заняття

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний медичний університет імені О О Богомольця
Інститут:
О
Факультет:
медико психологічний
Кафедра:
Кафедра урології

Інформація про роботу

Рік:
2017
Тип роботи:
Інші
Предмет:
СП

Частина тексту файла

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
КАФЕДРА УРОЛОГІЇ
ЗАТВЕРДЖЕНО
на методичній нараді кафедри урології
протокол
1 від 4 вересня 2017 р.
Завідувач кафедри
професор С.П.Пасєчніков ______________
МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ для самостійної роботи студентів при підготовці
до практичного заняття
Навчальна дисципліна Урологія Модуль 1 Змістовий модуль
4 Тема заняття Невідкладна допомога при урологічних захворюваннях
Курс IV Факультет Медичні факультети 1-4, ФПЛЗСУ, медико-психологічний
2017
Актуальність теми:
Актуальність вивчення студентами даного розділу урології визначається тим, що багато урологічних захворювань органів сечостатевої системи вимагають надання хворим невідкладної допомоги. Таким чином, знання даної теми обов`язкове для лікарів будь-якого профілю.
Навчальна мета (конкретні цілі): знати: 1. Симптоматологію,
клінічний перебі та діагностика гематурії і ниркової кольки. 2. Невідкладна допомога при нирковій кольці. 3. Диф. діагностика між гострою затримкою сечовипусканяі і анурією. 4. Діагностика і лікування перекруту сім’яного канатика. .
1 .Макрогематурія. -визначення гематуріі-методи визначення еритроцитів у сечі,
дво-та трьосклянкова проби; -головні причини гематурії; -хибна "гематурія"; -особливості гематуріі при СКХ; -особливості гематурії' при пухлинах; -тактика при гематуріі.
2. Гостра затримка сечі. -причини ГЗС; -клініка в залежності від причини; -ДД з анурією; 3.Ниркова колька: -причини-СКХ, пухлини нирок, нефроптоз та ін. -механізм розвитку-поєднання обструкції сечових шляхів та ішемії паренхіми нирки; -клініка в залежності від причини; -ДД з гострою хірургічною патологією: особливості больового синдрому, обстеження хворих, трактовка змін у сечі та крові, використання хромоцистоскопії; -тактика при НК; -методи зняття НК.
4. Невідкладна допомога при ургентних станах. - схеми лікування; - принципи антибактеріальноі терапіі- враховування данних засіву сечі, нефротоксичності препарату, взаємодіі різних антибактеріальних препаратів - імуностимулююча терапія - покращення кровооббігу у нирках - інші методи лікування. Вміти: 1. На основі скарг хворого і анамнезу запідозрити ургентний стан. 2. Скласти
план обстеження. 3. Провести диференціальну діагностику. 4. Скласти план лікування хворого з ургентним станом. 5. Вміти оцінити заг. ан. крові і сечі, біохімічний аналіз крові (рівень сечовини і креатиніну), рентген, радіоізотопні та ендовезикальні обстеження.
Опанувати практичні навики: визначити необхідність та послідовність спеціальних методів дослідження /лабораторних, інструментальних, рентгенологічних, радіоізотопних, функціональних та ін./, виконати їх та дати правильну їх оцінку; оцінювати результати біохімічних досліджень крові,
функціональних ниркових тестів; визначити показання
та
протипоказання
до
спеціальних
методів дослідження /рентгенологічних,
радіоізотопних, ультразвукових та ін./; обгрунтувати схему, план та тактику ведення хворих, показання та протипоказання до операції. Надати першу невідкладну допомогу
Базові знання, вміння, навички, що необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція) Назви попередніх дисциплін Отримані навики
1.
Анатомія людини.
2.
Гістологія.
3.
Фізіологія.
4.
Патологічна анатомія.
5.
Патологічна фізіологія.
6.
Променева діагностика.
7.
Догляд за хворими.

Знати будову та функції органів сечової системи, патологічну
анатомію
та фізіологію
сечової
системи,
правила догляду
за
хворими
із
захворюваннями органів сечової системи, правила медичної етики та деонтології.
