курсова робота

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2019
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Бухгалтерський облік

Частина тексту файла

ЗМІСТ
ВСТУП4 РОЗДІЛ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ 6 Економічна сутність оплати праці 6 Документальне оформлення операцій з нарахування заробітної плати 9 РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ «ЯВОРІВМІСЬКБУД». 13
2.1 Особливості нарахування заробітної плати для працівників різних форм оплати праці.. 13
2.2 Облік особового складу працівників ..22
2.3 Облік допомоги по тимчасовій непрацездатності.. 36
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ОПЛАТИ ПРАЦІ.. 31
3.1 Аналіз фонду оплати праці 31
3.2 Аналіз структури, складу і чисельності оплати праці 33
ВИСНОВОК..37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 39
ВСТУП Праця працюючих є необхідною складовою частиною процесу виробництва, споживання та розподілу створеного продукту. Участь працюючих в частці знов створеному матеріальному та духовному базі висловлюється у вигляді заробітної плати, яка повинна відповідати кількості та якості затраченої ними праці. Заробітна плата - є важливішим засобом підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту. Збільшення ефективності суспільної продуктивності обумовлено, на сам перед, збільшенням виробництва та поліпшенням якості роботи. Метою дипломної роботи є вивчення теоретичних і методичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення бухгалтерського обліку, аналізу й аудиту праці та її оплати. В умовах переходу нашої економіки на ринковий механізм функціонування важливішими задачами є прискорення науково-технічного прогресу, зниження витрат живої праці, механізація трудомістких робіт, поліпшення використання трудових ресурсів, зменшення збитків робочого часу. Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства , установлює штатний розклад , форми і системи оплати праці, преміювання. Урахування праці і заробітної плати - один із найважливіших і складних ділянок роботи, що потребують точних і оперативних даних, у яких відбивається зміна чисельності робітників, витрати робочого часу, категорії робітників, виробничих витрат. Урахування праці і заробітної плати займає одне з центральних місць у всій системі урахування на підприємстві. Заробітна плата є основним джерелом прибутків робітників фірми, підприємства. Об’єктом дослідження є господарські операції по розрахунках з оплати праці в ПП «Яворівміськбуд». Предмет дослідження сукупність теоретичних і організаційних засад бухгалтерського обліку, аналізу й аудиту праці та її оплати на підприємствах в Україні. Трудові прибутки робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства або фірми. Вони регулюються податками і максимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати праці встановлюється законодавством. Необхідно створювати економічно достовірну та обгрунтовану інформацію про виконання нормативів та динаміки показників про працю, стеження за дотриманням співвідношення росту продуктивності праці та заробітної плати, за зменшенням невиробничих витрат скритих та явних збитків робочого часу, стимулювання праці на підприємстві. На основі цієї інформації здійснюється контроль за виконанням робочого часу на підприємстві, впровадження прогресивних методів праці, дотриманням правильного співвідношення між ростом продуктивності праці та заробітної плати. На підприємстві облік чисельності робітників та службовців, їх заробітної плати є документальним, достовірним та однаковим у всіх галузях господарювання. Робітники реалізують право на працю шляхом заключення трудового договору на підприємстві у відповідності з Законом України конкретизуючи права та обов’язки робітників, а також оплата за працю, відрахування у фонди, розрахунок прибуткового податку.
РОЗДІЛ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ
Економічна сутність заробітної плати
Заробітна плата- це частина національного доходу, призначена для задоволення особистих потреб працівників, що видається у грошовій формі відповідно до кількості та якості витраченої праці.
Національний дохід частиною якого є заробітна плата,- це знову створена в галузях матеріального виробництва вартість, необхідна для подальшого розширення відтворення виробництва та підвищення добробуту людей. Звичайно, крім заробітної плати, джерелом національного доходу є і прибутки підприємств, і суми надходжень податків на додану вартість та акцизний збір. Зростання національного доходу належить до темпів підвищення продуктивності праці, економії матеріальних ресурсів та збільшення чисельності людей, зайнятих у матеріальній сфері виробництва.
Такий розподіл стимулює підвищення продуктивності праці матеріальної зацікавленості працівників у результатах індивідуальної та загальної праці, внаслідок чого буде підвищуватися національний дохід країни. На жаль, сьогодні в Україні помітно
знижується вплив усіх факторів, що призводять до зменшення національного доходу, а значить до зниження заробітної плати.
Отже, заробітна плата- це виражена у грошові формі частина сукупного продукту, що виплачується працівникові відповідно до витраченої ним праці. Заробітну плату з практичного погляду можна охарактеризувати як плату, що надається за використання праці, або як ціну витраченої праці. Вона може бути у вигляді премій, гонорарів, місячних окладів. Правильніше було б використовувати термін заробітна плата для визначення
ставки плати за одиницю часу або розрахованої за розцінками.
Уся заробітна плата працівників
поділяється на номінальну та реальну:
Номінальна заробітна плата- це сума коштів отриманих працівником за його роботу впродовж розрахункового періоду(день, рік, місяць).
Реальна заробітна плата- це кількість товарів і послуг, що можна придбати за номінальну заробітну плату. Іншими словами, реальна заробітна плата- це
купівельна спроможність номінальної заробітної плати. Звідси видно, що реальна заробітна плата тісно пов’язана з
номінальною та цінами на товари і послуги.
Організація оплати праці на підприємстві передбачає: визначення форм та систем оплати праці працівників підприємства; розробку системи посадових окладів службовців та спеціалістів; розробку критеріїв і визначення розмірів доплат за окремі досягнення працівників та спеціалістів фірми обґрунтування показників та системи преміювання співробітників.
Під організацією заробітної плати слід розуміти правильне використання основних положень законодавства про працю, спрямованих на визначення розмірів оплати праці різних категорій працівників, намагання встановити оптимальні співвідношення між номінальною та реальною заробітною платою.
Оплата праці кожного робітника належно від виду діяльності та форми власності підприємства визначається його особистим внеском з урахуванням кінцевих результатів роботи підприємства, регулюється податками, але максимальними розмірами не обмежується. Однак кожному працівникові має бути гарантований мінімальний розмір заробітної плати, нижче від якого за законодавством йому не мають права нараховувати платню. Тому в організації оплати праці підприємству рідко надається повна
самостійність.
Часто оплата праці регулюється і контролюється компетентними державними органами що виражаються у встановленні обов’язкового загального мінімуму заробітної плати та її індексації, тобто з прив’язкою до темпів зростання цін.
Основним документом, що регулює організацію оплати праці, є Закон України «Про оплату праці», згідно з яким визначаються основні положення оплати праці, розмір та особливості нарахування мінімальної заробітної плати. Крім державних, існують й інші обмеження у питаннях оплати праці, що обумовлюються в колективних договорах.
Принципи оплати праці зводяться ось до чого. Кожна праця має бути оплачена залежно від її кількості та якості. Не можна платити за просте перебування на робочому місці. Необхідно, щоб оплата праці залежала від кваліфікації працівника. Чим вища кваліфікація та більший досвід, тим вищою має бути заробітна плата. Рівень заробітної плати має бути таким, щоб працівникові можна було утримувати себе і свою сім’ю. людина повинна одержувати стільки грошей, скільки заробляє, але і працювати вона буде стільки, скільки одержуватиме заробітної плати. Заробітна плата має формуватися з двох частин: фіксованої, що гарантує прожитковий мінімум, та змінної, що залежить від досягнутих успіхів. Джерелом коштів на оплату праці співробітників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, отримані внаслідок їх господарської діяльності. Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету- це кошти, що виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності таких організацій та з інших джерел.
Об’єднання громадян оплачують працю найманих працівників з коштів, що формуються згідно з їх статутами.
На території України, як і в інших країнах, заробітна плата виплачується в грошових знаках, що мають законний обіг. В деяких випадках передбачено можливість виплати заробітної плати банківськими чеками у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за погодженням з Національним Банком України, або частину її компенсувати натурою за цінами, не нижче від собівартості продукції. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов’язань і розписок у будь-якій формі забороняється законом.
