків на продукти за виключенням субсидій на продукти. Починаючи з 2010 року, розрахунки ВДВ здійснюють за видами економічної діяльності (КВЕД-2010)[7]. Валовий випуск (ВВ)– сумарна вартість товарів і послуг, які є результатом виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у звітному періоді. У міжнародній практиці ВВ є вихідою базою для розрахунку валової доданої вартості та інших показників, а точність його розрахунку – необхідною передумовою точності та повноти розрахунку валової доданої вартості та інших результативних індикаторів. Це пов’язано з тим, що на загальний обсяг випуску впливає його складова – проміжне споживання, яке відображає вартість витрат праці на виробництво товарів і послуг. ВВ включає випуск продуктів, надання ринкових та неринкових послуг, а також непрямо виміряні послуги фінансового посередництва і оцінюється у поточних цінах (випуск послуг враховується на момент їх надання) на підставі даних про вартість реалізованої продукції та незавершиного виробництва, а також змін запасів готової продукції. Моментом обліку продажів є час, коли право власності на товари переходить від виробника (продавця) до споживача (покупця), або момент надання послуги. Проміжне споживання — це витрати на товари та послуги (сировину, паливо, електроенергію, поточний ремонт, послуги транспорту тощо), які були використані статистичними одиницями для виробничих потреб. Вирівнювання розвитку регіонів є важливим аспектом європейської ринкової економіки та визначає політику Європейського Союзу у сфері регіонального розвитку.У рамках структурної та регіональної політики Європейського Союзу зазначено шість основних програмних завдань, з яких чотири спрямовані на покращання ситуації в регіонах:
1. Сприяння розвитку та структурному вирівнюванню відсталих регіонів.
2. Трансформація регіонів, що потерпають від промислового спаду.
3. Стимулювання розвитку та структурного вирівнювання сільських районів.
4. Стимулювання розвитку та структурного вирівнювання північних районів. Логічне обґрунтування необхідності проведення певної регіональної політики є основою для вибору індикаторів оцінки нерівномірності розвитку регіонів і, відповідно, критеріїв вибору регіональної політики. На рівні країн–членів ЄС типи індикаторів, що використовуються для вимірювання ступеня вирівнювання розвитку регіонів, можна поділити на три групи: - фізичні індикатори - індикатори економічної нерівності - показники, що вимірюють соціальну нерівність, а саме різницю в якості життя та доходах На рівні Європейського Союзу вибір індикаторів обмежений. Для цілей політики розвитку регіонів використовують такі показники:- ВВП на особу для оцінки економічного розвитку; рівень безробіття. Європейська Комісія враховує також, як ситуація в конкретній країні співвідноситься із середніми показниками в ЄС щодо тенденцій зайнятості, індустріалізації та промислового спаду. Крім цих основних критеріїв, є багато додаткових, які важко або неможливо визначити кількісно. За методикою обрахунку депресивності території в Європейському Союзі до слаборозвинутих належать регіони з рівнем валового внутрішнього продукту на душу населення менше 75 відсотків від цього показника в середньому щодо Європейського Союзу. Території, у яких показники норми безробіття та частки зайнятих у промисловості є вищими за середні щодо країни, відносяться до депресивних територій. До провінційних аграрних регіонів відносять території, в яких має місце висока частка зайнятості в сільському господарстві, низький рівень доходів населення, зменшення чисельності населення. Гранти, які стосуються вирівнювання розвитку, надаються, в основному, в межах структурних фондів, які виділяють такі напрями допомоги :
Ціль 1: Розвиток регіонів з менш сприятливими умовами;
Ціль 2: Конверсія регіонів з проблемами;
Динаміка коефіцієнта економічної нерівності розвитку Рівненськї обл. України
Таблиця 1
з/п Показники Значення показників
2009
