ГРузія

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут економіки і менеджменту
Факультет:
СІ
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2015
Тип роботи:
Індивідуальна робота
Предмет:
Міжнародні економічні відносини
Група:
МЕ

Частина тексту файла

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Інститут економіки і менеджменту
Кафедра зовнішньоекономічної та митної діяльності
Індивідуальна робота із дисципліни «Міжнародні економічні відносини» на тему: «Грузія» Варіант 6
Анотація
Темою моєї індивідуальної роботи є "Грузія". Держава в Євразії, на східному узбережжі Чорного моря, більша частина якої розташована на Південному Кавказі. Має спільні кордони з такими країнами: на півночі — Росія, зі сходу — Азербайджан, з півдня — Вірменія, на південному заході —Туреччина. Грузія — промислово-аграрна країна, що розвивається. Завдяки географічному положенню між Європейською Росією і Азією територія Грузії має важливе транзитне значення, особливо для виходу сусідніх Азербайджану і Вірменії до Чорного моря.
Annotation
The topic of my individual work is "Georgia". The state in Eurasia, on the eastern coast of the Black Sea, most of which is located in the South Caucasus. It has borders with countries in the north - Russia in the east - Azerbaijan, on the south - Armenia, south-west -Turechchyna. Georgia - industrial-agrarian developing country. Due to geographical location between Asia and the European territory of Georgia is an important transit importance, especially to reach neighboring Azerbaijan and Armenia to the Black Sea.
Зміст Вступ Розділ 1. Загальна характеристика економіки країни Розділ 2 . Забезпеченість факторами виробництва Розділ 3. Значення країни на регіональному та глобальному рівні Розділ 4. Соціально-культурний потенціал Розділ 5. Стосунки з Україною Висновки і пропозиції Список використаної літератури
Вступ
Грузія (Sakartvelo) — держава в Євразії, на східному узбережжі Чорного моря, більша частина якої розташована на Південному Кавказі, а менша — на Північному Кавказі. Має спільні кордони з такими країнами: на півночі — Росія, зі сходу — Азербайджан, з півдня — Вірменія, на південному заході —Туреччина.
Площа загалом
-
69 700 км² (121-а)
Населення
-
4 385 400
Грузія на регіональному рівні складається із двох автономних республік, дев'яти регіонів та двох міст державного підпорядкування — Тбілісі та Поті. На середньому рівні: 69 районів, на найнижчому рівні: 55 міст, 50 селищ, 842 громади та 165 сіл.
Столицею Грузії є Тбілісі. За офіційними даними (2008) в місті проживає 1 092 900 осіб. Однак через великий дисбаланс доходів в провінціях та столиці, спостерігається значна міграція сільського населення в Тбілісі, за неофіційними підрахунками в місті проживає понад
2 млн мешканців.
Грузія — унітарна напівпрезидентська республіка з трьома гілками влади: законодавчою, виконавчою та судовою.
Інститут президента
Президент є главою держави, має прерогативу у визначенні напрямків внутрішньої та зовнішньої політики держави, а також у сфері оборони та безпеки. Обирається шляхом всенародного голосування строком на 5 років. Одна і та ж особа може бути обрана президентом не більше двох разів поспіль.
Президент — Георгій Маргвелашвілі (з 17 листопада 2013 р.). Відсоток отриманих голосів — 62,12% у першому ж турі.
Законодавча влада
Однопалатний парламент у складі 150 депутатів (по 77 за пропорційною і 73 за мажоритарною системами). Останні вибори — 1 жовтня 2012 року. Депутати представляють 2 політичні фракції: провладна партія «Грузинська мрія — Демократична Грузія» — 120, Єдиний Національний Рух — 65,Спікер Парламенту — Давид Усупашвілі.
Виконавча влада
Глава держави — президент, який є безпосереднім керівником для силових міністерств уряду.
Уряд на чолі з прем'єр-міністром. Прем'єр є керівником всіх інших міністерств.
Президентом визначається кандидатура на пост прем'єр-міністра, який за погодженням з президентом формує список кандидатів до складу уряду. Склад уряду подається президентом до парламенту на затвердження. Діючий Уряд Грузії сформовано в листопаді 2013 року. Прем'єр-міністр Грузії — Іраклі Гарібашвілі (з 20 листопада 2013 року). Міністр закордонних справ Грузії — Майя Панджикідзе.
Ларі - грошова одиниця Грузії , складається з 100 тетрі . Введена в 1995 в період правління Едуарда Шеварднадзе . 100 ларі – 1049 грн – 45 доларів.
Національний склад
На 1 січня 2009 року чисельність населення становить 4385,4 тисячі осіб, з яких етнічних грузинів 83,3%, азербайджанців 6,5%, вірмен 5,7%, росіян 1,5%, інших 2,5%. Грузинська мова поширена серед 71%
населення, російською мовою розмовляють 9%,вірменською 7%, азербайджанською 6%, іншими 7%.
Мова
Державною мовою Грузії є Грузинська мова.
Понад 98% етнічних грузинів вважають грузинську мову рідною. Вона широко використовується в економічному, політичному і культурному житті країни. Згідно з Конституцією Грузії в Абхазькій автономії офіційною мовою також є абхазька.
Національне свято – 26 травня – День незалежності Грузії.
Державним прапором Грузії є прапор «п’яти хрестів», який являє собою біле полотнище з п’ятьма червоними хрестами – один великий в центрі, який ділить прапор на чотири поля, в центрі кожного поля маленький хрест.
Дата прийняття: 14 січня 2004 року
Цей прапор відомий приблизно з XIII століття як прапор Грузинського царства. В його центрі – хрест святого Георгія (також присутній на національному прапорі Англії), який вважається покровителем Грузії. В кінці 1990-х років цей прапор використовувався опозиційною партією Об’єднаний національний рух на чолі з Міхеїлом Саакашвілі, після приходу до влади якого прапор „п’яти хрестів” проголошується державним прапором Грузії.
Герб Грузії  являє собою щит червоного кольору з зображенням на ньому срібних фігур заступника Грузії Святого Георгія на коні, що уражає змія. Щит увінчаний золотою короною, тримають щит два золотих леви, під щитом стрічка з написом на грузинській мові:
«Сила у єдності».
Розділ 1. Загальна характеристика економіки країни
Недавня історія: незалежна республіка 1918–1921, в 1921 році в результаті Тифліській операції в республіці була встановлена радянська влада. Входила разом з Вірменією й Азербайджаном в Закавказьку республіку в1922–1936.
В серпні-вересні 1924 року в республіці відбулось антирадянське, так зване «Серпневе повстання», але воно було придушене силами Червоної армії та ЧК.
Починаючи з 1980-х почався підйом національного руху за незалежність; абхази вимагали відділення від Грузії, почалися безладдя на етнічному ґрунті в 1989. У вересні 1989 Грузія оголосила про політичний і економічний суверенітет. У 1990 Південна Осетія оголосила себе незалежною, що не було прийнято. Правляча Комуністична партія Грузії заявила про вихід із КПРС і про свою автономію. У 1991 Грузія оголосила себе незалежною. У 1992 увійшла до складу ООН, була прийнята в члени Конференції по безпеці і співробітництву в Європі. Колишній міністр закордонних справ СРСР Едуард Шеварнадзе став тимчасовим президентом. В Абхазії продовжуються воєнні дії між грузинськими й абхазькими військами. Продовжуються безладдя в Південній Осетії.
Характеристика господарства Грузії
Грузія — промислово-аграрна країна, що розвивається. Основні галузі промисловості: сталеплавильна, авіаційна, машинобудівна, електромоторна, текстильна, хімічна, винна. Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний. Головні морські порти: Батумі, Поті. Головний аеропорт країни — Тбілісі. Завдяки географічному положенню між Європейською Росією і Азією територія Грузії має важливе транзитне значення, особливо для виходу сусідніх Азербайджану і Вірменії до Чорного моря.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 3,8 млрд. Темп зростання ВВП — 2,9%. ВВП на душу населення — $703. Прямі закордонні інвестиції — $ 152,5 млн. Імпорт — $ 1,6 млрд (г.ч. країни ЄС — 28,4%; Росія — 20,0%; Азербайджан — 12,3%; Туреччина — 11,9%; США — 7,4%). Експорт — $ 799 млн (г.ч. Росія — 28,4%; країни ЄС — 18,8%; Туреччина — 12,6%; Азербайджан — 9,6%; Вірменія — 9,5%).
