МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту Кафедра маркетингу і логістики / Лабораторна робота №3 «Таблиці спряженості. Дисперсійний аналіз» Львів - 2025 Мета: отримати навички з побудови таблиць спряженості та здійснювати дисперсійний аналіз Хід роботи Завдання: Частини 1 1. Побудувати двомірну таблицю спряженості за змінними «Освіта» та «Стать». 2. Побудувати тримірну таблицю спряженості за змінними «Освіта», «Стать», «Інфляція». 3. Побудувати чотиримірну таблицю спряженості за змінними «Освіта», «Стать», «Інфляція», «Вік_група». 4. Побудувати таблицю спряженості змінних «Освіта» та «Стать» альтернативним способом. 5. Проаналізувати, як оцінюють чоловіки та жінки інфляцію впродовж останніх двох місяців. 6. Визначити, в якому віці чоловіки та жінки оцінюють інфляцію як дуже високу. 7. Перевірити наявність статистичного зв’язку між статтю респондента і впливом на сімейний бюджет росту цін. 8. Проаналізувати отримані результати. Завдання 1. Будую двомірну таблицю спряженості за змінними «Освіта» та «Стать» Для того у вкладці Аналіз вибираю Описувані статистики, в них вибираю Таблиці спряженості (див.рис.1) / / / Рис.1. Побудова таблиці спряженості за двома змінними для завдання 1 Отриманий результат можна побачити у вигляді таблиці на рисунку 2. / Рис.2. Таблиця спряженості за змінними «Освіта» та «Стать» Висновок: Неповну середню освіту мають сумарно 54 опитаних з них порівну розприділилось по статі, а саме 27 чоловіків та 27 жінок. Середню освіту мають 312 респондентів, конкретніше 151 чоловік та 161 жінка. Середню спеціальну (коледж) мають 718 осіб з них 392 жіночої статі а 326 чоловічої. Неповну вищу освіту мають 59 респондентів з них 26 чоловічої статі, а 33 жіночої. Вищу освіту мають 357 респондентів з низ 136 чоловічої статі, а 221 жіночої. Отже більшість респондентів мають освіту середню спеціальну (коледж) Завдання 2. Будую тримірну таблицю спряженості за змінними «Освіта», «Стать», «Інфляція». Для цього здійснюю ті ж самі дії, що у завданні 1, однак додаю відповіді на запитання щодо оцінки інфляції. (див.рис.3) / Рис.3. Побудова таблиці спряженості за трьома змінними для завдання 2 Отримані результати можна побачити на рис.4 / Рис.4. Таблиця спряженості за змінними «Освіта», «Стать», «Інфляція». Висновок: Проаналізувавши отримані результати можемо сказати, що інфляцію, як помірну оцінило найбільше респондентів – 632, більшість відповідей стосувались осіб які мають середню спеціальну освіту (коледж) – 315, з цієї кількості 180 жінок та 135 чоловіків дали таку відповідь. Це свідчить про те, що найбільша кількість опитаних людей мають більш стабільне сприйняття економічної ситуації Респонденти, в кількості 585, стверджують що спостерігається протягом 2-х місяці дуже висока інфляція, 281 осіб із середньою спеціальною освітою (коледж), з цієї кількості 150 жінок та 131 чоловіків вважать так. Це може вказувати на те, що ця група більш чутлива до змін у цінах і економічних потрясінь. 184 респонденти відповіли що інфляція є незначною – ця відповідь набрала найменшу кількість відповідей, також переважали голоси осіб з освітою, яку отримали у коледжі, це і не дивно, адже їх у нас найбільше брало участь у опитуванні. Для груп, які сприймають інфляцію як помірну або незначну, компанія може робити акцент на якості та довгостроковій вигоді від продуктів. Для груп, які відчувають високу інфляцію, важливіше буде підкреслити доступність та економічність. Знаючи, які групи населення більш чутливі до інфляції, компанія може точніше прогнозувати зміни у попиті на свої продукти та адаптувати виробництво та логістику відповідно до цих тенденцій. Завдання 3. Будую чотиримірну таблицю спряженості за змінними «Освіта», «Стать», «Інфляція», «Вік_група» (див.