Зміст
1.Особливості господарської діяльності підприємства та її коротка характеристика.........................................................................................................4
2.Організація бухгалтерського обліку на підприємстві та структура бухгалтерії...........................................................................................................
3.Облік основних засобів і нематеріальних активів.......................................
4.Облік запасів...................................................................................................
5.Облік виплат працівникам............................................................................
6.Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції, товарів, робіт, послуг.........................................................................................
7.Облік готової продукції..................................................................................
8.Облік грошових коштів і розрахункових операцій.....................................
9.Облік інвестицій.............................................................................................
10. Облік власного капіталу.............................................................................
11.Фінансова звітність.......................................................................................
1.Особливості господарської діяльності підприємства та її коротка характеристика
Товариство з обмеженою відповідальністю Монтажне управління „Укрелектромонтаж” створене у відповідності з Законами України “Про підприємства”, ”Про підприємництво”, ”Про власність”,” Про зовнішньоекономічну діяльність” на підставі договору про заснування товариства від 26.05.2006 року.
Товариство є юридичною особою, має права та обов’язки і здійснює свою діяльність згідно дійсного Статуту та чинного законодавства. Товариство має самостійний баланс, розрахункові та валютні рахунки в банківських установах, володіє основними та оборотними коштами, має печатку та штамп зі своєю назвою, а також інші реквізити.
Підприємство здійснює свою діяльність згідно чинного законодавства на всій території України, а також закордоном.
Місце знаходження товариства: 34400, Будівельний майданчик, 1, м. Кузнецовськ Рівненської області, Україна.
Товариство створене з метою одержання прибутку (комерційна діяльність), розширення ринку товарів і послуг, забезпечення суспільних потреб, соціальних та економічних інтересів учасників Товариства та членів трудового колективу.
Предметом діяльності Товариства є:
1.Монтажні роботи;
2.Електромонтажні роботи;
3.Будівництво завершених будівель; цивільне будівництво;
4.Будівництво (виконання будівельних і монтажних робіт під час нового будівництва, розширення, реконструкції, переобладнання, реставрації та ремонту будівель і споруд);
5.Монтаж і встановлення збірних конструкцій;
6. Монтаж металевих конструкцій;
7.Загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення);
8.Діяльність автомобільного вантажного транспорту;
9.Виробництво теслярських та столярних виробів;
10.Оптова торгівля і посередництво в торгівлі;
11.Оптова та роздрібна реалізація продукції власного та невласного виробництва, комісійна і комерційна торгівля (в т. ч. через мережу власних магазинів, складів, баз, тощо );
12.Інші види оптової торгівлі;
13.Оптова торгівля лісоматеріалами і будівельними матеріалами;
14.Експорт-імпорт сировини, матеріалів та обладнання, комплектуючих та запасних частин, робіт та послуг, товарів народного споживання тощо;
15.Організація комерційних, учбових, наукових та тому подібних семінарів, симпозіумів,, курсів, виставок;
16.Виробництво та закупівля товарів народного споживання і подальша їх реалізація в Україні та за кордоном;
17.Створення та впровадження нової техніки та технології, науково-технічної продукції, ноу-хау та проведення пов’язаних з цим дослідних та проектних робіт.
Організаційна структура підприємства
2.Організація бухгалтерського обліку на підприємстві та структура бухгалтерії
Забезпечення бухгалтерського обліку товариства здійснює головний бухгалтер, який у своїй роботі керується Конституцією України, Законами України, Бюджетним кодексом України, актами Президента України, Положенням про управління, положень ( стандартів ) бухгалтерського обліку.
Бухгалтерія виконує функції:
забезпечення збору достовірності поточної інформації про хід господарської діяльності підприємства, контроль за здійсненням окремих операцій безпосередньо в період їх виконання, збору даних бухгалтерського обліку, який базується на первинних документах, складанні фінансової, податкової та статистичної звітності;
забезпечення керівництва та структурні підрозділи інформацією, яка необхідна для здійснення контролю, планування і прийняття оперативних управлінських рішень;
здійснення заходів з питань удосконалення стилю і методів роботи, зміцнення трудової дисципліни, впровадження передових форм і методів бухгалтерського обліку, комп’ютеризації облікових операцій;
здійснення контролю за надходженням коштів і правильним їх використанням;
своєчасність обліку, точність і об’єктивність, повнота і аналітичність облікових даних, якісність і доступність, порівняння показників обліку з показниками плану.
Будь-які господарські операції відображаються на місці їх здійснення у відповідних бухгалтерських документах, таку реєстрацію господарських операцій називають первинним обліком, який є основою бухгалтерського обліку.
Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їхнього суцільного безперервного документування. Записи в бухгалтерському обліку здійснюються на підставі первинних документів.
На підставі даних первинних бухгалтерських документів інформацію про здійснені установою господарські операції згруповують в облікові регістри—у носії спеціального формату у вигляді відомостей, журналів, книг тощо, для хронологічного, систематичного нагромадження та узагальнення інформації.
Перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів здійснюється в міру її надходження але не пізніше від терміну що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, складання бухгалтерської статистичної звітності, декларацій і розрахунків. У бухгалтерських регістрах систематизують дані про стан та операції з економічно однорідними об’єктами обліку в системі бухгалтерських рахунків за звітний період.
За обсягом змісту бухгалтерські регістри поділяються на синтетичні та аналітичні. Синтетичні—регістри, в яких облік ведеться за синтетичними рахунками. Аналітичні—регістри, в яких облік ведеться за аналітичними рахунками. В аналітичних облікових регістрах дані подаються в натуральних, трудових і вартісних вимірах.
Бухгалтерський облік в Товаристві з обмеженою відповідальністю Монтажному управлінні „Укрелектромонтаж”, ведеться методом подвійного запису за певною формою, тобто кожна господарська операція реєструється в облікових регістрах за дебетом одного та за кредитом іншого рахунку на однакову суму. Відповідно до чинного законодавства та специфіки на підприємстві ТОВ МУ „УЕМ” ведеться журнально-ордерна система обліку (Додаток 3).
Облікові регістри складаються щомісяця та підписуються виконавцями та головним бухгалтером. Інформація про господарські операції підприємства за звітний період з облікових регістрів використовується для складання фінансової звітності.
Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності проводять інвентаризацію активів та зобов’язань відповідно до Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. №69, зі змінами та доповненнями.
Терміни проведення інвентаризації :
- сировини та матеріалів на складах - один раз на рік станом на 01.10 ;
- бланків суворої звітності – щоквартально ;
- грошових коштів у касі - щомісяця ;
- основних фондів та нематеріальних активів – щороку станом на 1 грудня;
- розрахунків з постачальниками та покупцями (замовниками) – щороку станом на 1 січня року, що настає за звітним ( з урахуванням щоквартального звіряння розрахунків);
- у разі зміни матеріально-відповідальних осіб або виявлення розкрадання (недостачі).
3.Облік основних засобів і нематеріальних активів
Товариство з обмеженою відповідальністю Монтажне управління „Укрелектромонтаж” застосовує при нарахуванні амортизації методи, установлені і затвердженні протоколом спільного засідання фахівців інженерно- технічної і фінансово-економічної служб. Установлені такий метод нарахування амортизації для необоротних матеріальних активів- прямолінійний метод (виробничий). Установлений термін корисного використаня
4.Облік запасів
Запаси – оборотні активи у матеріальній формі, які належать установі та забезпечують її функціонування (або перебувають у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, протягом одного року.
Бюджетні установи і організації використовують у своїй діяльності товарно-матеріальні цінності, які забезпечують її функціонування, процес виробництва, реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Такі товарно-матеріальні цінності, що будуть використані, як очікується, упродовж року називають запасами.
У складі запасів обліковують: сировину та матеріали, будівельні матеріали, обладнання, конструкції і деталі до установки, спец обладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами, молодняк тварин на вирощуванні, тварин на відгодівлі, птицю, звірів, дорослу худобу, прийняту від населення для реалізації, малоцінні та швидкозношувані предмети, паливо, матеріали для навчальних, наукових та інших потреб, запасні частини до машин і обладнання (що не можуть належати до основних засобів), продукти харчування, медикаменти і перев’язувальні засоби, господарські матеріали і канцелярське приладдя, тару, матеріали в дорозі готову продукцію та інші матеріальні ресурси бюджетної установи, щ передбачається використовувати упродовж одного року.
Строк очікуваної експлуатації запасів установи встановлює центральний орган виконавчої влади за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установа самостійно в момент придбання запасу.