До кінця 1980-х років в Грузії склалися і успішно працювали такі галузі промисловості, як гідроенергетика, видобуток вугілля, марганцю і міді, чорна металургія (виробництво феросплавів, чавуну і сталі), машинобудування (станкобудування, приладобудування, випуск вантажівок, електровозів, морських суден), нафтопереробка, виробництво будівельних матеріалів (цементу, шиферу, блоків), хімічна (виробництво мінеральних добрив і хімічного волокна) і текстильна (шовкова, шерстяна, бавовняна). Розвивалися харчова і текстильна промисловість. У 1990 р. республіка виробила 0,2% всієї світової промислової продукції, приблизно стільки ж, скільки Норвегія. Промисловість давала понад 40% національного доходу країни. В період 1990-х рр. перехід на ринкову економіку супроводжувався економічною кризою. У 1992 виробництво загалом скоротилося на 40% (в промисловості на 48%, в сільському господарстві — на 32%). З 1995 спостерігається позитивна тенденція виводу економіку з стану кризи. Зростання ВВП в 1996 досягло 14% (в 1995 — 2,4%). Було зареєстровано понад 30 тис. приватних підприємств. Загальна чисельність зайнятих в 1996 оцінювалася в 2,2 млн чол. (в промисловості і будівництві — 31%, сільському і лісовому господарстві — 25%, інших галузях — 44%). У 1997 економічне зростання стимулювало розвиток дрібних і середніх приватних підприємств, які активно функціонували в сфері послуг, на транспорті, в будівництві і харчовій промисловості. Приватний сектор забезпечував понад 50% ВВП. У його структурі 38,8% складала частка сільського господарства, 12% — промисловості, 39,1% — послуг. Прискорилися темпи приватизації. У 1990-х рр. Грузія отримувала велику фінансову і гуманітарну допомогу від міжнародних організацій і країн-донорів.
Протягом 2003–2011 економіка Грузії щорічно зростала на 4-12%, станом на 2010 рік ВВП Грузії сягнув 22,44 млрд долл. США. У 2011 році економіка країни зросла на 6,5%, згідно з рейтингом Doing Business це третій результат у світі. Зовнішньоекономічна діяльність Грузії переорієнтувалась на країни Європи, та середньої Азії. Так в 2009 році, географічна структура експорту Грузії була наступною: Туреччина 19,9%, Азербайджан 14,6%, Канада 10,3%, Вірменія 7,8%, Україна 7,3%, Болгарія 7,2%. Імпорт: Туреччина 17,9%, Україна 9,5%, Азербайджан 8,6%, Німеччина 6,8%, Росія 6,6%, США 5,1%. Майже все промислове виробництво Грузії сконцентроване у рівнинних районах країни. Більше ніж половина підприємств розташовані в містах Тбілісі, Руставі і Кутаїсі. Найвищий рівень економічного розвитку в східно-центральному регіоні (Тбілісі-Руставі), за ним ідуть західно-центральний регіон (Кутаїсі-Зестафоні), Абхазія, Південна Осетія і південні райони.
Важка промисловість включає виробництво сталі, залізничних локомотивів, вантажних автомобілів, суден і сільськогосподарських машин. Металургія, яка представлена Руставським металургійним заводом, виробляє труби і прокат для нафтової та автомобільної промисловості, а також для заводів, що виробляють залізничні локомотиви, судна і сільськогосподарські машини. Металургійне виробництво значною мірою залежить від поставок коксу і залізної руди з Росії, країн СНД.
Гідроенергетичний потенціал Грузії оцінюється у 88,5 млрд КВт/год за рік і перевищує сумарний гідроенергетичний потенціал Великобританії, Швейцарії і ФРН. На початку XXI ст. використовується менше 10% цього потенціалу і виробляється майже 50% всієї електроенергії в країні. В Грузії діють 72 електростанції, 64 з яких — ГЕС. Вони задовольняють 3/4 попиту на електроенергію.
На 2006 рік обсяг державного зовнішнього боргу і взятих під державні гарантії кредитів становив 1 млрд. 688 млн доларів США. Грузія заборгувала 15 країнам 497 млн. 918 тис. доларів. Країна посіла дев'яте місце в рейтингу Світового банку «Doing Business» за 2013 рік. Рік Значення 2004 5,9 2005 9,6 2006 9,4 2007 12,3 2008 2,4 2009 -3,8 2010 6,3 2011 7,2 2012 6,1 2013 2,5 Таблиця 1 Темпи росту ВВП в Грузії, %
/
Рис. 1
Темпи росту ВВП в Грузії, %
Таблиця 2
Темпи росту об’єму
промислового виробництва Грузії, %
Рік Значення 2004 0,0 2005 0,0 2006 0,0 2007 13,4 2008 -1,0 2009 -4,2 2010 11,8 2011 0,0 2012 0,0 2013 3,0
Рис. 2
Темпи росту об’єму
промислового виробництва Грузії, %
Таблиця 3 Інфляція Грузії, %
Рік Значення 2004 5,7 2005 8,3 2006 9,2 2007 9,2 2008 10,0 2009 1,7 2010 7,1 2011 8,5 2012 -0,9 2013 -0,5
Рис. 3
Інфляція Грузії, %
Таблиця 4
Державний борг Грузії, % до ВВП Рік Значення 2004 43,6 2005 34,1 2006 27,3 2007 21,5 2008 27,6 2009 37,3 2010 39,1 2011 36,5 2012 36,3 2013 36,3
Рис. 4
Державний борг Грузії, % до ВВП
Таблиця 5
Обсяг експорту Грузії, млрд. доларів США
Рік Значення 2004 0,9 2005 1,4 2006 1,8 2007 2,1 2008 2,4 2009 1,9 2010 2,3 2011 3,3 2012 2,4 2013 2,6
Рис.5
Обсяг експорту Грузії, млрд. доларів США
Таблиця 6
Обсяг імпорту Грузії, млрд. доларів США
Рік Значення 2004 1,8 2005 2,5 2006 3,3 2007 5,0 2008 6,3 2009 4,3 2010 4,8 2011 6,7 2012 7,8 2013 7,1
Рис. 6
Обсяг імпорту Грузії, млрд. доларів США
Промисловість
Промисловість Грузії формує 25,9% ВВП країни (2009 р.). У структурі промислового виробництва найбільшу питому вагу займають переробна промисловість — 60-70%, на частку виробництва і розподілу електроенергії, газо- і водопостачання доводилося 20-25%, на видобувну промисловість — 5-7%.
