Дослідження макроекономічних процесів на прикладом Київської області України »

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
ІНЕМ
Факультет:
КН
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2019
Тип роботи:
Наукова робота
Предмет:
Мікроекономіка

Частина тексту файла

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний університет «Львівська політехніка» Інститут адміністрування та публічного управління Кафедра теоретичної та прикладної економіки
Наукова робота з дисципліни «макроекономіка» на тему: «Дослідження макроекономічних процесів
на прикладом Київської області України »
Вступ 3 Завдання 1. Дослідження соціально-економічного стану Київської області України. 4 Завдання 2 Динаміка коефіцієнта економічної нерівності розвитку Київської області 7 Завдання 3 Динаміка економічної активності населення Київської області 9 Завдання 4 Динаміка безробітного населення
Київської області 10 Завдання 5 Динаміка попиту і пропозиції робочої сили Київської області 12 Завдання 6 Динаміка індексів споживчих цін Київської області 13 Завдання 7 Динаміка інвестицій Київської області 14 Завдання 8 Динаміка зовнішньоекономічної діяльності Київської
області 16 Завдання 9 Динаміка витрат населення Київської області 18 Завдання 10 Динаміка заробітної плати та доходів населення Київської області 19 Висновок 21 Список використаних джерел: 24
Вступ
Макроекономіка вивчає поведінку економіки на народногосподарському рівні, на відміну від мікроекономіки, яка досліджує виробництво, ціни, попит і пропозицію на рівні окремої фірми або окремого, локального ринку. Ситуація у національній економіці визначається сукупністю конкретних макроекономічних параметрів, кожен з яких по-своєму характеризує економічне становище країни. Серед них найважливішими є темпи зростання реальних обсягів національного виробництва, інфляція, рівень безробіття тощо. Тільки на основі аналізу рівня і динаміки макроекономічних показників і параметрів можна зрозуміти, як працює економіка. Завдання економіста - дослідити суть процесів, що відбуваються у національній економіці, виявити їх рушійні сили. При характеристиці макроекономічних залежностей первинну інформацію надають національні рахунки по укрупнених показниках національної економіки. У центрі макроекономіки – лише три проблеми: національне виробництво, безробіття й інфляція. Це примушує шукати більш прийнятні та науково обґрунтовані варіанти державної економічної політики, спрямовані на рішення загальнонаціональних економічних задач – забезпечення високих і тривалих темпів зростання виробництва, повної зайнятості та стабільного рівня цін. Одночасно розрахунки і публікації макроекономічних показників дозволяють суспільству свідомо судити про результативність економічної політики держави. Саме темпи зростання економіки, рівень безробіття й інфляція стають критеріями оцінки якості та ефективності курсу економічної політики уряду. Розрахунки цих макроекономічних параметрів дозволяють економістам із високим ступенем достовірності передбачити результати президентських виборів у країнах із розвиненими традиціями демократії. Вирішення всіх трьох фундаментальних практичних проблем потребує, з одного боку, поглибленого вивчення найважливіших взаємозв'язків суспільного виробництва як цілого, а з іншого – розробки на цій основі конкретних рекомендацій щодо формування послідовної економічної політики.
Макроекономіка завжди є результатом визначеного співвідношення економічних інтересів, певного співвідношення соціальних сил. Унаслідок цього, вона може розвиватися як на ґрунті послідовного використання теоретичних положень тієї чи іншої наукової концепції, так і на ґрунті еклектичного поєднання окремих положень різноманітних теорій і волюнтаристських вирішень проблем.
Метою даної наукової роботи є дослідження економічних процесів в Київській області протягом 2007-2017 років. Об'єктом дослідження була економічна складова Київської області. При виконанні даних досліджень використовувалися такі інструменти як: аналіз, порівняння, графічні та табличні методи. Джерелами досліджуваних показників були електронні статистичні та наукові видання. Завдання 1. Дослідження соціально-економічного стану Київської області України.
Київська область розташована на півночі України, в басейні середньої течії Дніпра, головним чином на Правобережжі. За характером рельєфу ділиться на три частини. Північна частина зайнята Поліською низовиною. Лівобережжя займає Придніпровська низовина з розвиненими річковими долинами. Південно-західна частина зайнята Придніпровською височиною — найбільш розчленованою і припіднятою частиною області. Її площа становить
4,6% від усієї площі України (займає 8-ме місце в державі). На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та сході — з Черкаською, на південному-заході — з Вінницькою, на заході — з Житомирською областями, на півночі — з  Гомельською областю Білорусі. В області 25 районів, 25 міст, в тому числі обласного підпорядкування, 29 селищ міського типу, 1194 населених пунктів. Населення становить 3,7% від усього населення України (займає 9-те місце серед областей України) У національному складі області переважають українці (92,1%). Проживають також росіяни, євреї, білоруси, поляки. Середня густота населення становить 65,3 чол. на 1 квадратний кілометр. Найгустіше заселена територія навколо Києва. Найбільші міста: Біла Церква, Бровари, Фастів, Бориспіль. Клімат помірно континентальний, м’який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня -6, липня +19,5. За рік на території області випадає 500-600 мм опадів, головним чином влітку.
Київщина має густу річкову мережу (177 річок завдовжки понад 10 км). Найбільша річка в області — Дніпро (довжина її в межах області — 246 км), її головні притоки — Прип’ять, Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна і Трубіж (ліві). На території області — Київське водосховище і частина Канівського водосховища (створені на Дніпрі). Усього в області — 13 водосховищ і понад 2000 озер. Грунти. На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах рік — дерново-глеєві, лучні й болотні грунти. У центральній частині на лісах — опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові грунти; у південних районах — глибокі малогумусні чорноземи. На лівобережжі зустрічаються лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові грунти. Для північної частини території області характерні масиви хвойних і змішаних лісів, значні площі різнотравно-злакових луків і заболочені ділянки. На півдні переважають широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, вільха, липа), кущі й луки. Область розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів (Київське Полісся) і лісостепової. На півночі області переважають недреновані перезволожені і заболочені, поліські алювіально-зандрові і терасні, на півдні — луково-степові височинні розчленовані і терасні, а також лісостепові височинні розчленовані природно-територіальні комплекси. Загальна площа території об’єктів природно-заповідного фонду в області становить 2,7% від усієї площі області. В області — 77 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі Дніпровсько-Тетерівське і заліське заповідно-мисливські господарства, 7 заказників (Дніпровсько-Деснянський, Звонківський, Жорнівський, Іллінський, Усівський тощо), пам'ятник природи (урочище Бабка), дендропарк «Олександрія» (Біла Церква). Корисні копалини. Корисні копалини на Київщині це переважно будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глина, кварцеві піски. Є поклади торфу і джерела мінеральних вод. При цьому, чималі запаси корисних копалин є нерозвіданими і, за умови вкладання коштів у їх розвідку, можуть бути використаними для розвитку бізнесу, зокрема в будівельній сфері, хімічній промисловості, тощо. Сільське господарство. У структурі сільського господарства за валовою продукцією перше місце посідає тваринництво 57%, а друге місце посідає рослинництво 43%.