Оцінити
зміни
функціонування
органів сечової
системи,
що
свідчать
про порушення
стану
людини,
проводити об'єктивне обстеження хворої людини для виявлення
симптомів
та
синдромів,
що свідчать
про
ураження
органів
сечової системи та стан важкості хворого. Проводити
підготовку
хворих
до інструментальних,
функціональних
та лабораторних методів дослідження органів сечової системи. Вміти проводити інтерпретації результатів додаткових
радіологічних
методів діагностики
органів
сечової
системи, доглядати за людиною із захворюваннями органів сечової системи. Поради студенту.
5.1. Зміст теми:
До ургентних станів в урології відносять ниркову кольку, гостру затримку сечовипускання, гематурію, парафімоз, пріапізм, анурію, перекрути яєчка, парафімоз.
Диференціальна діагностика між нирковою колікою і гострими хірургічними захворюваннями черевної порожнини. Лікування ниркової коліки.При гострих процесах у черевній порожнині хворі звичайно малорухомі, оскільки переміщення тіла посилює біль. Грілка, тепла ванна при нирковій кольці повністю знімають біль або частково зменшують його інтенсивність. Після цього хворі відчувають себе зовсім здоровими. У хворих на гострий апендицит цього не спостерігається.
У разі ниркової кольки біль і блювання виникають одночасно, а при гострому апендициті блювання з'являється через 1-8 годин після появи болю.
При нирковокам'яній хворобі (уролітіазі) пульс, як правило, відповідає температурі тіла, а при гострій патології в черевній порожнині пульс випереджує підвищення температури тіла.
У хворих на гострий апендицит виражені симптоми Ровзінга та Щоткіна-Блюмберга, у хворих з нирковою колькою позитивний симптом Пастернацького.
У складних для діагностики випадках застосовують екскреторну урографію, термографію. Проте слід пам'ятати, що одночасно із сечокам'яною хворобою може спостерігатись і гострий апендицит. Тому результати екскреторної уро-графії не можуть мати вирішального діагностичного значення. В таких випадках хворого треба негайно оперувати, щоб запобігти розвитку перитоніту.
Гостра непрохідність кишок, як і ниркова колька, розпочинається раптово (сильний переміжний біль у животі, запор, метеоризм, а також блювання). У першу фазу захворювання хворі поводяться так, як і при нирковій кольці. Для диференціальної діагностики треба провести хромоцистоскопію та екскреторну урографію.
Гострий холецистит проявляється сильним болем у правому підребер'ї, який поширюється в праву надключичну ямку, праву лопатку, в спину. Найчастіше він виникає після погрішностей у дієті. Підвищується температура тіла, жовтіють склери, шкіра, напружуються м'язи в правому підребер'ї. Характерний лейкоцитоз зі зміщенням лейкограми вліво. Проте хворий поводиться спокійно.
Гострий панкреатит супроводжується сильним болем у надчеревній ділянці, який спочатку поширюється в спину, плече, підребер'я, а потім стає оперізуючим. Загальний стан хворого важкий, але поведінка спокійна. В сечі і крові підвищений вміст діастази.
Прорив виразки шлунка і дванадцятипалої кишки розпочинається раптовим сильним (кинджальним) болем у надчеревній ділянці. У зв'язку з тим що вміст шлунка і кишки надходить у черевну порожнину, швидко розвивається перитоніт. Черевна стінка в першу фазу захворювання дошкоподібно напружена. При рентгенологічному дослідженні черевної порожнини під куполом діафрагми виявляють газ (у формі серпа).
При уточненні діагнозу (після купування ниркової кольки) треба з'ясувати, чим зумовлений приступ - сечокам'яною хворобою чи іншою недугою. Ниркова колька може бути спричинена туберкульозом нирки і сечовода. Це можна встановити при аналізі даних анамнезу, змін на екскреторній та ретроградній пієлограмах, а також з урахуванням постійно вираженої лейкоцитурії.
Ниркова колька буває при вираженому нефроптозі, коли нирка опускається низько і створюється перегин сечовода чи ниркових судин, внаслідок чого порушується їх прохідність. При цьому біль зникає в горизонтальному положенні хворого. Дані пальпації в положеннях стоячи і лежачи, а також результати рентгеноконтрастного дослідження дозволяють підтвердити чи заперечити діагноз нефроптозу. Порушення прохідності сечовода внаслідок його стискання ззовні (пухлина шийки матки, ретроперитонеальний фіброз) призводить до анурії, але не є причиною виникнення ниркової кольки.