Провідними галузями промисловості Грузії є: харчова (виробництво чаю, вин і коньяків, тютюнових виробів, ефіроолійних культур, овочевих і фруктових консервів, мінеральних вод, лісових горіхів), легка (шовкова, вовняна, бавовняна, взуття, трикотаж, швейне виробництво), машинобудування (виробництвоелектровозів, автомобілів, верстатів. Центри машинобудування: Тбілісі, Кутаїсі, Батумі), чорна металургія (металургійний комбінат в Руставі, Зестафонський завод феросплавів, комбінат Чіатурмарганець), кольорова металургія (Маднеульскій комбінат), хімічна (виробництво азотних добрив, хімволокна, фарб, побутової хімії. Центр: Руставі).
Електрогенерація представлена тепловими та гідроелектростанціями. Найбільша гідроелектростанція знаходиться в місті Джварі, на річці Інгурі. Видобувна промисловість представлена мінерально-ресурсним комплексом, потенціал якого представлено 450 родовищами корисних копалин 27 видів, основними з яких є: високоякісні марганцеві руди (Чіатура, запаси — 200 млн т, щорічний видобуток — до 6 млн т), кам'яне вугілля (Ткібулі і на території Абхазії — Ткварчелі; запаси — 400 млн т), мідні руди (Маднеулі, запаси — 250 тис. т), нафта (Самгорі, Патердзеулі, Ніноцмінда, промислові запаси — 30 млн т).
Грузія має значні запаси будівельних матеріалів: бентонітової глини (17 млн т), доломіту, вапняку (200 млн т), глини для виробництва цементу (75 млн т) і цегли (47 млн м3), гіпсу, тальку, формувального піску.
У 2010 р. обсяг промислового виробництва порівняно з 2009 р. виріс на 27,7% і склав 2920 млн дол. США.
Сільське господарство
Сільське господарство Грузії становить 12,1% (2009 р.)валового внутрішнього продукту країни. Оброблювані землі займають близько 20-30% території Грузії. Вертикальна поясність, притаманна гірським країнам, впливає на спеціалізацію сільського господарства Грузії — природні умови вологих субтропіків сприяли розвитку в країні унікального для всього регіону субтропічного типу АПК яке має своєрідну й багатогалузеву структуру.Рослинництво спеціалізується на вирощуванні винограду, баштанних культур, фруктів та овочів на низовинах та в передгір'ях. На основі їх переробки розвивається виноробна та коньячна промисловість, виробництво плодоовочевих консервів.
Вирощування тютюну на схилах Кавказьких гір лежить в основі тютюново-ферментаційної промисловості. Важливою галуззю спеціалізації е субтропічне господарство, на базі якого розвиваються чайна та ефіроолійна промисловість, вирощування та переробка цитрусових та інших субтропічних культур.
Головні зернові культури — озима пшениця і кукурудза. Пшеницю вирощують у Східній, кукурудзу — у Західній Грузії. Гірські території спеціалізуються на тваринництві. Головні галузі тваринництва — скотарство, вівчарство (гірські і східні райони), свинарство (західні райони Грузії). Розвинуте птахівництво. Розвиток тваринництва ускладнюється такими чинниками як висока щільність тварин на землі, низький рівень механізації і практики відгінного вівчарства
Транспорт і комунікації
Довжина залізниць - понад 1600 км. У залізничних перевезеннях переважають перевезення нафтопродуктів.