рис.5) / / Рис.5. Побудова чотиримірної таблиці спряженості за змінними «Освіта», «Стать», «Інфляція», «Вік_група» для завдання 3 Отриманий результат у вигляді великої таблиці зображений на рисунку 6. / / / / / Рис.6. Чотиривимірна таблиця спряженості Висновок: У віковій групі від 18-24 вважають, що інфляція помірна – 62 відповіді. У віковій групі від 25-34 вважають, що інфляція помірна - 128 відповідей Це може свідчити про те, що молоді люди (18 – 34) менше звертають увагу на економічні зміни та мають менший досвід у плануванні бюджету. У віковій групі від 35-44 вважають, що інфляція помірна – 157 відповідей У віковій групі від 45-54 вважають, що інфляція помірна – 125 відповідей Це може бути пов’язано зі стабільнішим фінансовим становищем та звичкою до економічних коливань. У віковій групі від 55+ вважають, що інфляція дуже висока – 222 відповіді. Це може бути пов’язано з тим, що старші люди більше залежать від фіксованих доходів (пенсій) і більш чутливі до зростання цін. Завдання 4. Будую таблицю спряженості змінних «Освіта» та «Стать» альтернативним способом Для того у вкладці Аналіз вибираю Таблиці, в них вибираю Налаштовувані таблиці. (див.табл.7) / / Рис.7.Кроки для побудови таблиці спряженості альтернативним способом Підсвічую Ваша освіта, тоді вибираю Підсумкові статистики (див.рис.8) / / Рис.8. Підсвічування змінної «Ваша освіта» Підсвічую стать респондента, тоді вибираю Категорії і підсумки (див.рис.9) / / Рис.9. Підсвічування статі респондента та підсумки Отримані результати відображаються на рисунку 10. / Рис.10. Результат побудови таблиці альтернативним способом Висновок: Найпоширеніший рівень освіти серед респондентів - це середня спеціальна/коледж (47,9%). Це характерно як для чоловіків (41,9%), так і для жінок (47,0%), але серед жінок цей показник трохи вищий. Вища освіта мають 23,8% респондентів. Серед жінок цей показник вищий (26,5%), ніж серед чоловіків (20,4%). Це може свідчити про більшу освіченість жінок у цій вибірці. Неповна середня та неповна вища освіта зустрічаються рідко (3,6% та 3,9% відповідно). Середня освіта без спеціалізації притаманна 20,8% респондентів, при цьому серед чоловіків цей показник трохи вищий (22,7%), ніж серед жінок (19,3%). Жінки частіше мають вищу освіту. Чоловіки частіше мають середню освіту без спеціалізації. В інших категоріях суттєвих відмінностей не спостерігається. Альтернативний спосіб має місце бути, однак він часомісткий та дещо складніший але результат отримуємо також у відсотках, що є перевагою. Завдання 5. Аналізую, як оцінюють чоловіки та жінки інфляцію впродовж останніх двох місяців ( див рис. 11) / / / Рис.11. Кроки для оцінки інфляцію впродовж останніх двох місяців чоловіків та жінок Результати наведені на рисунку 12. / Рис.12. Результат оцінки інфляції впродовж останніх двох місяців чоловіків та жінок Висновок: З отриманої таблиці чітко видно, що більшість респондентів, як чоловіків, так і жінок, оцінюють ріст інфляції за останні два місяці як помірний. Зокрема, серед чоловіків 43,8% відзначили цей рівень інфляційного зростання, що свідчить про те, що майже половина чоловічої частини вибірки відчуває інфляцію як помірковану, але все ж помітну. Аналогічна тенденція спостерігається і серед жінок, де 46,1% також вважають, що інфляція зростала помірно. Ці дані можуть свідчити про загальну обізнаність населення щодо економічної ситуації, а також про схожість сприйняття інфляційних процесів незалежно від статі. Помірний рівень інфляції зазвичай асоціюється з певною стабільністю в економіці, хоча й викликає певний дискомфорт у споживачів через зростання цін. Водночас, найменшу кількість відповідей як серед чоловіків (16,3%), так і серед жінок (10,6%) склали ті, хто вважає, що інфляція за останні два місяці була незначною. Це свідчить про те, що мало хто з опитаних відчуває економічну ситуацію як стабільну або практично без змін у ціновій динаміці. Можливо, це пов’язано з реальним зростанням цін на товари та послуги, що вплинуло на сприйняття інфляції. Цікаво також відзначити, що частка чоловіків, які оцінюють інфляцію як незначну, є вищою, ніж серед жінок. Це може свідчити про деякі гендерні відмінності у сприйнятті економічних процесів або у способах адаптації до змін у вартості життя. Завдання 6. Визначаю, в якому віці чоловіки та жінки оцінюють інфляцію як дуже високу. (див.