Взаємодія процесора з пристроями вводу-виводу. Прямий доступ до пам’яті

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут комп’ютерних технологій, автоматики та метрології
Факультет:
РТ
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2020
Тип роботи:
Звіт з практики
Предмет:
Архітектура комп’ютерів та комп’ютерних систем

Частина тексту файла

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Інститут комп’ютерних технологій, автоматики та метрології Кафедра безпеки інформаційних технологій
Звіт про проходження фахово-ознайомлювальної практики студента групи _________________________________________
(шифр, прізвище, ініціали)
на__________________________________________________________ ____________________________________________________________
(повна назва організації)
з “__” ___________ 20____ р.
до
“__”___________ 20____ р.
Студент-практикант _________________________________
(підпис)
Керівник практики
від організації ______________________________________________
(посада, прізвище, ініціали і підпис)
“__” ___________ 20____ р.
Керівник практики від кафедри _________________________________________________
(посада, прізвище, ініціали і підпис)
“__” ___________ 20____ р. Львів 20___
Зміст Вступ 3 Взаємодія процесора з пристроями вводу-виводу 4 Пристрої вводу 9 Клавіатура 9 Комп'ютерна миша 9 Сенсорні екрани 10 Пристрої автоматизованого вводу інформації 10 Пристрої виводу інформації 12 Монітори 12 Принтери 13 Прямий доступ до пам'яті 14 Висновок 18 Список використаної літератури 20
Вступ Пристрої вводу-виводу (input-output devices) – основний інструмент взаємодії людини з інформаційними системами. Прогрес в області інформаційних технологій досягається не тільки завдяки зростаючій швидкості процесорів і ємності запам'ятовуючих пристроїв, але також за рахунок вдосконалення пристроїв вводу та виводу даних. Пристрої вводу-виводу називаються також периферійними пристроями (peripheral devices). Пристрої вводу перетворюють інформацію у форму зрозумілу машині, після чого комп'ютер може її обробляти і запам'ятовувати. Пристрої виводу переводять інформацію з машинного подання в образи, зрозумілі людині. Рис. 1 – Схема класифікації пристроїв вводу інформації
Взаємодія процесора з пристроями вводу-виводу Оскільки в комп'ютері може бути багато пристроїв введення-виведення, при зверненні до них їх потрібно розпізнати. Спосіб розпізнавання залежить від способу їх підключення до процесора. Буде наведено пояснення способів розпізнавання пристроїв введення-виведення з використанням шини введення-виведення, лінії активації та скритого пам'яттю введення-виведення. Шина вводу/виводу дає змогу процесору через роз’єми для розширення його можливостей взаємодіяти з периферійними пристроями. В роз’єми розширення встановлюють одні з найважливіших вузлів, зокрема контролери накопичувачів на жорстких дисках та плати відеоадаптерів. До них підключають також спеціалізовані пристрої — звукові плати, мережні інтерфейсні плати, адаптери SCSI та ін. Додаткові роз’єми можуть бути непотрібними у разі підключення пристроїв до самої системної плати, якщо ці пристрої підтримуються компонентами South Bridge чи Super I/O. Останнім часом було розроблено багато варіантів шин вводу/виводу. ПД розробки спрямовувались на підвищення їх швидкодії та продуктивності. Загалом продуктивність ремонту комп'ютера визначається швидкодією процесора, можливістю мультимедіа-компонентів та якістю програмного забезпечення. В сучасних комп'ютерах використовуються принципово інші шини вводу/виводу порівняно з комп'ютерами більш ранніх моделей (PC/AT). Постійно змінюється i їх структура. Кожний тип шини вводу/виводу має свої архітектурні особливості. Основними шинами вводу/виводу є: ISA (Industry Standard Architecture); MCA (Micro Channel Architecture); EISA (Extended Industry Standard Architecture); VESA (VL-Bus чи VLB — VESA Local Bus); локальна шина PCI (Peripheral Component Interconnect); AGP (Accelerated Graphics Port); PC Card (чи PC MCIA — Personal Computer Memory Card International Association); Fire Wire (IEEE — 1394); USB (Universal Serial Bus). Головні відмінності між цими шинами полягають в об'ємі даних, які можуть ними передаватися за одиницю часу, а це пов'язано з розрядністю кожної з шин i швидкістю передачі даних (швидкодією). Шина будується на основі спеціальних мікросхем (контролерів), які підключаються до шини процесора. Локальні шини (ISA, MCA i EISA) мають порівняно низьку