DevioLabавтоматичне керування капіталом
ПРАЦЮЄ 24/7
КРИПТОВАЛЮТИ · АКЦІЇ · 10 БІРЖ

Портфель, який керується автоматично

DevioLab підбирає стратегії, відстежує ринки та автоматизує купівлю і продаж активів. Кількість доступних криптовалют, акцій і торгових можливостей зростає щодня.

10підключених біржCrypto + Stocksв одному портфелі24/7автоматичний контроль

Клінічна фармакологія протизапальних середників. Основні принципи фармакодинаміки

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Інститут:
Юридичний інститут
Факультет:
Медичний факультет
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2015
Тип роботи:
Лекція
Предмет:
Фармакологія
Група:
МА 101
Коротко про документ

Про що ця робота

Лекція присвячена клінічній фармакології протизапальних засобів та основним принципам їх фармакодинаміки. Розглядаються механізми зниження проникності капілярів, стабілізації мембран та інгібування циклооксигенази.

У роботі розглядаються

  • Клінічна фармакологія
  • Протизапальні засоби
  • Фармакодинаміка
  • Медіатори запалення
  • Циклооксигеназа
  • Лізосомальні мембрани
  • НПЗЗ

Зміст і розділи

  1. Зменшення проникності капілярів
  2. Стабілізація лізосомальних мембран
  3. Гальмування вироблення макроергічних сполук
  4. Гальмування синтезу медіаторів запалення
  5. Модифікація субстрату запалення
  6. Цитостатична дія
  7. Інгібування циклоксигенази
Для кого:Студенти медичних вищих навчальних закладів, інтерни та лікарі-терапевти.
Викладачі:Кафедра фармакології

Ключові поняття

фармакодинамікапротизапальні засобиексудаціялізосомальні мембранимедіатори запаленняпростагландиницитостатична діяциклооксигеназаНПЗЗмоваліс

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Клінічна фармакологія протизапальних середників Основні принципи фармакодинаміки 1. Зменшення проникності капілярів. Сприяє зниженню ексудації і обмеженню запального інфільтрату. 2. Стабілізація лізосомальних мембран. Попереджується вихід лізосомальних гідролаз, здатних пошкоджувати клітини і тканини. 3. Гальмування вироблення макроергічних сполук (особливо АТФ) в процесах окисного і гліколітичного фосфорилювання. Запалення дуже чутливе до нестачі енергії, тому зменшення вироблення АТФ сприяє інгібуванню запального процесу. 4. Гальмування синтезу або вивільнення медіаторів запалення або ж посилення їх інактивації. Медіаторами запалення є: гістамін, серотонін, кініни, циклічні нуклеотиди, прозапальні простагландини, лізосомні і активовані сироватові (протеолітичні) ферменти. Блокада одного з медіаторів мало впливає на перебіг патологічного процесу в цілому. 5. Модифікація субстрату запалення, тобто деяка зміна структури тканинних компонентів в напрямку попередження їх реакції з медіаторами запалення. 6. Цитостатична дія, яка призводить до гальмування проліферативної фази запалення. 7. Здатність НПЗС посилювати дію природніх протизапальних факторів. Нове у фармакології НПЗС !!! 8. Інгібування циклоксигенази і утворення прозапальних медіаторів: ЦОГ-1 (всі класичні НПЗС), ЦОГ-2 (моваліс).
Допоможи студентському архіву

Ми допомогли тобі — допоможи наступному студенту

Файл ще не обрано

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!