Міністерство освіти і науки України Національний університет “ Львівська політехніка ” Інститут енергетики і систем керування Кафедра автоматизації теплових і хімічних процесів Автоматизація періодичних технологічних процесів Лабораторна робота №4 “СИСТЕМИ ПРОГРАМНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ” Виконав: студент групи АВ-4 Львів 2006 Мета роботи: Ознайомлення із схемами та конструкціями програмних задавачів та програмних регуляторів різних типів. Ознайомлення з роботою системи програмного регулювання. Необхідна підготовка: Знання принципів роботи систем програмного регулюваня. ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ Автоматичні системи регулювання (АСР) за характером зміни задаючої дії поділяються на стабілізуючі, слідкуючі та програмні. В стабілізуючих системах задане значення регульованої величини є постійним, в слідкуючих – функцією іншого (ведучого) параметра. В автоматичних системах програмного регулювання (АСПР) задане значення регульованої величини змінюється в часі згідно з наперед заданою програмою. АСПР широко застосовується при автоматизації технологічних режимів в автоклавах, реакторах, печах термічної обробки, сушарках тощо. На рис. 1 показана функціональна схема АСПР. На відміну від стабілізуючої АСР система програмного регулювання містить програмний задавач ПЗ, сигнал від якого подається до елементу порівняння (ЕП). ЕП формує різницю між біжучим та заданим значенням регульованої велечини. Вихідний сигнал ЕП подається на вхід регулюючого пристрою РП, який формує за певним законом (П-, ПІ-, ПІД- тощо) сигнал, керуючий виконавчим механізмом (ВМ). Останній через регулюючий орган РО діє на енергетичний або матеріальний потік на вході технологічного об‘єкту керування (ТОК) підтримуючи регульовану величину на заданому значенні. РП ВМ ЕП ПЗ Д РО ТОК Z1 Z2 X1 X2 Y Рис.1. Функціональна схема автоматичної системи програмного регулювання (АСПР) ТОК – технологічний об’єкт керування; Д – давач; ПЗ – програмний задавач; РП – регулюючий пристрій; ВМ – виконавчий механізм; РО – регулюючий орган; ЕП – елемент порівняння; X1, X2 – вхідні параметри; Z1, Z2 – збурюючі дії; Y – вихідний параметр. Існують різні типи програмних здавачів. Відомо зокрема програмні задавачі, в яких програма зміни заданих значень регульованої величини записується на лазерних дисках, магнітних дисках і стрічках, перфострічках і перфокартах. Носієм програми може бути також діаграмна стрічка, на яку програма наноситься графічно. Як програмні задавачі виористовуються релейні командоапарати, що замикають або розмикають свої контакти в задані моменти часу. Широко використовуються програмні задавачі, в яких зміна заданого значеня здійснюється профільованим диском – лекалом. Профіль лекала виготовляється у відповідності із заданою програмою. ПРОГРАМНІ ЗАДАВАЧІ І РЕГУЛЮЮЧІ ПРИСТРОЇ Програмні задавачі і регулюючі пристрої РУ5-01М і РУ5-02М застосовуютья для регулювання технологічного параметра за наперед визнченою часовою програмою. Пристрої, призначені для сумісної роботи з вимірювальними приладами, які мають вмонтований додатковий реохорд з 100%-ною зоною пропорційності. Пристрої РУ5-01М забезпечують трипозиційне регулювання, а РУ5-02М разом з додатковими регуляторами реалізують різні закони регулювання. Принціп дії пристроїв полягає в постійному автоматичному відслідковуванні чутливого елементу за програмою, нанесеної у вигляді кривої на діаграмній стрічці. Функціональна схема програмного пристрою наведена на рис.2. Зчитування програми здійснюється фотопристроєм ФП, закріпленим на каретці, що рухається вздовж шкали, і неперервно відслідковує за край кривої. Фотопристрій ФП складається з фоторезистора ФР і освітлювача О, між якіми розміщена діаграмна стрічка ДС. ФР включений в одне з плечей мостової схеми МС1 с...