Найбільші морські порти Грузії: Батумі, Поті, Супса. В основному вони займаються перевалкою нафти і нафтопродуктів.
Через Грузію проходять магістральні лінії нафто- і газопроводів Баку - Тбілісі - Джейхан, Баку - Супса, Баку - Тбілісі - Ерзурум і Владикавказ - Казбегі - Красний міст.
Розділ 2. Забезпеченість факторами виробництва
У цьому розділі ми будемо розглядати забезпеченість Грузії факторами виробництва. За загальновідомою класифікацією виділяють такі основні фактори виробництва, як капітал, трудові ресурси, технології
та земля.
Капітал
За даними МВФ, протягом 2007-2013 років Грузія мала одні з найвищих у світі темпи розвитку. У 2007 році – 12%, у кризовому 2011 показник економічного зростання склав 6,5%. Протягом 6 років – з 2003 до 2009 року держбюджет Грузії зріс у 10 разів – з 400 мільйонів до 4 млрд доларів.
Економіка Грузії знаходиться у великій залежності від зовнішніх фінансових вливань, у тому числі від іноземної допомоги, кредитів, інвестицій, грошових переказів з-за кордону.
У 1991-2007 роках Агентство США з міжнародного розвитку надало Грузії допомогу в $ 1,5 млрд. У 2001-2006 роках допомогу Грузії від Євросоюзу склала 206 млн євро. У 1992-2006 Німеччина надала Грузії у вигляді фінансової допомоги 228 млн євро, технічної підтримки - 48 млн євро. У 1994-2001 Японія у вигляді грантів, позик та технічного співробітництва надала Грузії $ 46300000.
Державний бюджет.
За даними на 2008 рік, доходи від транзиту давали близько 47% надходжень до держбюджету Грузії. Держбюджет Грузії на 2009 рік був запланований у розмірі 6,25 млрд ларі ($ 3,9 млрд).
Обсяг іноземної допомоги, отриманої Грузією в період з 1990 по 2009 рік оцінюється на рівні 4 млрд. Доларів США, не рахуючи допомоги, отриманої після війни 2008 року. З 1994 по 2006 роки МВФ надав Грузії позики на загальну суму понад $ 500 млн. У жовтні 2008 року західні країни оголосили про виділення Грузії $ 2,5 млрд протягом 2008-2010 років у вигляді довгострокової низькопроцентної позики.
Зовнішній борг Грузії на 31 жовтня 2011 склав 4 252 236 тисяч доларів (31% від ВВП), що в перерахунку на душу населення дорівнювало 917 доларів.
На 31.03.2012 валовий зовнішній борг склав 11 398 130 200 доларів.
Трудові ресурси
У 2007-2013 роки середня зарплатня зросла у понад 4 рази і за даними Національної статистичної служби Грузії вже після війни серпня 2008 року і під час світової кризи –наприкінці 2009 року - становила 377 доларів.
Рівень безробіття за офіційними даними становить 16,9% серед усього населення, 28,8% серед міського населення,29,6% серед населення Тбілісі (2009).
Технології
Вартість послуг стільникового зв'язку в Грузії є однією з найвищих у світі. Згідно з дослідженням компанії Informa Telecoms & Media від 2007 року, за вартістю послуг стільникового зв'язку Грузія посідала третє місце з 186 країн.
За даними на 2009 рік, число стаціонарних телефонів - 830 тис., мобільних телефонів – 3,06 млн.
Число користувачів інтернету в Грузії в 2009 році наблизилося до мільйона чоловік. За інформацією комісії з комунікацій, в 2005 році, інтернетом в Грузії користувалися 200 тис. Чоловік, у 2007 році - 521 тис., А в 2008 - понад 903 тис. У порівнянні з 2009 роком, у 2011 році число користувачів, ніколи не користувалися інтернетом, скоротилася на 10% (з 66% до 56%). Число споживачів інтернету в столиці - 60%: це вдвічі більше, ніж у регіонах.
Згідно з опитуванням, проведеним у квітні 2011 року року Центром дослідних ресурсів Кавказу (CRRC), 83% вважає основним джерелом інформації телебачення і тільки 5% - інтернет.
Земля
Сільське господарство Грузії становить 12,1% (2009 р.)валового внутрішнього продукту країни. Оброблювані землі займають близько 20-30% території Грузії. Вертикальна поясність, притаманна гірським країнам, впливає на спеціалізацію сільського господарства Грузії — природні умови вологих субтропіків сприяли розвитку в країні унікального для всього регіону субтропічного типу АПК яке має своєрідну й багатогалузеву структуру.Рослинництво спеціалізується на вирощуванні винограду, баштанних культур, фруктів та овочів на низовинах та в передгір'ях. На основі їх переробки розвивається виноробна та коньячна промисловість, виробництво плодоовочевих консервів.