62% від усієї площі області під сільськогосподарськими угіддями, у тому числі рілля — 48%, пасовища — 5%, сіножаті — 4%, багаторічні насадження — 1,5%. Сільське господарство області характеризується розвиненим високотоварним зерновим господарством (основна культура — озима пшениця), виробництвом технічних культур (цукровий буряк, льон-довгунець), картоплі, овочів.  Середня урожайність склала 34 центнера з гектара. Тваринництво спеціалізується на виробництві м’ясо-молочної продукції, яєць. В усіх районах області провідним є скотарство, крім того в лісо-степовій зоні значний розвиток одержали свинарство та птахівництво. Розвинені також кролярство, бджолярство, рибне господарство. Промисловість. Прискорено розвиваються галузі, які визначають науково-технічний прогрес (машинобудування і металообробка, в тому числі приладобудування, електронна, електроенергетика, порошкова металургія, хімія і нафтохімія), а також нові для області виробництва — мікробіологічне і картонно-паперове. На території області розташовані Трипільська ГЕС, Київська ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства машинобудівної і металообробної галузей випускають хімічне устаткування, машини для тваринництва і кормовиробництва, екскаватори, меліоративну техніку, технологічне устаткування для підприємств тогівлі, а також товари побутового призначення. Серед діючих підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості — Білоцерківське виробниче об’єднання шин і завод гумотехнічних виробів, Броварський завод пластмас. Мікробіологічна промисловість представлена заводами Трипільським біохімічним і біохімічних препаратів у селищі міського типу Немішаєво. В Обухові картонно-паперовий комбінат. Підприємства харчової промисловості: цукрові (основні — в Яготині і смт Гребінки), молочні, маслоробні, спиртові, крохмальні, консервні зводи, м’ясо- птахокомбінати. На території області — 21 комбікормовий завод. Легка промисловість об’єднує підприємства швейної, трикотажної шкіряної, льонообробної галузей (розташовані в містах Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі, Богуславі, Василькові та ін.). На базі місцевих мінерально-сировинних і лісових ресурсів розвинена будівельна і деревообробна промисловість: заводи залізобетонних виробів (Біла Церква, Бровари, Вишгород), цегляні, по обробці граніту (Буча), скляні, по виробництву санітарно-технічних виробів. Добування граніту поблизу Богуслава і Білої Церкви. На території області сформувалися Київський і Білоцерківський промислові вузли. Спеціалізацію Білоцерківського вузла визначають хімічна і машинобудівна промисловість, доповнена харчовою промисловістю. Зовнішньоекономічна діяльність: Основу товарної структури експорту області від загального обсягу експорту складали: жири та олії тваринного або рослинного походження – 21%; продукти рослинного походження – 23,3%; продукти тваринного походження – 17%; готові харчові продукти – 9,2%; вироби з картону та паперу – 5,8%; продукція машинобудування – 5,5%. Найбільше імпортує у країнах ЄС – 52,2%; друге місце Китай – 12,7%; третє РФ – 7,2%; четверте США – 6,6%;
п`яте Білорусія – 3,9%; шосте Туреччина – 3,2%.
Перше місце займають країни ЄС – 31,8%; друге місце Індія – 6,8%; третє Китай – 6,5%; четверте РФ – 5,8%; п`яте Єгипет – 4,6%; шосте Ірак – 4,5%.Райони та міста з найбільшою питомою вагою в обсягах експорту товарів: Миронівський р-н (29,4% експорту регіону); К.-Святошинський р-н (20,9%); Яготинський р-н (6,3%); Васильківсткий р-н (4,7%); Броварський р-н (4,6); м. Біла Церква (4,3%). Інвестиційна привабливість: Ціла низка чинників сприяє залученню іноземного та вітчизняного капіталу для здійснення інвестицій: низька вартість праці, розмір ринку, можливість виходу на Схід та Азію, близькість до ЄС, природні ресурси та високий інтелектуальний та освітній потенціал населення. Натомість інші чинники – недосконалість нормативно-правової бази, низький захист інвестицій, незадовільний рівень банківських послуг, відсутність ефективного судочинства, корупція на всіх рівнях, – роблять Україну непривабливою для іноземного та внутрішнього бізнесу й це поширюється на її регіони. Загальна структура капітальних інвестицій у Київській області за видами економічної діяльності засвідчує, що за останні 8 років найбільш інвестиційно привабливими галузями були промисловість, будівництво, оптова та роздрібна торгівля, сільське господарство, транспорт та зв'язок, сумарна питома вага яких становить 94,1% загальнообласного обсягу інвестицій. Водночас, технологічна структура капітальних інвестицій у Київській області показує позитивну динаміку збільшення питомої ваги витрат на придбання машин і обладнання. Для досягнення економічного зростання продовжена робота щодо поліпшення інвестиційної привабливості Київщини для залучення інвестицій, які будуть спрямовані на технологічну модернізацію економіки області, забезпечення активізації інноваційних процесів на підприємствах, де виробляють продукцію з високою часткою доданої вартості, повноцінного використання потенціалу науки на основі ефективного використання механізмів державно-приватного партнерства. Важливою складовою є залучення вітчизняного капіталу до розвитку підприємництва та підприємств малого та середнього бізнесу, а також забезпечення самозайнятості. Очікується, що поліпшення умов для залучення іноземних інвестицій призведе до збільшення обсягів експорту, що покращить зовнішньоторговельний баланс області і створить умови для виробництва нових видів конкурентоспроможної продукції для експорту. Реалізація стратегічної цілі у середньостроковій перспективі має дати такі результати, як створення нових високотехнологічних виробництв та інноваційний розвиток існуючих підприємств, залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій до регіональної економіки, створення нових робочих місць, підвищення доходів населення, розвинутий малий і середній бізнес, диверсифікація експортних ринків збуту.