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 1 Обсяг ВРП ре- гіону, млн. грн. (дол.)[8] 13469 (1728,1) 15882 (2001,6) 19302 (2426,6) 21795 (2727,4) 22004 (2752,9) 28724 (2413,8) 35252 (1612,9) 39469 (1544,6) 48836 (1834,8) 56842 (2089,4) 2 Обсяг ВВП Ук- раїни, млн. грн. 913345 1082569 1302079 1459096 1522657 1586915 1988544 2385367 2983882 3560596 3 Частка вироб- ництва ВРП ре- гіону у ВВП України, % 1,5 1,5 1,5 1,5 1,45 1,8 1,8 1,7 1,6 1,6 4 Обсяг ВРП ре- гіону у розра- хунку на 1 осо- бу, грн./особу 11699 13785 16735 18860 19003 24762 30350 33958 42038 49044 5 Обсяг ВВП України у роз- рахунку на 1 особу, грн./осо- бу 19832 23600 28488 32002 33473 36904 46413 55899 70233 84235 6 Коефіцієнт еко- номічної нерів- ності розвитку Рівненської області, % 56 58,4 58,7 59 56,7 67,1 65,4 60,7 59,9 58,2 Динаміка валового регіонального продукту, млн. грн.
Висновок Провівши дослідження обсягів ВРП Рівненської області, ми можемо зробити висновок, що частка ВРП Рівненської
обл. у ВВП України є дуже малою (не перевищує 1,8%).Основним видом економічної діяльності в області є промисловість, але питома вага її у доданій вартості зменшилась, проте частка сільського господарства у ВДВ зросла
Аналізуючи коефіцієнт економічної нерівності бачимо, що регіон є слаборозвиненим, але спостерігається значне піднесення Рівненської обл., причиною чого є залучення інвестицій в регіон, його привабливість з боку матеріальних ресурсів. Проаналізувавши динаміку ВРП Рівненської обл. спостерігаємо загальну тенденцію до зростання, хоч у 2008-2009 рр. у звязку з економічною кризою, що негативно вплинула на всі сфери людської діяльності, гальмуючи приплив інвестицій, знецінюючи гривню та ін.
Завдання 3. Дослідження динаміки економічної активності населення Економічно активне населення згідно з концепцією робочої сили – це населення обох статей віком 15–70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг. Економічно активними вважають осіб, зайнятих економічною діяльністю, яка приносить дохід (зайняті), та безробітних.
Зайнятими вважають осіб у віці 15–70 років, які: працювали упродовж обстежуваного тижня хоча б одну годину за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді, індивідуально (самостійно), в окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві; працювали безкоштовно на підприємстві, у власній справі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності; були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (справу), але не працювали упродовж обстежуваного періоду з певних причин.
Категорії зайнятості населення: Працюючі за наймом- особи, які зайняті на умовах повного або неповного робочого часу (дня, тижня) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форми власності, в міжнародних та іноземних організаціях в Україні й за кордоном і працюють за заробітну плату. Самозайняті- особи, які самостійно забезпечують себе роботою (підприємці, зайняті індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві) і працюють заради прибутку чи сімейного доходу. Виконуючі державні та громадські обов’язки- обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об’єднань. Зайняті на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ- особи, які проходять військову та невійськову службу в Збройних силах, Службі безпеки, Прикордонних військах та органах внутрішніх справ України, альтернативну службу. Учні та студенти- особи працездатного віку, які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва, навчаються в денних загальноосвітніх школах, вищих навчальних закладах. Тимчасово присутні працюючі громадяни інших країн- особи, які виконують функції , що не пов’язані з діяльністю посольств і місій[9]. В умовах ринкової економiки зайнятість регулюється в основному державою вiдповiдно до прийнятої полiтики (концепцiї) зайнятостi.  Активність державної політики стимулювання зайнятості спрямовуватися у таких напрямках: створення робочих місць на базі розвитку підприємництва; створення умов для самозайнятості населення; профпідготовка і перепідготовка, професійна орієнтація населення; організація оплачуваних громадських робіт; забезпечення робочими місцями осіб з обмеженою можливістю використання трудового потенціалу; проведення інвестиційної та інноваційної політики, спрямованої на інтелектуальні технології управління зайнятістю. сприяння мобільності робочої сили, створення умов для переїзду у трудонедостатні регіони; формування умов для забезпечення роботою молоді; підвищення якості створюваних робочих місць та ефективності праці зайнятих. Динаміка економічної активності населення Рівненської обл. України
Таблиця 2 з/п Показники Значення показників 2009
