Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки
Кафедра РЕПС
Пояснювальна записка
до курсової роботи
з дисципліни «Аналогові електроні пристрої»
на тему: «Проектування підсилювача низької частоти»
Варіант №12
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….3
Техніче завдання…………………………………………………………………..4
1 Проектування структурної схеми багато каскадного підсилювача низьких частот.………………………………………………………………………..…….5
2 Проектування принципової схеми багато каскадного підсилювача низьких частот………………………………………………………………………………7
2.1 Проектування принципової схеми вихідного каскаду – двотактного емітерного повторювача………………………………………………………….7
2.2 Проектування принципової схеми 2-го проміжного каскаду - схеми із спільним емітером………………………..…………………………………...12
2.3 Проектування принципової схеми 1-го проміжного каскаду - схеми із спільним емітером…………………...………………………………………..21
2.4 Проектування принципової схеми вхідного каскаду – схеми із спільним колектором……………….……………………………………………28
2.5 Проектування повної принципової схеми багато каскадного підсилювача низьких час..………………………………………………………33
2.6 Розрахунок нестабільності робочої точки…………………………..36
Висновок………………………………………….………………………………39
Список використаної літератури………………………………………………..40
Додатки…………………………………………………………………………...41
Додаток А. Специфікація транзистора BD809 та BD810…………………......42
Додаток Б. Специфікація транзистора BС547с.……………………………….45
Додаток В. Креслення повної принципової схеми багато каскадного підсилювача низьких частот…………………………………….………………50
Вступ
Підсилювачем називають пристрій, який призначений для підвищення потужності електричних коливань вхідного сигналу.
Керуюче джерело електричної енергії, від якого підсилюванні сигнали надходять на підсилювач, називається джерелом сигналу (ДС). Пристрій, який споживає підсилювальні сигнали, називається навантаженням (Н).
Джерело енергії, яка перетворюється підсилювачем в енергію підсилювальних сигналів, називається джерелом живлення (ДЖ) підсилювача.
Підсилювач низької частоти(ПНЧ) прилад для підсилення електричних коливань, що відповідає діапазону чутих людиною акустичних коливань до необхідного рівня . До таких підсилювачів пред'являється вимога підсилення в діапазоні частот від 20 до 20 000 Гц за рівнем -3 дБ, кращі зразки ПНЧ мають діапазон від 0 Гц до 200 кГц, найпростіші ПНЧ мають більш вузький діапазон відтворюваних частот. ПНЧ найбільш широко застосовуються для підсилення сигналів, що несуть звукову інформацію, в цих випадках вони називаються, також, підсилювачами звукової частоти.
ПНЧ найбільш широко застосовуються для підсилення сигналів, що несуть звукову інформацію, в цих випадках вони називаються, також, підсилювачами звукової частоти, крім цього ПНЧ використовуються для підсилення інформаційного сигналу в різних сферах: вимірювальній техніці і дефектоскопії; автоматики, телемеханіки та аналогової обчислювальної техніки ; в інших галузях електроніки. ПНЧ зазвичай складається з попереднього підсилювача і підсилювача потужності . Попередній підсилювач призначений для підвищення потужності і напруги та доведення їх до величин, потрібних для роботи кінцевого підсилювача потужності, найчастіше включає в себе регулятори гучності, тембру або еквалайзер , іноді може бути конструктивно виконаний як окремий пристрій. Підсилювач потужності повинен віддавати в ланцюг навантаження (споживача) задану потужність електричних коливань.
Джерело живлення – джерело енергії, яка перетворюється підсилювачем в енергію підсилювальних сигналів.
Навантаження – пристрій, який споживає підсилювальні сигнали.
Основні параметри підсилювачів:
Коефіцієнт підсилення;
амплітудно-частотна характеристика;
коефіцієнт корисної дії;
відношення сигнал/шум;
номінальна потужність;
максимальна потужність;
вихідний опір.
Технічне завдання
Варіант №16
Розрахувати підсилювач низької частоти (ПНЧ) на дискретних елементах.
