Національний університет «Львівська політехніка» Інститут комп’ютерних технологій, автоматики та метрології Кафедра «Захист інформації» Джала Роман Михайлович Основи збору, передавання та обробки інформації Конспект лекцій Тема 9: Адаптація в системах передавання інформації Структура адаптивних систем. Принципи адаптації. Контроль за станом каналу зв’язку. Використання результатів контролю в пристроях перетворення сигналу та захисту від помилок. СПІ з інформаційним та вирішуючим зворотним зв’язком. Методи компресії текстової, мовної та відеоінформації. ЗМІСТ 9.1. Структура адаптивних систем. 9.1.1. Принципи адаптації. 9.1.2. Контроль за станом каналу зв’язку. 9.1.3. Використання результатів контролю в адаптивних системах. 9.2. СПІ з інформаційним та вирішуючим зворотним зв’язком. 9.2.1. Класифікація систем зі ЗЗ. 9.2.2. Робота системи зі зворотним зв’язком. 9.2.3. Зони зворотного зв’язку. 9.2.4. Вставки і випадання у системах зі зворотним зв’язком 9.2.5. Канали ЗЗ. 9.2.6. Алгоритми роботи систем ЗЗ. 9.2.7. Порівняння систем з ВЗЗ та ІЗЗ. 9.К. Питання до самоконтролю. 9.Л. Література. Львів – 2006 9. Адаптація в СПІ 9.1. Структура адаптивних систем. 9.1.1. Принципи адаптації (пристосування) Більшість каналів зв’язку нестаціонарні – стан або якість каналу змінюється з часом. Наприклад: короткохвильовий канал, комутований провідний і. ін. Протягом доби імовірність помилки на елемент може змінюватись від 10-5 до 10-2 (на початку роботи дня у період найбільшої активності абонентів). Кусково-стаціонарні (або квазістаціонарні) називають канали, в яких число станів, тобто проміжків часу, коли властивості каналу незмінні, скінчене, а тривалість стану  QUOTE

 тривалості повідомлення. Середня імовірність помилки  EMBED Equation.3 
 для L станів каналу (інтервалів стаціонарності). Код можна вибирати виходячи з – середньої імовірності помилки або з – максимального значення імовірності помилки. Для 1) вірність забезпечується не на всіх інтервалах стаціонарності; 2) потрібна велика надлишковість. Щоб найкраще використовувати канал передачі інформації необхідно змінювати надлишковість сигналу (яку вносять у сигнал) залежно від стану каналу. Можна також міняти алгоритм декодування, використовуючи, наприклад, виправлення помилок при хорошому стані каналу і режим виявлення помилок при погіршенні. Адаптивні системи – в яких здійснюється процес цілеспрямованих змін параметрів, структури або властивостей системи залежно від умов передачі повідомлення з метою досягнення оптимального (у певному сенсі) функціонування системи. Основні проблеми створення адаптивних систем: Контроль за станом каналу на заданому інтервалі часу (який має бути меншим інтервалу стаціонарності); Раціональне і найбільш повне використання відомостей про стан каналу для перебудови стану СПІ. Рис. 9.1. Структурна схема адаптивної системи ПДП: ПК – пристрій контролю; ПУ – пристрій управління; РП – вирішуючий пристрій; 9.1.2. Контроль за станом каналу зв’язку. Методи контролю розрізняють за критеріями оцінки стану каналу: вид імпульсної характеристики, коефіцієнт помилок Kпом на елемент, і т.п. Для визначення коефіцієнта помилок м.б. використані прямий і опосередкований (косвенный) методи. Прямий метод передбачає визначення  QUOTE

 (оцінка імовірності помилки) шляхом підрахунку числа помилкових елементів  QUOTE

 у заздалегідь відомій на прийомі послідовності N елементів на інтервалі аналізу T: Kпом = nпом/N =  QUOTE

пом (тестовий метод). Непрямі (опосередковані) методи оцінки якості каналу використовують зв’язок між помилками і спотвореннями форми сигналу і передбачають підрахунок числа спотворених сигналів з подальшим визначенням  QUOTE

пом (безтестовий метод). Важливо отримати за можливо короткий час оцінку ймовірності помилки. Точність оцінки характеризують дисперсією оцінки імовірності помилки D[ QUOTE

пом]. Кращи...