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 1 Економічно ак- тивне населення Рівненської області, тис. осіб[10] 528,4 532,1 546,0 545,8 546,3 509,3 541,4 530,5 520,3 521,7 2 Економічно ак- тивне населення України тис. осб. 22102,0 22051,6 22056,9 22011,6 21980,6 19920,9 18097,9 17955,1 17854,4 17747,7
3 Співвідношення рівня ЕАН регіо- ну до України, % 2,4 2,41 2,48 2,48 2,49 2,52 2,9 2,95 2,93 2,93 4 ЕАН Рівненської області у % до населення у віці 15-70р.,% 63,5
64 65,6 65,6 65,7 64,1 65,0 63,6 62,3 62,8
Динаміка ЕАН Рівненської області, тис. осіб
Висновок Проаналізувавши динаміку економічно активного населення Рівненської області та його співвідношення до ЕАН України, видно що в період з 2009-2010 рік,2011-2013 частка активного населення регіону в населенні України майже не змінюється, у 2014 році показник стає найнижчим за усі 9 років,з 2014 по 2015 рік показник зростає, причиною чого є нестабільна економічна ситуація в країні, з 2016-2018 показник нормалізується. Показник ЕАН Рівненської обл. до населення у віці 15-70р у % показує, що в регіоні дуже мала частка зайнятого населення, причиною чого є велика частка населення пенсійного віку, школярів і студентів, а також людей з обмеженими можливостями.
Завдання 4. Дослідження динаміки безробітного населення 1) Безробіття — це складне соціально-економічне явище, при якому частина економічно активного населення не має роботи й заробітку. Безробітні – особи у віці 15–70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мали роботи (прибуткового заняття); упродовж останніх чотирьох тижнів активно шукали роботу або намагались організувати власну справу; упродовж найближчих двох тижнів були готові приступити до роботи, тобто почати працювати за наймом або на власномупідприємстві з метою отримання оплати або доходу. До категорії безробітних також відносять осіб, які приступають до роботи протягом найближчих двох тижнів; знайшли роботу, чекають відповіді тощо. Є такі основні види безробіття:– фрикційне;
– структурне;
– циклічне. Рівень безробіття населення – відношення (у відсотках) кількості безробітних віком 15– 70 років до економічно активного населення (робочої сили) зазначеного віку або відповідної соціально-демографічної групи[11]. Основними причинами виникнення безробіття є:
добровільне звільнення з метою пошуку більш сприятливого варіанта трудової діяльності;
спад виробництва на підприємствах;
зниження попиту на ряд професій та ін. Відношення між рівнем безробіття і відставання обсягу ВВП виражається за допомогою закону Оукена, який показує, що коли фактичний рівень безробіття перевищує природний на 1%, то відставання обсягу ВВП складає 2,5%. Це в свою чергу зумовлює багато інших негативних наслідків. Функції служби зайнятості: реєструє тих, хто шукає роботу, веде облік їх професійної кваліфікації, навичок, досвіду та побажань, опитує їх з метою пошуку їм роботи, у разі необхідності перевіряє їх стан здоров'я і рівень професійної підготовки, сприяє в професійній орієнтації, підготовці і перенавчанні; 
2) одержує від підприємців точні дані про вакантні посади і вимоги, яким повинні відповідати працівники; 
3) направляє на вакантні посади кандидатів з необхідною кваліфікацією і придатних за своїм фізичним станом". До функцій служби зайнятості входить також вжиття заходів для полегшення працевлаштування безробітного. Для цього служба зайнятості сприяє безробітному: 
а) у зміні професії, для того щоб пропозиція робочої сили відповідала попиту на неї; 
б) у полегшенні територіальної мобільності для отримання роботи в тих районах, де є вакансії; 
в) у забезпеченні тимчасового переведення працівника з одного району в інший у разі тимчасової нестачі чи перевантаження робочої сили в тому чи іншому районі. 
Таблиця 3
Динаміка безробітного населення Рівненської області України
з/п Показники Значення показників 2009
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 1 Безробіття населе- ння Рівненської області, тис. осіб [12] 66,9 60,8 56,8 53,3 51,4 56,7 53,7 56,3 60,1 50,6 2 Безробіття населе- ння України, тис. осіб 1956,6 1784,2 1732,7 1657,2 1576,5 1847,6 1654,7 1678,2 1698,0 1578,6 3 Співвідношення рівня безробіття регіону до Укр- аїни, % 3,4 3,4 3,3 3,23 3,3 3,1 3,25 3,4 3,5 3,2 4 Безробіття Рівненської області у % до населення у віці 15-70р.,% 12,7 11,4 10,4 9,8 9,4 10,6 9,9 10,6 11,6 9,7

