DevioLabавтоматичне керування капіталом
ПРАЦЮЄ 24/7
КРИПТОВАЛЮТИ · АКЦІЇ · 10 БІРЖ

Портфель, який керується автоматично

DevioLab підбирає стратегії, відстежує ринки та автоматизує купівлю і продаж активів. Кількість доступних криптовалют, акцій і торгових можливостей зростає щодня.

10підключених біржCrypto + Stocksв одному портфелі24/7автоматичний контроль

Аналіз наслідків екологічних та техногенних аварій в Україні

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут:
ННІ Екології
Факультет:
Економічний факультет
Кафедра:
Кафедра екології та охорони навколишнього середовища

Інформація про роботу

Рік:
2026
Тип роботи:
Реферат
Предмет:
Безпека життєдіяльності
Група:
ЕК
Коротко про документ

Про що ця робота

У документі аналізуються наслідки надзвичайних ситуацій та екологічних катастроф техногенного й природного характеру в Україні. Описано стан довкілля після аварій у різних регіонах та загальні тенденції деградації природного середовища.

У роботі розглядаються

  • Екологічні катастрофи
  • Техногенні аварії в Україні
  • Наслідки забруднення довкілля
  • Природні стихійні лиха
  • Фосфорні викиди
  • Деградація природного середовища
  • Промислові стоки

Зміст і розділи

  1. Наслідки аварії з фосфорними випарами
  2. Природні катастрофічні явища в Україні
  3. Техногенні аварії та їх вплив на довкілля
  4. Динаміка великих катастроф у світі
Для кого:Студенти екологічних та географічних спеціальностей вищих навчальних закладів.
Викладачі:Пона

Ключові поняття

екологічна катастрофатехногенна аваріяфосфорний ангідридзабруднення довкіллядеградація середовищастихійне лихопромислові відходиекосистеманафтопродуктисанітарна станція