Вихідними даними для розрахунку підсилювача низької частоти є:
Амплітуда джерела сигналу Uдж =9 (мВ)
Амплітуда вихідної напруги Uн =11 (В)
Опір джерела сигналу Rдж = 210 (кОм)
Нижня робоча частота Fн = 45 (Гц)
Верхня робоча частота Fв = 100 (кГц)
Опір навантаження Rн = 62 (Ом)
Ємність навантаження Cн = 65 (пФ)
Діапазон зміни температури Δt = +10…+40̊C
Допустимі частотні спотворення на нижній граничній частоті Mн дБ = 3 (дБ)
Допустимі частотні спотворення на верхній граничній частоті Mв дБ = 3 (дБ)
1 Проектування структурної схеми багато каскадного підсилювача низьких частот
Загальна структурна схема підсилювача низької частоти:
Рисунок 1.1 – Узагальнена структурна схема багато каскадного ПНЧ
1.2.1 Розраховуємо необхідний коефіцієнт підсилення підсилювача:
Оскільки таке підсилення на одному каскаді забезпечити неможливо, тому обрахуємо кількість каскадів необхідну для забезпечення такого підсилення.
1.1.2 Розраховуємо необхідну кількість каскадів, щоб забезпечити необхідний коефіцієнт підсилення:
Отже кількість проміжних каскадів N обираємо рівним 2.
Намалюємо структурну схему підсилювача, яка складається з 2-ох проміжних каскадів, що забезпечує дане підсилення:
Рисунок 1.2 - Структурна схема ПНЧ із 2 проміжними каскадами
Розбиваємо частотні спотворення в ділянці НЧ між каскадами:
Таблиця 1.1
2 Проектування принципової схеми багато каскадного підсилювача низьких частот
2.1 Проектування принципової схеми вихідного каскаду – двотактного емітерного повторювача
Вхідні дані:
Принципова схема вихідного двотактного емітерного повторювача наведена на рис.2.1. Для даної схеми обираємо транзистори, які розраховані на велику потужність, оскільки опір навантаження є малим. Для своєї схеми я обрав транзистори BD809 та BD810 з наступними параметрами:
Таблиця 2.1
Рисунок 2.1 - Принципова схема двотактного емітерного повторювача
2.1.1 Розраховуємо амплітуду струму, яку повинен забезпечити каскад в навантаженні:
= (мА).
2.1.2 Вибираємо струм спокою транзисторів з умови:
Вибираємо
2.1.3 Розраховуємо максимальне значення струму бази транзисторів вихідного емітерного повторювача:
=0,0011 (мА)
2.1.4 Вибираємо струм дільника базового зміщення:
Вибираємо
2.1.5 Розраховуємо номінальні значення опорів базового зміщення:
(Ом)
Вибираємо .
Вибираємо 240 (Ом).
2.1.6 Визначаємо вхідний опір транзистора вихідного емітерного повторювача:
2.1.7 Розраховуємо вхідний опір каскаду:
Вибираємо
2.1.8 Розраховуємо верхню граничну частоту вихідного емітерного повторювача:
)
2.1.9 Розраховуємо частотні спотворення каскаду на верхній граничній частоті:
= 1
2.1.10 Розраховуємо коефіцієнт підсилення за напругою:
2.1.11 Визначаємо необхідну амплітуду вхідного сигналу:
2.1.12 Розраховуємо вихідний опір каскаду:
2.1.13 Розраховуємо потужність, яка розсіюється на колекторі одного транзистора в режимі максимального сигналу:
1.77 (Вт)
Умова справджується 1.7790 Вт.
Висновок: вибраний транзистор повністю задовольняє вимоги. Потужність, яка розсіюється на колекторі транзистора, (Вт), менша за максимально допустиму потужність розсіювання транзистора . Жоден з розрахованих параметрів не суперечить параметрам транзистора.
2.2 Проектування принципової схеми 2-го проміжного каскаду – схеми із спільним емітером
Вхідні дані:
Принципова схема схеми із спільним емітером наведена на рис.2.2. В якості підсилювального елементу проміжного каскаду обираю транзистор BC567c з наступними параметрами:
Таблиця 2.2
Рисунок 2.2 - Принципова схема схеми із спільним емітером
2.2.1 Розрахунок амплітуди струму, яку повинен забезпечити каскад в навантаженні:
= (мА).