рис.13) / / Рис.13. Кроки для оцінки віку чоловіків та жінок які вважають інфляцію як дуже високою Отримані результати щодо відповідей респондентів наведено на рисунку 14. / Рис.14. Результати жінок та чоловіків щодо високої інфляції. Висновок: З рисунку можемо зробити висновок, що чоловіча стать у віковій групі 55+ має найбільший відсотковий показник щодо оцінки високої інфляції, а саме він становить 49,7% . Жіноча стать у віковій групі 55+ також має найбільший показник щодо оцінки високої інфляції протягом двох місяців. Жінки у віці від 45 – 54 років має більшу відсоткову схильність до оцінки інфляції високої. Така сама ситуація спостерігається у віці від 35 – 44 років та 25 – 34 років, порівнюючи з такою самою віковими групами чоловічої статі. Чоловіки, а я би сказала парубки у віці від 18 – 24 років мають більший відсоток відповідей щодо оцінки високої інфляції. Завдання 7. Перевіряю наявність статистичного зв’язку між статтю респондента і впливом на сімейний бюджет росту цін. (див.рис.15) / / Рис.15. Кроки для перевірки наявності статистичного зв’язку між статтю респондента і впливом на сімейний бюджет росту цін Результати пророблених кроків наводжу на рисунку 16. / Рис.16. Результат статистичного зв’язку між статтю респондента і впливом на сімейний бюджет росту цін Висновок: Найбільша частка респондентів (38,2%) вказує, що підвищення цін призвело до втрат для бюджету, але не змусило до значної економії. Це домінуюча відповідь як серед чоловіків (39,8%), так і серед жінок (36,8%). Суттєві економічні обмеження через зростання цін частіше відчувають жінки (31,4%), ніж чоловіки (25,3%). Це може свідчити про більшу чутливість жіночих домогосподарств до змін у цінах на продукти. Незначний вплив зростання цін на бюджет відчули 24,6% усіх респондентів, при цьому жінки частіше так відповідають (25,8%) порівняно з чоловіками (23,3%). Підвищення цін не має значення для бюджету лише у 8,1% випадків. Серед чоловіків таких більше (11,3%), ніж серед жінок (5,5%). За результатами тесту Пірсона (Pearson Chi-Square = 29,061, p < 0,001) відмінності між відповідями чоловіків і жінок статистично значущі. Це означає, що стать респондента справді впливає на сприйняття впливу підвищення цін на сімейний бюджет. Висновок до частини 1: Проведено побудову таблиць спряженості для аналізу взаємозв’язку між рівнем освіти, статтю, оцінкою інфляції та віком респондентів. Встановлено, що найбільша частка опитаних має середню спеціальну (коледж) освіту, причому цей рівень освіти є найпоширенішим як серед чоловіків, так і серед жінок. Аналіз тримірної таблиці показав, що більшість респондентів оцінюють інфляцію як помірну, особливо це характерно для осіб із середньою спеціальною освітою. Ті, хто відчуває дуже високу інфляцію, також переважно мають цей рівень освіти, що вказує на їхню чутливість до змін у цінах. Дослідження вікових груп продемонструвало: молодь (18–34 роки) частіше сприймає інфляцію як помірну, тоді як респонденти віком 55+ найчастіше оцінюють її як дуже високу. Це може бути пов’язано з більшою залежністю старших людей від фіксованих доходів. Альтернативний спосіб побудови таблиць спряженості показав, що жінки частіше мають вищу освіту, а чоловіки — середню без спеціалізації. Суттєвих відмінностей в інших категоріях не виявлено. Найбільший відсоток респондентів, які вважають інфляцію дуже високою, — це чоловіки та жінки віком 55+. Жінки у віці 45–54 також частіше оцінюють інфляцію як високу порівняно з чоловіками цієї ж вікової групи Виявлено статистично значущий зв’язок між статтю респондента і впливом підвищення цін на сімейний бюджет (p < 0,001). Жінки частіше відчувають суттєві економічні обмеження через зростання цін, а чоловіки частіше зазначають, що підвищення цін не має значення для їхнього бюджету Завдання частина 2 1. Порівняти вплив підвищення цін на продукти харчування на сімейний бюджет респондентів, які проживають в столиці, звичайних містах та сільській місцевості, з метою оцінки диференціації рівня життя. 