Завдання 2 Динаміка коефіцієнта економічної нерівності розвитку Київської області Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це інтегрований показник економічного розвитку країни, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності одиниць-резидентів і вимірюється вартістю товарів та послуг, виготовлених ними
для кінцевого використання.
Динаміку й обсяги структурних зрушень в економіці регіонів України характеризує валовий регіональний продукт (ВРП), який вимірюється вартістю товарів та послуг, виготовлених суб’єктами регіону для кінцевого використання. Це інтегрований показник економічного розвитку регіону, який характеризує його внесок у створення валового внутрішнього продукту України. Валовий випуск – це сумарна вартість всіх товарів і послуг, вироблених економікою за певний проміжок часу, включаючи товари і послуги проміжного споживання . Проміжне споживання – це витрати на товари та послуги (сировину, паливо, електроенергію тощо), які були використані для виробничих потреб. Проміжне споживання відображає вартість товарів і послуг, використаних у процесі виробництва.
Таблиця 2.1 Динаміка коефіцієнта економічної нерівності розвитку Київської області
з/п Показники Значення показників 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 1 Обсяг ВРП регіону, млн. грн.
26221 35687 37548 44953 59154 69663 68931 79561 104030 128638 157531
2 Обсяг ВВП України, млн. грн.
720731 948056 9133345 1082569 1302079 1459096 1522657 1586915 1988544 2383182 2983882
3 Частка виробництва ВРП регіону у ВВП України, %
3,6% 3,8% 0,4% 4,2% 4,5% 4,8% 4,5% 5,0% 5,2% 5,4% 5,3% 4 Обсяг ВРП регіону у розрахунку на 1 особу, грн./особу
15033 20593 21769 26140 34420 40483 39988 46058 60109 74216 90027
5 Обсяг ВРП України у розрахунку на 1 особу, грн./особу
15496 20495 19832 23600 28488 32002 33473 36904 46413 55853 70233
6 Коефіцієнт економічної нерівності розвитку Київської області, %
97,0% 100,5% 109,8% 110,8% 120,8% 126,5% 119,5% 124,8% 129,5% 132,9%
137,2% / Рис. 2.1. Динаміка обсягу ВРП Київського регіону Висновок: Аналізуючи динаміку обсягу ВРП Київської області, спостерігаю, що з 2007 року ВРП регіону збільшується аж до 2012 року. у 2016 було підписано вигідну угоду про запровадження вільної торгівлі з Європейським союзом і тому стрімкіше почало зростати ВРП.
