Національний університет «Львівська політехніка» Інститут комп’ютерних технологій, автоматики та метрології Кафедра «Захист інформації» Джала Роман Михайлович Основи збору, передавання та обробки інформації Конспект лекцій Тема 2: Структура і функції систем передачі інформації ЗМІСТ 2.1. Основні поняття та визначення. 2.2. Структура і функціонування СПІ. 2.3. Лінії, канали та мережі зв'язку. 2.4. Системи рухомого зв’язку. 2.5. Завади та спотворення в каналах. 2.6. Кодування і модуляція. 2.7. Демодуляція і декодування. 2.8. Обробка сигналів. 2.9. Основні технічні характеристики СПІ. 2.К. Питання до самоконтролю. 2.Л. Література. Львів – 2006 2.1. Основні поняття та визначення. Інформація, повідомлення, сигнал. Інформація (лат.-informatio – роз’яснення, виклад) - одна з загальнонаукових категорій, що відображають структуру матерії і способи її пізнаня, не зводиться до інших, простіших понять. Загалом під інформацією розуміють сукупність відомостей про якісь події, явища чи предмети. Розрізняють три основні види інформації у суспільстві: особиста (щодо людини чи групи людей), спеціальна (науково-технічна, ділова, виробнича, економічна, обліково-статистична, керівна) і масова (поширюється газетами, радіо, ТБ). Якщо раніше основним джерелом і споживачем І-ції були люди, то нині її творять і споживають також пристрої, ЕОМ, автоматизовані виробництва. Інформація - це відомості, що є об’єктом передачі, розподілення, перетворення, зберігання чи використання. Це можуть бути відомості про міряння, спостереження і т.п. У даному курсі нас цікавлять питання, пов’язані з інформацією, як об’єктом збору, передавання і обробки (опрацювання). Для передачі чи зберігання інформації використовують різні знаки (символи), що дозволяють виразити (представити) її у деякій формі. Повідомленням називають сукупність знаків, що містять у собі ту чи іншу інформацію. Повідомлення є формою представлення інформації. Відомості (знання) можна представити у різних формах. Наприклад, повідомлення про прибуття вантажу можна передати телеграфом (дискретне повідомлення, представлене послідовністю знаків - букви, цифри) або телефоном (неперервне повідомлення у формі змінного з часом звукового тиску, що відображає не тільки зміст, але й інтонацію, тембр, ритм та інші властивості мови). При передачі рухомих зображень у телевізійних системах повідомлення являє собою зміни в часі яскравості елементів зображення. Передачу повідомлень (інформації) на відстань здійснюють за допомогою матеріальних носіїв (папір, магнітні стрічки, диски) або фізичного процесу (звукових чи ЕМ хвиль, струму і т.п.). Сигналом називають фізичний процес, що несе повідомлення. В якості сигналу можна використовувати довільний фізичний процес, що змінюється відповідно до повідомлення. Найчастіше використовують електричні сигнали. Струм чи напруга є фізичними величинами, що визначають такий сигнал, і його формують шляхом зміни параметрів фізичного носія за законом повідомлення. Такий процес зміни параметрів носія називають модуляцією. Повідомлення можуть бути функціями часу (телефонна розмова, температура чи тиск у телеметрії, спектакль по ТБ), або не є функцією часу (текст, картина). Сигнал є функцією часу, навіть якщо повідомлення таким не є. Якщо сигнал u(t) приймає лише певні дискретні значення un (наприклад, 1 і 0), то його називають дискретним (за станом). Якщо ж сигнал (чи повідомленя) може приймати довільні значення (у деякому інтервалі) то його називають неперервним за станом, або аналоговим. Іноді повідомлення або сигнал задають не по всій осі часу, а лише у певні моменти часу tn .Таких називають дискретними за часом. Розрізняють 4 види сигналів (за дискретизацією стану чи часу), Рис. 1.1.  EMBED Visio.Drawing.6 
  EMBED Visio.Drawing.6 
 Дискретні повідомлення не обов’язково перетворюють у дискретний сигнал; для передачі їх іноді перетворюють у неперервний сигнал. Бувають різні перетворення неперер...