Тривалий час у британському освітньому середовищі точилися дискусії щодо того, яка частка студентів суміщає навчання з роботою. Нещодавно це питання знову опинилося в центрі уваги після того, як урядовці, зокрема міністр пенсій Торстен Белл та автор огляду про молодь і роботу Алан Мілберн, послалися на офіційне Обстеження робочої сили (Labour Force Survey, LFS). Згідно з цими даними, працюють лише близько 32,9% студентів денної форми, і цей показник роками залишається пласким або навіть знижується.
Водночас спеціалізовані опитування демонструють абсолютно протилежну картину. Згідно з дослідженням Student Academic Experience Survey (SAES) за 2026 рік, яке опублікували організації HEPI та Advance HE, 65% студентів бакалаврату мають оплачувану роботу під час семестру. Кілька років тому цей показник становив менш ніж 40%. Подібні результати демонструвало й опитування Міністерства освіти Великої Британії (DfE) Student Income and Expenditure Survey, де частка працюючих студентів становила 58%.
Школярі у вибірці та проблеми з житлом студентів
Причиною настільки глибокої розбіжності стали методологічні особливості Обстеження робочої сили. Перша суттєва помилка полягає у вибірці респондентів. Показник LFS у 32,9% охоплює всіх здобувачів освіти денної форми віком від 16 років. До цієї групи потрапили майже 870 тисяч старшокласників і студентів коледжів, які готуються до іспитів A-levels чи T-levels, а також 336 тисяч учнів, які складають GCSEs. Серед них працюють лише 9%.
Якщо виокремити виключно студентів університетів, які здобувають вищу освіту, показник зайнятості за LFS одразу зростає до 40,2%, а в окремих кварталах досягає 45%. Проте це лише перша з багатьох системних проблем формування даних.
Другий фактор стосується обліку студентських помешкань. LFS формує вибірку за адресами приватних домогосподарств. Студентські гуртожитки та спеціалізовані комплекси не входять до основного списку через відсутність єдиного реєстру. Опитувальники намагаються врахувати студентів у гуртожитках через адреси їхніх батьків. Якщо батьківський будинок потрапляє до вибірки — студента враховують, якщо ні — він випадає з поля зору. Через це LFS знаходить лише 263 тисячі студентів у гуртожитках (проти 442 тисяч за даними HESA) та не здатен належно врахувати іноземних студентів, чиї батьки мешкають за кордоном.
Відповідають батьки: як втрачаються дані про підробітки
Специфіка опитування LFS дозволяє одному члену родини відповідати за інших. У випадку студентів денної форми лише 29,5% анкет заповнюють самі спудеї. У 49,6% випадків відповіді надають батьки, а ще 20,9% даних просто переносять з попереднього кварталу, якщо родина не відповіла.
Такий підхід суттєво викривляє реальну картину зайнятості:
- Студенти, які відповідають за себе особисто, звітують про рівень зайнятості у 44,9%.
- Коли за студента відповідають батьки, цей показник становить лише 37,9%. Батьки часто не знають про разові зміни чи частковий підробіток дітей через мобільні додатки.
- LFS фіксує зайнятість лише за один конкретний контрольний тиждень (хоча б одна година роботи), тоді як SAES запитує про середньотижневу зайнятість протягом семестру. Це втрачає дрібні підробітки тривалістю від 1 до 10 годин.
- Контрольні тижні LFS у першому кварталі припадають на канікули. У лютому, який повністю є навчальним місяцем, показник зайнятості в LFS зростає до 44,5%.
Що далі
Послідовна корекція спотворень LFS — врахування лише студентів вишів, корекція за відповідями самих студентів, виключення святкових тижнів та облік іноземних студентів — збільшує оцінку зайнятості за LFS з 32,9% до 57–62%. Це практично повністю усуває розрив із даними спеціалізованого опитування SAES (65%) та статистикою Міністерства освіти (58%). Отже, урядовим аналітикам та ухвалювачам рішень доведеться переглянути використання загальних статистичних вибірок LFS на користь цільових досліджень, оскільки спрощені звіти не відображають реальних фінансових і робочих буднів сучасного студентства.
Дата публікації джерела: 25.09.2026 00:05.
Джерело: wonkhe.com
