Міністерство освіти і науки України Національний університет „ Львівська політехніка “ Лабораторна робота № 1 з курсу „логістика” на тему: «Метод критичного шляху» Мета роботи: практичне засвоєння методу критичного шляху ( МКШ ). Теоретичні відомості В посякденному житті люди часто зіштовхуються з задачами планування різноманітних по своєму змісту робіт, процес виконання яких не можна відобразити у формульних залежностях. Прикладами тут можуть бути роботи, пов'язані з будівництвом великого промислового підприємства, створенням розгалуженої мережі обчислювальних центрів, розробкою складної науково-дослідної теми і взагалі реалізацією будь-яких широкомасштабних проектів. Характерна особливість кожного такого проекту - взаємна обумовленість робіт, що порводяться, висловлена в вимозі дотримуватися певного порядку і певні «правила» їхнього виробництва. Так, при створенні мережі ВЦ монтаж обчислювальної техніки можна почати лише після того, як будуть підготовані потрібні приміщення, що, в свою чергу, будуть побудовані (або орендовані) в місцях, вибраних в результаті попереднього аналізу варіантів мережевий структури і т. д. Отже, підготовка рішень в розглядуваних умовах повинна проводитися з урахуванням багатьох чинників, що відбивають обмеженість сировинних, грошових, енергетичних ресурсів, а також часу, що відводиться на передбачувані роботи. При спробах здійснити той або інший великий проект звичайно виникають різноманітні питання, наприклад, «в які моменти починати і закінчувати окремі роботи?», «як розподілити між ними наявні матеріальні ресурси?», «які перешкоди можуть зустрітися на шляху до досягнення поставленої мети?», «як зміняться параметри плану в випадку непередбачених затримок ?» і т. д. Відповіді на них можна намагатися отримати з міркувань «здорового глузду» (передусім тоді, коли кількість і обсяги робіт, що проводяться , невелечки), однак в загальному випадку такий підхід перетворюється у вгадування рішень і призводить в кінцевому результаті до матеріальних втрат, порушень встановлених термінів, моральних витрат. Виникає необхідність в спеціальних розрахунках, що дозволять обгрунтовано вибирати стратегію поведінки до обстановки . Після прийняття рішення про початок робіт над проектом звичайно-необхідно вирішити задачу завершення проекту (скласти графік виконання) за заданий час з використанням виділених ресурсів. Для рішення цієї задачі в період 1956-1958 рр. Були розроблені два методи. Один з них - метод критичного шляху, або МКП (Critical Path Method-CPM), вперше був використаний компанією DuPont Co. І отримав подальший розвиток в-роботах фірми Mauchly Associates. Інший засіб - метод оцінки і перегляду проектів, або ПЕРТ (Project Evaluation and Review Technique – PERT ), - був розроблений для міністерства військово-морських сил США в відповідності з програмою створення підводних човнів, оснащених ракетами «Поларис». Характерним для цих засобів є зображення проектув вигляді мережі взаємнопов’язаних робіт. В нинішній час створене велике число модифікацій і друга ґенерація мережевих методів. Планування дій. Деякі дії не можуть починатися , доки інші дій не завершені. Наприклад ми не можемо починати будувати новий інтер’єр у Ермітажі , доки старий не буде видалений. Старий інтер’єр не може бути видалений , доки зовнішні стіни , яки потрібно зберігти не укріплені ,тощо. Якщо б всі дії , які складають проект повинні б були виконуватись у певній послідовності , то б час виконання всього проекту можно було б обчислити простим сумування тривалості всіх дій , що його складають. Але у реальності все набагато складніше і часто деякі дії можуть виконуватись одночасно, послідовність цих дій можна зобразити , малюючи мережу зв’язків і вузлів. Приклади постановки задачі за допомогою мережевих графіків. Пр №1.
Цифрами позначаються ключові точки проекту( вузли ), S-початок проекту , E – кінець проекту. Стрілками позначаються дії: латинськи букви – над стрілками – назва дії, ц...