Г. у віці 58 років, увечері, виходячи зі своєї квартири, наніс ножове поранення молодому хлопцю з компанії, котра щоденно, пізно увечері, збиралась під вікнами квартири Г., галасувала, сміялася, співала пісні тощо. Це тривало декілька місяців. Не дивлячись на неодноразові попередження мешканців будинку, компанія продовжувала збиратись щовечора та галасувати. В останні місяці Г. страждав на безсоння, що було викликано навантаженнями на роботі (Г. Мав вийти на пенсію), дрібними сімейними сварками, загальним невротичним станом у зв’язку з клімактеричним віком. В той вечір Г повернувся додому, в нього було погане самопочуття, хотілось виспатись, відпочити, але в цей час почалося вже звичне галасування на вулиці, заграла гітара, почався спів та реготання. Г. схопив ножа, котрим його дружина різала картоплю, вискочив на подвір’я. В цей час з кущів біля будинку виходив молодий чоловік з “галасливої” компанії. Г. наніс йому удар у область руки, після чого Г. повернувся додому та попросив дружину викликати “швидку” та міліцію. Після судово-психіатричної експертизи, котра визнала Г. психічно здоровим, було призначено судово-психологічну експертизу.   Підекспертний легко налагоджував контакт з експертом, з бажанням відповідав на поставлені запитання, у тому числі на ті, що відносились до матеріалів справи. Аналіз індивідуально-психологічних особливостей Г. виявив достатню силу з боку нервових процесів, але деяку заторможеність, тобто більшу силу гальмівних процесів над збуджуючими. Г. відзначався конформністю, помірною комунікабельністю, було виявлено високу фрустраційну напругу, тревожність. В побутових та виробничих процесах Г. відзначався працьовитістю, дисциплінованістю, стійкими моральними принципами, неконфліктністю. Напередодні  (за два тижні) переніс соматичні захворювання, були проблеми на роботі пов’язані зі зменшенням заробітної плати та зміною керівництва. Підекспертний відзначався імпунітивним типом реагування на конфлікт (інтравертна ознака). Підекспертний досить детально описував події, що трапились: амнезії, аффективного звуження свідомості не було. Однак, в момент вчинення делікту відмічалось виражене емоційне переживання гніву, образи, глибокогонезадоволення. Аналіз динаміки психічного стану підекспертного в момент делікту  не виявив в нього стану фізіологічного афекту.