Вирощування тютюну на схилах Кавказьких гір лежить в основі тютюново-ферментаційної промисловості. Важливою галуззю спеціалізації е субтропічне господарство, на базі якого розвиваються чайна та ефіроолійна промисловість, вирощування та переробка цитрусових та інших субтропічних культур.
Головні зернові культури — озима пшениця і кукурудза. Пшеницю вирощують у Східній, кукурудзу — у Західній Грузії. Гірські території спеціалізуються на тваринництві. Головні галузі тваринництва — скотарство, вівчарство (гірські і східні райони), свинарство (західні райони Грузії). Розвинуте птахівництво. Розвиток тваринництва ускладнюється такими чинниками як висока щільність тварин на землі, низький рівень механізації і практики відгінного вівчарства.
Розділ 3. Значення
країни
на регіональному
та
глобальному
рівні
Грузія підтримує добрі стосунки зі своїми безпосередніми сусідами — Вірменією, Азербайджаном, Туреччиною, є членом Організації Об'єднаних Націй, Ради Європи, Світової організації торгівлі, Організації Чорноморського Економічного Співробітництва, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, Спільноти демократичного вибору,ГУАМ і Азіатського банку розвитку. Грузія також підтримує політичні, економічні та військові відносини з Японією, Уругваєм, Південною Кореєю, Ізраїлем, Шрі-Ланкою, Україною та іншим країнами.
Зростаючий вплив США та Європейського союзу в Грузії пояснюються, зокрема пропозиціями та перспективами вступу до ЄС та НАТО, військовою програмою з допомоги та будівництва Баку-Тбілісі-Джейхан, часто напруженими відносинами Тбілісі з Москвою. Рішення Грузії, щоб підвищити свою присутність в коаліційних силах в Іраку, є важливою ініціативою.
Грузія наполегливо працює над тим, щоб стати повноправним членом НАТО. У серпні 2004 р. Плану дій індивідуального партнерства Грузії був представлений офіційно в НАТО. 29 жовтня 2004-го Північноатлантична радаНАТО схвалила індивідуальний план дій партнерства для (IPAP) Грузії, і вона перейшла на другий етап Євро-Атлантичної інтеграції. У 2005 р. за рішенням президента Грузії, була створена державна комісія для реалізації Індивідуального плану дій, яка являє собою міжвідомчу групу на чолі з прем'єр-міністром. Комісії було доручено координувати і контролювати реалізацію Плану дій з індивідуального партнерства.
Грузія активно працює з багатьма міжнародними організаціями. У 1999 р. стала повноправним членом Ради Європи іСОТ. Грузія була ініціатором розширення ГУУАМ (за рахунок Узбекистану). Вона тісно співпрацює з ООН та ОБСЄ, активно розвиває стосунки з НАТО. Грузія була членом СНД, але 17 серпня 2009 року добровільно вийшла з нього.
Розділ 4. Соціально-культурний потенціал
Спортивні досягнення
112 спортсменів Грузії (88 чоловіків і 24 жінки) були учасниками змагань з 79 олімпійських дисциплін у 20 видах спорту. Наймолодшою учасницею (15 років 257 днів) є  Еллісон
Рід, яка брала участь у змаганнях зі спортивних танців на льоду на зимових Олімпійських іграх 2010 у Ванкувері. Найстаршим є Гурам Біганішвілі (46 років 65 днів), який брав участь у змаганнях з вітрильного спорту на літніх Олімпійських іграх 1996 в Атланті. Найбільша кількість учасників від Грузії — 36 брали участь на літніх Олімпійських іграх 2000 року Сіднеї. За роки незалежності грузинські олімпійці здобули 18 медалей: 5 золотих, 2 срібні та 11 бронзових. Найбільше, по дві — Георгій Асанідзе (1 золота, 1 бронзова) та Ельдар Куртанідзе (2 бронзових). Найбільша кількість медалей — по 6 була здобута на двох Олімпіадах: Пекінській 2008 року (3 золоті, 3 бронзові) та Сіднейській 2000 року (6 бронзових). Найбільшу кількість медалей 9 (з них 2 золоті) завойовано у змаганнях з боротьби, 5 (2 золоті) — у змаганнях з дзюдо. Першим олімпійським чемпіоном незалежної Грузії став дзюдоїст Зураб Звіадаурі. Він виборов золоту медаль 18 серпня 2004 року. Другу золоту медаль 21 серпня 2004 року здобув важкоатлет Георгій Асанідзе.
