МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра САПР Звіт про виконання практичної роботи № 1 на тему: “Колірні моделі. Змішування кольорів.” з дисципліни: “ Геометричне моделювання у конструюванні інженерних об’єктів та систем.” Львів-2009 1. МЕТА РОБОТИ Мета роботи – ознайомитись з колірними моделями, які використовуються у комп’ютерній техніці, телебаченні, геометричному проектуванні поліграфії. Вивчити методи опису визначених колірних областей спектру, набути практичних навиків переводу кольору з одної колірної моделі в іншу. 2. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ. 2.1 ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ КОЛЬОРУ ТА КОЛЬОРОСПРИЙНЯТТЯ Людське око складається приблизно з 7 млн. колбочек і 120 млн. паличок. Функція паличок полягає в “нічному зорі” – світлочутливості та пристосуванні до навколишньої яскравості. Функція колбочек – “денний зір” – сприйняття кольору, форми і деталей предмета. У них закладені три типи сприймаючих елементів, кожне з який сприймає світлове випромінювання тільки визначеної довжини хвиль, що відповідають одному з трьох основних кольорів: червоному, зеленому і синьому. Інші кольори і відтінки отримуються змішуванням цих трьох. Колір – властивість світла викликати певне зорове відчуття у відповідності зі спектральним складом випромінювання відбитого чи випроміненого. Відчуття кольору виникає при впливі на зоровий нерв електромагнітних випромінювань з енергією в межах від 2,5⋅10-12 до 5⋅10-12 ерг (довжини хвиль від 380 до 760 нм). При цьому спільна дія електромагнітних випромінювань у всьому зазначеному інтервалі (називається видимою частиною спектра) викликає відчуття білого світла, а роздільна дія вузьких пучків чи випромінювань сукупності випромінювань, що залишилися після вилучення (поглинання) деяких з них, – пофарбованого (див. табл.). Однак колір складного випромінювання не визначається однозначно його спектральним складом. 2.2. КОЛІРНІ ВИМІРЮВАННЯ Колірні виміри – це методи виміру та кількісного вираження кольору. Разом з різними способами математичного опису кольору колірні виміри складають предмет колориметрії. У результаті кольорних вимірів визначаються три числа, так звані колірні координати (КК), цілком визначальний колір (при деяких строго стандартизованих умовах його розглядання). Основою математичного опису кольору в колориметрії є експериментально встановлений факт, що будь-який колір при дотриманні згаданих умов можна представити увиді суміші (суми) визначених кількостей 3-х лінійнонезалежних кольорів, тобто таких кольорів, кожний з який не може бути представлений у виді суми яких-небудь кількостей 2-х інших кольорів. Груп (систем) лінійно незалежних кольорів існує нескінченно багато, але в колориметрії використовуються лише деякі з них. Три обраних лінійнонезалежних кольори називають основними колорами; вони визначають колірну координатну систему (ККС). Тоді три числа, що описують даний колір, є кількостями основних кольорів у суміші, колір якої зорово невідрізнити від даного кольору; це і є колірні координати даного кольору. Висновок: На практичній роботі я ознайомився з колірними моделями, які викостовуються у компютерній техніці, телебаченні, геометричному проектуванні поліграфії. Вивчив методи опису визначених колірних областей спектру, набув практичних навиків переводу кольору з однієї колірної моделі в іншу.