Документальне оформлення операцій з нарахування заробітної плати Оформлення трудових взаємовідносин між фізичною особою і власникомпідприємства (або уповноваженим ним органом) здійснюється через укладаннятрудового договору або договору цивільно-правового характеру.
Основною формою юридичного оформлення трудових взаємовідносин єтрудовий договір, у якому на працівника покладається обов’язок виконувативизначену роботу та підпорядковуватися правилам внутрішнього трудовогорозпорядку підприємства, а власника підприємства – виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечити необхідні для виконання роботи умови праці.
Трудові договори класифікуються за формою: письмові та усні; тастроками: безстрокові та строкові.
Договір цивільно-правового характеру укладається, як правило, длявиконання будь-яких разових, не властивих підприємству, робіт.
Сукупність документів, у яких зафіксовані етапи трудової діяльностіпрацівників, називається документацією з особового складу (кадрів,персоналу), або кадровою документацією.
Зарахування працівників на роботу відбувається відповідно до їхніх заявна підставі наказу керівника підприємства – П-1 «Наказ (розпорядження) проприйом на роботу» Наказами оформляють усі переміщення працівників,надання їм відпусток (форма П-6), про переведення на іншу роботу (формаП-5), звільнення з роботи (форма П-8). Після підписання наказ реєструється вкнизі реєстрації наказів. На кожного працівника, зарахованого на роботу, заводять:
1) особову картку (типова форма П-2) – необхідна для аналізу складу таобліку руху кадрів. Особові картки заповнюються на основі опитуванняпрацівника та документів, що ним надаються (паспорт, трудова книжка,документи про освіту, військовий квиток тощо). Заповнюється особова карткапрацівником відділу кадрів, інспектором з кадрів або особою, яка за наказомкерівника підприємства веде кадрову документацію, в одному екземплярі;
2) особову справу – являє собою сукупність документів, що містятьвідомості про працівника. Оскільки порядок роботи з особовими справами нерегламентований загальнодержавними нормативами, підприємство самостійновирішує питання про їхнє формування;
Облік використання робочого часу здійснюється в табелі, якийвідкривається щомісячно на робітників цехів, дільниць, відділів тощо. З цієюметою кожному працівнику присвоюється табельний номер, який зазначаєтьсяв усіх документах з обліку праці та її оплати. У випадку звільнення (абопереведення) працівника його попередній табельний номер не може бутипривласнений іншому робітнику та повинен залишатися вільним протягомтрьох років. Для працівників з погодинною оплатою праці дані табеля єосновою для нарахування їм заробітної плати. Табель являє собою поіменнийсписок працівників цеху, дільниці, відділу тощо, який ведеться окремо закожною категорією працівників, а в межах окремої категорії – в порядкутабельних номерів або в алфавітному порядку.
Використовується три види табелів:
(
табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати – застосовується для обліку використання робочого часу всіхкатегорій працівників;
( табель обліку використання робочого часу– використовується вумовах автоматизованої системи управління підприємством, вонапристосована до різних умов організації виробництва і може бутидоповнена необхідними даними;
( табель обліку використання робочого часу – використовуєтьсядля обліку робочого часу у випадку твердих місячних окладів або ставок.
При відрядній формі оплати праці, крім табелів обліку робочого часу,складаються наряди про відрядну роботу, що засвідчують обсяг виконанихробіт. Наряд виписують в одному примірнику перед початком робіт терміномдо одного місяця. На лицьовому боці наряду щоденно або за певний періодзаписують завдання, норму часу і розцінку за одиницю роботи, а після їхньоговиконання – кількість виробів чи виконаних робіт. На зворотному боці нарядущоденно вказують кількість годин, відпрацьованих кожним робітником.