При гострому апендициті клініка розвивається поступово. З'являються біль у надчеревній, а потім у пахвинних ділянках, нудота. блювання, підвищується температура тіла. Ниркова ж колька розпочинається раптово з гострого болю в поперековій ділянці і правій частині живота, але іноді він має розлитий характер.
Помилки зумовлюються тим, що у половини хворих з нирковою колькою не спостерігається типового поширення болю в зовнішні статеві органи, стегно, а для третини з них не характерні дизуричні розлади. Крім того, накопичення випоту в порожнині таза при гострому апендициті, а також розташування червоподібного відростка у порожнині таза або поза сліпою кишкою може супроводжуватись частим і болісним сечовипусканням, що характерне для захворювання сечових шляхів.
Дослідження сечі і крові, термометрія також не завжди дозволяють розпізнати захворювання, оскільки лейкоцитоз, збільшення ШОЕ, висока температура тіла спостерігаються у 60-70 % хворих з нирковою колькою, а піурія, мікро- та макрогематурія можуть бути зумовлені інтоксикацією й при деструктивних формах запалення червоподібного відростка. Під час обтурації сечовода каменем патологічні домішки в сечі можуть не виявлятись.
Певне значення для діагностики мають анамнестичні дані щодо початку захворювання і характеру його перебігу. При каменях сечоводів біль виникає раптово, найчастіше після різких рухів чи підняття важких предметів. Під час приступу кольки хворі неспокійні, часто змінюють положення тіла, приймають нефізіологічні пози, при яких біль дещо тамується.
Лікування:
У разі приступу ниркової кольки передусім треба усунути біль. Для цього роблять хворому теплу (37 С) ванну, дають “коктейлі”, які містять спазмолітичні та знеболювальні засоби: папаверин, спазмалгон, но-шпу, промедол. Морфіну гідрохлорид та пантопон призначати не рекомендується, оскільки вони, знімаючи біль, збільшують спазм стінки сечовода. При цьому порушення прохідності (оклюзія) сечовода і її негативний вплив на нирку зберігаються. Дуже ефективні баралгін, галідор та палерол, які вводять внутрішньом'язово. Через кілька хвилин після введення біль стихає. При повільному внутрішньовенному введенні цього ефекту досягають ще швидше. Після введення атропіну сульфату хворий відчуває сухість у роті протягом кількох годин.
На початку приступу ниркової кольки ефективне введення підвищеної дози цистеналу (20 крапель на грудочку цукру).
Якщо біль не зникає, виконують новокаїнову блокаду сім'яного канатика у чоловіків і місця прикріплення круглої зв'язки матки до черевної стінки в жінок. Звичайно для цього досить 60-70 мл 0,25 % розчину новокаїну, підігрітого до температури тіла. Новокаїнова блокада дає не лише лікувальний ефект. Вона дозволяє також диференціювати правосторонню ниркову кольку з гострим апендицитом, при якому блокада не усуває болю.
У тих випадках, коли зазначені методи виявляються неефективними, призначають катетеризацію сечовода. Якщо вдається пройти повз конкремент і усунути стаз сечі, біль негайно припиняється. Катетер залишають у сечоводі на кілька годин.
При сечокам'яній хворобі можливий розвиток обтураційної анурії, тому не можна вдаватись до очікувальної тактики. Закупорення просвіту сечовода призводить до різкого порушення циркуляції в нирці, загострення запального процесу. Тому з самого початку появи обтурації пробують виконати катетеризацію сечовода і провести катетер вище від місця локалізації каменя в ниркову миску. Якщо маніпуляція ефективна, сеча починає швидко надходити по катетеру. Його можна залишити в сечоводі на 1-2 доби. Гостра затримка сечовипускання (ГЗС) – це неможливість самостійного сечовипускання при достатньому наповненні сечового міхура. Це екстремально некомфортний стан хворого, що несе в собі потенційну загрозу для життя.