2. Відібрати респондентів з вищою освітою та перевірити ймовірність того, що в середньому дохід на одного члена сім’ї складає 7028 гривень, використовуючи одновибірковий t-критерій. 3. Розрахувати середній дохід на одного члена сім’ї у респондентів всіх рівнів освіти. 4. Перевірити гіпотезу про рівність в генеральних сукупностях середніх значень доходу в кожній з груп за рівнем освіти. 5. Проаналізувати отримані результати. Завдання 1. Порівнюю вплив підвищення цін на продукти харчування на сімейний бюджет респондентів, які проживають в столиці, звичайних містах та сільській місцевості, з метою оцінки диференціації рівня життя. (див.рис.17) // Рис.17. Кроки для порівняння впливу підвищення цін на продукти харчування на сімейний бюджет респондентів. Отримані результати наводжу у табличній формі на рисунку 18. / Рис.18. Табличні результати статистичного зв’язку між статтю респондента і впливом на сімейний бюджет росту цін Висновок: Phi = 0,139 Cramer's V = 0,139 Contingency Coefficient = 0,138 Approx. Sig. (p-value) = 0,000 Зв’язок між статтю респондента та оцінкою впливу підняття цін на продукти харчування на сімейний бюджет є статистично значущим (p < 0,001), але слабким за силою (Cramer's V ≈ 0,14). Це означає, що стать впливає на сприйняття змін у бюджеті, але не є визначальним чинником. У таблиці "Report" наведено середні значення (Mean), стандартні відхилення (Std. Deviation) та кількість відповідей (N) для різних типів населених пунктів щодо питання: "Як вплинуло на Ваш сімейний бюджет підняття цін на продукти харчування?" Зазначу що чим вище середнє значення (Mean), тим сильніше респонденти відчули негативний вплив підвищення цін на продукти на сімейний бюджет. Найменший вплив відчувають мешканці сіл (1,95) Середній вплив містах до 100-500 тис. (2,31) та 50 тис. і смт (2,15) та від 50 до 100 тис (2,19) і ще міста мільйонники (2,21) Найбільший вплив відчувають у населених пунктах від 500 до 1000 тис. (2,35) та в місті Києві (2,28) Загальна середня по всій вибірці - 2,14. Завдання 2. Відбираю респондентів з вищою освітою та перевіряю ймовірність того, що в середньому дохід на одного члена сім’ї складає 7028 гривень, використовуючи одновибірковий t-критерій (див.рис.19) / // / // Рис.19. Кроки для отримання результату Отримані результати представляю у табличній формі на рис.20. / Рис.20. Табличні результати щодо ймовірності того, що в середньому дохід на одного члена сім’ї складає 7028 гривень, використовуючи одновибірковий t-критерій Висновок: У нас є вибірка з 357 спостережень, середнє значення якої становить приблизно 7027,99. Ми перевірили, чи це середнє відрізняється від контрольного значення (ймовірно, теж близько 7027,99). t-значення дорівнює 0,000, що означає відсутність різниці між середнім вибірки і контрольним значенням. Рівень значущості (p-value) дорівнює 1,000, тобто різниця не є статистично значущою. 95% довірчий інтервал для різниці середнього - від -453,43 до 453,41, що включає нуль, тобто різниця може бути нульовою. Отже, можна сказати, що середнє значення у вашій вибірці (7027,99) не відрізняється від контрольного значення, і ця різниця не є значущою. Наші дані підтверджують, що середнє приблизно однакове. Завдання 3. Розраховую середній дохід на одного члена сім’ї у респондентів всіх рівнів освіти. (див.