8 грудня 2006 року Державним казначейством України було видано Наказ «Про затвердження Інструкції з обліку запасів бюджетних установ». Відповідно до цієї Інструкції запаси бюджетних установ розподілені на групи:
виробничі запаси;
тварини на вирощуванні та відгодівлі;
малоцінні та швидкозношувані предмети;
матеріали і продукти харчування;
готова продукція;
продукція сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до перелічених груп запасів клас 2 «Запаси» Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ передбачає облік запасів на субрахунках:
- 20 «Виробничі запаси»;
- 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»;
- 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;
- 23 «Матеріали і продукти харчування»;
- 24 «Готова продукція»;
- 25 «Продукція сільськогосподарського виробництва».
У бухгалтерському обліку бюджетної установи запаси, зокрема передані та одержані безоплатно в установленому чинним законодавством порядку, оцінюють за балансовою вартістю, що поділяється на первісну, справедливу, відновлювану.
Балансова вартість--вартість запасів, з якою їх відображають у балансі.
Первісна вартість -- вартість придбання, одержання, виготовлення запасів.
Відновлювана вартість – змінена первісна вартість після їх переоцінки.
Справедлива вартість – первісна вартість запасів, одержаних бюджетною установою безоплатно.
Зміна первісної вартості запасів не є додатковим доходом бюджетної установи і не належить до доходів. Переоцінку запасів бюджетної установи здійснює комісія з переоцінки, що призначається наказом керівника. Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці запасів і установлюються нові ціни. Документи, що підтверджують нову ціну, не потрібні. Ціни на однотипні предмети установлюють однаково в межах однієї бюджетної установи. За результатами переоцінки комісія складає акт про зміну вартості запасів, який затверджує керівник бюджетної установи.
Для обліку запасів, призначених для виконання науково-дослідних робіт, використання у виробництві та капітальному будівництві, передбачено рахунок 20 «Виробничі запаси», який поділяється на субрахунки:
201 «Сировина і матеріали»;
202 «Обладнання, конструкції і деталі до установки»;
203 «Спец обладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами»
204 «Будівельні матеріали»
205 «Інші виробничі запаси»
Молодняк тварин на вирощуванні, тварин на відгодівлі, птицю, звірів, дорослу худобу, прийняту від населення для реалізації, незалежно від її вартості, обліковують на рахунку 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» з розподілом на відповідні субрахунки.
Матеріали і продукти харчування, що перебувають в установі, обліковуються на рахунку 23 «Матеріали і продукти харчування, який поділяється на відповідні субрахунки»:
231 «Матеріали для навчальних, наукових та інших цілей»;
232 «Продукти харчування»;
233 «Медикаменти і перев’язувальні засоби»;
234 «Господарські матеріали і канцелярське приладдя»;
235 «Паливо, горючі і мастильні матеріали»;
236 «Тара»;
237 «Матеріали в дорозі»;
238 «Запасні частини до машин і обладнання»;
239 «Інші матеріали».
Для аналітичного обліку запасів, у т.ч. матеріалів в дорозі, бухгалтерією та/або матеріально-відповідальними особами бюджетних установ застосовуються:
Акт приймання матеріалів (Форма З-1);
Акт списання (Форма З-2);
Накладна вимога (Форма З-3);
Книга кількісно-сумового обліку (Форма З-6а);
Оборотна відомість (Форма З-11);
З вище перерахованих рахунків облік запасів в УДК ведеться за балансовими субрахунками 235, 238.
Для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, тобто малоцінних предметів, які не ввійшли до складу необоротних активів, оскільки строк їх корисної експлуатації становить менше одного року, передбачений рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» з поділом на субрахунки:
221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети, що перебувають на складі та в експлуатації»;
222 «Малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення».
На субрахунку 221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети, що перебувають на складі та в експлуатації» обліковуються з розподілом на групи предмети, строк корисної експлуатації яких не перевищує одного року. Субрахунок 222 «Малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення» може застосовуватися установами для обліку предметів, що мають специфічне та обмежене призначення лише в окремих галузях і короткотерміновий строк використання.
Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів вартістю до 10 гривень включно за одиницю (комплект) здійснюється матеріально відповідальними особами у Книзі складського обліку запасів за найменуванням предметів та кількістю.
