Міністерство освіти і науки молоді та спорту України Черкаський державний технологічній університет Кафедра радіотехніки РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА з дисципліни: «Теорія електродинаміки» Перевірив:  ЗМІСТ cтор.  Вступ 3  1. Загальні відомості 4  2. Розрахунок основних параметрів лінії передачі 7  3. Висновки 15  4. Список використаних джерел 16      ВСТУП Лінії, що передають, (фідери) і коливальні ланцюги грають істотну роль у всіх галузях електротехніки і радіотехніки. Однак при переході до надвисоких частот лінії передачі набувають особливо важливого значення. Істотною обставиною, що впливає на поведінку і властивості ліній передачі НВЧ є те, що їхня довжина порівнянна з довжиною хвилі і, як правило, перевищує її. Поперечні розміри лінії також виявляються порівнянними з довжиною хвилі. Останнє приводить до ряду цікавих явищ, що виходять далеко за рамки класичної теорії довгих ліній. Методи каналізації надвисокочастотної енергії зазнають глибоких змін. Найбільше характерною лінією передачі НВЧ є хвилевід - металева труба, по внутрішній порожнині якої здійснюється передача енергії. Лінії передачі і резонатори знаходять широке застосування в радіотехнічній апаратурі НВЧ. За допомогою цих пристроїв створюються аналоги всіх елементів ланцюгів, відомих на більш низьких частотах, - індуктивностей, ємностей, активних опорів. Різні комбінації ліній передачі НВЧ і неоднорідностей дозволяють створювати ряд пристроїв невідомих на більш низьких частотах. Тісний зв'язок електронних процесів із явищами в лініях передачі та коливальних системах - одна з найбільше характерних рис електроніки НВЧ. 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ При передачі енергії на порівняно низьких частотах широке застосування знаходять відкриті двухпровідні довгі лінії. Схожими властивостями володіють і коаксиальні лінії, використовувані в діапазонах метрових і дециметрових хвиль. Двухпровідні та коаксіальні лінії мають ряд недоліків, а саме. Зі збільшенням частоти зростають активні втрати в металі і діелектрику, що приводить до швидкого загасання хвилі, що біжить уздовж лінії. Особливо сильне загасання спостерігається в кабелях із суцільним діелектричним наповненням. Додатковим джерелом втрат у відкритих двухпровідних лініях є випромінювання, обумовлене порівнянністю довжини хвилі і відстанню між провідниками лінії. Поряд із втратами переданої енергії, випромінювання небажано і з погляду паразитних зв'язків і наводок на навколишню апаратуру. Коаксіальна лінія забезпечує практично повне екранування і відсутність випромінювання, оскільки товщина зовнішнього провідника лінії (зовнішньої труби) значно перевищує глибину проникнення електромагнітного поля в метал, що має на НВЧ порядок одиниць мікронів. Одним із великих недоліків як двухпровідних, так і коаксіальних ліній є їх низька електрична міцність, що характеризується потужністю, при якій у режимі хвилі, що біжить, наступає електричний пробій (НВЧ розряд) між провідниками лінії. З підвищенням частоти поперечні розміри цих фідерів необхідно зменшувати приблизно пропорційно довжині хвилі щоб уникнути появи вищих типів хвиль, що утрудняють практичне використання ліній. 5) Якщо довга лінія призначена для передачі малої потужності, то проблема електричного пробою втрачає свою гостроту. Проте, зменшення відстані між провідниками, необхідне при підвищенні робочої частоти, утрудняє механічне виготовлення лінії. Слід також врахувати, що металеві провідники двухпровідних і коаксиальних ліній недостатньо жорсткі і потребують підтримуючих пристроїв. За рахунок малої механічної жорсткості можливо поява вібрацій провідників, що також погіршує роботу лінії. Перераховані недоліки роблять небажаним застосування відкритих двухпровідних ліній уже на хвилях дециметрового діапазону й утрудняють застосування коаксиальних ліній на сантиметрових хвилях. Від багатьох недоліків, властивих звичайним довгим лініям, вільна лінія передачі виконана у вигляді порожньої металевої труби, що не містить внутрішніх провід...