рис.21) // Рис.21. Кроки для отримання результату про середній дохід на одного члена сім’ї у респондентів всіх рівнів освіти. Отримані результати про середній дохід на одного члена сім’ї у респондентів всіх рівнів освіти наведено на рисунку 22. / Рис.22. Середній дохід на одного члена сім’ї у респондентів всіх рівнів освіт Висновок: Описова статистика (Descriptives) показує, що респонденти з неповною середньою освітою мають найнижчий середній дохід, а саме 4176,08 грн. Це може бути пов’язано з тим, що люди з таким рівнем освіти часто займають менш оплачувані посади або працюють у сферах, які не потребують високої кваліфікації. Стандартне відхилення у цій групі 1765,70 грн свідчить про відносно невелику варіацію доходів у межах цієї категорії. Респонденти із середньою спеціальною освітою (коледж) демонструють вищий середній дохід 5755,9 грн, ніж група з неповною середньою освітою. Це логічно, оскільки люди з таким рівнем освіти мають більше можливостей для працевлаштування у кваліфікованих сферах. Стандартне відхилення 3823,35 грн свідчить про те, що доходи в цій групі є не дуже стабільними. З неповною вищою освітою показують значне зростання середнього доходу 6495,48 грн. Це може бути пов’язано з тим, що респонденти цієї групи вже мають певний рівень професійної підготовки та можуть обіймати посади, які потребують часткової або повної вищої освіти. Стандартне відхилення (3962,54 грн) є дещо більшим за попередню групу, що свідчить про дещо значнішу варіацію доходів у межах цієї категорії. Вища освіта демонструє найвищий середній дохід (7027,98 грн), що підтверджує загальну тенденцію - чим вищий рівень освіти, тим більші можливості для отримання високого доходу. Стандартне відхилення (4356,21 грн) свідчить про помірну варіацію доходів у межах цієї групи. Результати ANOVA (Однофакторного дисперсійного аналізу) показують, що F = 16,442 та рівень значущості Sig = 0,000 підтверджують наявність статистично значущої різниці між середніми доходами респондентів із різними рівнями освіти. Це означає, що рівень освіти справді впливає на дохід на одного члена сім’ї. Завдання 4. Перевіряю гіпотезу про рівність в генеральних сукупностях середніх значень доходу в кожній з груп за рівнем освіти.(рис.23) // / Рис.23. Кроки для перевірки гіпотези. Отримані результати відображаю на рисунку 24. / Рис.24. Перевірка гіпотези про рівність в генеральних сукупностях середніх значень доходу в кожній з груп за рівнем освіти Висновок: Чітко видно, що зі зростанням рівня освіти середнє значення показника також зростає. Найнижчі значення спостерігаються у респондентів із початковою освітою, а найвищі - у тих, хто має вищу освіту.. Перетинаються між собою інтервали у неповної середньої освіти та середньої освіти. Не перетинаються інтервали між середньою освітою та середньою спеціальною освітою. Середня спеціальна, неповна вища та вища освіти перетинаються. Найбільший розмах є у неповної вищої освіти. Висновок до частини 2: Вплив підвищення цін на продукти харчування на сімейний бюджет суттєво різниться залежно від типу населеного пункту. Найменший вплив відчувають мешканці сіл, а найбільший — жителі міст із населенням 500–1000 тис. та Києва. Проте статистичний зв’язок між статтю та оцінкою цього впливу є слабким, хоч і значущим (Cramer's V ≈ 0,14) Перевірка гіпотези щодо середнього доходу на одного члена сім’ї серед респондентів із вищою освітою (7028 грн) показала, що середнє значення у вибірці практично не відрізняється від контрольного значення, і ця різниця не є статистично значущою (p-value = 1,000) Розрахунок середнього доходу для різних рівнів освіти показав чітку тенденцію: чим вищий рівень освіти, тим вищий середній дохід. Найнижчий дохід у респондентів із неповною середньою освітою, найвищий — із вищою освітою. Стандартні відхилення свідчать про більшу варіацію доходів у групах із вищим рівнем освіти. Проведений дисперсійний аналіз підтвердив наявність статистично значущих відмінностей у середніх доходах між групами за рівнем освіти. Це свідчить про те, що освітній рівень є важливим фактором