МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту Кафедра маркетингу і логістики Лабораторна робота №2 «МОДИФІКАЦІЯ ТА ПРЕДСТАВЛЕННЯ ДАНИХ» Львів - 2025 Мета: отримати відомості про основні функції статистичного пакету SPSS 21.0. Навчитися модифікувати та представляти дані в SPSS 21.0. Хід роботи Частина 1 Завдання: 1. Побудувати кругову діаграму за змінною «Дохід на 1 члена сім’ї»; 2. Побудувати просту коробчасту діаграму за змінними «Вік – Стать» та «Вік – Освіта»; 3. Побудувати гістограму з кривою нормального розподілу за змінною «Вік»; 4. Побудувати стовпчикову діаграму за змінною «Професія»; 5. Побудувати стовпчикову діаграму за змінною «Тип населеного пункту» та змінною «Освіта» по стовпцях; 6. Проаналізувати отримані результати. Завдання 1 У меню «Графіки» обраю «Застарілі діалогові вікна», далі «Кругові», а потім формую в одній діаграмі всі групи спостережень разом (див.рис.2.1) Рис.2.1 Вибір виду кругової діаграми В редакторі діаграм слід переношу змінну «Дохід на 1 члена сім’ї» у поле «Визначення секторів за». (див.рис. 2.2). Рис.2.2 Діалогове меню «Кругові діаграми» Для завершення підготовчих до генерування діаграми дій додаю заголовок, значення та відділяю сектори на побудованій діаграмі. Результат виконання першого завдання проілюстровано на рис. 2.3. Рис.2.3. . Кругова діаграма за змінною «Дохід» Найбільша група респондентів – 66 опитаних (24.3% від загальної кількості) мають дохід від 6501 до 8000 грн. Це свідчить про те, що саме цей рівень доходу є найтиповішим для досліджуваної вибірки. 55 респондентів (20.3%) мають дохід від 12001 до 15000 грн. 44 респондентів (16.2%) мають дохід від 5001 до 6500 грн. 46 респондентів мають дохід від 8001 до 12000 грн 35 респондентів мають дохід більше 15000 грн 26 респондентів мають дохід від 3001 до 5000 грн 16 респондентів мають дохід від 2001 Завдання 2. Щоб виконати завдання в меню «Застарілі діалогові вікна» обраю «Коробчасті» - «Прості», а також представляю дані аналогічно попередньому завданню (див.рис. 2.4). Рис.2.4. Вибір виду коробчастої діаграми У поле «Змінна» переношу «Вік», а в поле «Категорія» - «Стать» (див.рис.2.5). Рис.2.5. Діалогове меню «Коробчасті діаграми» Результат виконання другого завдання проілюструю на рис. 2.6 Рис.2.6. Коробчаста діаграма змінних «Вік – Стать» Також побудувати діаграми можна через Конструктор діаграм (див.рис. 2.7). Рис.2.7. Діалогове меню «Конструктор діаграм» В результаті відповідних налаштувань у «Конструкторі діаграм», сформувала коробчасту діаграму за змінними «Вік – Стать», що на рис. 2.8 Рис.2.8. Коробчаста діаграма змінних «Вік – Освіта» Завдання 3. Для побудови гістограми з кривою нормального розподілу за змінною «Вік» скористаюсь «Конструктором діаграм», вибираю гістограму, у вікні «Властивості елемента» зазначаю відображення кривої (див.рис. 2.9). Рис.2.9. Налаштування виведення графіку нормального розподілу Результат виконання третього завдання проілюструю на рис. 2.10 Рис.2.10. