Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Технологія в'язання верхнього трикотажного виробу у вигляді светра
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Київський Національний Університет Технологій та Дизайну
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Курсовий проект
Предмет:
Основи технології виробів заданої форми
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет технологій та дизайну
Кафедра технології трикотажного виробництва
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни
«ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБІВ ЗАДАНОЇ ФОРМИ»
Київ 2008
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………...5
Вибір лінійної густини пряжі……………………………………………...7
Проектування лекал виробів………………………………………………8
Розрахунок параметрів переплетень……………………………………...9
Кількість голок, необхідних для в’язання купонів стану та рукавів заданої ширини……………………………………………………………11
Тип круглов’язальної машини та діаметр її циліндра………………….12
Фактичний петельний крок………………………………………………13
Структура перехідних рядів……………………………………………...14
Кількість голок, необхідних для в’язання рукава на плоскофанговій машині……………………………………………………………………..15
Кількість рядів, необхідних для в’язання рукава на плоскофанговій машині……………………………………………………………………..16
Тип плоскофангової машини та її технічна характеристика…………..17
Технологія в’язання рукавів на плоскофанговій машині………………18
Витрата сировини при виготовлення виробів різними способами в’язання……………………………………………………………………19
Машинний час виготовлення виробів різними способами в’язання…..20
Висновок…………………………………………………………………..22
Список літератури………………………………………………………...24
ВСТУП
Відомі такі способи виробництва трикотажних виробів:
Розкрійний – при цьому способі в’язання полотно круглої або плоскої форми. Полотно розкладається на розкрійний стіл, а потім по лекалам розкроюють полотно. Розкрійним способом доцільно виготовляти вироби з дешевої сировини на високо продуктивних багатосистемних круглов’язальних та основов’язальних машинах.
Недоліки цього способу:
- відходи складають великий відсоток – 18-25%;
- раціональна розкладка залежить від моделі виробу;
- великі трудозатрати на швейні та розкрійні процеси;
- для надання виробам або полотну товарного вигляду необхідне фарбувальне виробництво.
До переваг відносяться:
- можливість виготовлення виробів будь-якої моделі;
- можливість максимального використання продуктивності машини;
- можливість обробляти полотно безкінечної довжини.
Напіврегулярний спосіб – при такому способі в’яжуться купони плоскої або круглої форми. Купони в’яжуться у вигляді безперервної стрічки з перехідними рядами. Після в’язання купони розділяються на окремі деталі і з’єднуються на швейній машинах знову. Якщо в’яжемо купон на круглій машині потрібно враховувати виготовлення купонів без бокових швів.
До недоліків можна віднести:
- зменшення продуктивності (при в’язанні перехідних рядів швидкість машини зменшується приблизно в два рази);
- ускладнення конструкції машини (при в’язанні купонів необхідно забезпечити в автоматиному режимі переключення машини на різні види в’язання і контроль кількості рядів в’язання).
До переваг відносяться:
- виріб виготовляється з поясом (не потрібує додаткових операцій);
- можливість в’язання поясів різними переплетеннями;
- економія сировини (менше відходів – 10-15% залежно від моделі);
- зменшення розкрійних та швейних операцій.
Регулярний спосіб – при такому способі в’яжеться виріб по заданій формі, при цьому можуть в’язатися деталі виробів (рукава, полочка, спинка) або суцільновязані вироби верхнього трикотажу з незначними додатковими операціями.
До недоліків можна віднести:
- зменшення продуктивності машини (доцільно використовувати виготовлення виробів з дорогої сировини).
До переваг відноситься:
- економія сировини (до 3% відходів).
В даній роботі при в’язанні стану та рукавів виробу на круглов’язальній машині використовується напіврегулярний спосіб в’язання, а при в’язанні рукавів на плоскофанговій машині – регулярний спосіб в’язання трикотажних виробів.
Вибір лінійної густини пряжі
Лінійну густину пряжі визначаємо за таблицями [1] в залежності від 8 класу машини.
T = 38 текс
Після вибору лінійної густини пряжі визначити її діаметр dн
де T – лінійна густина пряжі;
λ – коефіцієнт, що характеризує вид сировини
Одержаний діаметр порівнюємо з можливою товщиною для даного класу машини. Для цього визначаємо нитковий проміжок x за формулою:
де t – голковий крок, мм;
d – діаметр головки голки, мм;
p – товщина платини, мм.
Голковий крок визначається за формулою:
де K – клас машини.
Діаметр голки та товщина платини визначаються зі співвідношень:
Нитковий проміжок x більший за діаметр нитки dн у 2,7 рази.