диференціації доходів населення Висновок У ході виконання лабораторної роботи №3 було успішно освоєно методи побудови та аналізу таблиць спряженості, а також проведено дисперсійний аналіз для виявлення статистичних зв'язків між різними соціально-економічними показниками. Перша частина роботи була присвячена побудові дво-, три- та чотиримірних таблиць спряженості з використанням програми SPSS. Зокрема, досліджено взаємозв'язок між рівнем освіти, статтю, оцінкою інфляції та віковими групами респондентів. Аналіз отриманих даних дозволив виявити певні тенденції у сприйнятті економічної ситуації різними групами населення. Наприклад, було встановлено, що респонденти з середньою спеціальною освітою (коледж) частіше оцінюють інфляцію як помірну, а люди старшого віку (55+) більш схильні вважати інфляцію дуже високою. Крім того, було виявлено, що при зростанні цін жінки більш схильні до економії на харчових продуктах, тоді як чоловіки часто не відчувають суттєвого впливу на сімейний бюджет. Варто відзначити, що побудова таблиць спряженості альтернативним способом, хоча і більш трудомістка, дозволяє отримати результати у відсотковому вираженні, що полегшує їх інтерпретацію та порівняння. Друга частина лабораторної роботи була зосереджена на аналізі впливу підвищення цін на продукти харчування на сімейний бюджет респондентів, які проживають у різних типах місцевості (столиця, звичайні міста, сільська місцевість). Також було перевірено гіпотезу про середній дохід на одного члена сім'ї серед респондентів з вищою освітою та розраховано середній дохід для різних рівнів освіти. Однофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA) показав наявність статистично значущої різниці між середніми доходами респондентів з різним рівнем освіти. Зокрема, було підтверджено тенденцію до збільшення середнього доходу зі зростанням рівня освіти. Найнижчий середній дохід спостерігався у респондентів з неповною середньою освітою, а найвищий – з вищою освітою. Аналіз довірчих інтервалів для середніх значень доходу в кожній групі за рівнем освіти підтвердив наявність відмінностей між групами. Хоча деякі інтервали перекриваються, загальна тенденція свідчить про те, що рівень освіти суттєво впливає на рівень доходу. Підсумовуючи, можна стверджувати, що поставлені завдання були виконані в повному обсязі. Отримані результати демонструють важливість освіти як фактору, що впливає на економічний добробут населення. Крім того, аналіз таблиць спряженості дозволив виявити певні соціально-демографічні особливості у сприйнятті економічних явищ, таких як інфляція, різними групами населення. Результати дослідження можуть бути використані для розробки маркетингових стратегій, адаптованих до потреб та очікувань різних сегментів споживачів, а також для оцінки ефективності соціальної політики, спрямованої на підвищення рівня життя населення. Список використаних джерел Global Market Research : An ESOMAR Industry Report Європейського співтовариства з вивчення суспільної думки й маркетингових досліджень – Режим доступу : https://www.esomar.org/uploads/industry/reports/global-market-research2014/ESOMAR-GMR2014-Preview.pdf Definition of Marketing [Електронний ресурс] : сайт Американської асоціації маркетингу – Режим доступу : http://www.ama.org/AboutAMA/Pages/ Definition-of-Marketing.aspx Крайнюченко О.Ф. Маркетингові дослідження [Електронний ресурс]: конспект лекцій для студ. галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент» денної та заочної форм навч. / О.Ф. Крайнюченко, Т.Г. Бєлова. – К.: НУХТ, 2015. – 179 С. Крикавський, Є. В. Маркетингові дослідження [Текст]: навч. посіб. / Є.В. Крикавський, Н.С. Косар, О.Б. Мних, О.А. Сорока. – Львів: Нац. Університет «Львівська політехніка» (ІВЦ «Інтелект» + ІПДО), «Інтелектзахід», 2004. – 288 С. How to Use Spss: A Step-By-Step Guide to Analysis & Interpretation. 2nd ed. Pyrczak Publishing, 2002. 114 p.