Списання балансу установи малоцінних та швидкозношуваних предметів, інструментів, виробничого, господарського інвентарю та інших запасів, що стали непридатними, здійснюється на підставі Актів списання (якщо інший порядок списання не встановлено відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади).
Щоб забезпечити правильне списання малоцінних та швидкозношуваних предметів необхідно максимум приділити належному документальному оформленню, а саме складанню акту. Акти складаються постійно діючою комісією, призначеною наказом керівника установи. У них вказуються дані, що характеризують об’єкт.
Придбання МШП відображається за дебетом субрахунку 221 і кредитом відповідного субрахунку класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи», 6 Поточні зобов’язання», одночасно робиться другий запис за дебетом відповідного субрахунку 8 класу «Витрати» і кредитом субрахунку 441 «Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами».
Вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів відображається за кредитом субрахунку 221 і дебетом субрахунку 441 «Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами».
Облік операцій з вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів відображається У Накопичувальній відомості про вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів ф. 439(бюджет)- меморіальний ордер 10.
Операції з надходження продуктів харчування відображають у зведенні накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування ф. №398 (бюджет)- меморіальний ордер 11. Меморіальний ордер складають за результатами місяця на підставі накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування окремо а кожною матеріально-відповідальною особою (обслуговуючою установою). Записи до накопичувальної відомості про надходження продуктів харчування здійснюють окремо за кожним постачальником.
Для обліку операцій з вибуття та переміщення продуктів харчування призначено зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування. Ф. №411 (бюджет)- меморіальний ордер 12, який складають в кінці місяця окремо за кожною матеріально відповідальною особою (установою). До меморіального ордера 12 переносять підсумки відомостей витрачання продуктів харчування за відповідною кореспонденцією рахунків. Крім того в ордері записують дані з інших видаткових документів на продукти харчування ( актів про нестачу продуктів харчування, про повернення на базу тощо).
Вибуття та переміщення інших запасів (крім продуктів харчування та МШП) відображається у накопичувальній відомості витрачання матеріалів ф. № 396 (бюджет) – меморіальний ордер № 13. До меморіального ордера дані заносять з первинних документів про витрачання матеріалів (накладних на видання, забірних карток тощо). Записи за дебетом субрахунків, що кореспондуються з матеріальними субрахунками, здійснюються за кодами економічної класифікації видатків.
Підсумки за субрахунками за результатами місяця з меморіальних ордерів записують до книги «Журнал-головна» ф. №308 (бюджет).
Облік МШП в УАПР проводиться за балансовим рахунком 221 та фондом МШП 411.
5.Облік виплат працівникам
6.Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції, товарів, робіт, послуг
7.Облік готової продукції
8.Облік грошових коштів і розрахункових операцій
Готівка, яка надходить до установи, визначається суворо за цільовим призначенням відповідно до кошторису. Використання виручки, що надходить готівкою без попереднього зарахування її на рахунки, забороняється.
Рух і наявність грошових коштів у готівці, які перебувають у касі в національній валюті, обліковуються на рахунку 30 «Каса»..
Установа може мати в своїй касі готівку в межах встановлених лімітів(за винятком готівки для виплат, пов’язаних з оплатою праці понад ліміт впродовж трьох днів).
Порядок встановлення ліміту регулюється Інструкцією про організацію роботи готівкового обігу установами банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року №69 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12 березня 2001року №216/5407, зі мінами та доповненнями.
По районній раді ліміт каси встановлено в сумі 4 гривні і затверджено розпорядженням голови районної ради №18 від 20 жовтня 2006 року.
Порядок оформлення та ведення касових операцій в установі здійснюється відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року №72.
Касові операції оформляються прибутковими та видатковими касовими ордерами та видатковими документами за встановленими формами.
До прибуткових документів належить прибутковий касовий ордер (ф.КО-1). До видаткових - видатковий касовий ордер (ф.КО-2), розрахунково-платіжна відомість (ф.П-49), платіжна відомість (ф.П-53). В Зарічненській районній раді документи за типовим формами П-49 та П-53 не використовується – виплата заробітної плати та соціальних виплат проводиться шляхом їх перерахування на вкладні/карткові рахунки через установи банків. Через касу проводиться лише відшкодування приватних розмов з подальшим внесенням на реєстраційний рахунок установи для відновлення касових видатків та відшкодування витрат на відрядження депутатам районної ради, які не є штатними працівниками установи. Прибуткові касові ордери та видаткові реєструються в Журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів (ф. КО-3 або КО-3а). Облік касових операцій установи ведеться у книзі за визначеною формою. Установа веде одну касову книгу, продовжуючи її з року в рік.