Відомі
постаті
Грузії
Шота Руставелі — грузинський поет 12-го століття, вважається одним із найвидатніших представників літератури середньовіччя. Також державний діяч. Автор грузинської національної епічної поеми «Витязь у тигровій шкурі»
Ніко Піросмані — всесвітньо відомий грузинський художник XX століття, самоучка, яскравий представник
примітивного стилю в живописі.
Йосип Сталін — Генералісимус
Радянського Союзу (1945).
Кахабер (Каха) Каладзе — єдиний грузинський футболіст, якому вдалося виграти Лігу чемпіонів УЄФА, причому двічі. З 2012 р.
Міністр енергетики Грузії.
Георгий (Гия) Гонгадзе — знаменитий український журналіст грузинського походження, засновник і перший головний редактор інтернет - видання «Українська правда».
Михайло Каухчішвілі - інженер, директор Siemens в період 1923-1939 роки
Вахтанг Кікабідзе — грузинський актор, естрадний співак.
Релігія
Більшість етнічних грузинів належить до грузинської православної церкви, гілки православного християнства. Східну Грузію у 330 р. н. е. навернула до християнства свята Ніно з Каппадокії, після чого вона стала другою (після Вірменії) державою, яка прийняла християнство як офіційну релігію. Грузинська православна церква тривалий час залишалася незалежною, але в 1811 р. її було включено до складу російської православної церкви. Статус автокефалії повернула в 1917 р.
У Грузії є невелика кількість католиків, відносно багато грузинів-мусульман в Аджарії та уздовж південного кордону країни. Абхази — переважно мусульмани-суніти, але є і православні. Азербайджанці мусульмани-шиїти, ассірійці — католики/православні і курди — мусульмани-суніти. Більшість осетинів — православні. Вірмени, греки і росіяни мають власні православні церкви. Для Грузії характерна релігійна терпимість. У Тбілісі є багато храмів, включаючи синагоги і мечеть.
Визначні пам'ятки Грузії
1. Старий Тбілісі.
Недавня реконструкція старого Тбілісі обійшлася досить дорого, але це було виправдано, адже місто стало головною туристичною визначною пам’яткою Грузії. Стара частина міста приваблює туристів своїми старими черепичними дахами, вузькими бруківочними вуличками і різьбленими терасами. Туристичний маршрут включає в себе фортецю Нарікала, «Міст світу» та багато інших історично багатих місць.
2. Гергетська церква.
Гергетська церква знаходиться в правому березі річки Чхері, біля підніжжя гори Казбегі. Ця святиня була побудована в XIV столітті і є єдиним хрестово-купольним храмом в області Хеві. Вважається, що коли країні загрожували важкі часи, всі скарби і реліквії з Мцхета були привезені сюди. У радянські часи церква була закрита, а нині знову повернута грузинської православної церкви.
3. Верхня Сванетія.
Верхня Сванетія славиться архітектурними пам’ятками та красивими гірськими пейзажами. Серед пам’ятників архітектури можна виділити житлові башти, споруджені в IX-XII століттях. Також в цих місцях багато древніх православних церков. Верхня Сванетія знаходиться в списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
4. Площа Свободи в Тбілісі.
Площа Свободи розташована прямо в центрі столиці Грузії, це одна з найбільших площ у Тбілісі. Спочатку площа була названа на честь Івана Паскевича – російського генерала, який завоював Єреван. До 1991 року на площі знаходилася статуя Леніна, однак, у 1991 році статую демонстративно видалили і встановили статую Святого Георгія.
5. Уплісцихе.
Будівлі були побудовані в дохристиянські часи, Уплісцихе – печерне місто-фортеця розташоване на лівому березі річки Кури, в 15 км від Горі. Вважається, що це місто було процвітаючим культурним, політичним релігійним центром. Розквіт міста припав на період з 9 по 11 століття (пізніше він був завойований монголами). Входить до числа пам’яток Грузії, як унікальний пам’ятник історії.
6. Хертвісі.
Фортеці Хертвісі були побудовані в період між 10 і 14 століттями. Згідно з легендою, цариця Тамара організувала конкурс на кращі вежі. Суперництво вибухнуло між майстром і його учнем, проте останній перевершив майстра, який від горя вискочив на край башти і пронизав себе ножем. Два тунелі в східній частині фортеці ведуть до річки – один для передач, інший – для водопостачання.
7. Етнографічний музей. Тбілісі.
