ПЛАН ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ Лабораторна робота № 1 Тема: Перша програма на С++ Лабораторна робота № 2 Тема: Програмування класів Лабораторна робота № 3 Тема: Робота з конструкторами та деструкторами Лабораторна робота № 4 Тема: Робота з успадкуванням Лабораторна робота № 5 Тема: Дружні класи та функції (friend) Лабораторна робота № 6 Тема: Перевантаження операцій Лабораторна робота № 7 Тема: Шаблони Лабораторна робота № 8 Тема: Потоки С++ Лабораторна робота № 9 Тема: Навчитися використовувати техніку обробки виключних ситуацій Лабораторна робота № 10 Тема: Робота з ассемблерною вставкою на С++ Лабораторна робота №1 Тема: Перша програма на С++. Мета: Навчитися користуватись оболонкою dev C++. Навчитись складати С++ програми, компілювати програму та виправляти помилки. Завдання: Ввести наступну програму та відкомпілювати її. #include<stdio.h> int main() { рrintf(”Моя перша С программа\n”); return 0; } Написати програму, де визначаємо змінну цілого типу с , яка дорівнює номеру студента по журналу , виводимо її. Написати програму, яка підраховує формулу: S=w*c, де с та w – цілі змінні, значення яких вводиться користувачем. Теоретичні відомості: Змінна – це символічне позначення величини в програмі. Як ясно з назви, значення   змінної (або величина, що вона позначає) під час виконання програми може змінюватися. З погляду архітектури комп'ютера, змінна – це символічне позначення осередку оперативної пам'яті програми, у якій зберігаються дані. Зміст цього осередку – це поточне значення змінної. У мові С++ перш ніж використовувати перемінну, її необхідно оголосити. Оголосити змінну з ім'ям   x можна так: int x; В оголошенні першою вказується назва типу змінної   int (ціле число), а потім ідентифікатор   x – ім'я змінної. У змінної   x є тип – у даному випадку ціле число. Тип змінної визначає, які можливі значення ця змінна може приймати і які операції можна виконувати над даної змінною. Тип змінної змінити не можна, тобто поки змінна   x існує, вона завжди буде цілого типу. Змінній можна привласнити яке-небудь значення за допомогою операції присвоювання. Привласнити – це значить встановити поточне значення змінної. По-іншому можна пояснити, що операція присвоювання запам'ятовує нове значення в комірці пам'яті, що призначена змінній. int x; // оголосити цілу змінну x int y; // оголосити цілу змінну y x = 0; // привласнити x значення 0 y = x + 1; // привласнити y значення x + 1, тобто 1 Функції введення та виведення       Що б там не було, але реальні програми важко уявити без використання операцій введення та виведення.       Функція getchar() зчитує і повертає черговий символ з послідовності символів вхідного потоку. Якщо цю послідовність вичерпано, то функція getchar() повертає значення -1 (цьому значенню відповідає константа EOF).       Функція putchar(аргумент), де аргументом є вираз цілого типу, виводить у стандартний вихідний потік значення аргументу, перетворене до типу char.      Для введення та виведення більш складної інформації використовуються функції scanf() та printf(). Функція printf() призначена для виведення інформації за заданим форматом. Синтаксис функції printf():printf("Рядок формату"[, аргумент1[, аргумент2, [...]]]);Функція printf() перетворює значення аргументів до вигляду, поданому у рядку формату, "збирає" перетворені значення в цей рядок і виводить одержану послідовність символів у стандартний потік виведення. Рядок формату складається з об'єктів двох типів : звичайних символів, які з рядка копіюються в потік виведення, та специфікацій перетворення. Кількість специфікацій у рядку формату повинна дорівнювати кількості аргументів.Приклад :#include<stdio.h>void main(){  int a=10,b=20,c=30;  printf(" a==%d \n b==%d \n c==%d \n",a,b,c);}      Специфікації перетворення для функції printf():%d - десяткове ціле;%i - десяткове ціле;%o - вісімкове ціле без знаку;%u - десяткове ціле без знаку (unsigned)%x - шістнадцяткове ціле без знаку;%f - п...