Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Організації бухгалтерського обліку
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Зміст
1.Особливості господарської діяльності установи та її коротка характеристика..4
2. Організація бухгалтерського обліку та структура бухгалтерської установи….5
3.Облік грошових коштів……………………………………………………………7
4. Облік розрахунків…………………………………………………………………9
5. Облік необоротних активів……………………………………………………..14
6. Облік запасів……………………………………………………………………..19
7. Облік доходів і видатків загального фонду…………………………………….25
8. Облік доходів і видатків спеціального фонду………………………………….27
9. Облік виробничої діяльності……………………………………………………28
10. Фінансова звітність установи………………………………………………….28
Список використаної літератури…………………………………………………..31
Додаток 1……………………………………………………………..……………...32
Додаток 2…………………………………………………………………………….33
Додаток 3…………………………………………………………………………….34
Додаток 4…………………………………………………………………………….35
Додаток 5…………………………………………………………………………….36
Додаток 6…………………………………………………………………………….37
Додаток 7…………………………………………………………………………… 38
Додаток 8…………………………………………………………………………….39
1. Особливості господарської діяльності установи та її коротка характеристика
Управління агропромислового розвитку Камінь-Каширської райдержадміністрації (далі – управління ) є її структурним підрозділом, підзвітним та підконтрольним голові районної держадміністрації, Головному управлінню агропромислового розвитку обласної держадміністрації і Мінагрополітики.
Управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, А також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінагрополітики, розпорядженнями голови обласної, районної держадміністрації і Положенням про управління.
Основними завданнями управління є:
участь у реалізації державної аграрної та соціальної політики на селі, проведення аналізу тенденцій і прогнозування процесу розвитку галузей агропромислового виробництва і сільських територій;
сприяння розвитку ринкової інфраструктури, а також проведення моніторингу агропродовольчого ринку;
участь в межах своїх повноважень у здійсненні заходів з питань збереження, відтворення та раціонального використання земельних, водних та інших природних ресурсів, охорони праці та техніки безпеки.
Організаційна структура підприємства зображена в Додатку 1. Управління утримується за рахунок коштів державного бюджету. Граничну чисельність, фонд оплати праці працівників управління та видатки на їх утримання визначає голова відповідної районної держадміністрації в межах виділених асигнувань та затвердженої граничної чисельності працівників для районної держадміністрації. Кошторис, штатний розпис управління затверджує голова відповідної держадміністрації після проведення їх експертизи районним фінансовим управлінням. Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням (Додаток 2). Місцезнаходження за КОАТУУ – Волинська обл., м. Камінь-Каширський, вул. Волі, будинок 2.
2. Організація бухгалтерського обліку та структура бухгалтерської установи
Відділ економічного аналізу, фінансово-кредитного забезпечення, ревізійної роботи та соціально-трудових відносин є одним зі структурних підрозділів управління. Відділ у своїй роботі керується Конституцією України, Законами України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Бюджетним кодексом України, актами Президента України, Положенням про управління, основними принципами міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Відділ складається з трьох чоловік та виконує функції:
забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку, який базується на первинних документах, складанні фінансової, податкової та статистичної звітності в розрізі напрямків асигнувань та методологією, встановленою районним управлінням державного казначейства України, іншими нормативними документами та своєчасне подання за підписом начальника у вищестоящі органи;
надання практичної допомоги фахівцям, організація і участь в проведенні виробничих нарад і семінарів з питань методики і особливостей складання фінансової звітності, виявлення внутрігосподарських резервів;
здійснення заходів з питань підготовки і підвищення кваліфікації працівників облікових служб, удосконалення стилю і методів роботи, зміцнення трудової дисципліни, впровадження передових форм і методів бухгалтерського обліку, комп’ютеризації облікових операцій;
проведення разом із відповідними підрозділами управління у підприємствах та організаціях перевірок господарсько-фінансової діяльності і розрахункових операцій цільового використання бюджетних коштів та асигнувань;
здійснення контролю за надходженням коштів із бюджету і правильним їх використанням;
організація роботи з фінансування капітальних вкладень та інших операційних витрат;
проведення аналізу використання бюджетних коштів, підготовка звітів та інформацій у вищестоящі органи;
проведення розрахунків перспективного фінансового забезпечення агропромислового комплексу, узагальнення наслідків фінансово-господарської діяльності;
організація роботи по кредитуванню агропромислового комплексу, здійснення аналізу і контролю за наданням і поверненням бюджетних позичок;
надання практичної допомоги з питань використання коштів з державного і місцевого бюджетів, оподаткування.