ГЗС є досить частою патологією, особливо у чоловіків похилого віку. Частота розвитку ГЗС у пацієнтів з доброякісною гіперплазією передміхурової залози протягом 10 років складає від 4 до 73%.
У зв’язку з необхідністю негайного звертання за медичною допомогою для ліквідації тяжкого хворобливого стану, ГЗС рідко ускладнюється нирковою недостатністю.
Етіологія. Причинами ГЗС є: стриктури сечівника; гострі та хронічні простатити; пухлини шийки сечового міхура; камені сечового міхура; згортки крові в сечовому міхурі; нейрогенні розлади сечовипускання;
ГЗС часто виникає у чоловіків
на тлі доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Фактори ризику виникнення ГЗС: зловживання алкоголем; знаходження в холодній воді; деякі лікарські препарати (антидепресанти); інструментальні дослідження сечостатевої сфери; трансуретральна мікрохвильова терапія доброякісної гіперплазії передміхурової залози; променева терапія на ділянку таза; «передчасне» видалення уретрального катетера при операціях на передміхуровій залозі;
інші хірургічні втручання (ускладнюючими факторами при цьому є анестезія, біль, інфузія розчинів, іммобілізація). ГЗС на тлі прийому лікарських препаратів: Прийом лікарських препаратів є частою причиною ГЗС. Зокрема, антихолінергічні препарати і агоністи альфа-адренорецепторів можуть бути причиною ГЗС у зв’язку з пригніченням скорочувальної здатності детрузора і підвищенням резистентності нижніх відділів сечового тракту. З огляду на це дані препарати слід призначати з обережністю у чоловіків з доброякісною гіперплазією передміхурової залози.
Більшість препаратів, що призначаються при депресії, алергії, хворобі Паркінсона і гіперактивному сечовому міхурі мають антихолінергічні властивості. Альфа-агоністи часто є компонентом безрецептурних препаратів. Безперечно, ці препарати протипоказані лише при виражених стадіях інфравезикальної обструкції. При контролі спорожніння сечового міхура і відсутності залишкової сечі, при скоригованій швидкості сечовипускання, у пацієнтів із ДГПЗ дані препарати не протипоказані.
Хірургічні втручання: Достовірно встановлено, що у чоловіків після хірургічних втручань з використанням загальної анестезії має місце ризик розвитку ГЗС. Інгібіторний ефект препаратів для анестезії на скорочуваність детрузора і виникаюче за цим перерозтягнення сечового міхура можуть сприяти розвитку ГЗС. Частота ГЗС після короткочасної епідуральної анестезії приблизно 0,5%, за виключенням ректальних, гінекологічних втручань і герніопластики. Без сумніву, тільки анестезія є вкрай обмеженим фактором ризику. Катетеризацію сечового міхура рутинно проводять при більшості хірургічних втручань як для обліку діурезу, так і для профілактики ГЗС. Наприклад, у пацієнтів, яким була виконана імплантація суглобів, без використання катетеризації, у післяопераційному періоді ГЗС виникає в 52% випадків, а при використанні катетера протягом 18-24 годин дане ускладнення зустрічається в 2 рази рідше. Діагностичні процедури: ГЗС може виникнути після діагностичних процедур в зоні нижніх сечових шляхів: цистоскопії; біопсії передміхурової залози; уретроскопії; уретероскопії; трансректального ультразвукового дослідження (ТРУЗД). Профілактика: – цистоскопію звичайно проводять з використанням ригідного цистоскопа. Використання сучасних гнучких цистоскопів значно знижує ризик ускладнення. Також застосування сучасних методів біопсії передміхурової залози під контролем ультразвукового датчика вкрай рідко призводить до розвитку ГЗС; – чоловіки старше 50 років повинні бути обстежені на наявність захворювань, що призводять до розвитку інфравезикальної обструкції (ІВО), особливо перед виконанням хірургічних втручань, пов’язаних з використанням загальної анестезії. При виявленні ІВО необхідним є призначення відповідних препаратів (див. розділ, присвячений
ДГПЗ), при необхідності – застосовують хірургічне лікування. Лікування. Катетеризація сечового міхура є однією із найбільш частих процедур, які виконує уролог. Техніка катетеризації достатньо проста при хорошому знанні анатомії цієї ділянки.
