Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра менеджменту Звіт на тему: «Розробка організаційної структури управління підприємством» Підприємство середніх розмірів має діяти у галузі машинобудівної індустрії. Випускається три види товарів: А, В, С. Для Створення підприємства необхідно розрахувати потрібну кількість працівників на основі вихідних даних: ІТП, службовців, МОП, основних і допоміжних робітників. Тоді на, базі розрахованої кількості працівників і побудувати органіграму управління на машинобудівному підприємстві. Вихідні дані 1. Трудомісткість одиниці продукції на і-ій групі устаткування. Таблиця 2.1 Трудомісткість виготовлення продукції за видами обробки № з/п Вид обробки Трудомісткість одиниці продукції, верстато-год./шт., ttd    Товар А Товар В Товар С  1. Токарна 6,4 10 6  2. Фрезерна 12 0 4,2  3. Свердлильна 9 7,3 6,6   2. Планова програма випуску товарів А, В, С за рік (шт.): Nа = 7200 Nв = 9800 Nс = 11400 3. Плановий ефективний фонд часу робітника за рік (год.): Фр = 1500 4. Коефіцієнт виконання норм виробітку робітника за видами робіт: токарів - Квнток = 1,2 фрезерувальників - Квнфрез = 1,1 свердлильників - Квнсв = 1,05 5. Кількість верстатів ремонтної бази - qp = 7 верстатів. 6. Плановий ефективний фонд часу одиниці обладнання за рік–Феф=2000 год. 7. Кількість змін роботи – S = 1 зміна. 8. Коефіцієнт завантаження устаткування: ремонтної бази Кврн = 0,6; 9.Коефіціент завантаження устаткування заточним обладнанням Кзт=0,6; 10. Коефіцієнт виконання, норм: верстатниками ремонтної бази - Кврн = 1,1; заточниками - Кзт = 1,1. Перелік основних функцій підрозділів машинобудівного підприємства. Таблиця 2.2 Перелік основних функцій для формування майбутніх підрозділів апарату управління № з/п  Основні функції підрозділів Відповідальний підрозділ  1 2 3  1. Процес економічного планування ПЕВ  2. Фінансово-кредитна діяльність бухгалтерія  3. Організація, оплата і стимулювання праці бухгалтерія  4. Розробка економічної стратегії розвитку планово -економічний  5. Впровадження прогресивних економічних ідей планово -економічний  6. Бухгалтерський облік бухгалтерія  7. Технічна підготовка виробничо-господарської діяльності ремонтно – експлуатаційний  8. Науково-дослідна діяльність науково - дослідний  9. Допоміжне виробництво (забезпечення матеріалами, комплектуючими тощо) ремонтно-експлуатаційний  10. Керівництво основним виробництвом директор  11. Надання послуг сервісний  12. Діяльність з обслуговування клієнтів сервісний  13. Керівництво маркетинговими дослідженнями Заступник з маркетингових питань  14. Оцінка конкурентоспроможності продукції маркетингового дослідження  15. Оцінка конкурентів маркетингових досліджень  16. Рекламна діяльність маркетингових досліджень  17. Постачання відділ постачання  18. Збут відділ збуту  19. Процес найму і звільнення працівників відділ кадрів  20. Підвищення кваліфікації і перепідготовка кадрів відділ кадрів  21. Робота зі статистичною звітністю бухгалтерія  22. Економічний аналіз стану діяльності підприємства планово-економічний  23. Проведення внутрішнього аудиту бухгалтерія  24. Управління ремонтним господарством ремонтно -експлуатаційний  25. Забезпечення допоміжним і різальним інструментом ремонтно -експлуатаційний   Ступінь уніфікації № варіанту – 16. Процент уніфікованих операцій при виготовленні виробів А і С – 15%. Оригінальний виріб – В. Порядок виконання роботи 1) Визначення складу основних робітників:
, де Nj - планова програма випуску j-го виробу за рік, шт.; Квні - коефіцієнт виконання норм виробітку на і-ій групі устаткування; Фр – планово-ефективний фонд часу робітника; tij – трудомісткість обробки j-го виробу на і-ій групі устаткування, норма год./шт.


З метою визначення чисельності робітників і-ої професії, які займатимуться виготовленням лише f-им видом прдукції за формулою:
ЧостА = 46080 / 1800 = 26 (чол.) ЧостВ = 98000 / 1800 = 55 (чол.) ЧостС = 68400 / 1800 = 38 (чол.) ЧосфА =86400 / 1650 = 53 (чол.) ЧосфВ = 0 / 1650 = 0 (чол.) ЧосфС = 47880 / 1650 = 29 (чол.) ЧоссА = 64800 / 1575 = 41(чол.) ЧоссВ = 71540 / 1575 = 46 (чол.) ЧоссС = 75240 / 1575 = 48 (чол.) Крім того, слід передбачити, скільки з цих робітників будуть виконувати уніфіковані операції, а які робітники займуться оригінальними;
,
, де Чjоі уніф (Чjоі ориг) - чисельність робітників і-ої професії, які займатимуться уніфікованими (оригінальними) операціями при виготовленні j-го виду продукції, чол.; %уніф – процент уніфікованих операцій при виготовленні виробів, виражений у частках від одиниці. ЧАт уніф = 26*0,15=4 (чол.) ЧАт ориг = 22 (чол.) ЧСт уніф = 38*0,15=6 (чол.) ЧСт ориг =32(чол.) ЧАф уніф = 8 (чол.) ЧАф ориг = 45 (чол.) ЧСф уніф = 5 (чол.) ЧСф ориг = 24 (чол.) ЧАс ориг = 34(чол) ЧАс уніф = 7 (чол.) ЧСс уніф =8 (чол.) ЧСс ориг = 40 (чол.) Після розрахунку кількості основних робітників усіх категорій розрахунки зводимо у таблицю (табл. 2.3). Таблиця 2.3 Розподіл працівників при виготовленні оригінальних і уніфікованих виробів № з/п Професії Чисельність працівників, чол.    Товар А Товар В Товар С    уніф. ориг. уніф. ориг. уніф. ориг.  1. Токарі 4 22 - 55 6 32  2. Фрезеру -вальники 8 45 - 0 5 24  3. Сверд-лильники 7 34 - 46 8 40   2) Визначення чисельності допоміжних робітників: 1. Верстатники з ремонту обладнання:
2. Кількість слюсарів з ремонту обладнання: Чслюс = 0,9 * Чрб = 0,9 * 6 = 5 (чол.) 3. Кількість заточників (розраховується аналогічно, як і чисельність верстатників з ремонту обладнання):
4. Кількість наладчиків: Чнал = 12 чол. 5. Кількість чергових слюсарів-ремонтників: Ччер = 2 чол. 6. Кількість електромонтерів: Чем = 2 чол. 7. Кількість слюсарів-трубопровідник: Чст = 1 чол. 8. Кількість змащувальників: Чзм = 1 чол. 9. Кількість прибиральників Чпр = 1 чол. 10. Кількість робітників-контролерів:
11. Кількість робітників з доставки інструменту і пристосувань:
Визначення складу ІТП. Кількість ІТП визначається з розрахунку 10 - 15% під загальної суми всіх основних і допоміжних робітників цеху з урахуванням робітників-контролерів і робітників з доставки інструменту і пристосувань. ЧІТП = ( 336 + 36 ) * 0,1 = 37(чол.) 4) Визначення ступеня централізації (децентралізації) підрозділів. Предметна спеціалізація визначає централізований тип управління (в цеху виготовляється різні види продукції). Слід враховувати також ступінь складності виготовлення товарів. 5) Побудова органіграми управління.