З 2012 до 2013 спостерігається плато, бо в країні відбуваються інфляційні процеси та скорочуються обсяги виробництва. З 2013 до 2017 спостерігається зростання тому, що у 2016 було підписано вигідну угоду про запровадження вільної торгівлі з Європейським союзом і тому стрімкіше почало зростати ВРП. Аналізуючи частку виробництва ВРП регіону у ВВП України бачимо, що Київська область зосереджена на промисловість тому, що частка виробництва ВРП до ВВП України становить в середньому 4,8%. Коефіцієнт економічної нерівності становить в середньому 125% це означає, що Київська область має великі виробничі потужності, якщо менше ніж 100% це означає, що регіон має великі сільськогосподарські потужності. Завдання 3 Динаміка економічної активності населення Київської області Економічно активне населення – це населення обох статей віком 15–70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг. Економічно активними вважають осіб, зайнятих економічною діяльністю, яка приносить доход (зайняті), та безробітних. Рівень економічної активності населення визначають як відношення ( у відсотках) кількості економічно активного населення у віці 15–70 років до всього населення зазначеного віку чи населення відповідної соціально-демографічної групи Зайнятими вважають осіб у віці 15–70 років, які: працювали упродовж обстежуваного тижня хоча б одну годину за винагороду в грошовому вигляді, індивідуально, в окремих громадян або на власному підприємстві; працювали безкоштовно на підприємстві, у власній справі, що належить будь-кому з членів домогосподарства з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності; були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство, але не працювали упродовж обстежуваного періоду з певних причин. Незайняті – це люди, що не працюють і не шукають роботу за певного рівня заробітної плати .Це частина дорослого населення , що навчається, перебуває на пенсії ,є надто хворими, щоб працювати. Безробітні (за методологією МОП) – особи у віці 15–70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мали роботи; упродовж останніх чотирьох тижнів активно шукали роботу; упродовж найближчих двох тижнів були готові приступити до роботи. До категорії безробітних також відносять осіб, які приступають до роботи протягом найближчих двох тижнів; знайшли роботу, чекають відповіді тощо.
/ Рис. 3.1 Динаміка економічно активного населення Київської області
Таблиця 3.1 Динаміка економічної активності населення Київської області з/п Показники Значення показників  2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 1 Економічно активне населення Київської області, тис. осіб
844,7 845,3 821,2 817,6 808,5 808,3 807,8 786,9 790,6 790,2 790,4 2 Економічно активне населення України, тис. осіб
22322,3 22397,4 20321,6 22051,6 20247,9 20393,5 20478,2 19035,2 17396 17955,1 17854,4 3 Співвідношення рівня ЕАН регіону до України, %
62,6% 63,3% 63,3% 63,7% 64,3% 64,6% 65,0% 62,4% 62,4% 62,2% 62,0% 4 ЕАН Київської області у % до населення у віці 15-70р.,%
63,0% 63,8% 62,8% 63,2% 63,1% 63,2% 63,4% 61,8% 62,0% 62,0% 62,0% Висновок: Аналізуючи економічно активне населення Київської області
з 2008 до 2011 спостерігається значний спад економічно активного населення, тому що зменшився обсяг виробництва тоді відбулося безробіття, тому в цьому періоді спостерігається спад. З 2011 до 2013 економічно активне населення збалансувалося, тому що у 2012 р відбулося “Євро-2012”, Київська область була одна з яких приймала цей турнір. З 2013 до 2014 спостерігається спад, тому що відбуваються воєнні події на сході країни (відбувається мобілізація населення), нестабільність у державі і внаслідок чого населення змушене емігрувати для пошуку кращих умов для життя та для забезпечення родини. З 2015 спостерігається плато. Завдання 4 Динаміка безробітного населення
Київської області Рівень безробіття (за методологією МОП) – відношення (у відсотках) кількості безробітних віком 15–70 років до економічно активного населення (робочої сили) зазначеного віку або відповідної соціально-демографічної групи.
Безробітні (за методологією МОП) – особи у віці 15–70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мали роботи; упродовж останніх чотирьох тижнів активно шукали роботу; упродовж найближчих двох тижнів були готові приступити до роботи. До категорії безробітних також відносять осіб, які приступають до роботи протягом найближчих двох тижнів; знайшли роботу, чекають відповіді тощо.