Анурія – відсутність сечі в сечовому міхурі внаслідок порушення функціїнирок або прохідності сечовивідних шляхів. Цей термін застосовують, коли добовий діурез становить 5% норми. Це один із перших тяжких симптомів гострої недостатності нирок. Вона розвивається внаслідок різних шокогенних впливів (шокова нирка).
Етіологія. Причинами анурії можуть бути: раптовий розлад кровопостачання нирки, різні токсичні впливи (отруєння, бактеріальна токсинемія), переливання несумісної крові, бактеріємічний шок, порушення прохідності сечоводів або сечоводу єдиної нирки та ін. Класифікація. У разі анурії в сечовому міхурі сечі немає. Це зумовлюється двома причинами: а) нирки не виробляють сечу – ренальна, або секреторна, справжня анурія; б) вироблена нирками сеча не доходить до сечового міхура внаслідок механічної перешкоди у верхніх сечових шляхах – постренальна, або екскреторна, несправжня анурія. Секреторна анурія – може бути спричинена відсутністю обох нирок (уроджена агенезія, видалення єдиної нирки – аренальна анурія); припиненням кровопостачання нирки, наприклад, внаслідок тромбозу ниркової артерії, бактеріємічного шоку, зневоднення організму – преренальна анурія. До цієї групи належить анурія, яка розвивається в період формування набряків. Внаслідок гіповолемії через нирки проходить невелика кількість плазми, тому фільтраційний тиск низький. Якщо анурія пов’язана з відмиранням усієї чи більшої частини функціонуючої паренхіми нирки, вона має назву власне секреторної. До причин порушення прохідності обох сечоводів (або сечоводу єдиної нирки) належать конкременти, здавлення новоутвореннями, що спостерігається у хворих на рак шийки матки, сечового міхура (з інфільтруючим ростом пухлини), передміхурової залози. Здавлення сечоводу може бути зумовлене ретроперитонеальним фіброзом. Найчастіше це спостерігається в тазовому відділі, рідше – в поперековому чи на всьому протязі сечовода.
Анурія настає незважаючи на те, що сечоводи закупорені не повністю і можна провести катетери. Певну роль відіграє й функціональний чинник. Захворювання не супроводжується болем. Діагноз встановлюють на підставі результатів рентгенологічного дослідження. Постренальна анурія може мати ятрогенне походження. Вона виникає у разі перев’язування обох сечоводів під час операції з приводу раку матки, прямої кишки. Це спостерігається в результаті порушення взаєморозташування органів, а також виникнення під час операції небезпечних для життя кровотеч (судини захоплюють разом із сечоводами). Лікування. Хворі з преренальною (зумовленою шоком – септичним, посттранфузійним, травматичним) та ренальною (внаслідок ураження паренхіми нирок) анурією підлягають лікуванню у нефролога. До урологічних причин анурії, крім двостороннього пієлонефриту, належать усі види обтурації обох сечоводів (постренальна, або секреторна анурія) чи сечоводу єдиної нирки. Дуже важливо з’ясувати причину анурії. Якщо вона має механічне походження, необхідне хірургічне втручання, а якщо анурія секреторна – інші екстрені заходи. Відрізнити механічну анурію від секреторної не важко. При механічній анурії нирки напружені, хворий відчуває сильний біль. Виявляється розширення верхніх сечових шляхів під час УЗД. Визначити рівень перешкоди можна за допомогою катетеризації сечоводу. Перекрут яєчка (заворот яєчка, перекрут сім’яного канатика) – це патологічне скручування сім’яного канатика, викликане поворотом яєчка або мезорхіума (складки поміж яєчком і його придатком), що призводить до защемлення або некрозу тканин яєчка. Перекрут яєчка може спостерігатися в будь-якому віці, але найчастіше у віці 10-15 і 60-70 років. Епідеміологія. Частота захворювання складає 1 на 500 хворих в дитячих
