Прем’єр-міністр Великої Британії оголосив про розширення децентралізації за зразком Великого Манчестера — концепції, яка в політичних колах отримала назву «манчестеризм». Ця модель поєднує передачу повноважень на місця, ефективне партнерство з університетами, інтеграцію публічних послуг і чітку суспільну місію. Проте фахівці наголошують, що ключовим елементом успіху є не лише економічне зростання чи бізнес-інвестиції, а й тривалі взаємини з місцевими громадами.
Вищі навчальні заклади у цій системі виступають як опорні інституції, здатні стимулювати регіональний інноваційний розвиток. Водночас експертка Софі Данкан підкреслює: суспільне залучення не можна вважати лише функцією комунікації чи необов’язковим додатком до наукової діяльності. Це повноцінна інфраструктура, яка будує довіру до науки та робить дослідження чутливими до потреб людей.
Більше ніж економічне зростання: як працює манчестерська модель
План розвитку Великого Манчестера спирається на дві складові: стратегію зростання та людську стратегію. Головний принцип полягає в тому, що економічне зростання не є самоціллю, а лише засобом покращення життя мешканців. Публічні послуги в цій системі мають очолюватися громадами за підтримки сприяючих інституцій, де люди сприймаються як партнери, а не як джерело проблем.
Історія цієї співпраці має міцне підґрунтя. Ще у 2008 році Манчестерський університет, Університет Манчестер Метрополітен та Університет Солфорда разом із Музеєм науки та промисловості й Агентством регіонального розвитку Північно-Західного регіону створили проєкт «Манчестерський маяк суспільного залучення» (Manchester Beacon for Public Engagement). Програма мала на меті слухати, навчатися та співпрацювати з мешканцями, зокрема у районах з обмеженим доступом до ресурсів, і її досвід став основою нинішньої децентралізації регіону.
Дослідження разом із громадою: приклад ментального здоров’я
Практичну цінність такої взаємодії демонструє робота професорки Дон Едж із Манчестерського університету. Понад два десятиліття вона досліджує нерівність у сфері ментального здоров’я серед представників темношкірих, азійських та інших міноритарних спільнот. Статистика свідчила, що вихідці з африканських і карибських громад частіше отримують діагноз «шизофренія», але рідше мають доступ до психотерапії.
Замість того щоб розглядати мешканців виключно як об’єкт дослідження, науковиця залучила місцеві благодійні організації, партнерів із Національної служби охорони здоров’я (NHS) та представників громад до розробки рішень. Результатом стала цифрова програма підтримки ментального здоров’я, що враховує культурні особливості та зараз проходить оцінювання. Залучення мешканців стало частиною дослідницького процесу від самого початку, а не формальністю після його завершення.
Криза довіри та «дрейф» у фінансуванні вищої освіти
Актуальність взаємодії з людьми підтверджують і опитування. За даними Campaign for Science and Engineering (CaSE), лише 18% дорослих у Великій Британії можуть одразу назвати приклади того, як дослідження та розробки приносять користь їм особисто, їхнім родинам або місцевому району. На тлі зростання дезінформації та соціального розшарування довіра до вишів стає вразливою.
Водночас звіт «Public and Community Engagement: The State of the Sector» фіксує тривожну тенденцію — так званий «дрейф». Через економічний тиск на сектор вищої освіти університети скорочують посади та бюджети, відповідальні за роботу з громадами. Короткострокове проєктне фінансування ускладнює підтримку довгострокових зв’язків, розмиваючи інфраструктуру залучення.
Що далі
Для збереження та масштабування манчестерської моделі автори звіту пропонують визнати залучення громад несучою інфраструктурою вищої освіти, а не необов’язковим видатком. Грантодавцям рекомендують орієнтуватися на довгострокові регіональні партнерства замість 2–3-річних проєктів. Університетським лідерам слід чітко закладати кошти на публічне залучення у бюджети та стратегії, а уряду й місцевій владі — сприймати виші та громади як рівноправних партнерів інклюзивного зростання.
Певні важелі для цього вже створюються. Новий фонд UKRI (UK Research and Innovation) обсягом 500 мільйонів фунтів стерлінгів (Local Innovation Partnerships Fund) спрямований на розширення інноваційного лідерства через потрійне партнерство між муніципалітетами, бізнесом та університетами. Крім того, оцінювання REF 2029 прямо вітає залучення громад у кейсах суспільного впливу, вимагаючи від вишів демонструвати реальну присутність цих стратегій у місцях інвестування.
Дата публікації джерела: 27.10.2026 00:39.
Джерело: wonkhe.com