Зайнятими вважають осіб у віці 15–70 років, які: працювали упродовж обстежуваного тижня хоча б одну годину за винагороду в грошовому вигляді, індивідуально, в окремих громадян або на власному підприємстві; працювали безкоштовно на підприємстві, у власній справі, що належить будь-кому з членів домогосподарства з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності; були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство, але не працювали упродовж обстежуваного періоду з певних причин. Таблиця 4.1 з/п Показники Значення показників 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 1 Безробіття населення Київської області, тис. осіб
49,6 49,2 66,2 59,7 54,1 50,8 49,4 62,6 50,7 53,5 51,9 2 Безробіття
населення України, тис. осіб
1417,1 1425,1 1958,8 1785,6 1731,7 1656,6 1576,4 1847,1 1654 1678,2 1697,3 3 Співвідношення рівня безробіття регіону до України, % 6,4% 6,4% 8,8% 8,1% 7,9% 7,5% 7,2% 9,3% 9,1% 9,3% 3,5%  4 Безробіття Київської області у % до населення у віці 15-70р.,%
5,9 5,8 8,1 7,3 6,7 6,3 6,1 8 6,4 6,8 6,5 Динаміка безробітного населення
Київської області
/ Рис. 4.1.Динаміка безробіття населення Київської області Висновок: Аналізуючи безробіття населення Київської області з 2009 року до 2013 року знижувалося, тому що Україна підписала угоду про вільну торгівлю з ЄС, тоді іноземці почали здійснювати інвестиції у державу і рівень безробіття зменшився, також вплинуло на спад безробіття те, що відбулося “Євро-2012”, потрібно було оновлювати інфраструктуру. З 2013 до 2014 року рівень безробіття збільшився в наслідок бойових дій на сході держави (відбувалася мобілізація) та еміграції населення. З 2014 року показник безробіття починає спадати це свідчить що уряд вибрав правильну політику ,тобто підняв мінімальну заробітну плату, і безробіття знизилося у Київській області. Завдання 5 Динаміка попиту і пропозиції робочої сили Київської області Навантаження зареєстрованих безробітних на одне вільне робоче місце
розраховують як відношення кількості зареєстрованих безробітних до кількості вільних робочих місць, вакантних посад, заявлених роботодавцями до державної служби зайнятості. Зареєстровані безробітні згідно з чинним законодавством – це особи працездатного віку, які зареєстровані у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції як безробітні і готові та здатні приступити до роботи.
Безробітні (за методологією МОП) – особи у віці 15–70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мали роботи; упродовж останніх чотирьох тижнів активно шукали роботу; упродовж найближчих двох тижнів були готові приступити до роботи. До категорії безробітних також відносять осіб, які приступають до роботи протягом найближчих двох тижнів; знайшли роботу, чекають відповіді тощо.
Таблиця 5.1 з/п Показники Значення показників 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 1 Навантаження на 1 вільне робоче місце у Київській області, осіб
4 8 8 5 7 9 7 11 11 7 3 2 Навантаження на 1 вільне робоче місце в Україні, осіб
3 10 8 9 8 11 10 14 19 11 7 Динаміка попиту і пропозиції робочої сили Київської області
3 Співвідношення коефіцієнта навантаження на ринку праці відповідного регіону до України, %
133,3% 80,0% 100,0% 55,6% 87,5% 81,8% 70,0% 78,6% 57,9% 63,6% 42,9% Подовження табл. 5.1
/ Рис. 5.1. Динаміка навантаження на 1 вільне робоче місце у Київській області Висновок: проаналізувавши динаміку попиту та пропозиції робочої сили Київської області, бачимо, що з 2007 до 2015 року навантаження на 1 вільне робоче місце збільшувалося , а з 2015 до 2017 року показники
навантаження на 1 вільне робоче місце почали знижуватися, це пояснюється тим, що Київська область спеціалізується на машинобудівній, хімічній, металообробній, харчовій промисловості і завдяки такій спеціалізації у цьому регіоні є багато вакантних місць тому працевлаштуватися у такому регіоні дуже просто тому. Чим більший показник навантаження на 1 вільне робоче місце тим більший рівень безробіття. Завдання 6 Динаміка індексів споживчих цін Київської області Індекс споживчих цін є показником зміни в часі цін і тарифів на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Розрахунок ІСЦ проводиться на базі даних про зміни цін, одержаних шляхом щомісячної реєстрації цін і тарифів на споживчому ринку, та даних про структуру споживчих грошових витрат всього населення, отриманих за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств.