урологічних стаціонарах. Протягом перших 10 років життя перекручування яєчка відмічають в 20% випадків, а після 10 років і до пубертатного періоду – в 50%. Таким чином, основне місце в етіопатогенезі гострих захворювань яєчка у дітей займають механічні фактори, такі як перекрут яєчка. Етіологія і патогенез. Етіологічними факторами перекрута яєчка можуть бути травми калитки, різкі рухи, напруження черевного преса, які призводять до рефлекторного скорочення м’яза, що піднімає яєчко. Відсутність нормального прикріплення яєчка до дна калитки – аномалія, яка виникає в період приєднання придатка до яєчка, призводить до порушення взаємної фіксації, що тягне за собою розділення цих двох утворень. Перекручуванню підпадає яєчко при вадах розвитку, пов’язаних з порушенням його міграції в калитку (крипторхізм). Виникає поворот яєчка навкруги вертикальної осі. Якщо поворот яєчка разом з сім’яним канатиком перевищує 180, порушується кровообіг в яєчку, утворюються численні крововиливи, виникає тромбоз вен сім’яного канатика, серозно-геморагічний транссудат в порожнині власної оболонки яєчка, розвивається набряк шкіри калитки. Екстравагінальне або надоболонкове перекручування яєчка відбувається разом з його оболонками. Яєчко по відношенню до вагінального відростка очеревини розташоване мезоперитонеально і фіксація його не порушена. Вирішальну роль в розвитку цієї форми перекрута яєчка відіграє не вада його розвитку, а морфологічна незрілість сім’яного канатика і оточуючих його тканин – гіпертонус м’яза, що піднімає яєчко, пухкість зрощень оболонок поміж собою, короткий широкий паховий канал, що має майже прямий напрямок. Інтравагінальне або внутрішньооболонкове перекручування яєчка виникає в порожнині власної піхвової оболонки. Воно спостерігається у дітей в віці старше 3 років, особливо в віці 10-16 років. Перекручування яєчка при цьому виникає наступним чином: при скороченні м’яза, що піднімає яєчко, воно разом з оточуючими оболонками підтягується
доверху і виконує обертальний рух. Ригідність і щільність зрощення оболонок, а також паховий канал, який інтимно охоплює сім’яний
канатик у вигляді трубки не дозволяє яєчку виконати повний оберт навкруги осі, тому в певний час обертання припиняється. Яєчко, що має довгу брижу і має високу рухливість, по інерції продовжує обертатися. Потім м’язові волокна розслаблюються, яєчко, підняте в верхній відділ порожнини калитки, фіксується і утримується в горизонтальному положенні. При подальшому скороченні м’яза, що піднімає яєчко, заворот продовжується. Чим довша брижа, більше сила скорочення м’яза і чим більше маса яєчка, тем більше виражений ступінь завороту. Збільшення частоти захворюваності в препубертатному і пубертатному періоді зумовлено збільшенням маси органа в цьому віці. Класифікація. Розрізняють дві форми перекрута яєчка: екстравагінальний (надоболонковий) перекрут яєчка (вище прикріплення парієтального листка очеревини) – спостерігається у дітей у віці до 1 року; інтравагінальний (внутрішньооболонковий) перекрут – частіше виникає у дітей, ніж у дорослих.
Клінічна картина. Початок захворювання гострий: з’являється біль в яєчку і відповідній половині калитки з іррадіацією
в пах, іноді – нудота, блювання, колаптоїдний стан. Клінічні ознаки залежать від давності захворювання, віку хворого та розташування яєчка (калиткове, пахове, черевне):
– у новонароджених перекручування яєчка частіш за все діагностують при первинному обстеженні
як помірно
болюче збільшення відповідної половини калитки, яке часто супроводжується гіперемією або зблідненням калитки; – немовлята неспокійні, кричать, відмовляються від груді;
– діти старшого віку і дорослі скаржаться на раптовий, різкий біль у яєчку з іррадіацією у пахову ділянку і нижню частину живота.
Об’єктивні прояви:
– біля пахового кільця або в верхній третині
калитки появляється болісне пухлиноподібне утворення; в подальшому перекручене яєчко стає припіднятим і при спробі підняти його ще вище біль посилюється (симптом Прена); – яєчко зазвичай пальпується у верхнього полюса калитки, що пов’язано з укороченням сім’яного канатика; при пальпації калитка малоболісна, іноді при перекруті придаток розташований попереду від яєчка; сім’яний канатик внаслідок перекрута потовщений;
– в наступні дні спостерігається набряк і гіперемія калитки, через порушення лімфовідтоку утворюється вторинне гідроцеле. Діагностика. Базується на клінічних проявах захворювання та даних допоміжних інструментальних методів обстеження.