Проектування лекал виробів
Розрахунок параметрів переплетень
Ластик 2+2
Ширина петлі:
Петельний крок
Умовна кількість петельних стовпчиків:
Приймаємо Nсу = 81 пет. ст.
Приведена кількість петельних стовпчиків:
Приймаємо Ncпр = 72 пет. ст.
Дійсна кількість петельних стовпчиків:
Приймаємо Nсд = 96 пет. ст.
Висота петельного кроку:
Кількість петельних рідів:
Приймаємо Nр = 101 пет. рядів
Довжина нитки в петлі:
Поверхнева щільність:
Ластик 1+1
1) Ширина петлі:
2) Розрахунковий діаметр:
мм,
3) Умовний діаметр:
мм,
4) Середній діаметр:
=(0,25+0,18)/2=0,22 мм,
5) Петельний крок:
5*0,22=1,1 мм,
6) Висота петельного ряду:
0,758*1,1=0,83 мм,
7) Умовна кількість петельних стовпчиків:
пет. ст.
8) Кількість петельних рядів:
пет. рядів.
9) Довжина нитки в петлі:
4,36 мм,
10) Поверхнева щільність:
*91*120*4,36*38=361,85 г/мм.
Кількість голок, необхідних для в’язання купонів стану та рукавів заданої ширини
де Ш – ширина купона, мм;
А – петельник крок ластика, мм.
2*560/1,395=802,87, мм.
Тип круглов’язальної машини та діаметр її циліндра
Діаметр голкового циліндра визначається за формулою:
де t – голковий крок, мм.
За розрахованим діаметром обираємо круглов’язальну машину типу КЛК з діаметром циліндра Дц =900 мм
В залежності від діаметром циліндра Дц розраховуємо фактичну кількість голок Гф:
Приймаємо Гф = 890 голок
Технічна характеристика машини КЛК
Діаметр голкового циліндра, мм………………………………………..…..900
Клас……………………………………………………………………………...8
Кількість голок в циліндрі…………………………………………………..890
Кількість в’язальних систем…………………….……………………………28
Лінійна швидкість голкового циліндра, м/с:
при в’язанні стану………………………………………...………….0,7
при вязанні борта……………………………………………………..0,4
Габаритні розміри, мм:
Діаметр шпулярника……………………………………………….2900
Висота машини……………………………………………………..3050
Вага машини, кг………………………..…………………………………..1820
Продуктивність в залежності від довжини купону, переплетення
і виду сировини, купонів за годину………...……………………………до 12
Фактичний петельний крок
В залежності від фактичної кількості голок Гф на вибраній машині визначаємо фактичний петельний крок Аф за формулою:
Структура перехідних рядів
Графічний запис перехідних рядів має вигляд:
Структура петель перехідних рядів має вигляд:
Кількість голок, необхідних для в’язання рукава на плоскофанговій машині
де Ш – ширина купона, мм;
А – петельник крок, мм.
Кількість голок на початку в’язання рукава:
Приймаємо Г1 = 188 голок
Кількість голок після збільшення рукава:
Приймаємо Г2 = 320 голок
Кількість голок на кінці в’язання рукава:
Приймаємо Г2 = 32 голок
Кількість рядів, необхідних для в’язання рукава на плоскофанговій машині
де H – висоту ділянки виробу, мм;
В – висота петельного ряду, мм.
Кількість рядів на початку в’язання рукава:
Приймаємо Р1 = 114 ряди
Кількість рядів на ділянці із збільшенням ширини в’язання рукава:
Приймаємо Р2 = 390 ряди
Кількість рядів на ділянці із зменшенням ширини в’язання рукава:
Приймаємо Р3 = 303 ряди
Кількість рядів, необхідних для в’язання рукава:
Тип плоскофангової машини та її технічна характеристика
Клас машини…………………………………….……………………………...8
Робоча ширина голочниці, см…………………......………………………..100
Кількість голок на машині…………………………..……………………....468
Кількість голочниць…………………………………………………………..2
Кількість нитководів…………………………………….……………………..4
Кількість позицій голок……………………………………….……………….2
Кількість позицій підголкових пружин……………………..………………...2
Кількість петлетвірних систем………………………………………..……….1
Хід замкової каретки……………………….……………………....перемінний
Мінімальний хід замкової каретки, см……………………………………...30
Лінійна швидкість переміщення каретки, м/с…………………….………..0,9
Габарити машини, мм:
Ширина…………………….…………………………………… ………720
Довжина………………….……………………………………… …….1500
Висота………………………….…………………………………… …1980
Маса, кг………………………...……………………………………………..470
Потужність електродвигуна, кВт……………….………………...…………0,4
Технологія в’язання рукавів на плоскофанговій машині
Збільшення ширини в’язання рукава здійснюється за рахунок включення голок в роботу:
6 разів – у кожному 5 ряду в’язання;
60 разів – у кожному 6 ряду в’язання
Зменшення ширини в’язання здійснюється за рахунок перенесення петель:
144 раз – у кожному 2 ряду в’язання;
15 раз – у кожному ряду в’язання.
