Студентка Шир Левенсон вирішила відмовитися від зарахування до приватного Університету Тафтса (Tufts University) поблизу Бостона та обрала державний Бінгемтонський університет у штаті Нью-Йорк. Головною причиною стала непосильна вартість здобуття ступеня бакалавра: чотири роки навчання у виші мрії коштували б родині близько 100 тисяч доларів США на рік з урахуванням проживання та харчування, що призвело б до накопичення понад 270 тисяч доларів боргу.
Розрахунки калькулятора та реальна пропозиція від Тафтса
На офіційному сайті Університету Тафтса вказано, що заклад покриває 100% продемонстрованої фінансової потреби студентів. Попереднє заповнення спеціального калькулятора чистої ціни (Net Price Calculator) показувало, що родина Левенсон може розраховувати на допомогу, яка знизить вартість навчання орієнтовно до 60 тисяч доларів на рік. Проте після подачі офіційних документів FAFSA та CSS Profile ситуація кардинально змінилася.
Офіційне сповіщення про фінансову допомогу, яке надійшло через кілька тижнів після листа про зарахування, свідчило про відсутність стипендій чи грантів на основі потреб. Після апеляції та серії звернень остаточна пропозиція від вишу включила лише позику на суму 3500 доларів і можливість заробити близько 2500 доларів за рік на кампусі в межах програми «навчання через працю» (work-study).
Представники відділу фінансової допомоги Університету Тафтса пояснюють, що калькулятор на сайті надає лише орієнтовну оцінку. Остаточний розмір підтримки розраховується після верифікації наданих доходів і документів, що може суттєво змінити підсумкову суму.
Фінансовий стан родини та міжкласова пастка
Історія Шир Левенсон відображає ширшу проблему американської вищої освіти, коли родини з середнім доходом опиняються в скрутному становищі: вони заробляють забагато для отримання пільг, але недостатньо для вільної оплати повного чека. Батьки дівчини працюють у некомерційному секторі, мають наукові ступені та виконують додаткові роботи. Ощадні інвестиції за державними програмами 529 у штаті Нью-Йорк, розраховані на трьох дітей, виявилися неспівмірними з запитами приватного вишу.
У вересні 2025 року Університет Тафтса оголосив про запровадження нової ініціативи, згідно з якою американські студенти із сімей із річним доходом менше 150 тисяч доларів отримують гранти, що повністю покривають вартість навчання. Однак для родин, чий дохід перевищує цю позначку, але не дозволяє покривати десятки тисяч доларів щороку без великих кредитів, проблема залишається актуальною. Згідно з опитуваннями, лише 12% американців вважають чотирирічні коледжі фінансово доступними.
Вибір на користь Бінгемтонського університету
Порівнявши витрати, Шир Левенсон ухвалила рішення вступати до Бінгемтонського університету (SUNY Binghamton) у штаті Нью-Йорк. Як мешканка штату, вона сплачуватиме близько 32 тисяч доларів на рік — це менше третини від вартості Тафтса. Перед початком навчання восени 2027 року абітурієнтка планує провести gap year в Ізраїлі, після чого здобуватиме ступінь з політології.
Дівчина зазначає, що відмова від Тафтса означала втрату можливості навчатися в елітному закладі з високим рейтингом, але борг у чверть мільйона доларів унеможливив би подальше навчання в юридичній або аспірантській школі. На її думку, абітурієнти мають обирати заклади вищої освіти за якістю знань та развитком, а не за найменшим рівнем майбутнього боргу.
Що варто відстежувати далі
У контексті трансформації фінансової доступності вищої освіти ключовими орієнтирами для спостереження є:
- Ефективність реалізації нової грантової програми Університету Тафтса для родин із доходом до 150 тисяч доларів та її вплив на охоплення студентів середнього класу.
- Точність роботи онлайн-калькуляторів вартості (Net Price Calculators) у приватних університетах США та можливі зміни в алгоритмах оцінки FAFSA й CSS Profile.
- Динаміку перерозподілу абітурієнтів із приватних елітних коледжів до державних університетів через зростання боргового навантаження.
Дата публікації джерела: 09.10.2026 06:00.
Джерело: hechingerreport.org