2.2.2 Вибираємо струм спокою транзисторів з умови:
Вибираємо
2.2.3 Розраховуємо номінальне значення опору резистора колекторного струму:
Вибираємо
2.2.4 Розраховуємо номінальне значення опору резистора емітерної стабілізації:
Вибираємо .
2.2.5 Розраховуємо максимальний струм колектора:
2.2.6 Розраховують потужність, яка розсіюється на колекторі транзистора в статичному режимі:
2.2.7 Вибираємо транзистор, у якого максимально допустима напруга колектор-емітер , максимально допустимий струм колектора , максимально допустима потужність, що розсіюється на колекторі , гранична частота задовільняють умови:
(В)
2.2.8 Розраховуємо струм бази транзистора в статичному режимі та потенціал бази транзистора:
2.2.9 Розраховуємо струм дільника базового зміщення:
2.2.10 Розраховуємо номінальні значення опорів резисторів дільника базового зміщення:
Вибираємо
Вибираємо
2.2.10 Розраховуємо вхідний опір транзистора:
(Ом)
(Ом)
=623 (Ом)
623 (Ом)
2.2.11 Визначаємо вхідний опір каскаду:
Вибираємо 620 (Ом).
2.2.12 Визначаємо вихідний опір каскаду:
.
2.2.13 Розраховуємо коефіцієнт підсилення каскаду за напругою в ділянці робочих частот:
2.2.14 Розраховуємо амплітуду вхідного сигналу:
2.2.15 Розраховуємо верхню граничну частоту підсилення каскаду:
2.2.16 Розраховуємо частотні спотворення каскаду на верхній граничній частоті:
Оскільки частотні спотворення в ділянці верхніх частот перевищують допустимі, ми зменшуємо їх за рахунок введення місцевого зворотного зв’язку за рахунок введення додаткового резистора між емітером транзистора VT3 та точкою з’єднання резистора і конденсатора .
2.2.17 Розраховуємо коефіцієнт підсилення каскаду при введенні від’ємного зворотного зв’язку:
2.2.18. Розраховуємо номінальне значення опору резистора додаткової емітерної стабілізації:
Вибираємо
2.2.19 Перераховуємо розрахунки, на які впливає зворотній зв'язок:
Вибираємо
2.2.20 Розраховуємо частотні спотворення каскаду на верхній граничній частоті на конденсаторах:
2.2.21 Розраховуємо номінальні значення ємностей розділювальних конденсаторів та блокувального конденсатора:
2.2.22 Розраховуємо сумарний колекторний струм та сумарний струм дільника напруги:
2.2.23 Розраховуємо номінальні значення опорів резисторів та ємностей фільтрувальних конденсаторів в колі живлення:
Висновок: даний транзистор задовольняє вимоги, потужність яка розсіюється на колекторі транзистора, , менша за максимальну допустиму потужність розсіювання транзистора . Завдяки введенню додаткового резистора емітерної стабілізації частотні спотворення на верхній граничній частоті не перевищують заданих.
2.3 Проектування принципової схеми 1-го проміжного каскаду – схеми із спільним емітером
Вхідні дані:
Принципова схема схеми із спільним емітером наведена на рис.2.3. В якості підсилювального елементу проміжного каскаду обираю транзистор BC567c з наступними параметрами:
Таблиця 2.3
Рисунок 2.3 - Принципова схема схеми із спільним емітером
2.3.1 Розрахунок амплітуди струму, яку повинен забезпечити каскад в навантаженні:
=
2.3.2 Вибираємо струм спокою транзисторів з умови:
Вибираємо
2.3.3 Розраховуємо номінальне значення опору резистора колекторного струму:
Вибираємо
2.3.4 Розраховуємо номінальне значення опору резистора емітерної стабілізації:
Вибираємо .