Для обліку оплати праці водіїв застосовують подорожні листи.Подорожній лист автомобіля виписують в одному примірнику і видають водієві після обов’язкового здавання попереднього подорожнього листа. Даніподорожніх листів щоденно записують у нагромаджувальну відомість роботивантажного автотранспорту. На подорожньому листі автомобіля обов’язкововказують порядковий номер, дату видачі, ставлять штамп (печатку)підприємства. На лицьовому боці, крім даних про реєстраційний номер, маркуавтомобіля, прізвище водія, записують маршрут і завдання щодо кількостіпоїздок і обсягів вантажу до перевезення, а також час виїзду та повернення вгараж. На зворотному боці подорожнього листа дані про виконання завданнязаписує водій.
Перевірені і затвердженні первинні документи з обліку праці узагальнюються і згруповуються по кожному працівнику. На основі цихдокументів здійснюють нарахування оплати праці та складають розрахунковілисти, де вказують усі види нарахувань і утримань із заробітної плати таналежну до видачі суму, та платіжні відомості. При нарахуванні заробітноїплати за першу та другу половину місяця складається розрахунково-платіжнавідомість працівника. У даному обліковому регістрі відображаєтьсянарахована, за видами оплат, основна та додаткова заробітна плата, іншізаохочувальні й компенсаційні виплати, а також виплати, що не включаютьсядо фонду оплати праці (наприклад, допомога з тимчасової втратипрацездатності) та виплачена заробітна плата за першу половину місяця; сумиутримань із заробітної плати за їх видами (податок на доходи фізичних осіб,профспілкові внески, аліменти, а також утримання за приписом судових органівта з ініціативи підприємства чи працівника); сума, що належить до видачіпрацівнику. Розрахунково-платіжна відомість (зведена) відображає зведенуінформацію щодо нарахувань та утримань в цілому по підприємству і заскладом реквізитів є аналогічною до розрахунково-платіжної відомостіпрацівника. Заробітна плата виплачується за видатковими відомостями, якіскладаються за даними розрахунково-платіжних відомостей працівника тапідписуються керівником й головним бухгалтером підприємства. У відомостіна виплату заробітної плати зазначається табельний номер; прізвище, ім'я та по батькові й паспортні дані працівника; сума до видачі.
Працівники, одержуючи заробітну плату ставлять свій підпис увідповідній графі видаткової відомості.
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ «ЯВОРІВМІСЬКБУД»
2.1 Особливості нарахування заробітної плати для працівників різних форм оплати праці Згідно зі статтею 3 Закону 996 організація бухгалтерського обліку на підприємстві є компетенцією його власника. Власник несе відповідальність за:
 організацію бухгалтерського обліку;
 забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій в первинних документах;
 збереження та обробку документів, регістрів обліку протягом встановленого терміну але не менше трьох років. Головний бухгалтер несе відповідальність за: 1) забезпечення дотримання на підприємстві виготовлення з єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку складання та подання у встановлені строки фінансової звітності. 2) організацію контролю за відображення на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій 3) прийняття участі в оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від псування активів підприємства. 4) забезпечення перевірки стану бухгалтерського обліку в філіях представництвах відділеннях підприємства. Згідно з Законом 996 підприємствам надана можливість самостійно обирати 1 з 4-ох форм бухгалтерського обліку: 1. Введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; 2. Користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку зареєстрованого як підприємець без створення юридичної особи; 3. Введення на добровільних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; 4. Самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності власником або керівником підприємства, звітність якого не повинна оприлюднюватись. Крім того підприємство визначає облікову політику. Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Під принципами бухгалтерського обліку розуміють правила яким необхідно користуватись при вимірюванні, оцінки та реєстрації господарських операцій при відображенні їх результатів у фінансовій звітності. Під методом бухгалтерського обліку розуміють:
 методи нарахування амортизації на основні засоби;
 методи оцінки запасів при їх вибутті;
 методи нарахування резерву сумнівних боргів та ін. До процедур можна віднести форми бухгалтерського обліку, правила документообігу, технологію обробки облікової інформації. Всі зміни облікової політики повинні розкриватися у фінансовій звітності. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, які передбачені П(С)БО 6 “ Виправлення помилок та зміни у фінансовій звітності ”. Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності й умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Законодавство про оплату праці в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з Кодексу законів про працю України, Закону України “Про оплату праці”, Закону України “Про колективні договори і угоди” та інших актів законодавства України. Організація оплати праці здійснюється на підставі: – законодавчих та інших нормативних актів; – генеральної угоди на національному рівні; – галузевих (міжгалузевих), територіальних угод; – колективних договорів; – трудових договорів; – грантів. Структура заробітної плати: – основна заробітна плата; – додаткова заробітна плата; – інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата – це винагорода за роботу понад встановлені норми, за трудові успіхи, винахідливість і за особливі умови праці. Вона містить доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні і компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства, або які здійснюються понад встановлені вказаними актами норми. Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Основні функції заробітної плати як економічної категорії такі: – відтворювальна (встановлює норми оплати праці на такому рівні, який забезпечував би нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації); – стимулююча (спонукає працівників до ефективної роботи на своїх робочих місцях); – регулювальна (реалізує принципи диференціації рівня заробітку за фахом і відповідною кваліфікацією, важливістю та складністю трудових завдань); – соціальна (забезпечує реалізацію принципу соціальної справедливості щодо одержання власного доходу). Система оплати праці визначає механізм встановлення залежності між величиною винагороди працівника та кількістю витраченої ним праці, а також якістю досягнутих працівником результатів. На підприємствах можуть застосовуватись тарифну та безтарифну (контрактну) системи оплати праці. Організація на підприємстві тарифної системи оплати праці передбачає використання тарифної сітки, тарифних ставок, тарифно-кваліфікаційних довідників, схеми посадових окладів. Тарифна сітка являє собою сукупність кваліфікаційних тарифних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів, за якими визначається розмір тарифних ставок (у гривнях) оплати праці працівників залежно від складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Тарифний розряд – елемент тарифної сітки, що характеризує складність виконуваних робіт і рівень кваліфікації працівника, здатного виконувати роботу відповідної складності. Цей показник визначається за довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. Тарифний коефіцієнт – елемент порозрядної диференціації тарифних ставок тарифної сітки, який є відношенням розміру тарифної ставки кожного наступного розряду тарифної сітки до розміру тарифної ставки першого розряду. Тарифні сітки (тарифних розрядів і тарифних коефіцієнтів) можуть різнитися для різних видів виробництва, робіт, окремих груп і категорій робітників або на підприємстві може бути визначена єдина тарифна сітка (тарифних розрядів і тарифних коефіцієнтів) для оплати праці всіх груп і категорій робітників або навіть усіх працівників підприємства, в тому числі керівників, фахівців і технічних службовців. Вибір тарифної системи і затвердження тарифної сітки відображається в колективному договорі та оформляється наказом керівника підприємства. Годинні тарифні ставки, зазначені в тарифній сітці, залежать від рівня мінімальної заробітної плати, яка законодавчо встановлюється в Україні та щоразу переобчислюється одночасно з його зміною. У межах тарифної системи розглянемо погодинну і відрядну форми оплати праці. Погодинна форма передбачає оплату праці залежно від відпрацьованого часу і рівня кваліфікації. Різновидами погодинної оплати праці є проста погодинна й погодинно-преміальна форми оплати праці, а також оплата праці за посадовими окладами. Розмір заробітної плати за посадовими окладами визначають залежно від посади за штатним розписом, особливостей виробництва, умов праці, обсягу та складності роботи, рівня відповідальності, кваліфікації працівників. У схемах посадових окладів щодо кожної посади може передбачатися один рівень або вилка рівнів окладу. Особливість оплати праці за посадовими окладами полягає в тому, що оплачуються фактично відпрацьовані дні, а не години. Кількість робочих днів у конкретному місяці не впливає на розмір посадового окладу. Це означає, що він виплачується, якщо протягом місяця відпрацьовані всі робочі дні. Якщо місяць відпрацьовано не повністю, оплата праці розраховується пропорційно відпрацьованим дням, виходячи із середньоденного окладу. Різновидів відрядної форми оплати праці є кілька: Пряма відрядна форма оплати праці передбачає визначення заробітку за кількістю виробленої продукції і розцінкою за виготовлення одного виробу, виходячи з тарифної ставки, яка відповідає певному розряду робіт і встановленій нормі часу. При відрядно-преміальній формі оплати праці заробіток обчислюється так, як і в попередній формі, але з додатковим нарахуванням премії
за виконання якісних і кількісних показників. Відрядно-прогресивна форма оплати праці передбачає оплату за вироблену продукцію в межах плану за прямою відрядною формою оплати, а оплату надпланової продукції – за підвищеною розцінкою.  Непряма відрядна форма оплати праці використовується для окремих категорій допоміжних робітників, які безпосередньо не виробляють продукції, але обслуговують основних робітників-відрядників.
При використанні колективної (бригадної) форми оплати праці спочатку розраховується заробіток усієї бригади, як при прямій відрядній формі оплати праці, використовуючи бригадну розцінку. Потім цей заробіток розподіляється між членами бригади. Припускається, що члени бригади працюють в однакових умовах.
Акордна система оплати праці – різновид відрядної форми оплати праці, сутність якої полягає в тому, що розмір оплати праці встановлюється на весь обсяг виконання робіт із визначенням терміну його виконання. На підприємствах може застосовуватися також безтарифна (контрактна) система оплати праці. За нею оплата праці всіх працівників визначається як їхня частка у фонді оплати праці підприємства або окремого структурного підрозділу. Контрактна система оплати праці ґрунтується на укладенні договору між роботодавцем і виконавцем, у якому обумовлюються режим та умови праці, права й обов’язки сторін, рівень оплати праці тощо. За договором може оплачуватися час перебування виконавця на підприємстві, фірмі (погодинна оплата праці) або конкретне виконане завдання (відрядна оплата). Після розрахункової обробки первинних документів по обліку виробітку, відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації для розрахунків по оплаті праці, складаються розрахункові відомості, які узагальнюють статистичні дані по розрахунках з робітниками та службовцями. Наступним етапом розрахункової роботи по розрахунках з робітниками та службовцями є формування даних синтетичного обліку розрахунків та звітності. Рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» - пасивний, балансовій, розрахунковий. 661- «Розрахунки зa заробітною платою» 662 - «Розрахунки зa депонентами» 663
- «Розрахунки за iншими виплатами» По кредиту даного рахунку відображається заборгованість робітників по виданих позиках, а по дебету - погашення цієї заборгованості. Розрахунки з працюючими при ручному способі обробки документів вносять у розрахункові відомості або розрахунково-платіжні відомості. Розрахункові відомості по заробітній платі працюючих за місяць складаються із розділів «Нарахування заробітної плати», «Відраховано, передано, внесено, виплачено», «Належить на 1 число сума до виплати». Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію: по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працюючими, по-друге, вони є формою аналітичного обліку рахунка 66.
Схема відображення операцій по рахунку 66 субрахунок 1 «Нарахована заробітна плата». п/п Найменування господарської операції Бухгалтерська проводка Дт Кт 1 Нарахована заробітна плата за ремонт основних засобів робітникам основного і допоміжного виробництв та ін . 23 661 2 Нарахована заробітна плата інженерно-технічним працівникам і адміністративному персоналу. 91,92 661 3 Нарахована заробітна плата за роботи, що належать до витрат майбутніх періодів. 39 661 4 Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим збутом і реалізацією продукції. 93 661 5 Нарахована оплата, повязана з виправленням браку продукції. 24 661 6 Нарахована заробітна плата торговим працівникам, працівникам посередницьких підприємств. 92,93, 94 661 7 Нараховані суми оплати праці, повязані з операціями по вибуттю (реалізації) основних засобів. 972 661 8 Нараховані суми за рахунок відрахувань на соціальне страхування (за лікарняними листками та ін.). 652 661 9 Нестачі, раніше віднесені за рахунок винних осіб, списані за рахунок підприємства. 92 661 10 Нараховані суми оплати праці робітникам основного виробництва. 23 661 11 Нарахована заробітна плата за роботи, виконані за рахунок коштів цільового фінансування. 48 661 12 Нарахована заробітна плата за рахунок резерву наступних платежів. 47 661 13 Нарахована матеріальна допомога
65 661 14 Депонована заробітна плата 661 662 15 Нарахована заробітна плата працівникам за роботу, повязану з ліквідацією стихійного лиха, пожеж тощо. 991 661 16 Повернуті до каси надлишки нарахованих сум
30 661 17 Виплачені з каси заробітна плата, суми за лікарняними листками. 661 30 18 Відраховані із заробітної плати прибутковий податок і збір на випадок безробіття. 661 641 19 Відраховані із заробітної плати перевитрачені підзвітні суми. 661 372
2.2 Облік особового складу працівників Облік особового складу працівників має забезпечити систематичне одержання даних про чисельність працівників на підприємстві, а також за його структурними підрозділами, про склад працівників за статтю, віком, категоріями персоналу, посадами, спеціальностями, освітою, стажем роботи та іншими ознаками.
Державний комітет статистики України наказом "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці" від 5 грудня 2008 р. 489 затвердив типові форми первинної облікової документації підприємств, установ, організацій щодо обліку особового складу, використання робочого часу та розрахунків з працівниками із заробітної плати: - П-1 "Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу" - П-2 "Особова картку працівника"; - П-3 "Наказ (розпорядження) про надання відпустки" - П-4 "Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)"; - П-5 "Табель обліку використання робочого часу"; - П-6 "Розрахунково-платіжна відомість працівника"; - П-7 "Розрахунково-платіжна відомість (зведена)". Для оформлення прийняття працівників на роботу та їх обліку на підприємстві застосовують "Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу" за типовою формою П-1. Наказ складають у відділі кадрів на основі заяви працівника.
В наказі зазначається назва структурного підрозділу, професія (посада), кваліфікація, табельний номер працівника, умови прийняття на роботу (на конкурсній основі, за умовами контракту, зі строком випробування, на час виконання певної роботи, на період відсутності основного працівника та ін.), умови роботи (основна, за сумісництвом, тривалість робочого дня (тижня)), розмір окладу (тарифна ставка).
Облік особового складу працівників підприємства веде відділ кадрів, інспектор з кадрів або інша уповноважена на це особа.
Основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка. Ведуть її на кожного працівника, який пропрацював на підприємстві понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємства, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню. На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи. Порядок ведення трудових книжок визначено "Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях" (затв. наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. 58). При влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку. Особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки, повинні пред'явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку.
Трудові книжки працівників зберігаються на підприємстві. Записи в них при прийнятті на роботу, звільненні або переведенні на іншу роботу мають проводитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
До трудової книжки вносяться відомості про працівника, роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення, нагородження і заохочення, відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції. Стягнення до трудової книжки не записуються. З кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу про призначення на роботу, переведення і звільнення, ознайомлюють працівника під розписку в особистій картці. Якщо у трудовій книжці заповнені усі сторінки відповідних розділів, вона доповнюється вкладишем. Трудова книжка видається працівнику в день його звільнення.
Для обліку трудових книжок на підприємстві ведуть Книгу обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них (форма П-9), Книгу обліку руху трудових книжок і вкладишів до них (форма П-10), Акт на списання бланків трудових книжок або вкладишів до них (форма П-11). Зазначені форми затвердило Міністерство статистики України наказом від 27 жовтня 1995 р. 277.
У книзі обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них (форма П-9) обліковують операції, пов'язані з одержанням і витрачанням бланків книжок. Зазначена книга ведеться бухгалтерією підприємства.
Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них (форма П-10) ведеться відділом кадрів підприємства. В ній реєструють усі трудові книжки, прийняті від працівників при влаштуванні на роботу, а також видані знову. При одержанні трудової книжки у зв'язку із звільненням працівник розписується в особистій картці і в книзі обліку. Бланки трудових книжок і вкладишів до них обліковуються як документи суворої звітності.