Для обліку касових операцій передбачено рахунок 30 «Каса», який розподіляється на субрахунки 301 «Каса в національній валюті»; 302 «Каса в іноземній валюті». На субрахунку 301 «Каса в національній валюті» ведеться облік наявності та руху готівки в національній валюті в касі установи. Субрахунок 302 «Каса в іноземній валюті» в даній установі не використовується.
Аналітичний облік ведеться у накопичувальній відомості за касовими операціями форми №380(меморіальний ордер №1). Даний меморіальний ордер застосовується при обробці звітів касирів з метою систематизації оборотів в касі за поточний місяць. Кожен звіт касира заноситься до накопичувальної відомості за відповідними субрахунками одним рядком – записують всі обороти в касі з надходження та витрачання коштів. Меморіальний ордер підписується головним бухгалтером.
Рух і наявність коштів, що містяться у бланках трудових книжок і вкладишах до них, поштових марках та маркованих конвертах, довіреностях та інших грошових документах обліковуються на рахунку 33 «Інші кошти». В районній раді використовується з даної групи лише субрахунок 331 «Грошові документи в національній валюті», який обліковує грошові документи установи в національній валюті. Для прикладу операцію «Видання в підзвіт бланків трудових книжок та вкладишів до них» відображають бухгалтерською проводкою Д362 К331.
Доходи бюджетної установи – кошти, які вона отримує на виконання власного кошторису доходів і видатків. Доходи, залежно від джерел утворення, поділяються на доходи загального та доходи спеціального фондів.
Доходи загального фонду – це державні кошти, що фактично надійшли на рахунок установи із загального фонду районного бюджету.
Для обліку доходів за загальним фондом призначений пасивний рахунок 70 «Доходи загального фонду». Щодо рахунку 70 – кошти, які надходять на утримання апарату управління районної ради обліковуються на субрахунку 702 «Асигнування з місцевого бюджету на видатки установи та інші заходи».
Синтетичний облік доходів загального фонду ведеться в книзі «Журнал-головна» форми №308. аналітичний облік здійснюється на картках аналітичного обліку отриманих асигнувань. Картка ведеться в розрізі кодів економічної класифікації видатків окремо за кожним кодом функціональної класифікації видатків. Картки ведуться окремо за загальним та спеціальним фондом.
Для обліку руху і наявності коштів установи, які зберігаються на рахунках, відкритих в управлінні Держказначействі, призначено рахунок 32 «Рахунки в казначействі» з розподілом на субрахунки: 321 «Реєстраційні рахунки», 322 «Особові рахунки», 323 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата а послуги», 324 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих а іншими джерелами власних надходжень», 325 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум», 326 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду», 328 «інші рахунки в казначействі». Районна рада для обліку руху і наявності грошових коштів використовує 321 субрахунок «Реєстраційні рахунки», 322 «Особові рахунки», 323 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата а послуги», 328 «Інші рахунки в казначействі». На субрахунку 321 обліковуються кошти, отримані з загального фонду бюджету на утримання установи та на централізовані заходи відповідно до кошторису. На субрахунку 322 обліковуються отримані кошти розпорядників нижчого рівня. На субрахунку 323 обліковуються кошти отримані від господарської діяльності установи (районна рада надає послуги теплопостачання райдержадміністрації та районній газеті «Полісся»). На субрахунку 328 обліковуються допомоги і компенсації громадянам які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Враховуючи те, що рахунок 32 активний, зарахування коштів на реєстраційні рахунки відображається а дебетом субрахунків цього рахунку, а перерахування-за кредитом.
Для відображення в аналітичному обліку операцій надходження на рахунок установи асигнувань та здійснення касових видатків загального фонду в районні раді, використовується меморіальний ордер №2 Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах ДК України, форма №381 (бюджет).
Накопичувальні відомості складаються окремо за кожним реєстраційним та особовим рахунком установи, тобто при наявності декількох рахунків в органах районної ради, відкритих на ім’я бюджетної установ, кожен рахунок оформляється окремим меморіальним ордером, після цього формується зведений меморіальний ордер №2.