В своїй роботі відділ економічного аналізу, фінансово-кредитного забезпечення, ревізійної роботи та соціально-трудових відносин тісно взаємодіє з клієнтами державного та місцевих бюджетів (Додаток 2).
Будь-які господарські операції відображаються на місці їх здійснення у відповідних бухгалтерських документах. Таку реєстрацію господарських операцій називають первинним обліком, який є основою бухгалтерського обліку.
Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їхнього суцільного безперервного документування. Записи в бухгалтерському обліку здійснюються на підставі первинних документів.
На підставі даних первинних бухгалтерських документів інформацію про здійснені установою господарські операції згруповують в облікові регістри—у носії спеціального формату у вигляді відомостей, журналів, книг тощо для хронологічного, систематичного нагромадження та узагальнення інформації.
Перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів здійснюється в міру її надходження, але не пізніше від терміну, що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, складання бухгалтерської статистичної звітності, декларацій і розрахунків. У бухгалтерських регістрах систематизують дані про стан та операції з економічно однорідними об’єктами обліку в системі бухгалтерських рахунків за звітний період.
За обсягом змісту бухгалтерські регістри поділяються на синтетичні та аналітичні. Синтетичні—регістри, в яких облік ведеться за синтетичними рахунками. Аналітичні—регістри, в яких облік ведеться за аналітичними рахунками. В аналітичних облікових регістрах дані подаються в натуральних, трудових і вартісних вимірах.
Бухгалтерський облік в управлінні, як і в будь-якій бюджетній установі, ведеться методом подвійного запису за певною формою, тобто кожна господарська операція реєструється в облікових регістрах за дебетом одного та за кредитом іншого рахунку на однакову суму. Відповідно до чинного законодавства та специфіки установи в управлінні ведеться меморіально-ордерна («Журнал-головна») форма обліку (Додаток 3).
3.Облік грошових коштів
В управлінні агропромислового розвитку Камінь-Каширської райдержадміністрації касові операції не проводяться, виплата заробітної плати та соціальних виплат проводиться шляхом їх перерахування на вкладні/карткові рахунки через установи банків.
Рух і наявність коштів, що містяться у бланках трудових книжок і вкладишах до них, поштових марках та маркованих конвертах, довіреностях та інших грошових документах обліковуються на рахунку 33 «Інші кошти». В управлінні використовується з даної групи лише субрахунок 331 «Грошові документи в національній валюті», який обліковує грошові документи установи в національній валюті. Для прикладу операцію «Видання в підзвіт бланків трудових книжок та вкладишів до них» відображають бухгалтерською проводкою Д362 К331.
Доходи бюджетної установи – кошти, які вона отримує на виконання власного кошторису доходів і видатків. Доходи, залежно від джерел утворення, поділяються на доходи загального та доходи спеціального фондів. В УДК спеціальний фонд не формують.
Доходи загального фонду – це державні кошти, що фактично надійшли на рахунок установи із загального фонду державного бюджету.
Загальний фонд кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету, за рахунок якого утримується дана установа чи організація.
Для обліку доходів за загальним фондом та внутрішніх розрахунків, які виникають в процесі виконання кошторису між вищими розпорядником коштів, в даному випадку Головним Управлінням Державного казначейства України у Волинській області і підвідомчими установами (УАПР у Камінь-Каширському районі), призначений пасивний рахунок 70 «Доходи загального фонду» і субрахунок 681 «Внутрішні розрахунки за загальним фондом» рахунка 68 «Внутрішні розрахунки». Щодо рахунку 70 – кошти, які надходять на утримання апарату управління УАПР обліковуються на субрахунку 701 «Асигнування з державного бюджету на видатки установи та інші заходи».
Синтетичний облік доходів загального фонду ведеться в книзі «Журнал-головна» (Додаток 3). Аналітичний облік здійснюється на картках аналітичного обліку отриманих асигнувань. Картка ведеться в розрізі кодів економічної класифікації видатків окремо за кожним кодом функціональної класифікації видатків. Картки ведуться за загальним фондом, а при наявності в установі спеціального фонду бюджету -- окремо за кожним із фондів.