Динаміка безробітного населення Чернігівської області, тис. осіб Висновок Проаналізувавши співвідношення рівня безробіття Рівненської обл. до відповідного показника України бачимо що цей показник є досить великим, враховуючи ще 23 територіальні одиниці і невелику кількість населення області в порівнянні з деякими іншими, показник скорочується в період з 2009 по 2013 роки, що свідчить про стабільний розвиток регіону в цей період, і з 2014 по 2016 рік ми
спостерігається нестабільну ситуацію, що було пов’язано з нестабільною економічною ситуацією у країні. Показник відсотка безробіття регіону у віці 15-70 років є досить високим що значно гальмує розвиток регіону.
Аналізуючи динаміку безробітного населення Рівненської області не прослідковується загальної тенденції, тому що в різні періоди кількість безробітних то зростає то скорочується, але все ж таки з 2017 по 2018 ми спостерігаємо значне спадання безробіття у регіоні
Завдання 5. Дослідження динаміки індексу споживчих цін
Індекс споживчих цін (індекс інфляції) є показником зміни в часі цін і тарифів на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Розрахунок ІСЦ проводиться на базі даних про зміни цін, одержаних шляхом щомісячної реєстрації цін і тарифів на споживчому ринку, та даних про структуру споживчих грошових витрат всього населення, отриманих за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств. Інфляція це стійке підвищення загального, або середнього рівня цін на товари та послуги. Види інфляції за темпами: 1. Помірна, або повзуча, інфляція має місце тоді, коли ціни в країні зростають у середньому до 10% за рік. Такий вид інфляції вважається безпечним, а коли ціни приростають усього на декілька відсотків, то навіть і бажаним. Незначне підвищення цін справляє стимулюючий ефект для економічних суб'єктів, так би мовити, "підхльостує" ділову активність. Активізація попиту відповідно стимулює виробництво. 2. Галопуюча інфляція виникає при зростанні цін понад 10% за рік (і, приблизно, до 100 чи навіть 200%). Цей вид інфляції стає вже небезпечним, оскільки за стрибків цін люди втрачають спокій, щоразу очікуючи чергового підвищення цін. 3. Гіперінфляція — найбільш небезпечний вид інфляційних процесів. Під час гіперінфляції ціни зростають надзвичайно швидко, вони наче вибухають, сягаючи астрономічних висот, наприклад, понад 1000% за рік, або 50% за місяць, чи 1% за день). Це самоприскорювана інфляція. Види інфляції за причинами: Збалансована інфляція - інфляція, коли ціни товарів різних товарних груп відносно один одного не змінюються. Ціни підвищуються досить повільно й одночасно на більшість товарів та послуг. Незбалансована інфляція - інфляція, коли співвідношення цін у різних товарних групах змінюється на різні відсотки і по-різному на кожний вид товару. Очікувана інфляція - зазвичай помірна інфляція, яку можна спрогнозувати на будь-який період. Досить часто це є прямим результатом антиінфляційних дій уряду. Неочікувана інфляція характеризується раптовим стрибком цін, зумовленим збільшенням під впливом інфляційних очікувань суспільного попиту населення на споживчі товари, товаровиробників - на сировину та засоби виробництва. Інфляція попиту - це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту. Спричинити її може в основному збільшення державних замовлень (наприклад, військових), попиту підприємців на засоби виробництва в умовах повної зайнятості й майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання купівельної спроможності трудящих (зростання заробітної плати) в результаті, наприклад" узгоджених дій профспілок. Усе це спричиняє утворення надлишку грошей порівняно з кількістю товарів, призводить до підвищення цін. Таким чином, надлишок платіжних засобів в обігу створює дефіцит пропозиції, коли виробники не можуть адекватно реагувати на зростання попиту. Інфляція пропозиції (витрат) - це зростання цін внаслідок підвищення витрат виробництва чи скорочення сукупної пропозиції[13]. Сильна інфляція породжує чимало негативних наслідків для економіки та суспільства, зокрема: - інфляція знижує реальні доходи і добробут населення.  - інфляція раптово і безжально перерозподіляє грошові доходи людей.  - інфляція розладнує усталені господарські зв'язки.  - інфляція паралізує кредитні відносини.  -інфляція гасить стимули до виробництва- інфляція розкручує так звані інфляційні спіралі.
- інфляція породжує у людей інфляційні очікування.
Таблиця 4
Динаміка індексів споживчих цін Рівненської області України з/п Показники Значення показників 2009
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 1 ІСЦ Рівненської області, % 112,0 108,3 103,4 98,9 99,3 127,0 144,9 112,3 115,0 109,3 2 ІСЦ України, % 112,3 109,1 104,6 99,8 108 124,9 143,3 112,4 113,7 109,8
Динаміка ІСЦ Рівненськоїї обл., %
Висновок Аналізуючи динаміку ІСЦ Рівненської обл. чітко видно з 2009 до 2012 рік зниження показника, тобто прослідковується дифляція, у період з 2013 року по 2015 рік ІСЦ зріс, що показує зростання рівня цін, яке було спричинине неспроможністю політики уряду нормально відреагувати на кризи і інші причини економічної нестабільності, але з 2016 року показник знову скоротився, що свідчить про нормалізацію ситуації в регіоні.
Завдання 6. Дослідження динаміки інвестицій 1)Інвестиції як економічна категорія - це витрати на створення, розширення, реконструкцію основного капіталу і на пов'язані з цим зміни оборотного капіталу. Інвестиції як фінансова категорія - це всі види майнових, фінансових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, соціальної інфраструктури з метою отримання прибутку або соціального ефекту. Процес здійснення інвестицій, тобто вкладення вищевказаних цінностей в об'єкти підприємництва і соціальної інфраструктури, називається інвестиційною діяльністю. Капітальні інвестиції – інвестиції у придбання нових і тих, які були у використанні, або виготовлення власними силами для власного використання матеріальних і нематеріальних активів, витрати на капітальний ремонт та модернізацію.
Складники капітальних інвестицій: Капітальне будівництво; Придбання (виготовлення) основних засобів; Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів; Придбання (створення) нематеріальних активів; Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів. Через значну територіальну нерівномірність розподілу економічних факторів, взагалі, та капіталу, зокрема, країни та регіони виступають конкурентами в боротьбі за вільні ресурси. Акумулюючи іноземний капітал та забезпечуючи доступ до сучасних технологій і менеджменту, регіональна політика залучення інвестицій націлена на вирішення соціальних програм, що є в регіоні, та є чинником забезпечення сталого економічного зростання. Інвестиції у країнах з перехідною економікою можуть виступити засобом формування ринкового інституціонального середовища. Основною ціллю регіональної політики є створення умов для ефективних вкладень в економіку регіону. Під ефективним вкладенням зазвичай розуміють такі інвестиції, які, окрім плати за ризик, дають змогу отримати економічну вигоду, що задовольняє інвестора. Результатом таких капіталовкладень для регіону має стати підвищення його бюджетної ефективності шляхом зростання доходної частини чи скорочення витратної частини регіонального бюджету Проблема безробіття є ключовим питанням у ринковій економіці, і, не вирішивши його неможливо налагодити ефективну діяльність економіки. Особливо гостро проблема безробіття постає перед Україною. Хоча й спостерігається значна тенденція до зменшення безробіття та вихід України з кризи, все ж існують певні проблеми та причини виникнення даного економічного явища. Основними з яких є: - проблема молодіжного безробіття, адже  молодь без досвіду роботи зазнає найбільших труднощів з пошуку роботи, особливо офіційного працевлаштування; - структурні зрушення (міжгалузеві, внутрішньогалузеві, регіональні) в економіці, що виражаються у впровадженні нових технологій, згортанні виробництва в традиційних галузях, закритті технічно відсталих підприємств; - проблеми безробіття серед людей старшого віку; - відповідне скорочення сукупного попиту на робочу силу; - політика уряду в галузі оплати праці; - скорочується купівельна спроможність населення; - бюджет втрачає платників податків; - сезонні зміни в рівні виробництва в окремих галузях; - зміни в демографічній структурі населення - рух робочої сили (професійний, соціальний, регіональний). На даний момент можна сказати, що українські
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Останні оголошення

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

пропонує роботу

Admin

26.02.2019 12:38

Привіт усім учасникам нашого порталу! Хороші новини - з‘явилась можливість кожному заробити на своїх знаннях та вміннях. Тепер Ви можете продавати свої роботи на сайті заробляючи кошти, рейтинг і довіру користувачів. Потрібно завантажити роботу, вказати ціну і додати один інформативний скріншот з деякими частинами виконаних завдань. Навіть одна якісна і всім необхідна робота може продатися сотні разів. «Головою заробляти» продуктивніше ніж руками! :-)

Завантаження файлу

Якщо Ви маєте на своєму комп'ютері файли, пов'язані з навчанням( розрахункові, лабораторні, практичні, контрольні роботи та інше...), і Вам не шкода ними поділитись - то скористайтесь формою для завантаження файлу, попередньо заархівувавши все в архів .rar або .zip розміром до 100мб, і до нього невдовзі отримають доступ студенти всієї України! Ви отримаєте грошову винагороду в кінці місяця, якщо станете одним з трьох переможців!
Стань активним учасником руху antibotan!
Поділись актуальною інформацією,
і отримай привілеї у користуванні архівом! Детальніше

Новини