2.3.5 Розраховуємо максимальний струм колектора:
2.3.6 Розраховують потужність, яка розсіюється на колекторі транзистора в статичному режимі:
2.3.7 Вибираємо транзистор, у якого максимально допустима напруга колектор-емітер , максимально допустимий струм колектора , максимально допустима потужність, що розсіюється на колекторі , гранична частота задовільняють умови:
(В)
2.3.8 Розраховуємо струм бази транзистора в статичному режимі та потенціал бази транзистора:
2.3.9 Розраховуємо струм дільника базового зміщення:
2.3.10 Розраховуємо номінальні значення опорів резисторів дільника базового зміщення:
Вибираємо
Вибираємо
2.3.11 Розраховуємо вхідний опір транзистора:
(Ом)
=13157 (Ом)
13157 (Ом)
2.3.12 Визначаємо вхідний опір каскаду:
Вибираємо (Ом).
2.3.13 Визначаємо вихідний опір каскаду:
.
2.3.14 Розраховуємо коефіцієнт підсилення каскаду за напругою в ділянці робочих частот:
2.3.15 Розраховуємо амплітуду вхідного сигналу:
2.3.16 Розраховуємо верхню граничну частоту підсилення каскаду:
2.3.17 Розраховуємо частотні спотворення каскаду на верхній граничній частоті:
2.3.18 Розраховуємо частотні спотворення каскаду на верхній граничній частоті на конденсаторах:
2.3.19 Розраховуємо номінальні значення ємностей розділювальних конденсаторів та блокувального конденсатора:
2.3.20 Розраховуємо сумарний колекторний струм та сумарний струм дяльника напруги:
2.3.21 Розраховуємо номінальні значення опорів резисторів та ємностей фільтрувальних конденсаторів в колі живлення:
Висновок: даний транзистор задовольняє вимоги, потужність яка розсіюється на колекторі транзистора, , менша за максимальну допустиму потужність розсіювання транзистора . Жоден з розрахованих параметрів не суперечить параметрам транзистора.
2.4 Проектування принципової схеми вхідного каскаду - схема із спільним колектором
Вхідні дані:
Принципова схема схеми із спільним емітером наведена на рис.2.4. В якості підсилювального елементу проміжного каскаду обираю транзистор BC567c з наступними параметрами:
Таблиця 2.4
Рисунок 2.4 - Принципова схема схеми із спільним колектором
2.4.1 Розрахунок амплітуди струму, яку повинен забезпечити каскад в навантаженні:
=
2.4.2 Вибираємо струм спокою транзисторів з умови:
Вибираємо
2.4.3 Розраховуємо номінальне значення опору резистора емітерної стабілізації:
Вибираємо
2.4.4 Розраховуємо струм бази транзистора в статичному режимі, струм дільника базового зміщення та потенціал бази транзистора:
)
2.4.5 Розраховуємо номінальні значення опорів резисторів дільника базового зміщення:
Вибираємо
Вибираємо
2.4.6 Розраховуємо вхідний опір транзистора:
(Ом)
2.4.7 Визначаємо вхідний опір каскаду:
Вибираємо .
2.4.8 Розраховуємо коефіцієнт підсилення каскаду за напругою в ділянці робочих частот:
2.4.9 Визначаємо вихідний опір каскаду:
2.4.10 Розраховуємо верхню граничну частоту підсилення каскаду:
58503.27 (Ом)
)
2.4.11 Розраховуємо частотні спотворення каскаду на верхній граничній частоті:
2.4.11 Розраховуємо частотні спотворення каскаду на верхній граничній частоті на конденсаторі:
2.4.12 Розраховуємо номінальне значення ємності розділювального конденсатора:
2.4.13 Розраховуємо амплітуду вхідного сигналу:
Висновок: Транзистор повністю задовольняє вимоги, потужність яка розсіюється на колекторі транзистора, , менша за максимальну допустиму потужність розсіювання транзистора , жоден з розрахованих параметрів не суперечить параметрам транзистора.