Для обліку руху і наявності коштів установи, які зберігаються на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства України, призначено рахунок 32 «Рахунки в казначействі» з розподілом на субрахунки: 321 «Реєстраційні рахунки», 322 «Особові рахунки», 323 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата а послуги», 324 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих а іншими джерелами власних надходжень», 325 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум», 326 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду», 328 «Інші рахунки в казначействі».
Враховуючи те, що рахунок 32 активний, зарахування коштів на реєстраційні рахунки відображається за дебетом субрахунків цього рахунку, а перерахування --за кредитом.
Для відображення в аналітичному обліку операцій надходження на рахунок установи асигнувань та здійснення касових видатків загального фонду, тобто вибірки з надходжень та витрачання коштів з реєстраційних рахунків в органах ДК України, використовується меморіальний ордер №2 (Додаток 4) Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах ДК України, форма №381 (бюджет).
Накопичувальні відомості складаються окремо за кожним реєстраційним рахунком установи, тобто при наявності декількох рахунків в органах ДК України, відкритих на ім’я бюджетної установ, кожен рахунок оформляється окремим меморіальним ордером, які нумеруються №1-2,2-2,2-3 та ін..
Записи операцій в накопичувальній відомості записуються на підставі щоденних виписок з реєстраційних рахунків, відкритих в органах ДК України з доданням до них відповідних документів.
4. Облік розрахунків
До розрахунків з дебіторами установи належать розрахунки з підзвітними особами, для операцій з якими призначено субрахунок 362 «Розрахунки з підзвітними особами».
Суми під звіт видають на оплату видатків тільки працівникам, що працюють у цій установі. Суми видають за розпорядженням керівника установи. Підзвітні суми мають цільове призначення і можуть витрачатися виключно на цілі, на які вони видані згідно з кодами бюджетної класифікації видатків. Видача сум під звіт працівникам, за якими є непогашена заборгованість за попередні суми не дозволяється. Підзвітні особи звітують про витрачання одержаних сум авансовим звітом і повністю відповідають за збереження і використання підзвітних сум (Додаток 5).
За дебетом субрахунку 362 і кредитом субрахунків рахунків 30,31,32 відображають суми, видані або перераховані підзвіт. За кредитом субрахунку 362 відображають використані суми авансів і повернуті залишки підзвітних сум. Дебетують субрахунки рахунків 20,23,30,31,80,81,82.
До розрахунків дебіторами установи належать розрахунки відшкодування завданих збитків, тобто розрахунки за заподіяними установі збитками у вигляді недостач і крадіжок грошових коштів, матеріальних цінностей, а також суми, що згідно з чинним законодавством України належать утриманню з посадових осіб, винних у порушенні витрачання коштів на службові відрядження, та інші призначені до утримання суми.
Для обліку таких розрахунків передбачено субрахунок 363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків». Відшкодування сум збитків, завданих установі, визначається відповідно до Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей» та постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», зі змінами та доповненнями. Відповідно до цього Порядку, зі стягнутих сум здійснюється відшкодування збитків, завданих установі, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету.
Для обліку розрахунків дебіторами установи, що не враховані в операціях за субрахунками 351,361,362,363, передбачено субрахунок 364 «Розрахунки з іншими дебіторами», на якому обліковуються розрахунки з іншими дебіторами установи. Сума авансу записується за дебетом субрахунків 36, на суму отриманих цінностей або наданих послуг проводиться запис у кредит рахунку 36. Якщо першою подією для бюджетної установи є перерахунок коштів як передоплати, тоді зазначена сума записується за дебетом 364, а за кредитом відображається вартість отриманих матеріальних цінностей, наданих послуг, виконаних робіт.
Для відображення операцій за 364 субрахунком застосовують меморіальний ордер №4 (накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами, типова форма №480(бюджет)) (Додаток 4).
Чинне законодавство з питань оплати праці доволі об’ємне, що впливає як на облік, так і на правильність визначення розмірів посадових окладів, надбавок та інших виплат.
Бухгалтерський облік праці і заробітної плати ґрунтується на системі показників, документації та рахунків.
Основними показниками обліку праці та її оплати є чисельність працюючих різних професій, їхня кваліфікація, витрати робочого часу в годино-днях, розмір фонду оплати праці різним категоріям робітників за видами нарахувань, преміальні виплати, розмір сум, нарахованих і використаних на оплату відпусток, виплати на соціальне страхування працюючих, розмір відрахувань за їх видами.
Чисельність працюючих (особовий склад) визначається установою. Облік особового складу ведуть в службі (відділі) кадрів. Фактична чисельність усіх працюючих установи визначається за обліковим складом.