ІСЦ є найважливішим показником, який характеризує інфляційні процеси в економіці.
Інфляція– це зростанням загального рівня цін та зниженням купівельної спроможності грошей.
Таблиця 6.1 з/п Показники Значення показників 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 1 ІСЦ
Київської області, %
114,3 125,6 109,5 107,9 103,9 99,1 99,9 124,7 144,3 112,2 113,8 2 ІСЦ України, %
116,6 122,3 112,3 109,1 104,6 99,8 100,5 124,9 143,3 112,4 113,7 3 Співвідношення ІСЦ відповідно регіону до України,% 98,2 102,7 97,5 98,9 99,3 99,3 99,4 99,8 100 99,8 100,08 Динаміка індексів споживчих цін Київської області
/ Рис. 6.1 Динаміка ІСЦ
Київської області Висновок:
проаналізувавши індекс споживчих цін Київської області бачимо, що він з 2008 року почав знижуватись аж до 2013 року, а з 2013 до 2015 зростав і знову спадав з 2015 до 2017 років. Цей індекс є важливим при характеристиці та розрахунку інфляції і так у 2008 році зростає темп інфляції
Можна сказати, що у період з 2013 до 2015 років він зростав у звязку з тим що у цей період відбувається стрімка девальвація гривні , а також зростали ціни на товари порівняно з попереднім роком і
ще цей період можна пояснити тим що у державі нестабільна економічна ситуація і це впливає на інфляцію, а це супроводить до збільшення показника споживчих цін у Київській області. З 2015 року спостерігається значний спад це пояснюється тим, що уряд почав проводити вдалу політику, яка була спрямована на зниження інфляції, а також стабілізувався курс долара щодо гривні.
Завдання 7 Динаміка інвестицій Київської області Інвестиція — господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Капітальні інвестиції – інвестиції у придбання нових і тих, які були у використанні,
або виготовлення власними силами для власного використання матеріальних і нематеріальних активів, витрати на капітальний ремонт та модернізацію
Таблиця 7.1 з/п Показники Значення показників 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 1 Капітальні інвестиції Київської області в розрахунку на одну особу, грн.
7281,2 9799 5791,4 6611,5 10318,1 11875,7 12046,9 11415,8 14121,6 19340,1 19840,4 2 Капітальні інвестиції України в розрахунку на 1 особу, грн.
4068,4 5058,4 3308,6 4137,9 5709,6 6467,1 5908,9 5122,9 6399,9 8451,6 10598 3 Співвідношення капітальних інвестицій регіону в розрахунку на одну особу до аналогічного показника по Україні, %
179,0% 193,7% 175,0% 159,8% 180,7% 183,6% 203,9% 222,8% 220,7% 228,8% 187,2% Динаміка інвестицій Київської області
/ Рис. 7.1 Динаміка капітальних інвестицій Київської області в розрахунку на одну особу Висновок: проаналізувавши динаміку капітальних інвестицій Київської області бачимо, що в період з
2008 до 2009 показник зменшувався тому, що в країні була не стабільна політична ситуація, збільшення тіньової економіки тому інвестори не хотіли інвестувати свої кошти. У період з 2010 аж 2012 року показник збільшувався, цей період можна пояснити тим, що в Україні було заплановано Євро-2012, також у Києві проводилися змагання тому це дуже вплинуло на Київську область. До 2012 року потрібно було підготувати країну до проведення великомасштабного турніру, потрібно
було відновлювати дороги, будувати готелі, хостели, ресторани, кафе тощо, відповідно до цього інвестори почали інвестувати кошти в державу. У період з 2013 до 2014 спостерігається спад, це пояснюється тим, що в країні починаються загострення бойових дій на сході, не стабільна політична ситуація в державі, через це показник інвестицій у цей період знижувався. З 2014 року починається збільшення показника, це можна пояснити тим, що податкові служби стимулюються оновлювати капітал підприємств, власники фірм впроваджують сучасні технології. Завдання 8 Динаміка зовнішньоекономічної діяльності Київської
області Експорт – вивіз із території країни за кордон товарів і послуг без зобов'язання їхнього зворотного повернення. Імпорт – ввезення товарів, послуг. Експорт та імпорт вимірюється національною вартістю та виражається у доларах США у поточних цінах і залежить від курсу долара США. Вартісні показники зазвичай розраховуються у національній валюті та переводяться у долари США з метою міжнародного зіставлення.  Чистий експорт –різниця між експортом та імпортом. Позитивна різниця збільшує ВНП, негативна – зменшує.