Інструментальне обстеження: а) Сонографія:
– при ультразвуковому обстеженні перекрут яєчка характеризується негомогенністю зображення паренхіми з чередуванням гіпер- і гіпоехогенних ділянок, потовщенням покривних тканин калитки, набряком придатка, невеликим гідроцеле;
– на ранній стадії змін можна і не знайти або вони неспецифічні (зміни ехощільності); в більш пізні строки реєструються зміни структури яєчка (інфаркт і крововилив). При порівняльних дослідженнях показано, що яєчко з незміненою ехощільністю під час операції є життєздатним, а гіпоехогенні або неоднорідні за ехогенністю яєчка – нежиттєздатні.
б) Доплерівське УЗД:
– архітектоніка яєчка і його придатка добре візуалізується і виявляються порушення кровотоку в яєчку: кровоток при перекруті зменшується і навіть повністю припиняється
Самовільна деторсія яєчка призводить до реактивного посилення кровотоку. Диференціальна діагностика. Перекрут яєчка необхідно диференціювати з орхітом (запаленням яєчка, що ускладнює перебіг інфекційного паротиту) та алергічним набряком Квінке, при якому збільшена вся калитка, рідина просочує всі шари, утворюючи під стоншеною шкірою водяний міхур.
Лікування. Зовнішня ручна деторсія яєчка: У 2-3% хворих перекручування можна ліквідувати в перші години захворювання, виконавши зовнішню ручну деторсію. Методика:
– хворого кладуть на спину, деторсію виконують в напрямку, протилежному завороту яєчка. При цьому слід пам’ятати, що праве яєчко ротуєтся за годинниковою стрілкою, ліве – проти;
– зручним орієнтиром при виборі напрямку розкручування яєчка є серединний шов калитки;
– яєчко з тканинами калитки захоплюють і ротують на 180 в напрямку, протилежному серединному шву калитки, одночасно виконуючи легку тракцію яєчка донизу;
– після цього яєчко відпускають і маніпуляцію повторюють декілька раз;
– при успішній реторсії зникає або значно зменшується біль в яєчку, воно стає більш рухливим, займає звичайне положення в калитці;
– у випадку неефективності консервативної деторсії протягом 1-2 хвилин, маніпуляцію припиняють і хворого оперують. Оперативне лікування: При синдромі «набряклої калитки» необхідна невідкладна операція, оскільки яєчко дуже чутливе до ішемії і може швидко змертвіти (незворотні зміни виникають вже через 6 годин). * Оперативний доступ:
– вибір доступу залежить від форми завороту і віку хворого: у новонароджених і малюків застосовують паховий доступ, бо в них переважає екстравагінальна форма перекручування; у дітей старшого віку і дорослих переважає інтравагінальна форма, тому зручнішим є доступ через калитку.
Парафімоз – защемлення головки статевого члена у ділянці вінцевої борозни звуженою перехідною складкою крайньої плоті (рис. 12.24 а). Розвивається частіше як ускладнення фімозу, коли відсунена за головку крайня плоть не повертається назад і виникає кільце, що стискає, через яке відбувається набряк головки і крайньої плоті з порушенням кровообігу аж до некрозу головки. Лікування парафімозу полягає у безкровному вправлянні головки по Есмарху. Причому в перші 1-2 дні вправляння не викликає труднощів, тому терапія парафімозу належить до заходів термінового характеру. У випадках розвитку різкого набряку не тільки крайньої плоті, але й головки і неможливості її вправити безкровно вдаються до операції "кровавого" вправлення. Техніка "кровавого" вправлення: обробляють шкіру антисептиками та ізолюють операційне поле; під защемлююче кільце по тильній поверхні статевого члена підводять жолобкуватий зонд; защемлююче кільце розтинають поздовжньо по зонду, після чого
головку легко вправляють; на рану накладають асептичну пов'язку. Подальше лікування проводиться звичайними протизапальними методами. Прогноз сприятливий.
Контрольні завдання
Хворий 30 років, скаржиться на гострій біль в правій половині черевної порожнини, нудоту, блювоту. Захворів 2 години тому. Об’єктивно:температура тіла-36,5, пульс- 62. Нирки не пальпуються. Симптом Пастернацького
позитивний справа. Пальпаторно - болючість у вздохвинній ділянці зправа. Перітонеальних ознак немає. Сечовипускання почащене, невеликими порціями. Діагноз? Якими дослідженнями підтвердити? Відповідь. СКХ. Конкремент правого сечовода. Правобічна ниркова коліка. Дообстеження: аналіз крові і сечі, УЗД. Складіть план першої допомоги при нирковій коліці. Для яких захворювань характерна тотальна безбольова гематурія? Хворий 74 років, протягом 2-х років відмічав затруднене сечовипускання, при цьому була необхідність напружуватися, в’ялим струменем сечі, який нерідко переривався. При госпіталізації відмічається нетримання сечі, постійний розпираючий біль над лоном, де відмічається випирання, верхній край якого контурується на рівні пупка. Перкуторно у цій зоні визначається тупість. Сеча протягом декількох діб постійно без контролю виділяється краплями. Який розлад сечовипускання є у хворого?
Відповідь. Парадоксальна ішурія.
Причини і фактори ризику гострої затримки сечовипускання. Коли виконується пункційна катетеризація сечового міхура? Клінічна характеристика синдрому «набряклої і гіперемованої калитки». Проведіть диференційну діагностику перекрута яєчка з гострим орхоепідидимітом. Тактика лікування хворого з перекрутом яєчка. Невідкладна допомога при субренальній анурії та гострій затримці сечовипускання. Лікарські засоби, які застосовуються при невідкладних станах в урологічній практиці.
ЛІТЕРАТУРА: А) Основна: 1.Урологія: підручник для студ. вищих мед. навч. закладів / С.П. Пасєчніков, С.О. Возіанов, В.М. Лісовий [та ін.] ; за ред. С.П. Пасєчнікова. - Вінниця: Нова Книга, 2014. – Вид. 2-ге, випр. і допов. - 432 с. 2. Урология: учебник
для студ. высш. мед. учеб. учереждений / С.П. Пасечников, С.А. Возианов, В.М. Лесовий [и др.] ; под ред. С.П. Пасечникова. - Винница: Нова Книга, 2015. – 432 с. 3. Люлько О.В., Возіанов О.Ф. Урологія: Підручник. - Вид. 3-тє, випр. - К. : ВСВ "Медицина", 2011. - 664 с.
Б) Додаткова: 1. Возианов А.Ф. Атлас руководство по урологии. В 3-х томах / А.Ф. Возианов, А.В. Люлько. – Днепропетровск: РИА «Днепр-VAL», 2001. - 1905 с.
2. Oxford American handbook of urology / edited by David M. Albala
[et al.]; with John Reynard, Simon Brewster, Suzanne Biers, 20011. – 691 p. 3. European Association of Urology http://www.uroweb.org/ 4. EAU Urological Guidelines
http://www.uroweb.org/guidelines/
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

пропонує роботу

Admin

26.02.2019 12:38

Привіт усім учасникам нашого порталу! Хороші новини - з‘явилась можливість кожному заробити на своїх знаннях та вміннях. Тепер Ви можете продавати свої роботи на сайті заробляючи кошти, рейтинг і довіру користувачів. Потрібно завантажити роботу, вказати ціну і додати один інформативний скріншот з деякими частинами виконаних завдань. Навіть одна якісна і всім необхідна робота може продатися сотні разів. «Головою заробляти» продуктивніше ніж руками! :-)

Завантаження файлу

Якщо Ви маєте на своєму комп'ютері файли, пов'язані з навчанням( розрахункові, лабораторні, практичні, контрольні роботи та інше...), і Вам не шкода ними поділитись - то скористайтесь формою для завантаження файлу, попередньо заархівувавши все в архів .rar або .zip розміром до 100мб, і до нього невдовзі отримають доступ студенти всієї України! Ви отримаєте грошову винагороду в кінці місяця, якщо станете одним з трьох переможців!
Стань активним учасником руху antibotan!
Поділись актуальною інформацією,
і отримай привілеї у користуванні архівом! Детальніше

Новини