Втрата ключових наукових кадрів та послаблення інноваційного потенціалу стають дедалі реальнішою загрозою для академічного сектору США через масове повернення китайських дослідників на батьківщину. Сполучені Штати ризикують утратити не лише провідних фахівців сьогодення, а й налагоджений механізм поповнення власної наукової системи новими талантами.
Масштаби виїзду та найгучніші призначення
Відтік науковців китайського походження є структурним трендом, який прискорився з 2010-х років. Проте зараз цей процес відбувається на тлі загострення технологічного та наукового суперництва між Вашингтоном і Пекіном, поки Китай нарощує присутність у елітних світових наукових журналах та піднімається в університетських рейтингах. Особливо відчутним є те, що з США їдуть науковці з найвищими показниками ефективності. Лише з початку 2026 року понад дюжину високоавторитетних китайських учених залишили престижні посади в США заради керівних позицій у Китаї.
Яскравим прикладом став Чень Є — фахівець із контролю якості напівпровідників із майже 20-річним досвідом роботи в індустрії. Він залишив роботу в США та обійняв посаду видатного професора Цюші в Коледжі інтегральних схем Чжецзянського університету.
Згідно з дослідженням Центру економіки та інституцій Китаю Стенфордського університету, де проаналізовано науковий доробок 1,2 мільйона вчених за період із 2003 по 2022 рік, кількість дослідників, які повернулися до Китаю, стрімко зросла з 31 особи у 2004 році до 1409 осіб у 2022-му.
Чинники тиску в США та привабливість Китаю
Причини такого переміщення фахівців полягають як у внутрішніх проблемних чинниках у США, так і в привабливих умовах, які пропонує Пекін. Відтік науковців суттєво прискорився у 2018 році під час першого президентського терміну Дональда Трампа через звинувачення в шпигунстві та запуск «Китайської ініціативи» (China Initiative), яка призвела до масштабних розслідувань щодо академіків китайського походження. Друга адміністрація Трампа посилила перевірки та невизначеність із державним фінансуванням.
За словами професора публічної політики та соціології Університету Дьюка в Куньшані Ісу Чжоу, нинішні тенденції були б майже немислимими ще десятиліття тому. Уряд Китаю демонструє довгострокову стабільність і гарантоване фінансування, чого наразі бракує американській системі.
Окрім політичного тиску, у США китайські науковці нерідко стикаються з так званою «бамбуковою стелею» — системними бар’єрами та стереотипами на робочому місці. Водночас Китай пропонує суттєві бюджети на дослідження та створює сприятливі умови у передових галузях:
- штучний інтелект та робототехніка;
- безпілотний та електричний транспорт;
- нова енергетика та біотехнології;
- передове виробництво та напівпровідники.
Конкуренція за таланти у сфері штучного інтелекту
Складна динаміка спостерігається і в секторі високих технологій, хоча більшість китайських фахівців усе ще залишається в США. Згідно з дослідженням Фонду Карнегі за міжнародний мир, із 100 провідних дослідників штучного інтелекту китайського походження, які працювали в американських інституціях у 2019 році, 87 залишалися в США станом на 2025 рік. Лише 10 виїхали до китайських компаній або університетів, а троє перебралися до інших країн. Однак експерти наголошують, що навіть цей незначний відсоток охоплює фахівців із надзвичайно високим рівнем впливу на галузь.
Аналітикиня Центру аналізу політики Китаю при Інституті політики Азійського товариства Ліззі Лі зазначає, що разом із науковцями переміщуються неявні знання — зокрема розуміння того, які саме дослідницькі питання є найбільш перспективними. Попри те, що компенсаційні пакети в Силіконовій долині часто у два-три рази вищі, ніж у китайських техгігантах, інноваційні хаби Китаю стають дедалі привабливішими для амбітних науковців.
Внутрішні виклики китайської академічної системи
Попри фінансові стимули та розвиток інфраструктури, академічне середовище Китаю має власні недоліки. Дослідники, які повертаються, змушені йти на компроміси. Академічна система країни залишається під впливом бюрократичних та политичних обмежень, а деякі науковці після переїзду втрачають зв’язки з міжнародними співавторами. Як зауважують експерти, технологічна та наукова система Китаю все ще має чимало внутрішніх проблем.
Що далі
Подальше загострення науково-технологічного суперництва між США та Китаєм разом із невизначеністю наукової політики американської адміністрації продовжуватимуть стимулювати перерозподіл інтелектуальних ресурсів. Якщо менше провідних китайських студентів вступатимуть на PhD-програми в США, це призведе до звуження кадрового резерву для постдоків та викладацького складу. У результаті Сполучені Штати можуть зіткнутися з тривалою кризою відновлення наукового потенціалу, тоді як Китай зміцнюватиме свої позиції як провідна наукова держава.
Дата публікації джерела: 11.09.2026 19:00.
Джерело: insidehighered.com