Зміни особового складу відображаються в первинних документах: наказі та розпорядженні по підприємству про прийом, переведення, звільнення, надання відпусток.
Облік за використанням робочого часу здійснюється в табелі, де відображається час, відпрацьований працівником, неявки на роботу (вказується за допомогою умовних позначок) (Додаток 6).
Наприкінці місяця дані табелів підсумовуються по кожному працівнику, а також по відділах, секторах тощо. Ці дані необхідні для контролю використання робочого часу та складання звіту.
Розрахунок заробітної плати здійснюють в розрахунковій або розрахунково-платіжній відомості.
Розрахунково-платіжні відомості складаються щомісяця по кожному підрозділу або відділу з групуванням прізвищ робітників і службовців за окремими категоріями працюючих та іншими ознаками.
Для нарахування основної заробітної плати необхідно мати відомості про посадові оклади (згідно зі штатним розписом), про надбавки, доплати (на основі наказів керівника), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період.
Всі види додаткової заробітної плати обліковуються по середньому заробітку за табелем та відповідними документами. Премії та заохочення, пов’язані з трудовою діяльністю, визначаються на основі положення, яке розробляється безпосередньо в установі відповідно до типового.
На субрахунку 661 «Розрахунки з заробітної плати » обліковуються розрахунки з працівниками, що перебувають і не перебувають у штаті установ, за всіма видами заробітної плати, преміями, допомогою у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. На суму нарахованої заробітної плати і допомоги здійснюється запис у кредит субрахунку 661 і дебет відповідних субрахунків класу 8 «Витрати».
На суму нарахованої заробітної плати здійснюється нарахування внесків на обов’язкове пенсійне та соціальне страхування, в тому числі на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття.
До меморіального ордера додаються всі документи , які є підставою для нарахування заробітної плати. У кінці місяця підбивають підсумки за меморіальним ордером, і одержані дані у вигляді відповідної кореспонденції рахунків записуються до книги «Журнал-головна». Меморіальний ордер підписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер.
Облік розрахунків по державному загальнообов’язковому соціальному страхуванню здійснюється на 4 субрахунках рахунку 65 «Розрахунки зі страхування»: 651 «Розрахунки із пенсійного забезпечення », 652 «Розрахунки з соціального страхування», 653 «Розрахунки зі страхування на випадок безробіття», 654 «розрахунки зі страхування від нещасних випадків на виробництві». Згідно з «Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне страхування» від 14,01,1998 р. за № 16/98-ВР залежно від страхового внеску розрізняють такі види загальнообов’язкового державного соціального страхування:
пенсійне страхування(рах.651);
страхування у зв’язку з тимчасовою стратою непрацездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням( рах.652);
медичне страхування(рах.652);
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності(рах.652);
страхування на випадок безробіття(рах.653);
інші види страхування, передбачені законами України (рах.654).
Облік розрахунків щодо податків та платежів відображають на балансовому рахунку 64 «Розрахунки із податків та платежів», який поділяють на 2 субрахунки 641 «Розрахунки за платежами і податками в бюджет»; 642 «Інші розрахунки з бюджетом». Субрахунок 641 «Розрахунки за платежами і податками в бюджет» передбачений для обліку розрахунків установи з бюджетом з податків та платежів. Аналітичний облік цього субрахунку ведеться з розподілом на види податків і зборів, які сплачуються установою. Це дає можливість перевірити правильність розрахунків за кожним видом платежів.
Субрахунок 642 «Інші розрахунки з бюджетом» передбачений для обліку інших розрахунків установи з бюджетом. На даному субрахунку можуть обліковуватися різного роду допомоги, компенсації, які виплачуються працівникам установи, а також зобов’язання установи перед державою.
На кредиті субрахунку 641 нараховують суми платежів до бюджету (податкові зобов’язання), а за дебетом – належні до відшкодування бюджету податки, збори. Кредитове сальдо показує заборгованість установи перед бюджетом, тобто суму, яку підприємство повинно перерахувати до бюджету. Дебетове сальдо означає переплату бюджету (податковий кредит), тобто надлишкову перераховану суму до бюджету, яку необхідно зарахувати в рахунок чергових платежів або повернути до бюджету. Для прикладу операцію «Перераховано податки в бюджет » на рахунках бухгалтерського обліку відображають так – Д641 К313,323.