Записи операцій в накопичувальній відомості записуються на підставі щоденних виписок з реєстраційних рахунків, відкритих в Управлінні ДК.
4. Облік розрахунків
До розрахунків з дебіторами установи належать розрахунки з підзвітними особами, для операцій з якими призначено субрахунок 362 «Розрахунки з підзвітними особами».
Суми під звіт видають з каси установи на оплату видатків, які неможливо або недоцільно проводити шляхом безготівкових розрахунків, і тільки працівникам, що працюють у цій установі. Суми видають за розпорядженням керівника установи. Підзвітні суми мають цільове призначення і можуть витрачатися виключно на цілі, на які вони видані згідно з кодами бюджетної класифікації видатків. Видача сум під віт працівникам, за якими є непогашена заборгованість за попередні суми не дозволяється. Підзвітні особи звітують про витрачання одержаних сум авансовим звітом і повністю відповідають за збереження і використання підзвітних сум.
За дебетом субрахунку 362 і кредитом субрахунків рахунків 30,31,32 відображають суми, видані або перераховані підзвіт. За кредитом субрахунку 362 відображають використані суми авансів і повернуті залишки підзвітних сум. Дебетують субрахунки рахунків 20,23,30,31,80,81,82.
До розрахунків з дебіторами установи належать розрахунки відшкодування завданих збитків, тобто розрахунки за заподіяними установі збитками у вигляді недостач і крадіжок грошових коштів, матеріальних цінностей, а також суми, що згідно з чинним законодавством України належать утриманню з посадових осіб, винних у порушенні витрачання коштів на службові відрядження, та інші призначені до утримання суми.
Для обліку таких розрахунків передбачено субрахунок 363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків». Відшкодування сум збитків, завданих установі, визначається відповідно до Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей» та постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі знищення (псування) матеріальних цінностей», зі змінами та доповненнями. Відповідно до цього Порядку, зі стягнутих сум здійснюється відшкодування збитків, завданих установі, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету.
Для обліку розрахунків з дебіторами установи, що не враховані в операціях за субрахунками 351,361,362,363, передбачено субрахунок 364 «Розрахунки іншими дебіторами», на якому обліковуються розрахунки з іншими дебіторами установи. Сума авансу записується за дебетом субрахунків 36, на суму отриманих цінностей або наданих послуг проводиться запис у кредит рахунку 36. Якщо першою подією для бюджетної установи є перерахунок коштів як передоплати, тоді зазначена сума записується за дебетом 364, а за кредитом відображається вартість отриманих матеріальних цінностей, наданих послуг, виконаних робіт.
Для відображення операцій за 364 субрахунком застосовують меморіальний ордер №4 (накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами, типова форма №480(бюджет)).
Чинне законодавство з питань оплати праці доволі об’ємне, що впливає як на облік, та і на правильність визначення розмірів посадових окладів, надбавок та інших виплат.
Бухгалтерський облік праці і заробітної плати ґрунтується на системі показників, документації та рахунків.
Основними показниками обліку праці та її оплати є чисельність працюючих різних професій, їхня кваліфікація, витрати робочого часу в годино-днях, розмір фонду оплати праці різним категоріям робітників за видами нарахувань, преміальні виплати, розмір сум, нарахованих і використаних на оплату відпусток, виплати на соціальне страхування працюючих, розмір відрахувань за їх видами.
Чисельність працюючих (особовий склад) визначається установою. Облік особового складу ведуть в службі (відділі) кадрів. Фактична чисельність усіх працюючих установи визначається за обліковим складом.
Зміни особового складу відображаються в первинних документах: наказі та розпорядженні по підприємству про прийом, переведення, звільнення, надання відпусток.
Облік за використанням робочого часу здійснюється в табелі, де відображається час, відпрацьований працівником, неявки на роботу (вказується за допомогою умовних позначок).
Наприкінці місяця дані табелів підсумовуються по кожному працівнику, а також по відділах, секторах тощо. Ці дані необхідні для контролю використання робочого часу та складання звіту.
Розрахунок заробітної плати здійснюють в розрахунковій або розрахунково-платіжній відомості.
Розрахунково-платіжні відомості складаються щомісяця.