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Наявність ангідриду фосфору у тій місцевості, де пройшла хмара з отруйними випарами фосфору у Бродівському районі, становлять 0,02-0,08 мг/м. куб., що становить лише половину від допустимої норми. Були також взяті проби у Заболотцях, Лешневі, Ражневі (там теж пройшла густа біла хмара), результати яких Бродівська СЕС очікує вже сьогодні. Крім того, військові хімічні лаборанти взяли проби води, ґрунту, повітря і листя в одному з мікрорайонів міста – Білі Казарми. Про це сьогодні, 19 липня, повідомив кореспондент ЗІКу. Працівники Бродівської СЕС визначили результати проб, взятих тричі у п’яти місцях міста, згідно з якими перевищень щодо вмісту фосфорного ангідриду немає. За словами головного санітарного лікаря району, сьогодні вранці санстанція взяла для аналізу різні види агропродукції у селах можливого забруднення фосфором. Щодня з Бродів відправлялося 5 автобусів для надання допомоги в евакуації жителям сусіднього Буського району, на місці аварії чергує також одна карета "Швидкої" з Бродівської ЦРЛ. Тим часом катастрофа усе ж вплинула на звичний хід життя бродівчан і жителів району: дехто (особливо приватні підприємці) пішли у незаплановану відпустку за межі району, є багато таких, що відправляють дітей до родичів, знайомих в інші міста, області. Наприклад, Бродівський пологовий будинок наразі надає лише ургентну допомогу (невідкладну), оскільки більшість майбутніх мам виїжджає на пологи до благополучніших районів. Проте 17 липня у пологовому будинку м. Броди з’явилося на світ двоє малюків, повідомила завідувачка пологового будинку Лариса Стецюк. "Виїжджає, хто має можливість із Лешнева, – розповідає голова сільради Степан Іщук. Хмара густого білого диму пройшлася над усіма селами Лешнівської сільради, де проживає 2186 осіб. Зараз в аптеці жителі Лешнева скупили все активоване вугілля. Зважаючи на наші попередження, надвір виходять лише при необхідності. Проте жнива продовжуються. Щодо випасу корів, дехто усе ж таки тримає худобу у стайнях». «Хоча дослідження ґрунту, води, повітря, продукції триватимуть, район повертається до нормального, злагодженого життя», – запевнив голова Бродівської РДА Ігор Омелянчук. Також, за його словами, зараз немає необхідності евакуювати населення. За останні десятиліття в Україні мали місце всі перелічені вище природні катастрофічні явища: землетруси 1977 і 1984 р., пилові бурі 1961 р., потужні повені на Дністрі в 80-х роках, численні великі зсуви, селі чи осипи в Карпатах, Криму (майже кожні 3-4 роки), що завдавали великих збитків народному господарству, а іноді призводили й до людських втрат. Кілька прикладів можна навести з найближчих часів. Повінь на р. Уж восени 1992 р. завдала збитків майже на 4 млрд. крб. Внаслідок сильних дощів 1992 р. в Карпатах рівень води в річках піднявся на 3-5 м, була підтоплена велика площа сільгоспугідь, господарські об’єкти, кілька сіл, частини міст Мукачеве й Сваляви, Ужгорода, розмито кілька автодоріг, порушено електропостачання низки сіл. У вересні від сильних дощів розлилася повінь у Тернопільській області, в результаті якої загинуло 6 чоловік, заподіяні збитки енергетиці, об’єктами зв'язку, сільському господарству. Внаслідок снігопадів і сильних хуртовин у 1992 р. в Криму було пошкоджено близько 3000 житлових та 150 виробничих приміщень. У цьому ж році великих збитків (близько 2,5 млрд. крб.) господарству завдали ураганні вітри зі швидкістю 25-34 м/с, місцями 38-40 м/с. У 1992 р. лютували сильні шторми на узбережжі південного Криму. 15 листопада сильні вітри зруйнували в Ялті пірс грузового порту, портові будівлі. В море злито цистерни з паливом, затонуло вісім малих суден, а великі судна дістали пошкодження. Зірвало дахи з будинків, були людські жертви. Збитки складали близько 10 млн. крб. У 1992 р. сталося 58-69 пожеж (переважно антропогенного походження), у результаті яких знищено 1929 га лісу. За останні 30-40 років, крім аварії на ЧАЕС, найбільш відомими за обсягами завданих збитків були потужний сель у Бабиному Яру в Києві в березні 1961 р. внаслідок прориву дамби технічного резервуару цегляного заводу (великі матеріальні втрати, кілька сотень людських жертв). Пожежі на нафтових свердловинах в Шебелинці (Полтавщина) і в Угерському (Передкарпаття), в 70-х роках аварії на нафто- і газопроводах, аварії на нафтогазовій платформі в Азовському морі, на очисних спорудах Калуського калійного комбінату (теж 70-ті роки) завдали не тільки економічних, але й екологічних збитків, викликавши загибель біоти на великих площах в Азовському морі і в басейні Дністра. З техногенних аварій найближчого часу можна назвати аварію на Київській насосній каналізаційній станції у вересні 1993 р., коли вийшли з ладу кілька потужних насосів, і в Дніпро протягом більш як тижня щоденно зливалося майже 1,5 млн м3 фекальних стоків; аварія на Кременецькій райагробазі в 1992 р., коли в грунт вилилося близько 14 тис. кг соляру, нафтопродукту забруднили р. Ікву аж до м. Дубно, риборозвідні ставки с. Берег; диверсія на нафтобазі м. Світловодська Кіровоградської області (вилито понад 200 т пального); аварія на ТЕЦ в Чернігові в 1992 р. (вилив мазуту – близько 300 т). Влітку 1992 р. внаслідок переповнення каналізаційних ємкостей курортних міст Криму трапився масовий вилив нечистот на пляжі Ялти, Алушти, Судака, Сак, Керчі, Феодосії, внаслідок чого пляжі цих міст було закрито на два місяці. Крім названих, тільки в 1992-1993 рр. в Україні трапилися ще десятки дрібніших аварій на промислових підприємствах, десятки – в інших сферах виробництва. Цей тривожний фактор необхідно обов'язково враховувати, ретельно аналізувати причини як техногенних, так і природних екологічних катастроф та аварій і вжити заходів для їх попередження, відвернення або зведення негативних наслідків до мінімуму. На жаль, число та частота великих економічних катастроф в світі зростають: за десятиріччя з 1960 до 1970 р. їх трапилось 14, а за десятиріччя з 1980 до 1990 р. таких катастроф зареєстровано вже 70. Тільки протягом одного 1989 р. в світі трапилось 1773 великі аварії з викидами нафти та різних токсичних речовин у навколишнє середовище. Почали реєструватися техногенні землетруси (Німеччина, Білорусь та ін.), що виникли в результаті обробки гірських порід, нафти та газу. Заповнення водосховищ, заповнення пластів гірських порід промисловими стічними водами, або відкачування таких вод. Середовище що нас оточує, стає все більш ненадійним. Однак головна небезпека для людини полягає не в окремих екологічних катастрофах, якими б трагічними вони не були, а в поступовій деградації природного середовища під впливом немов би малопомітних результатів виробничої діяльності.
Допоможи студентському архіву

Ми допомогли тобі — допоможи наступному студенту

Файл ще не обрано

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!