Реформування бухгалтерського обліку в бюджетних установах викликало появу нових рахунків, які необхідні для прозорості обліку.
Рахунок 67 «Розрахунки за іншими операціями кредиторами» в плані рахунків передбачений для обліку розрахунків установи а іншими операціями і відображає стан установи. Даний рахунок розподіляється на відповідні субрахунки. УАПР застосовують лише 675 «Розрахунки іншими кредиторами», на якому ведуться розрахунки з іншими кредиторами, а також із аспірантами, студентами та учнями навчальних закладів за користування гуртожитком. Суми отриманих матеріальних цінностей записуються за кредитом, а перераховані кошти за відповідні матеріальні цінності та надані послуги записуються за дебетом субрахунку 675.
5. Облік необоротних активів
Знайомство з бухгалтерським обліком у бюджетних установах логічно буде розпочати з питань, що стосуються обліку необоротних активів і, зокрема і найбільшого представника цього класу рахунків—основних засобів.
Необоротні активи—матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать установі та забезпечують її функціонування й строк корисної експлуатації. Яких, як очікується становить більше одного року.
У необоротні активи бюджетних установ входять:
основні засоби;
інші необоротні матеріальні активи;
нематеріальні активи;
Метою ведення обліку необоротних активів є забезпечення правильного документального оформлення та своєчасного відображення в реєстрах бухгалтерського обліку надходження, переміщення, вибуття всіх необоротних активів, які належать установі, зокрема і здані в оренду.
Для відображення в бухгалтерському обліку необоротних активів у План розрахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99 №114 включені такі синтетичні рахунки 10 «Основні засоби»; 11 «Інші необоротні матеріальні активи»; 12 «Нематеріальні активи»; 13 «Знос необоротних активів»; 14 «Незавершене капітальне будівництво».
У бухгалтерському обліку вартість, за якою відображають необоротні активи, розподіляється на
- первісну;
- балансову (залишкову);
- відновлювальну.
Придбані (створені) необоротні активи зараховують на баланс установи за первісною вартістю.
Первісна вартість необоротних активів—вартість, що історично склалася, тобто собівартість за фактичними витратами на їхнє придбання, спорудження та виготовлення.
Балансова (залишкова) вартість необоротних активів—первісна вартість за вирахуванням суми нарахованого зношення.
Відновлювальна вартість необоротних активів—первісна вартість, змінена після переоцінки. Зміна вартості необоротних активів у зв’язку з їхньою добудовою, дообладнанням, реконструкцією, модернізацією не належить до доходів установи.
Облік операцій руху необоротних активів відображають у різних меморіальних ордерах. Наказом Державного казначейства України від 27 липня 2000 року №68 затверджено «Інструкцію про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання». Згідно з цією Інструкцією облік необоротних активів ведеться у таких меморіальних ордерах:
Меморіальний ордер №4 «Накопичувальна відомість за рахунками з іншими дебіторами» форма №408(бюджет)- у разі надходження необоротних активів за передоплату;
Меморіальний ордер №6 «Накопичувальна відомість з розрахунками з іншими кредиторами» форма №409 (бюджет)- у разі надходження необоротних активів за післяоплату;
Меморіальний ордер №9 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів» форма №438 (бюджет)- використовується для обліку вибуття та переміщення до інших установ, організацій необоротних активів.
Основні засоби - матеріальні активи, які використовує установа багаторазово і безперервно у ході виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше від одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує тисячу грн. за одиницю (комплект).
Загальні вимоги щодо списання основних засобів з балансу бюджетних установ.
Вибуття основних засобів може відбуватися внаслідок:
продажу (відчуження) надлишкового, непотрібного, не використовуваного обладнання транспортних засобів та інших об’єктів;
ліквідації;
безоплатного передавання іншим бюджетним установам за розпорядження вищих керівних органів;
переведення до складу оборотних активів (малоцінних та швидкозношуваних предметів, інших запасів);
Своєю чергою списання основних засобів може відбуватися внаслідок:
повного фізичного зношення і непридатності для подальшого використання;
моральної застарілості;
несправності, знищення, псування, з вини осіб, відповідальних за збереження та використання засобів;
знищення або псування засобів внаслідок пожежі, стихійного лиха;
недостачі, виявленої під час інвентаризації.