Для нарахування основної заробітної плати необхідно мати відомості про посадові оклади (згідно з штатним розписом), про надбавки, доплати (на основі розпорядження голови), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період.
Всі види додаткової заробітної плати обліковуються по середньому заробітку за табелем та відповідними документами. Премії та заохочення, пов’язані з трудовою діяльністю, визначаються на основі положення, яке розробляється безпосередньо в установі відповідно до типового.
На субрахунку 661 «Розрахунки з заробітної плати » обліковуються розрахунки з працівниками, що перебувають у штаті установ, за всіма видами заробітної плати, преміями, допомогою у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. На суму нарахованої заробітної плати і допомоги здійснюється запис у кредит субрахунку 661 і дебет відповідних субрахунків класу 8 «Витрати».
На суму нарахованої заробітної плати здійснюється нарахування внесків на обов’язкове пенсійне та соціальне страхування, в тому числі на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття.
До меморіального ордера додаються всі документи , які є підставою для нарахування заробітної плати. У кінці місяця підбивають підсумки за меморіальним ордером, і одержані дані , у вигляді відповідної кореспонденції рахунків, записуються до книги «Журнал-головна». Меморіальний ордер №5 підписується головним бухгалтером.
Облік розрахунків по державному загальнообов’язковому соціальному страхуванню здійснюється на 4 субрахунках рахунку 65 «Розрахунки зі страхування»: 651 «Розрахунки із пенсійного забезпечення », 652 «Розрахунки з соціального страхування», 653 «Розрахунки зі страхування на випадок безробіття», 654 «розрахунки зі страхування від нещасних випадків на виробництві». Згідно з «Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне страхування» від 14,01,1998 р. за № 16/98-ВР залежно від страхового внеску розрізняють такі види загальнообов’язкового державного соціального страхування: 1) пенсійне страхування(рах.651); 2) страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням( рах.652); 3) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності(рах.654); 4)страхування на випадок безробіття(рах.653).
Облік розрахунків щодо податків та платежів відображають на балансовому рахунку 64 «Розрахунки із податків та платежів», який поділяють на 2 субрахунки 641 «Розрахунки за платежами і податками в бюджет»; 642 «Інші розрахунки з бюджетом». Субрахунок 641 «Розрахунки за платежами і податками в бюджет» передбачений для обліку розрахунків установи з бюджетом з податків та платежів. Аналітичний облік цього субрахунку ведеться з розподілом на види податків і зборів, які сплачуються установою. Це дає можливість перевірити правильність розрахунків за кожним видом платежів.
Субрахунок 642 «Інші розрахунки з бюджетом» передбачений для обліку інших розрахунків установи з бюджетом. На даному субрахунку можуть обліковуватися різного роду допомоги, компенсації, які виплачуються працівникам установи, а також зобов’язання установи перед державою.
На кредиті субрахунку 641 нараховують суми платежів до бюджету (податкові зобов’язання), а за дебетом – належні до відшкодування бюджету податки, збори. Кредитове сальдо показує заборгованість установи перед бюджетом, тобто суму, яку підприємство повинно перерахувати до бюджету. Дебетове сальдо означає переплату бюджету (податковий кредит), тобто надлишкову перераховану суму до бюджету, яку необхідно зарахувати в рахунок чергових платежів або повернути до бюджету. Для прикладу операцію «Перераховано податки в бюджет » на рахунках бухгалтерського обліку відображають так – Д641 К313,323.
Реформування бухгалтерського обліку в бюджетних установах викликало появу нових рахунків, які необхідні для прозорості обліку.
Рахунок 67 «Розрахунки за іншими операціями, кредиторами» в плані рахунків передбачений для обліку розрахунків установи за іншими операціями і відображає стан установи. Даний рахунок розподіляється на відповідні субрахунки. Районна рада застосовує лише 675 «Розрахунки з іншими кредиторами», на якому ведуться розрахунки з іншими кредиторами. Суми отриманих матеріальних цінностей записуються за кредитом, а перераховані кошти за відповідні матеріальні цінності та надані послуги записуються за дебетом субрахунку 675.
9.Облік інвестицій
10. Облік власного капіталу
11.Фінансова звітність На підставі даних бухгалтерського обліку бюджетні установи зобов’язані складати бухгалтерську звітність. Складання звітності є завершальним етапом облікового процесу. Бухгалтерська звітність ґрунтується на даних синтетичного та аналітичного обліку і відображає майнове та фінансове становище бюджетної установи. Результати господарської діяльності та виконання кошторису доходів та видатків за звітний період (місяць, квартал, рік). Бухгалтерська та статистична звітність районної ради заповнюється та подається відповідно до встановлених порядків та термінів розроблених і затверджених відповідними міністерствами і відомствами України, а форми фінансової звітності з виконання кошторису доходів і видатків—Державним казначейством України.
Залежно від звітного періоду фінансову звітність поділяють на:
річну;
квартальну;
місячну.
Склад місячної фінансової звітності:
Звіт про заборгованість бюджетних установ (№7д);
Звіт про заборгованість бюджетних установ за окремими програмами (№7д.1)- дана форма звіту в Зарічненській районній раді не подається;
Склад квартальної фінансової звітності:
Баланс (№1);
Звіт про виконання загального фонду кошторису установи (№2);
Звіт про виконання загального фонду кошторису установи (№2-валюта);
Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами (№4-1д);
Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ (№4-2д);
Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (№4-3д);
Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (позики міжнародних фінансових організацій)(№4-3д.1);
Звіт про надходження використання коштів, отриманих на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів (№4-4д);
Звіт про заборгованість бюджетних установ (№7д);
Звіт про заборгованість бюджетних установ за окремими програмами (№7д.1)- дана форма звіту в Зарічненській районній раді не подається;
Пояснювальна записка (включає текст та додатки).
В Зарічненській районній раді не подаються звіти форм №2-валюта, №4-2д, №4-3д, №4-3д.1, №4-4д.
Склад річної фінансової звітності, що подає районна рада головному розпоряднику:
Баланс (№1);
Звіт про виконання загального фонду кошторису установи (№2);
Звіт про рух необоротних активів (№5);
Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування (№6);
Звіт про заборгованість бюджетних установ (№7д);
Звіт про результати фінансової діяльності (№9);
Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей в бюджетних установах (№15);
Пояснювальна записка (включає текст та додатки).
Правильність складання фінансових звітів визначається за допомогою перевірки та порівняння окремих показників відповідних форм, відповідно до встановлених рекомендацій.
Крім фінансової звітності районна рада складає та подає податкову, соціальну та статистичну звітність. Податкова звітність складається на підставі даних податкового обліку та дає інформацію про стан розрахунків з бюджетом. Районна рада є платником податків : доходу з найманих працівників, збору за забруднення навколишнього середовища, податку з власників транспортних засобів.
Крім того районна рада складає та подає звітність до пенсійного фонду та фондів соціального страхування. Ця звітність складається на підставі даних бухгалтерського обліку та надає інформацію про стан розрахунків з даними фондами.
Список використаної літератури
Ануфренко Р.В.Нормативні акти з фінансів, податків, страхування та бухгалтерського обліку//Фінанси України – 2006. -- №2/195/ -- С.25-28
Герасимчук П.К., Петрашко П.Г., Ворона О.І. «Планування, облік, звітність, контроль в бюджетних установах, державне замовлення та державні закупівлі». – К.: В-во «АВТ», 2004р.
Дудка К.П., Жук В.М.Облік в сільськогосподарських підприємствах за національними стандартами. – К.: Інститут аграрної економіки УААН, 2007. – 220с.
Журнал «Баланс. Бюджет», №2(107), січень-червень 2007р.
Журнал «Бюджетна бухгалтерія», №10-22, травень-червень 2007р.
Збірник нормативно-правових актів та методичних матеріалів з питань соціального страхування, пов’язаного з тимчасовою втратою працездатності(станом на 01.03.2006р.).
Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ №61 від 10.07.2000 р. зі змінами та доповненнями.
Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання №68 від 27.07.2000р. зі змінами та доповненнями.
Лемішовський О.Г. Бухгалтерський облік в бюджетних установах. --Львів: Вид. центр «Інтелект+»,2004.--604с.
Лемчук Л.В., Зварич М.А., Личечко Л.М. «Бухгалтерський облік». – Львів: В-во «Аверс», 2002. – 587с.
Рябчик І.А., Повіренна Т.П. "Посібник для бухгалтерів бюджетної сфери" . – Дніпропетровськ: «Баланс-Клуб», 2006. -- 144с.