. Після судово-психіатричної експертизи, котра визнала Г. психічно здоровим, було призначено судово-психологічну експертизу.   Підекспертний легко налагоджував контакт з експертом, з бажанням відповідав на поставлені запитання, у тому числі на ті, що відносились до матеріалів справи. Аналіз індивідуально-психологічних особливостей Г. виявив достатню силу з боку нервових процесів, але деяку заторможеність, тобто більшу силу гальмівних процесів над збуджуючими. Г. відзначався конформністю, помірною комунікабельністю, було виявлено високу фрустраційну напругу, тревожність. В побутових та виробничих процесах Г. відзначався працьовитістю, дисциплінованістю, стійкими моральними принципами, неконфліктністю. Напередодні  (за два тижні) переніс соматичні захворювання, були проблеми на роботі пов’язані зі зменшенням заробітної плати та зміною керівництва. Підекспертний відзначався імпунітивним типом реагування на конфлікт (інтравертна ознака). Підекспертний досить детально описував події, що трапились: амнезії, аффективного звуження свідомості не було. Однак, в момент вчинення делікту відмічалось виражене емоційне переживання гніву, образи, глибокогонезадоволення. Аналіз динаміки психічного стану підекспертного в момент делікту  не виявив в нього стану фізіологічного афекту.