Для визначення непридатності основних засобів і встановлення неможливості або неефективності їхнього відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання цих цінностей, наказом керівника установи щорічно створюється постійно діюча комісія, яка діє протягом року у складі:
керівника або заступника (голова комісії);
головного бухгалтера або його заступника;
керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгалтерії, які обліковують матеріальні цінності;
особи, на яку покладено відповідальність за збереження матеріальних цінностей;
інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).
Право визначення непридатності основних засобів і встановлення неможливості або неефективності відновлюваного ремонту, а також оформлення необхідної документації наказом керівника установи може бути надано щорічній інвентаризаційній комісії. Звіт про рух необоротних активів вказаний в Додатку 7.
Дозвіл на списання з балансу основних засобів надає керівник установи, установа вищого рівня або головний розпорядник бюджетних коштів залежно від вартості основних засобів та причин списання.
Дозвіл на списання основних засобів як таких, що непридатні для подальшого використання, морально застарілі, фізично ношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (а винятком виявлених в результаті інвентаризації як нестача) визначається залежно від вартості основного засобу.
Дозвіл на списання комп’ютерних засобів з балансів установ, що утримуються за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, для подальшого передавання на баланси розпорядників бюджетних коштів надає керівник установи незалежно від вартості на одиницю.
У бухгалтерському обліку для основних засобів Планом рахунків передбачено 9 субрахунків балансового рахунку 10 «Основні засоби».
При проведенні бухгалтерських записів бюджетними установами використовуються субрахунки, встановлені Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, виходячи із загальнодержавних та галузевих потреб управління, контролю, аналізу та звітності. Господарські операції установ можуть відображатися за допомогою додаткових субрахунків з обов’язковим збереженням їх номерів Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ.
Для своєчасного відображення надходження, вибуття, ліквідації та руху необоротних активів і, зокрема, основних засобів бюджетними установами ведеться аналітичний облік необоротних активів за місцем зберігання (експлуатації) за встановленими типовими формами. До них належать:
- форма ОЗ-1(бюджет) «Акт прийняття-передачі основних засобів»,
- форма ОЗ-2 (бюджет) «Акт прийняття-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів »,
- форма ОЗ-3 (бюджет) «Акт про списання основних засобів»,
- форма ОЗ-4 (бюджет) «Акт про списання транспортних засобів»,
- форма ОЗ-5 (бюджет) «Акт списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої бібліотеки установи»,
- форма ОЗ-6 (бюджет) «Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах»,
- форма ОЗ-8 (бюджет) «Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах»,
- форма ОЗ-9 (бюджет) «Інвентарна картка групового обліку основних засобів в бюджетних установах»,
- форма ОЗ-10 (бюджет) «Опис інвентарних карток з обліку основних засобів»,
- форма ОЗ-11 (бюджет) «Інвентарний список основних засобів»,
- форма ОЗ-12 (бюджет) «Відомість нарахування зносу на основні засоби».
В УАПР застосовують з вище перерахованих такі форми ОЗ-1, ОЗ-2, ОЗ-3, ОЗ-6, ОЗ-8, ОЗ-9, ОЗ-10, ОЗ-12.
Для забезпечення бухгалтерського обліку основних засобів передбачено також меморіальні ордери. Серед них Меморіальний ордер №9 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів. Форма №438 (бюджет)», який використовується для обліку вибуття та переміщення до інших установ, організацій та матеріально-відповідальних осіб матеріальних цінностей, що належать до необоротних активів, в тому числі до основних засобів. Записи здійснюються щодо кожного документа із зазначенням матеріально відповідальної особи. Якщо щодо основних засобів, що вибувають, нарахований знос, то він відображається за дебетом відповідного субрахунку 13 рахунку «Знос необоротних активів». Сума зносу вираховується за даними інвентарних карток з обліку необоротних активів. Позиція «Сума оборотів за меморіальним ордером» у вигляді відповідної кореспонденції рахунків переноситься до книги «Журнал-головна». Меморіальний ордер підписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головним бухгалтером. Одночасно відповідні записи робляться у відповідних інвентарних картках обліку основних засобів.
Меморіальний ордер №9 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів. Форма №438-авт (бюджет)» використовується при автоматизованому веденні бухгалтерського обліку. Складання відомості за формою №438-авт. здійснюється аналогічно порядку складання форми №438.
Бухгалтерські проведення про нарахування зносу на необоротні засоби відображають у меморіальному ордері за формою №274, або 274-авт, встановленими Інструкцією про форми меморіальних ордерів бюджетних установ, з присвоєнням меморіальному ордеру номера 17 за грудень місяць, дані якого заносять в книгу «Журнал-головна».