швидкодію. Історично швидкодія шини процесора зростала, а характеристики шин вводу/виводу покращувались переважно за рахунок комп’ютерного ремонту збільшення їх розрядності. Причиною обмеження швидкодії була також низька швидкодія адаптерів, розроблених для комп'ютерів молодших моделей. Швидкодія шини вводу/виводу в більшості випадків не втрачає домінуючої ролі при роботі з такими пристроями, як клавіатура i миша. Вона необхідна тільки в пристроях типу відеоконтролера, контролерів дискових накопичувачів. Шина ISA (Industry Standard Architecture ) – промислова стандартна архітектура, вважається “найстарішою” в сім’ї шин, проте дотепер використовується навіть в новітніх моделях PC. Річ у тому, що є ще безліч периферійних пристроїв, що використовують стандарт ISA (миша, клавіатура, модеми, ручні сканери, FDD і т. п.), для яких швидкодії цієї шини більш ніж достатньо. Основна проблема шини ISA полягає у тому, що при оптимальній тактовій частоті процесорів 80386 і 80486 вона є як би “шийкою пляшки” (Boutleneck – вузьке місце), оскільки дані не можуть передаватися через шину з тією ж швидкістю, з якою їх обробляє CPU. Тому процесор в очікуванні даних вимушений простоювати (цикл очікування). Це і з’явилося причиною появи шин інших стандартів. Шина VLB (VESA local bus) – локальна шина, що електрично виходить безпосередньо на контакти мікропроцесора, тобто це шина процесора. Вона зазвичай об’єднує процесор, пам’ять, схеми буферизації для системної шини та її контролер, а також деякі інші допоміжні схеми. Перевагою VLB є висока швидкість обміну інформації (шина могла працювати в системі з процесором 80486DX-50). Але виникає залежність від частоти роботи процесора (конструювання плат з широким частотним діапазоном). Електричне навантаження не дозволяє підключати більше трьох плат (на практиці часто дві). Крім того, VLB не розрахована на використання з процесорами, що прийшли на заміну 486-у або що паралельно існували з ними: Alpha, PowerPC тощо. Тому в середині 1993 року з асоціації VESA вийшли ряд виробників на чолі з Intel. Ці фірми створили спеціальну групу для розробки нового альтернативного стандарту, названого Peripheral Component Interconnect (PCI). Шина PCI (Peripheral Component Interconnect) була розроблена фірмою Intel для свого нового високопродуктивного процесора Pentium. Основоположним принципом, встановленим в основу шини PCI, є застосування так званих мостів (Bridges), які здійснюють зв’язок між шиною PCI і іншими шинами (наприклад, PCI to ISA Bridge). У сучасних материнських платах тактова частота шини PCI задається як половина тактової частоти системної шини, тобто при тактовій частоті системної шини 66 Мгц шина PCI працюватимуть на частоті 33 Мгц, при частоті системної шини 75 Мгц – 37,5 Мгц. Шина PCI не є локальною, а відноситься до класу mezzanine bus, оскільки має між собою і локальною шиною процесора спеціальний вузол – узгоджуючий міст. При цьому стандарт PCI передбачає використання контролера, який піклується про розділення управляючих сигналів шини та процесора, і здійснює арбітраж по шині PCI, а також акселератор. Це робить шину процесорно-незалежною. Важливою особливістю шини PCI є те, що в ній реалізований принцип Bus Mastering, який має на увазі здатність зовнішнього пристрою при пересилці даних управляти шиною (без участі CPU). Під час передачі інформації пристрій, що підтримує Bus Mastering, захоплює шину та стає головним. При такому підході центральний процесор звільняється для виконання інших задач, поки відбувається передача даних. Стандарт PCI передбачає кілька способів підвищення пропускної спроможності. Один з них – блокова передача послідовних даних (наприклад графіка, дискові файли), що не вимагає часу на встановлення адреси кожного елементу. Більш того, акселератор може накопичувати інформацію у буферах, що забезпечує одночасний з читанням даних з пам’яті блоковий обмін з периферійним пристроєм. Другий спосіб прискорення передачі – мультиплексування – передбачає передачу послідовних даних через адресні лінії, що подвоює пропускну спроможність шини. Шина PCI використовує встановлення переривань за рівнем, що робить її надійнішою та більш привабливою, на відміну від VLB. Ще одна відмінність – PCI працює на 33 Мгц, незалежно від частоти процесора. Теоретично пропускна спроможність шини 132 Мбайт/с. Реальна ж пропускна спроможність дещо більша половини від теоретичної. Стандарт PCI передбачає і 64-розрядну версію. Для 32-розрядної шини PCI