2.5 Проектування повної принципової схеми багато каскадного підсилювача низьких частот
1.6.1 Будуємо принципову електричну схему підсилювача низьких частот:
Рисунок 2.5 - Принципова схема розрахованого підсилювача низьких частот
1.6.2 Знімаємо осцилограму сигналу на вході спроектованого ПНЧ:
Рисунок 2.7 - Сигнал на вході схеми
1.6.3 Знімаємо осцилограму сигналу на виході спроектованого ПНЧ:
Рисунок 2.7 - Сигнал на виході схеми
З осцилограми видно, що амплітуда сигналу на виході становить 17.31 В (в технічному завданні задано 11 В). Асиметрія сигналу майже відсутня. За рахунок того, що при розрахунках деякі значення вибираються з певного проміжку, є невелика похибка розрахунку і вихідна напруга є більшою за потрібну, але на дуже велике значення і технічне завдання можна вважати виконаним.
1.6.4 Знімаємо АЧХ спроектованого ПНЧ:
Рисунок 2.8 – АЧХ спроектованого ПНЧ
З характеристики бачимо, що допустимі частотні спотворення підсилювача становлять:
Оскільки, в технічному завданні Допустимі частотні спотворення задані:
Отже розрахований підсилювач по даному параметрі відповідає технічному завданню.
1.6.5 Знімаємо ФЧХ спроектованого ПНЧ:
Рисунок 2.9 – ФЧХ спроектованого ПНЧ
1.6.6 Досліджуємо вхідний та вихідний опір схеми:
2.6 Розрахунок нестабільності робочої точки
Вхідні дані для розрахунку є:
)
2.6.1 Розраховуємо мінімальну та максимальну температури переходу транзистора:
2.6.2 Визначаємо середнє значення коефіцієнта підсилення транзистора за струмом та допоміжні коефіцієнти:
2.6.3 Розраховуємо максимальне та мінімальне значення зворотного струму переходу база-колектор на транзисторі:
2.6.4 Визначаємо зміну струму бази транзистора при зміні температури навколишнього середовища:
2.6.5 Знайдемо зміну напруги зміщення транзистора при зміні температури навколишнього середовища:
2.6.6 Розраховуємо зміну струму колектора транзистора при зміні температури навколишнього середовища та визначаю його відносну нестабільність:
Технічне завдання виконується, відносна нестабільність струму не перевищує задану.
Висновок
Згідно технічного завдання потрібно було спроектувати підсилювач низької частоти, коефіцієнт підсилення якого K = 1222.2, на дискретних елементах. Також потрібно було забезпечити граничний коефіцієнт спотворення на нижніх і верхніх частотах не більше 3дБ. Спочатку ми розрахували вихідний каскад - двотактний емітерний повторювач, з яким не було суттєвих проблем; потім 2-ий проміжний каскад – схема із спільним емітером, з яким у нас виникли проблеми: транзистор заходив режим відсічки, в результаті сигнал на виході цього каскаду спотворювався, для того щоб цього уникнути ми ввели додатковий резистор емітерної стабілізації та подали окреме живлення, як результат – транзистор більше не заходив режим відсічки, сигнал на виході не спотворювався, із іншим проміжним каскадом та вхідним суттєвих проблем не виникало. Після проведення розрахунків і підбору елементів, які відповідали би технічному завданню коефіцієнт підсилення становить К = 1225.2, коефіцієнт спотворень , при заданих даних похибкою можна знехтувати, так як збільшення коефіцієнта підсилення може призвести до збільшення коефіцієнта спотворення верхніх частот. В результаті виконання курсової роботи ми спроектували підсилювач низьких частот (ПНЧ).
Список використаної літератури
Бойко В. І. Гуржій А. М. Схемотехніка електронних схем. Аналогова схемотехніка та імпульсні пристрої. 2004.
Ветров И. Л. Электронные устройства на аналоговых и аналого-цифровых интегральных схемах. 2006.
Волсон Джозеф Расчет схем на транзисторах. 1969.
Конспект.
ДОДАТКИ
Додаток A. Специфікація транзистора BD809 та BD810.
Додаток Б. Специфікація транзистора BС547с.
Додаток В. Креслення повної принципової схеми багато каскадного підсилювача низьких частот.