В УДК облік меморіальних ордерів ведеться в автоматизованому режимі. Головна книга -- в ручному.
6. Облік запасів
Запаси – оборотні активи у матеріальній формі, які належать установі та забезпечують її функціонування (або перебувають у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, протягом одного року.
Бюджетні установи і організації використовують у своїй діяльності товарно-матеріальні цінності, які забезпечують її функціонування, процес виробництва, реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Такі товарно-матеріальні цінності, що будуть використані, як очікується, упродовж року називають запасами.
У складі запасів обліковують: сировину та матеріали, будівельні матеріали, обладнання, конструкції і деталі до установки, спец обладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами, молодняк тварин на вирощуванні, тварин на відгодівлі, птицю, звірів, дорослу худобу, прийняту від населення для реалізації, малоцінні та швидкозношувані предмети, паливо, матеріали для навчальних, наукових та інших потреб, запасні частини до машин і обладнання (що не можуть належати до основних засобів), продукти харчування, медикаменти і перев’язувальні засоби, господарські матеріали і канцелярське приладдя, тару, матеріали в дорозі готову продукцію та інші матеріальні ресурси бюджетної установи, щ передбачається використовувати упродовж одного року.
Строк очікуваної експлуатації запасів установи встановлює центральний орган виконавчої влади за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установа самостійно в момент придбання запасу.
8 грудня 2006 року Державним казначейством України було видано Наказ «Про затвердження Інструкції з обліку запасів бюджетних установ». Відповідно до цієї Інструкції запаси бюджетних установ розподілені на групи:
виробничі запаси;
тварини на вирощуванні та відгодівлі;
малоцінні та швидкозношувані предмети;
матеріали і продукти харчування;
готова продукція;
продукція сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до перелічених груп запасів клас 2 «Запаси» Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ передбачає облік запасів на субрахунках:
- 20 «Виробничі запаси»;
- 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»;
- 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;
- 23 «Матеріали і продукти харчування»;
- 24 «Готова продукція»;
- 25 «Продукція сільськогосподарського виробництва».
У бухгалтерському обліку бюджетної установи запаси, зокрема передані та одержані безоплатно в установленому чинним законодавством порядку, оцінюють за балансовою вартістю, що поділяється на первісну, справедливу, відновлювану.
Балансова вартість--вартість запасів, з якою їх відображають у балансі.
Первісна вартість -- вартість придбання, одержання, виготовлення запасів.
Відновлювана вартість – змінена первісна вартість після їх переоцінки.
Справедлива вартість – первісна вартість запасів, одержаних бюджетною установою безоплатно.
Зміна первісної вартості запасів не є додатковим доходом бюджетної установи і не належить до доходів. Переоцінку запасів бюджетної установи здійснює комісія з переоцінки, що призначається наказом керівника. Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці запасів і установлюються нові ціни. Документи, що підтверджують нову ціну, не потрібні. Ціни на однотипні предмети установлюють однаково в межах однієї бюджетної установи. За результатами переоцінки комісія складає акт про зміну вартості запасів, який затверджує керівник бюджетної установи.
Для обліку запасів, призначених для виконання науково-дослідних робіт, використання у виробництві та капітальному будівництві, передбачено рахунок 20 «Виробничі запаси», який поділяється на субрахунки:
201 «Сировина і матеріали»;
202 «Обладнання, конструкції і деталі до установки»;
203 «Спец обладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами»
204 «Будівельні матеріали»
205 «Інші виробничі запаси»
Молодняк тварин на вирощуванні, тварин на відгодівлі, птицю, звірів, дорослу худобу, прийняту від населення для реалізації, незалежно від її вартості, обліковують на рахунку 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» з розподілом на відповідні субрахунки.
Матеріали і продукти харчування, що перебувають в установі, обліковуються на рахунку 23 «Матеріали і продукти харчування, який поділяється на відповідні субрахунки»:
231 «Матеріали для навчальних, наукових та інших цілей»;
232 «Продукти харчування»;
233 «Медикаменти і перев’язувальні засоби»;
234 «Господарські матеріали і канцелярське приладдя»;
235 «Паливо, горючі і мастильні матеріали»;
236 «Тара»;
237 «Матеріали в дорозі»;
238 «Запасні частини до машин і обладнання»;
239 «Інші матеріали».
