Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська політехніка» Кафедра фізики / ЗВІТ про виконання лабораторної роботи №11 Тема: ВИЗНАЧЕННЯ МОДУЛЯ ПРУЖНОСТІ МЕТОДОМ ЗГИНУ Мета роботи: Визначити модуль пружності методом згину Прилади та обладнання: Вимірювальний пристрій, тягарці, масштабна лінійка, штангенциркуль Опис вимірювального пристрою: / До масивної основи (1) прикріплені стояки (2), верхня частина яких закінчується тригранними призмами. Горизонтальні верхні ребра призм служать опорами досліджуваного стрижня (3). На підставку (4), підвішену посередині до стрижня (3), можна накладати тягарці (5). Прогин навантаженого тягарцями стрижня вимірюється індикатором годинникового типу (6) з точністю до 0,01 мм. Індикатор фіксується у спеціальному гнізді на кронштейні (7); кронштейн прикріплений до середини основи (1). Короткі теоретичні відомості, виведення робочої формули: Деформація - зміна форми або об’єму тіла, викликана будь-якою дією на нього. Пружна деформація – деформація, яка повністю зникає, після припинення дії, що викликала деформацію. При пластичній деформації об’єм і форма тіла залишаються зміненими після припинення дії, яка викликала деформацію. Виділяють такі види деформації: Деформація одностороннього розтягу (стиску) – деформація твердого тіла під дією сили, що розтягують (стискають) тіло в одному напрямку. Деформація чистого зсуву – деформація твердого тіла, при якій всі його плоскі шари, паралельно деякій площині (площині зсуву), не змінюються за формою, а лише зміщуються паралельно один до одного. Деформація кручення – деформація тіла, яка здійснюється під дією двох протилежно напрямлених моментів, прикладених до протилежних кінців тіла. Деформація згину – деформація, що призводить до розтягу (стиску), неоднакового у різних частинах тіла. Модуль пружності визначається за формулою: де F – сила, що викликає деформацію  – стрілка прогину l - віддаль між опорами а, b – ширина і товщина стержня Задані величини: Маса тягарців, g Фізичні величини, які вимірюються прямим способом: Стрілка прогину, відстань між опорами, ширина і товщина стержня Послідовність виконання роботи: Масштабною лінійкою провести триразове вимірювання відстані між верхніми ребрами призм стояків (L). Виміряти штанґенциркулем у трьох різних місцях ширину (а) і товщину (b) стрижня. Дані вимірювань п.1,2 занести в таблицю 1, розрахувати середні значення і абсолютні похибки. Встановити на призмах досліджуваний стрижень. Тримач підставки для тягарців повинен бути розміщений посередині стрижня, а стрижень – симетрично до ребер опор. Вставити індикатор у гніздо. Після того, як наконечник індикатора доторкнеться стрижня, переміщати індикатор вниз, поки його велика стрілка не зробить 1,5 – 2 обертів. У такому положенні закріпити індикатор нерухомо в гнізді. Обертаючи зовнішнє кільце з насічками, сумістити нуль шкали індикатора з вказівною стрілкою. Обережно покласти на тримач один тягарець, тобто прикласти до центру стрижня силу F = mg (m – маса тягарця). Зробити на шкалі індикатора відлік λ1Н і записати його у другій стрічці третьої колонки табл. 2. Продовжуючи навантажувати тримач тягарцями, тобто діючи на стрижень силами 2F, 3F, 4F, 5F зробити відповідні цим силам відліки: λ 2Н , λ 3Н , λ4Н , λ 5Н і записати їх у третю колонку табл. 2. Зняти один тягарець, зробити відлік λ 4Р, і занести його в четверту колонку напроти відліку λ 4Н . Продовжуючи розвантажувати стрижень, зробити відліки λ 3Р , λ 2Р , λ 1Р і також записати їх у таблицю. Для одного і того ж значення діючої сили за формулою (3) знайти середні величини відліків при навантаженні і розвантаженні λі=