Цитомегаловірусна інфекція Імунологія:  числа CD4+ - Т-лімфоцитів,  CD8+ - Т-лімфоцитів ( аж до зворотнього співвідношення ) різке зниження клітинного імунітету Клініка: У дорослих – безсимптомне носійство; алергози шкіри; від стертої клінічної картини до вираженої неврологічної симптоматики; ураження урогенітального тракту, імпотенція; важкі ураження внутрішніх органів аж до смертельних наслідків; важкі ураження структур ока аж до сліпоти. У дітей ( внутрішньоутробне зараження ) – гепатоспленомегалія; мікроцефалія, дефекти лицевого черепа; хореоретиніт; розлади інтелекту; глухота; тромбоцитопенія; жовтяниця. Імунодіагностика: анти-ЦМВ-антитіла ( Ig M ) – протягом 3 – 4 міс. після інфікування анти-ЦМВ-антитіла ( Ig G ) – протягом багатьох років поява анти-ЦМВ-антитіл ( Ig M ) – при реінфекції  CD4+ - Т-лімфоцитів,  CD8+ - Т-лімфоцитів Лікування: Ацикловір – 3,5 – 4,0 г/добу, Ганцикловір, Цимевен, Фоскарнет Цитотект ( довенний людський Ig G, збагачений на анти-ЦМВ-антитіла ) Перспективні напрямки розвитку терапії алергічних недуг Конкурентні інгібітори дії ІЛ-4 / ІЛ-13 ( гальмування диференціювання ТН2-клітин ) Моновалентні антиген-зв’язуючі фрагменти анти-Ig E моноклональних антитіл ( блокада Ig E та попередження його перехресного зв’язування із алергеном ) Розробка технології синтезу фрагментів Ig E ( мимотопів ) для імунізації та отримання відповідної анти- Ig E відповіді Нові терапевтичні підходи на основі даних про апоптоз ( запрограмована загибель клітини ) – механізми активації апоптозу еозинофілів, їх фагоцитозу макрофагами Розробка альтернативного до специфічної імунотерапії принципу, що базується на використанні не самого алергену, а кодуючої даний алерген ДНК Нові підходи для імуномодуляції алергічних розладів – корекція дизрегуляції продукції ІЛ-4 та механізму контролю розвитку ТН2-клітин Імунодефіцитні стани Імунодефіцитний стан – порушення імунологічного статусу, що зумовлене дефектом одного чи кількох механізмів імунної відповіді ( Л.Йегер ). Класифікація ІД: Первинні ( вроджені ) імунодефіцити ( ПІД ) Вторинні ( набуті ) імунодефіцити ( ВІД ) П І Д ІД, пов’язані із порушенням гуморальної ланки імунітету Загальний варіабельний ІД ІД з переважним порушенням клітинної ланки імунітету Комбіновані ІД ПРИЧИНИ В І Д Пухлини імунної системи ( лімфоми, гемобластози ) Видалення органів імунної системи ( спленектомія, тимектомія тощо ) Імуносупресивна терапія Вплив екологічних чинників Інфекційні недуги – протозойні, глистні хвороби, бактеріальні та вірусні інфекції: 1) гострі ( кір, краснуха, грип, паротит, вітряна віспа, гострий вірусний гепатит ); 2) персистуючі ( герпес, вірусні гепатити В,С ); 3) вроджені ( цитомегаловірусна інфекція, краснуха ); 4) вірусні інфекції імунної системи ( СНІД, ЦМВ, вірус Епштейна-Барр ) Опіки Стрес Злоякісні пухлини Уремія Порушення обміну речовин ( цукровий діабет, голодування, мальабсорбція, дефіцит заліза, міді, цинку, селену, магнію тощо ) Старіння Вплив ліків Психічні захворювання Важкі травми, операції Хронічні соматичні захворювання