Для аналітичного обліку запасів, у т.ч. матеріалів в дорозі, бухгалтерією та/або матеріально-відповідальними особами бюджетних установ застосовуються:
Акт приймання матеріалів (Форма З-1);
Акт списання (Форма З-2);
Накладна вимога (Форма З-3);
Книга кількісно-сумового обліку (Форма З-6а);
Оборотна відомість (Форма З-11);
З вище перерахованих рахунків облік запасів в УДК ведеться за балансовими субрахунками 235, 238.
Для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, тобто малоцінних предметів, які не ввійшли до складу необоротних активів, оскільки строк їх корисної експлуатації становить менше одного року, передбачений рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» з поділом на субрахунки:
221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети, що перебувають на складі та в експлуатації»;
222 «Малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення».
На субрахунку 221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети, що перебувають на складі та в експлуатації» обліковуються з розподілом на групи предмети, строк корисної експлуатації яких не перевищує одного року. Субрахунок 222 «Малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення» може застосовуватися установами для обліку предметів, що мають специфічне та обмежене призначення лише в окремих галузях і короткотерміновий строк використання.
Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів вартістю до 10 гривень включно за одиницю (комплект) здійснюється матеріально відповідальними особами у Книзі складського обліку запасів за найменуванням предметів та кількістю.
Списання балансу установи малоцінних та швидкозношуваних предметів, інструментів, виробничого, господарського інвентарю та інших запасів, що стали непридатними, здійснюється на підставі Актів списання (якщо інший порядок списання не встановлено відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади).
Щоб забезпечити правильне списання малоцінних та швидкозношуваних предметів необхідно максимум приділити належному документальному оформленню, а саме складанню акту. Акти складаються постійно діючою комісією, призначеною наказом керівника установи. У них вказуються дані, що характеризують об’єкт.
Придбання МШП відображається за дебетом субрахунку 221 і кредитом відповідного субрахунку класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи», 6 Поточні зобов’язання», одночасно робиться другий запис за дебетом відповідного субрахунку 8 класу «Витрати» і кредитом субрахунку 441 «Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами».
Вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів відображається за кредитом субрахунку 221 і дебетом субрахунку 441 «Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами».
Облік операцій з вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів відображається У Накопичувальній відомості про вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів ф. 439(бюджет)- меморіальний ордер 10.
Операції з надходження продуктів харчування відображають у зведенні накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування ф. №398 (бюджет)- меморіальний ордер 11. Меморіальний ордер складають за результатами місяця на підставі накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування окремо а кожною матеріально-відповідальною особою (обслуговуючою установою). Записи до накопичувальної відомості про надходження продуктів харчування здійснюють окремо за кожним постачальником.
Для обліку операцій з вибуття та переміщення продуктів харчування призначено зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування. Ф. №411 (бюджет)- меморіальний ордер 12, який складають в кінці місяця окремо за кожною матеріально відповідальною особою (установою). До меморіального ордера 12 переносять підсумки відомостей витрачання продуктів харчування за відповідною кореспонденцією рахунків. Крім того в ордері записують дані з інших видаткових документів на продукти харчування ( актів про нестачу продуктів харчування, про повернення на базу тощо).
Вибуття та переміщення інших запасів (крім продуктів харчування та МШП) відображається у накопичувальній відомості витрачання матеріалів ф. № 396 (бюджет) – меморіальний ордер № 13. До меморіального ордера дані заносять з первинних документів про витрачання матеріалів (накладних на видання, забірних карток тощо). Записи за дебетом субрахунків, що кореспондуються з матеріальними субрахунками, здійснюються за кодами економічної класифікації видатків.
Підсумки за субрахунками за результатами місяця з меморіальних ордерів записують до книги «Журнал-головна» ф. №308 (бюджет).
Облік МШП в УАПР проводиться за балансовим рахунком 221 та фондом МШП 411.
7. Облік доходів і видатків загального фонду
Доходи бюджетної установи – кошти, які вона отримує на виконання власного кошторису доходів і видатків.
Залежно від джерел утворення, доходи поділяються на:
доходи загального фонду;
доходи спеціального фонду.
В УАПР формують як загальний, так і спеціальний фонд ( Додатки 7 та 8).
Доходи загального фонду – це державні кошти, що фактично надійшли на рахунок установи із загального фонду державного бюджету.
Загальний фонд кошторису доходів і видатків бюджетної установи та...
25.11.2012 12:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора