МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ Кафедра овочівництва і закритого ґрунту     КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Грибівництво» спеціальність 203 Садівництво та виноградарство „АГРОТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ КУЛЬТИВУВАННЯ ГЛИВИ ЗВИЧАЙНОЇ ЕКСТЕНСИВНИМ СПОСОБОМ”      ЗМІСТ ВСТУП 3 1. МІКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДУ 4 2. ХАРЧОВА ЦІННІСТЬ ТА ХІМІЧНИЙ СКЛАД ПЛОДОВИХ ТІЛ ВИДУ 7 3. ВИМОГИ ВИДУ ДО УМОВ ВИРОЩУВАННЯ 9 3.1. Особливості живлення виду 9 3.2. Температурні вимоги виду 9 3.3. Вимоги виду до вологості повітря і компосту 10 3.4. Вимоги виду до склада газового середовища 10 3.5. Вимоги виду до освітлення 10 4. ХАРАКТЕРИСТИКА ШТАМІВ ВИДУ 11 5. ПОСІВНИЙ МІЦЕЛІЙ КУЛЬТИВОВAНИХ ГРИБІВ 15 5.1. Підтримaння колекційної і мaточної культури грибa 15 5.2. Хaрaктеристикa субстрaтів для приготувaння посівного міцелію 15 5.3. Технологія приготувaння посівного міцелію 15 5.4. Контроль якості посівного міцелію тa його зберігaння 16 6. ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЕВИНИ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ ВИДУ 18 7. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ВИДУ 19 7.1. Вибір місця закладання плантації 19 7.2. Строки і способи інокуляції 19 7.3. Розрахунок потреби у посівному міцелії 20 7.4. Догляд за культурою 20 7.5. Плодоношення і збір урожаю 21 8. ХВОРОБИ І ШКІДНИКИ ВИДУ ТА БОРОТЬБА З НИМИ 22 ВИСНОВКИ 25 СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ 26 ВСТУП Народна українська назва цього гриба — «глива», хоча СУМ-11 фіксує, що гливою називається інший гриб — печіночник (Fistulina hepatica), а словник Грінченка тлумачить це слово як позначення гриба, що росте на дереві, без уточнення. М. Я. Зерова та З. Г. Лавітська іменують вид «плеврот черепичастий», хоча словники фіксують назву «плеврот звичайний». Місцеві назви — дублянка, гливичка звичайна, дуплянка їстівна, калічка. Латинський видовий епітет ostreatus і англійська назва гриба oyster mushroom віддзеркалюють його схожість на устрицю. В японській мові гриб має назву «хіратаке» (ヒラタケ), що означає «плаский гриб». Вирощування гливи - це виробництво без відходів. Екологічна технологія, яка забезпечує ефективну утилізацію субстратів, що забруднюють навколишнє середовище. Більше ніж 70% залишків, що звичайно не використовуються в інших галузях промисловості, можуть бути перероблені грибами в лікарські речовини та продукти харчування. Вражаюча властивість грибів «глива» - це їх здатність перетворювати органічний субстрат, в плодові тіла грибів, багатих білком, амінокислотами, вітамінами і іншими біологічно активними речовинами. Продуктивність грибів складає 25% від сухої повітряної маси органічного субстрату, а врожайність досягає 350-420 кг/м2 /рік. Встановлено, що найбільш істотною частиною плодових тіл грибів є вода. Залежно від зовнішніх умов її вміст складає 88-91% маси грибів. Завдяки тому, що більшість глив, що надходять сьогодні в продажі, вирощено на екологічно чистому субстраті рослинного походження, їх плодові тіла не накопичують у собі важкі метали і токсичні речовини. Крім того, багато гурманів визнають, що за смаковими якостями гливи перевершують печериці, а при вмілому приготуванні нагадують за смаком білі гриби. В даній курсовій роботі представлена технологічна схема культивування гливи екстенсивним способом. МІКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДУ Глива звичайна або плеврот черепичастий, (Pleurotus ostreatus) — вид деревних їстівних грибів роду плеврот родини плевротових (Pleurotaceae). Глива звичайна (устрична) (лат. Pleurotus ostreatus) – їстівний гриб, який також має назви устричний гриб або глива. Розміри м’ясистого капелюшка коливаються від 5 до 15 см, досягаючи у деяких грибів 25 см в діаметрі. По мірі старіння гриба злегка опуклий, округлий або овально-видовжений капелюшок стає більш плоским, приймаючи в деяких випадках воронкоподібну форму. Колір капелюшка гливи досить мінливий і буває світло-сірим, злегка буруватим або попелястим з легким фіолетовим відтінком. По мірі старіння він вицвітає і стає блідо-сірим або злегка ...