Титулкам Зміст Вступ Предметом курсової роботи є теоретичні та практичні засади формування та розвитку фондової біржі Японії .Метою курсової роботи є формування бази знань щодо переваг та недоліків фінансової системи України у порівнянні з фінансовими системами та їх елементами в інших країнах. Членами біржі є: регулярні члени (компанії по цінним паперам, які можуть вести операції, як за свій рахунок, так і на користь клієнта); сайторі члени (компанії по цінних паперах, що є посередником, між регулярними членами біржі); спеціальні члени (компанії, що зв'язують фондові ринки, виконують на Токійській фондовій біржі ті накази, які не можуть бути виконані на регіональних біржах) та інші члени; небанківські компанії по цінних паперах (що знаходяться в асоційованому зв'язку з банками) На долю токійської біржі припадає понад 80 % біржового обороту країни. Основними продавцями і покупцями є інституційні власники цінних паперів. Токійська Фондова Біржа (англ. Tokyo Stock Exchange) — найбільша фондова біржа Японії. Була заснована 1878 року. Є неприбутковою членською організацією, як юридична особа володіє широкими правами з самоврядування. Розділ 1.Сутність та завдання діяльності бірж.Одним із найпоширеніших у світі видів ринкових процесів є оптова торгівля через товарну біржу, або біржова торгівля. Товарна біржа є однією з форм організованого в часі та просторі товарного ринку з його особливостями та правилами. В основі виникнення та становлення біржової торгівлі лежать стародавні ринки (базари), на яких збиралися численні продавці зі своїм товаром та покупці, здійснювався продаж товарів, відбувався обмін інформацією про товари, ціни на них, умови купівлі-продажу. Ринкова (базарна) торгівля характеризується такими відмітними ознаками: регулярне проведення відкритих (публічних) торгів; обов’язкова наявність товару під час торгу; відсутність обмежень на товари, які є об’єктом купівлі-продажу; ціни встановлюються в процесі торгу на основі попиту і пропозиції; після здійснення акту купівлі-продажу товар негайно передається покупцеві. Розвиток суспільного виробництва зумовив стрімке зростання кількості продавців та покупців, обсягів та асортименту пропонованих товарів. Доставка товарів у місця продажу, де збиралася найбільша кількість продавців та потенційних покупців, умови їх зберігання та пропонування значно ускладнилися. Це перешкоджало нормальному перебігу торговельних переговорів, укладанню угод купівлі-продажу. Поступово з’ясувалося що для здійснення актів продажу зовсім не обов’язково привозити товар, достатньо домовитися про його ціну, а все інше можна обговорити в угоді. Біржова торгівля ввібрала в себе особливості звичайної «базарної» торгівлі і одночасно розвинула та вдосконалила ринковий процес. Торговці організовують її для легшого й чіткішого здійснення актів купівлі-продажу, створення ефективнішої системи розрахунків, а також з метою вироблення механізму захисту інтересів як продавців, так і покупців від несприятливих змін цін. Із розширенням товарних ринків та почастішанням непередбачуваних коливань цін лише біржа могла дати своєчасну інформацію про їхню кон’юнктуру і забезпечити торговцю можливість своєчасно здійснити найвигідніші акти купівлі-продажу. Важливим завданням біржі стала централізація попиту та пропозиції, завдяки чому торговці дістали змогу терміново, в доступній формі дізнаватися про стан товарного ринку, тенденції зміни його кон’юнктури. Від інших видів організованого ринку товарні біржі відрізняють певні особливості: біржова торгівля концентрується в місцях виробництва і споживання товару, тобто у великих промислових і торгових центрах із розвиненими комунікаційними мережами; наявність чітко визначеного предмета торгівлі, так званого біржового товару, який фіксується в її правилах. Це сприяє концентрації біржової торгівлі, стандартизації контрактів і створює умови для високоефективної організації торговельних операцій; торги ведуть на постійній і регулярній основі, час торгі...