На кожного працівника підприємства заповнюється особова картка за встановленою формою. Записи в ній здійснюють на підставі паспорта, трудової книжки, військового квитка, диплома (свідоцтва про закінчення навчального закладу), наказів про приймання, переведення, звільнення тощо.
На керівних та інженерно-технічних працівників, службовців, матеріально відповідальних осіб і наукових працівників, крім особових карток, заповнюється також особовий листок з обліку кадрів. На наукових працівників, крім того, заповнюється особова картка наукового працівника.
Рух особового складу працівників підприємства інспектор з кадрів відображає в окремій книзі.
Регулювання трудових відносин між працівником і роботодавцем (власником) здійснюється за допомогою трудових договорів (контрактів) і угод.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Є дві системи оплати праці: погодинна і відрядна. При погодинній системі заробітна плата залежить від тарифної ставки і відпрацьованого часу. Ця система поділяється на просту погодинну і погодинно-преміальну. При простій оплата проводиться за годинними тарифними ставками, місячними посадовими окладами за фактично відпрацьований час. Погодинно-преміальна система крім основного заробітку передбачає ще видачу премії.
При відрядній системі розмір оплати праці залежить від кількості і якості виконаної роботи. Відрядна система оплати праці є: пряма - оплата здійснюється за виконану роботу за незмінною розцінкою; відрядно-преміальна - крім основного заробітку виплачується ще й премія.
Держава регулює розмір оплати праці шляхом установлення мінімальної заробітної плати, прогресивного оподаткування тощо. Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений п розмір, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму роботи.
Фонд оплати праці є сумою коштів, призначених для оплати праці. Він включає основну, додаткову оплату праці та інші заохочувальні і компенсаційні виплати. 2.3 Облік допомоги по тимчасовій непрацездатності Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застраховані особі
у формі матеріального забезпечення яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати у разі настання однієї з таких випадків: тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми; догляд за дитиною до трьох років, за хворою дитиною до 14; допомога у зв’язку з вагітністю і пологами допомога з тимчасової непрацездатності пов’язаної з нещасним випадком; перебування у відділеннях санаторно-курортних відділеннях Підставою для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності є лікарняний листок. Працедавець у разі виплати соціальної допомоги повинен дотримуватися таких дій: у терміни встановлені для виплати заробітної плати на підприємстві оплатити лікарняні за перші 5 днів хвороби за рахунок власних коштів якщо лікарняний видано на період, що перевищує 5 днів подати заяву
розрахунок до робочого фонду соціального страхування про надання оплати страхових виплат зняти із соціального рахунку отримані кошти та видатки їх застрахованій особі
Матеріальне забезпечення застрахованій особі здійснюється за місцем основної роботи. Рішення про призначення матеріального забезпечення ухвалюється комісією із соціального страхування в якій розглядають документи впродовж
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

пропонує роботу

Admin

26.02.2019 12:38

Привіт усім учасникам нашого порталу! Хороші новини - з‘явилась можливість кожному заробити на своїх знаннях та вміннях. Тепер Ви можете продавати свої роботи на сайті заробляючи кошти, рейтинг і довіру користувачів. Потрібно завантажити роботу, вказати ціну і додати один інформативний скріншот з деякими частинами виконаних завдань. Навіть одна якісна і всім необхідна робота може продатися сотні разів. «Головою заробляти» продуктивніше ніж руками! :-)

Завантаження файлу

Якщо Ви маєте на своєму комп'ютері файли, пов'язані з навчанням( розрахункові, лабораторні, практичні, контрольні роботи та інше...), і Вам не шкода ними поділитись - то скористайтесь формою для завантаження файлу, попередньо заархівувавши все в архів .rar або .zip розміром до 100мб, і до нього невдовзі отримають доступ студенти всієї України! Ви отримаєте грошову винагороду в кінці місяця, якщо станете одним з трьох переможців!
Стань активним учасником руху antibotan!
Поділись актуальною інформацією,
і отримай привілеї у користуванні архівом! Детальніше

Новини