Таблиця 8.1 Динаміка зовнішньоекономічної діяльності Київської
області з/п Показники Значення показників 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 1 Обсяги експорту товарів Київського регіону, млн. дол. США
775,6 943,1 1043,3 1301,9 1696,2 1983 1973,7 1852,3 1690,4 1705,1 1748,4 2 Обсяги експорту товарів України, млн. дол. США
49296,1 66954,7 39695,7 51405,2 68394,2 68809,8 63320,7 53901,7 38127,1 36361,7 43264,7 3 Співвідношення обсягу експорту товарів підприємствами регіону
до обсягу ВРП регіону, %
79,9% 71,4% 75,0% 78,2% 77,4% 76,9% 77,3% 62,9% 43,9% 35,8% 30,0% 4 Обсяги імпорту товарів Київського регіону, млн. дол. США
2597,1 3454 2173,4 3018,1 4260,3 4793,2 4736,2 3759,1 2587 2951,6 3404,1 5 Обсяги імпорту товарів України, млн. дол. США
60618,01 85535,1 45433,1 60742,2 82608,2 84658,1 76986,8 54428,7 37516,41 39249,8 49607,2 6 Співвідношення обсягу імпорту товарів підприємствами регіону
до обсягу ВРП регіону, %
50,0% 52,8% 45,1% 53,2% 57,3% 55,0% 54,9% 56,2% 67,1% 62,0% 58,3% 7 Чистий експорт відповідної області, млн. дол. США
-1821,5 -2510,9 -1130,1 -1716,2 -2564,1 -2810,2 -2762,5 -1906,8 -896,6 -1246,5 -1655,7 / Рис. 8.1 Динаміка експорту, імпорту та чистого експорту
Київського регіону Висновок: у цьому завданні я
проаналізувала динаміку зовнішньоекономічної діяльності Київської області за період 2007-2017 років. Проаналізувавши динаміку експорту Київської області спостерігається зростання з 2007 до 2013, вже з 2013 до 2015 спостерігаємо зниження показника це зумовлено тим, що відбувалися політичні загострення із Росією тим самим погіршилася торгівля з агресором тому показник знижувався,
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

пропонує роботу

Admin

26.02.2019 12:38

Привіт усім учасникам нашого порталу! Хороші новини - з‘явилась можливість кожному заробити на своїх знаннях та вміннях. Тепер Ви можете продавати свої роботи на сайті заробляючи кошти, рейтинг і довіру користувачів. Потрібно завантажити роботу, вказати ціну і додати один інформативний скріншот з деякими частинами виконаних завдань. Навіть одна якісна і всім необхідна робота може продатися сотні разів. «Головою заробляти» продуктивніше ніж руками! :-)

Завантаження файлу

Якщо Ви маєте на своєму комп'ютері файли, пов'язані з навчанням( розрахункові, лабораторні, практичні, контрольні роботи та інше...), і Вам не шкода ними поділитись - то скористайтесь формою для завантаження файлу, попередньо заархівувавши все в архів .rar або .zip розміром до 100мб, і до нього невдовзі отримають доступ студенти всієї України! Ви отримаєте грошову винагороду в кінці місяця, якщо станете одним з трьох переможців!
Стань активним учасником руху antibotan!
Поділись актуальною інформацією,
і отримай привілеї у користуванні архівом! Детальніше

Новини