використовується 124-контактний роз’єм, причому в ньому передбачені ключі та контакти, призначені для оцінки необхідного для роботи плати розширення напруги живлення (5В або 3,3В). Шина AGP(Advanced Graphic Port) – це локальна високошвидкісна шина введення/виводу, призначена винятково для потреб відеосистеми. Вона пов’язує відеоадаптер (3 D-акселератор) з системною пам’яттю PC, тому на материнській платі є тільки один роз’єм (слот) AGP. Шина AGP була розроблена на основі архітектури шини PCI, тому вона також є 32-розрядною. Разом з тим, у неї є ряд важливих відмінностей від шини PCI, що дозволяють у декілька разів збільшити пропускну спроможність: використовування вищих тактових частот (режими 2, 4); демультиплексування (режим sba); пакетна передача даних; режим прямого виконання в системній пам’яті (DiME). Специфікація периферійної шини USB (Universal Serial Bus) розроблена для підключення периферійних пристроїв поза корпусом ПК. Шина USB підтримує технологію Plu&Play. Швидкість обміну інформацією по шині USB складає 12 Мбіт/с. На нових материнських платах є спеціальний роз’єм для підключення концентратора USB (USB-Hab). К комп’ютерам, обладнаним шиною USB, можна під’єднувати периферійні пристрої (клавіатуру, мишу, джойстик, принтер та ін.), не вимикаючи живлення. Як тільки пристрій буде підключений, автоматично здійснюється його конфігурація. Всі периферійні пристрої повинні бути обладнані роз’ємами USB, і підключатися до ПК через окремий виносний блок, іменований USB-хабом або концентратором, за допомогою якого до ПК можна підключити до 127 периферійних пристроїв. PCI Express, або PCIe, або PCI-E – комп’ютерна шина, що використовує програмну модель шини PCI і високопродуктивний фізичний протокол, заснований на послідовній передачі даних. Розвитком стандарту PCI Express займається організація PCI Special Interest Group. Розробка стандарту PCI Express була почата фірмою Intel після відмови від шини InfiniBand. Офіційно перша базова специфікація PCI Express з’явилася в липні 2002 року. Пристрої вводу Зовнішні (периферійні) пристрої під'єднуються до комп'ютера за допомогою відповідних інтерфейсів. Інтерфейси визначають типи роз'ємів, множину сигналів та протоколи обміну ними. По відношенню до комп'ютера зовнішніми пристроями можуть бути інші комп'ютери та пристрої введення-виведення. Пристрої введення-виведення призначені для введення інформації в комп'ютер та виведення інформації з комп'ютера. Клавіатура Клавіатура (keyboard) – традиційний пристрій вводу даних в комп'ютер. Клавіатурами оснащені як персональні комп'ютери, так
і термінали мейнфреймів. Клавіатура сучасного комп'ютера містить звичайно 101 або 102 клавіші, розділені на 4 блоки: алфавітно -цифровий блок – містить клавіші латинської та національного алфавітів, а також клавіші цифр і спеціальних символів; блок керуючих клавіш; блок розширеної цифрової клавіатури; блок навігації. Комп'ютерна миша Миша – маніпулятор, призначений для вибору і переміщення графічних об'єктів екрану монітора комп'ютера. Для цього використовується покажчик, переміщенням якого по екрану управляє миша. Миша дозволяє істотно скоротити роботу людину з клавіатурою при управлінні курсором і введенні команд. Особливо ефективно миша використовується при роботі графічними редакторами, видавничими системами, іграми. Сучасні операційні системи також активно використовують мишe для керування. Миша (mouse) була розроблена досить давно (в 60 -х роках), але стала широко використовуватися тільки з приходом у світ персональних комп'ютерів графічного інтерфейсу користувача. За принципом дії миші поділяються на: Механічні; Оптико-механічні; Оптичні. Сенсорні екрани Сенсорні екрани (touch
screens)
-
пристрій
вводу
інформації, призначений для тих, хто не може користуватися звичайною клавіатурою. Користувач може ввести символ або команду дотиком пальця до певної області екрану. Сенсорні екрани найбільш придатні для організації гнучкого інтерфейсу, інтуїтивно зрозумілого навіть далеким від техніки користувачам. З поширенням кишенькових, планшетних комп'ютерів, пристроїв для читання електронних книг і різних терміналів сенсорні екрани стали такими ж звичними, як кнопка і колесо. В цих пристроях використовуються всього чотири базові принципи – резистивний, ємнісний, акустичний і інфрачервоний. Коротко розглянемо кожний з них: Пристрої автоматизованого вводу інформації Пристрої
автоматизованого
вводу
інформації - пристрої,
які зчитують інформацію з носія, де вона вже є. Основні види пристроїв автоматизованого вводу інформації – системи розпізнавання магнітних знаків, системи оптичного розпізнавання символів, системи вводу інформації на базі світлового пера, сканери, системи розпізнавання мови, сенсорні датчики і пристрої відеозахоплення. Системи розпізнавання магнітних знаків (Magnetic Inc Character Recognition, MICR) використовуються в основному в банківській сфері. У нижній частині звичайного банківського чека знаходиться код, нанесений спеціальними магнітними чорнилом. У коді міститься номер банку, номер розрахункового рахунку та номер чека. Система зчитує інформацію, перетворює її в цифрову форму і передає в банк для обробки. Сканери (scanners) перетворюють у цифрову форму графічну інформацію (малюнки, креслення тощо) і великі обсяги текстової інформації (рис. 14.12). Для зчитування даних в сканерах використовуються світлочутливі датчики різних типів типів: прилади із зарядним зв'язком є електронними пристроями, що складаються з безлічі мініатюрних датчиків, які перетворюють інтенсивність падаючого на них світла в електричний заряд; прилади із фотоелектронними помножувачами здійснюють електронне посилення інтенсивності відбитого від оригіналу світла; Потім цифрова інформація передається в ПК по використовуваному сканером інтерфейсу. Системи розпізнавання мови (voice inputdevices) перетворюють у цифрову форму вимовлені користувачем слова. Існує два режими роботи подібних пристроїв. У режимі керування (command mode) ви вимовляєте команди (такі як "відкрити документ", "запустити програму" і т.д.), які виконуються комп'ютером. У режимі диктування (dictation mode) можна надиктовувати комп'ютеру будь-який текст. На жаль, точність розпізнавання мови таких систем залишає бажати кращого. Людський голос має безліч відтінків, на точність розпізнавання може вплинути інтонація, гучність мова, навколишній шум, навіть банальний нежить. Сенсорні датчики (sensors) – це пристрої для вводу в комп'ютер просторової інформації. Наприклад, корпорація General Motors використовує сенсори у своїх легкових автомобілях для передачі в бортовий комп'ютер машини даних про навколишній простір і маршруті. Сенсорні датчики також знайшли застосування в системах віртуальної реальності, ігрових приставках і симуляторах. Пристрої відеозахоплення (video capture devices) являють собою невеликі цифрові відеокамери, з'єднані з комп'ютером. Пристрої відеозахоплення застосовуються в основному в системах відеоконференцій, які отримують все більше поширення. Завдяки розвитку локальних мереж та Інтернет, з'явилася можливість організовувати відеоконференцзв'язок, перебуваючи в будь-якій точці планети. Пристрої виводу інформації Основні пристрої виводу інформації – монітори і принтери. Монітори Монітори (monitors) – найбільш популярні пристрої відображення інформації. Інформація на монітор надходить з комп'ютера за допомогою відеокарти, або з іншого пристрою, що формує відеосигнал. Класифікація моніторів за типом екрану (за принципом дії): Електронно-проміневі – на основі електронно-променевої трубки (CRT) представлені на рис.14.13 а.; РК – рідкокристалічні монітори (LCD) (рис.14.13 б); Плазмовий (рис.14.13 в) – на основі плазмової панелі (PDP); Проектор – відеопроектор та екран, розміщені окремо або об'єднані в одному корпусі (рис.14.13 г); OLED-монітор – на технології OLED на основі використання органічних діодів, що виробляють світло (рис.14.13 д) Віртуальний ретинальний монітор (рис.14.13 е) – технологія пристроїв виводу, що формує зображення безпосередньо на сітківці ока. Лазерний монітор – на основі використання лазерної панелі (рис.14.13 ж). Принтери Принтери (printers) виконують друк інформації на папері або плівці (результат, що отримується при друку, називають твердою копією). Принтери бувають матричні (dot matrix), струменеві (inkjet), лазерні (laser) і термографічні (thermal transfer). До останніх відносяться сублімаційні і твердочорнильні. Лазерний принтер працює за принципом ксерографічного друку, тільки зображення формується безпосереднім скануванням фоточутливих елементів принтера променем лазера. Даний тип принтера дозволяє отримати зображення високої якості, яка не боїться вологи й стійка до вицвітання. Лазерний принтер складається з картриджа й властиво принтера. / Рис. 2 – Лазерний принтер Переваги лазерних принтерів: Високий дозвіл друку. Висока швидкість друку. Економічність. Низька собівартість друку. Стійкість відбитків.
Недоліки лазерних принтерів Виділення озону. Високе енергоспоживання. Низька передача кольору півтонів. 3 D-Принтер 3D-Принтер – це ристрій для пошарового створення тривимірних об'єктів на основі цифрової тривимірної моделі. У якості матеріалу звичайно використовуються кілька видів пластику, хоча останнім часом починають з'являтися й інші матеріали. Настільний 3 D-Принтер виглядає як невеликий ящик з металевими напрямними, по яких рухається робочий елемент принтера: экструдер або лазер. Як правило, такі принтери використовуються для створення різних прототипів, ливарних форм і складних деталей, які звичайним способом виготовити неможливо або вкрай важко. Рис. 3 – 3D-принтер. Прямий доступ до пам'яті Прямий доступ до пам'яті (англ. Direct Memory Access, DMA) - режим обміну даними між пристроями або ж між пристроєм і основною пам'яттю (RAM) без участі центрального процесора (ЦП). У результаті швидкість передачі збільшується, так як дані не пересилаються в ЦП і назад. Крім того, дані пересилаються відразу для багатьох слів, розташованих по поспіль йдуть адресами, що дозволяє використання т. зв. «Пакетного» (burst) режиму роботи шини - 1 цикл адреси і наступні за ним численні цикли даних. Аналогічна оптимізація роботи ЦП з пам'яттю вкрай утруднена. В оригінальній архітектурі IBM PC (шина ISA) був можливий лише за наявності апаратного DMA-контролера (мікросхема з індексом Intel 8237). DMA-контролер може отримувати доступ до системної шини незалежно від центрального процесора. Контролер містить кілька регістрів, доступних центральному процесору для читання і запису. Регістри контролера задають порт (який повинен бути використаний), напрям перенесення даних (читання / запис), одиницю переносу (побайтно / послівний), число байтів, яке слід перенести. Для звільнення процесора від організації введення-виведення з синхронними пристроями введення-виведення, передача даних з яких здійснюється з частотою, незалежною від процесора і не зв'язаною з його частотою, використовується прямий доступ до пам'яті, коли передача блоків даних здійснюється прямо між пам'яттю і пристроями введення-виведення без участі процесора. Наприклад, магнітний диск не можна зупинити після записування символу. В цьому випадку необхідний контролер прямого доступу до пам'яті, який керує взаємодією пам'яті та пристроїв введення-виведення без участі процесора. На рис. 4 показаний двоканальний контролер прямого доступу до пам'яті, який керує зв'язком основної пам'яті з дисковою пам'яттю і високошвидкісним принтером.
Рис. 4.
Двоканальний контролер прямого доступу до пам'яті До складу контролера входять: регістр даних; регістр адреси; лічильник слів; регістр команд; регістр станів; логіка керування. Ці вузли мають свої адреси для засилання в них інформації з процесора. Кількість таких вузлів кратна кількості каналів. Для початку передавання даних між пам'яттю і пристроєм введення-виведення в контролер записується наступна інформація: адреса пам'яті; кількість слів; адреса даних в пристрої введення-виведення (на диску);
виконувана функція (запис/зчитування). Ця інформація поступає в контролер з процесора. Коли передача закінчена, цей факт реєструється в регістрі станів контролера. Тут також записується інформація про помилки при передачі даних. Після закінчення введення-виведення, чи при наявності помилки, система прямого доступу до пам'яті повідомляє про це процесор відповідним сигналом переривання. Як це видно з рисунку, контролер прямого доступу до пам'яті та процесор розділяють шину пам'яті. Тільки один з них в той же час може мати контроль над шиною. Загалом, пристрої введення-виведення мають перевагу над процесором при взаємодії з пам'яттю, тому що багато пристроїв введення-виведення діють з суттєвими часовими обмеженнями. Якщо вони не проводять ніякої діяльності в межах вказаного періоду, вони припиняють роботу і переривають процес введення-виведення. Оскільки пересилання інформації від пристроїв введення-виведення здійснюється блоками не досить довгої тривалості, це не суттєво впливає на продуктивність процесора.
Процесори введення-виведення виконують програми, які розміщені центральним процесором в основній пам'яті. Ці програми, складаючись з серій слів команд каналу, включають не тільки фактичні команди пересилання, але і команди, які керують при- строями введення-виведення. Названі команди включають різні види ініціалізацій пристрою, відторгнення сторінки принтером, команди перемотування стрічки та інші. Як тільки програма введення-виведення була розміщена в пам'яті, процесор комп'ютера видає команду старту підканалу, інформуючи процесор введення-виведення про місце розташування програми в пам'яті. Після того, як процесор введення-виведення завершив свою роботу, він розміщує інформацію про завершення в пам'яті та відправляє переривання центральному процесору комп'ютера. Центральний процесор тоді одержує інформацію про завершення і вживає заходи по виходу з переривання. Головна відмінність між автономним прямим доступом до пам'яті і канальним вве-денням-виведенням полягає в більш широких можливостях процесора введення-виведення. Процесор введення-виведення забезпечує дотримання протоколів, видає команди пристрою, транслює коди зовнішньої пам'яті до кодів основної пам'яті, і може перенести повні файли або групи файлів незалежно від центрального процесора. Центральному процесору комп'ютера належить лише створити команди програми для операцій введення-виведення і вказати процесору введення-виведення, де їх знайти. Подібно до автономного прямого доступу до пам'яті, процесор введення-виведення повинен забрати від центрального процесора цикли звернення до пам'яті. На відміну від автономного прямого доступу до пам'яті, системи введення-виведення обладнані окремими шинами введення-виведення, які допомагають звільнити центральний процесор від виконання введення-виведення. Копіюючи файл з диску на стрічку, наприклад, процесор введення-виведення використовує системну шину пам'яті тільки для вибору його команд з основної пам'яті. Остання частина передачі проводиться використовуючи лише шину введення-виведення. Завдяки широким функціональним можливостям та шинній ізоляції, канальне введення-виведення використовується в середовищах діалогової високопродуктивної обробки запитів, де його вартість і складність можуть бути виправдані. Висновок Пристрої введення-виведення призначені для введення інформації в комп'ютер та виведення інформації з комп'ютера. Існує широкий спектр пристроїв введення-виведення, зокрема клавіатура, цифрова відеокамера, сенсорні екрани, світлове перо, мишка, аналогові пристрої з цифровим входом та виходом, електронно-променева трубка, рідкокристалічний дисплей, принтер та інші.
Оскільки в комп'ютері може бути багато пристроїв введення-виведення, при зверненні до них, їх потрібно розпізнати. Спосіб розпізнавання залежить від способу їх підключення до процесора. В розділі наведено пояснення способів розпізнавання пристроїв введення-виведення з використанням шини введення-виведення, лінії активації та скритого пам'яттю введення-виведення. Подана схема та описані функції інтерфейсної схеми пристроїв введення-виведення. Описаний прямий доступ до пам'яті, його переваги та недоліки, та описана організація введення-виведення під керуванням периферійних процесорів (каналів). Наведені причини появи каналів введення-виведення, їх функції, керуюча інформація каналів введення-виведення.
Список використаної літератури 1.Е.С.Кутугіна, Д. К. Тутубалін. Інформатика. Інформаційні технології. Томськ 2005р. 2.Н.В.Макарова. Інформатика 10-11 клас. Санкт-Петербург 2001р.
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

пропонує роботу

Admin

26.02.2019 12:38

Привіт усім учасникам нашого порталу! Хороші новини - з‘явилась можливість кожному заробити на своїх знаннях та вміннях. Тепер Ви можете продавати свої роботи на сайті заробляючи кошти, рейтинг і довіру користувачів. Потрібно завантажити роботу, вказати ціну і додати один інформативний скріншот з деякими частинами виконаних завдань. Навіть одна якісна і всім необхідна робота може продатися сотні разів. «Головою заробляти» продуктивніше ніж руками! :-)

Завантаження файлу

Якщо Ви маєте на своєму комп'ютері файли, пов'язані з навчанням( розрахункові, лабораторні, практичні, контрольні роботи та інше...), і Вам не шкода ними поділитись - то скористайтесь формою для завантаження файлу, попередньо заархівувавши все в архів .rar або .zip розміром до 100мб, і до нього невдовзі отримають доступ студенти всієї України! Ви отримаєте грошову винагороду в кінці місяця, якщо станете одним з трьох переможців!
Стань активним учасником руху antibotan!
Поділись актуальною інформацією,
і отримай привілеї у користуванні архівом! Детальніше

Новини