Музей поширюється на 52 гектари землі на захід від “черепахового озера» в Тбілісі і є домом для різних виставок, привезених сюди з усієї Грузії. Розрізняють 14 етнографічних зон: Картлі, Самегрело, Аджарії, Абхазії, Сванетії, Хевсуреті, Кахеті, Месхет, Джавахеті , Гурії, Імереті, Рача, Лечхумі і Осетії. Кожна зона – прекрасна ілюстрація етнографічного розмаїття Грузії.
8. Міст світу. Тбілісі.
Як Ви вже помітили, більшість пам’яток Грузії знаходиться саме в Тбілісі. Пішохідний Міст світу був створений італійським архітектором Мішелем де Лукки. Одна з особливостей моста – дах у формі лука. З мосту відкривається приголомшливий вид на древні стіни фортець, церкви, та інші історичні споруди.
9. Вардзія.
Вардзія-Хертвісі наскельний монастир, який поєднує в собі унікальні ландшафти, культурне багатство та історична спадщина. Вардзія – відмінне місце для відвідування скельних сіл, в яких зустрічається середньовічний наскельний живопис.
10. Фортеця Горі.
Розташований в самому серці міста Горі, однойменна фортеця височить на вершині пагорба, на захід від музею Сталіна. Фортеця Горі являє собою овальну цитадель з потужними воротами. У верхній частині пагорба відкривається вражаючий вид на навколишні пейзажі, особливо в помаранчевих тонах заходу.
Розділ 5. Стосунки з Україною
Станом на серпень 2013 року договірно-правова база українсько-грузинських відносин налічує 130 документів, що регулють двосторонні відносини у майже всіх областях. Основними документами є «Договір про дружбу, співробітництво і взаємодопомогу між Україною та Республікою Грузія», «Декларація про розвиток відносин стратегічного характеру між Україною і Грузією».
Економічні зв'язки
У 2012 році Україна входила у трійку головних торгових партнерів Грузії. Згідно із даними Держстату України, 2012 року експорт товарів і послуг у Грузію склав $540,8 млн (зменшення порівняно з попереднім роком на 17,7%). Україна експортувала до Грузії товари металургійної промисловості, агропромислового комплексу, машинобудування і хімічної промисловості. Натомість Україна імпортувала товарів на $171,7 млн (збільшення порівняно з попереднім роком на18,9%): товари агропромислового комплексу, металургійної промисловості. Тобто зовнішньоторговельний оборот України з Грузією 2012 року становив $712,6 млн (позитивне сальдо для України — $369,1 млн)
За даними Держстату України, за 11 місяців 2014 року обсяг торгівлі товарами між двома країнами за вказаний період зменшився до рівня 581,9 млн. дол. США. У т.ч., український експорт склав 440,4 млн. дол. США (скорочення на 9%), а імпорт з Грузії - 141,5 млн. дол. США (скорочення на 23%).
Україна з часткою 5,8% утримує 5-те місце серед основних торговельних партнерів Грузії після Туреччини (17,0%), Азербайджану (10,5%), Китаю (7,3%) та РФ (7%).
Скорочення експорту українських товарів до Грузії відбулося, в основному, за рахунок зменшення обсягів поставок соняшникової олії (на 46%), цукру (на 74%), борошна (на 63%), коксованого вугілля (на 12%), виробів з чорних металів (на 35%), фармацевтичної продукції (на 25%), що, певним чином, обумовлено загостренням ситуації в Україні, зменшенням потреб в окремих товарах та зміною кон’юнктури грузинського ринку.
Наразі найбільше, понад 50% від загального обсягу
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

пропонує роботу

Admin

26.02.2019 12:38

Привіт усім учасникам нашого порталу! Хороші новини - з‘явилась можливість кожному заробити на своїх знаннях та вміннях. Тепер Ви можете продавати свої роботи на сайті заробляючи кошти, рейтинг і довіру користувачів. Потрібно завантажити роботу, вказати ціну і додати один інформативний скріншот з деякими частинами виконаних завдань. Навіть одна якісна і всім необхідна робота може продатися сотні разів. «Головою заробляти» продуктивніше ніж руками! :-)

Завантаження файлу

Якщо Ви маєте на своєму комп'ютері файли, пов'язані з навчанням( розрахункові, лабораторні, практичні, контрольні роботи та інше...), і Вам не шкода ними поділитись - то скористайтесь формою для завантаження файлу, попередньо заархівувавши все в архів .rar або .zip розміром до 100мб, і до нього невдовзі отримають доступ студенти всієї України! Ви отримаєте грошову винагороду в кінці місяця, якщо станете одним з трьох переможців!
Стань активним учасником руху antibotan!
Поділись актуальною інформацією,
і отримай привілеї у користуванні архівом! Детальніше

Новини