Витрата сировини при виготовлення виробів різними способами в’язання
Витрата сировини на виріб визначається добутком необхідної площі полотна на його поверхневу щільність.
де S – площа полотна чи ділянки в’язання, м2
ms – поверхнева щільність полотна, г/м2
Витрати сировини на в’язання стану на круглов’язальній машині:
Витрати сировини на в’язання рукава на круглов’язальній машині:
Витрати сировини на в’язання рукава на плоскофанговій машині:
Машинний час виготовлення виробів різними способами в’язання
Розрахунок машинного часу виготовлення полотна на круглов’язальній машині виконується за формулою:
де tм – машинний час, с;
At – теоретична продуктивність машини, кг/год.
де М – кількість петлеутворюючих систем на машині;
n – частота обертів циліндру, об/хв.;
l – довжина нитки в петлі;
Г – кількість голок;
Т – лінійна густина пряжі;
z – кількість систем, які приймають участь у в’язанні одного ряду.
Машинний час виготовлення виробу на плоскофанговій машині визначається за формулою:
де tм – машинний час, с;
P – кількість петельних рядів деталі;
n – кількість ходів каретки за хвилину;
m – кількість в’язальних систем на машині;
z – кількість систем, які приймають участь у в’язанні одного ряду.
Кількість ходів каретки за хвилину можна визначити за формулою:
Де v – лінійна швидкість каретки, м/с;
В – ширина детелі на голках голечниці, м;
Lпс – протяжність петле утворюючої системи, м;
с – вибіг каретки, м;
η – коефіцієнт проковзування каретки (η = 0,85)
Загальний час затрачений на в’язання двох рукавів рукава на плоскофанговій машині дорівнює:
де tд – час затрачений на декерування при зменшенні ширини в’язання.
де П – кількість декерованих петель
ВИСНОВОК
У даній роботі було розглянуто в’язання верхнього трикотажного виробу у вигляді светра. В’язання стану здійснювалося на круглов’язальній машині КЛК напіврегулярним способом. Тоді як в’язання рукавів здійснювалось двома способами: на круглов’язальній машині КЛК – розкрійним способом, та на плоскофанговій машині - регулярним способом.
Порівнюючи розрахунки рукавів, зв’язаних двома різними способами, видно, що на круглов’язальній машині дуже великі витрати сировини, які майже у 2 рази перевищують витрати сировини при в’язанні рукавів регулярним способом. Це засвідчує, що відходи при в’язання майже дорівнюють витратами на в’язання рукавів виробу.
Також затрачений час на в’язання на круглов’язальній машині перевищу час в’язання на плоскофанговій машині у 1,2 рази, до того ж після в’язанні на машині КЛК необхідно зробити розкрій виробу, на що також витрачається час. Ці дані підтверджуються приведеною таблицею.
Вид машини
Витрата сировини на в’язання рукава виробу, г
Затрачений час, с
Круглов’язальна машина
338,9
2427,6
Плоскофангова машина
168,8
2006
Для того, щоб зменшити витрату сировини при в’язанні рукавів на круглов’язальній машині необхідно змінити машину КЛК на машину з меншим діаметром, що відповідає найбільшій ширині рукава. Також можна значно скоротити час на виготовлення рукавів на плоскофанговій машині, якщо при зменшенні ширини в’язання петлі не переносити, а скидати, а потім виконати підкрій рукавів.
Тому можна зробити висновок, що раціональніше виготовляти стан виробу напіврегулярним способом, що потребує невеликого підкрою, а рукава виробу – на плоскофанговій машині регулярним способом без відходів сировини і затратою меншого часу в’язання.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Шалов И.И., Кудрявин Л.А. Основы проектирования трикотажного производства с элементами САПР. – М.: Легпромбытиздат, 1989. – 288с.
Вязальное оборудование трикотажних фабрик. / Колесникова Е.Н., Бабинец С.В., Данилов Б.Д. и др. – М.: Легпромбытиздат, 1985. – 344с.
Гусева А.А. Технология и оборудование плосковязального и круглов’язального производства. – М.: Легпромбытиздат, 1981. – 400с.
19.11.2017 00:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора