Міністерство освіти і науки України Національний університет “Львівська політехніка” Кафедра ІСМ Звіт до лабораторної роботи №4 з дисципліни “Технології захисту інформації” на тему: “Шифрування даних методом стенографії ”  Львів-2017 Мета роботи: Навчитися опрацьовувати (шифрувати та дешифрувати) файли з прихованими інформаційними повідомленнями. Індивідуальне завдання: Варіант № 8 Написати програму на мові програмування, яка виконує криптографічні перетворення над файлами за стеганограмним способом, відповідно до заданого варіанту. Провести порівняння розподілу ймовірностей наявних символів файлу до та після шифрування (приховування). Результати подати у вигляді графіку. / Короткі теоретичні відомості: У загальному випадку способи приховування або самого факту наявності повідомлення, або його точного змісту називаються стеганографією. Слово "стеганографія" у перекладі з грецької буквально означає "тайнопис". До неї належить величезна кількість секретних засобів зв'язку, таких як невидиме чорнило, мікрофотознімки, умовне розташування знаків (застосовуване в сигнальному агентурному зв'язку), цифрові підписи, таємні канали і засоби зв'язку на плаваючих частотах тощо. Алгоритми стеганографії Всі алгоритми приховання інформації можна розділити на кілька підгруп: Працюють із самим цифровим сигналом. Наприклад, метод LSB. «Вбудовування» прихованої інформації. У цьому випадку відбувається накладення приховуваного зображення (звуку чи тексту) поверх оригіналу. Використання особливостей форматів файлів. Сюди можна віднести запис інформації в метадані або зарезервовані поля файлу. По способі вбудовування інформації стегоалгоритми можна розділити на лінійні (адитивні) та нелінійні. Алгоритми адитивного приховання інформації полягають у лінійній модифікації вихідного зображення, а її добування в декодері виробляється кореляційними методами. При цьому приховувана інформація за звичай «вплавляється» в зображення-контейнер. У нелінійних методах вбудовування інформації здійснюється шляхом скалярного або векторного квантування. Метод LSB (Least Significant Bit, найменший значущий біт) – суть цього методу полягає в заміні останніх значущих бітів у контейнері (зображення, аудіо або відеозапису) на біти приховуваного повідомлення. Різниця між порожнім і заповненим контейнерами повинна бути не відчутна для органів сприйняття людини. Результати роботи: Створюємо програму, яка буде шифрувати так дешифрувати вхідне повідомлення методом стеганограмним методом. У ролі заповненого контейнера використовуємо rtf файл. Код програми: import java.util.Arrays; public class Lab_04 { public static void main(String[] args) { int chisl = 154; String vhidpov = "Architec"; char[] mass1 = vhidpov.toCharArray(); char[] mass2 = new char[mass1.length]; byte[] b = new byte[mass1.length]; for (int i = 0; i < b.length; i++) { b[i] = (byte) mass1[i]; } for (int i = 0; i < b.length; i++) { if(b[7]!=chisl[i]){ b[7] == chisl; } } for (int i = 0; i < b1.length; i++) { mass2[i] = (char) b1[i]; } System.out.println("Повідомлення, яке потрібно зашифрувати: "); System.out.println(chisl); System.out.println("Повідомлення, у двійковому представленні: "); System.out.println(Integer.toString(chisl, 2)); System.out.println("Файл контейнер; "); System.out.println(vhidpov); System.out.println("Масив файлу контейнера в ACSI-форматі:"); System.out.println(Arrays.toString(b)); System.out.println("Масив файлу контейнера в двійковому форматі:"); System.out.print("["); for (int i = 0; i < b.length; i++) { System.out.print(Integer.toString(b[i], 2) + ", "); } System.out.println("]"); System.out.println("Вихідне повідомлення, після шифрування; "); System.out.print("["); for (int i = 0; i < b.length; i++) { System.out.print(Integer.toString(b1[i], 2) + ", "); } System.out.println("]"); System.out.println("Масив файлу після шифрації:"); System.out.println(Arrays.toString(mass2));...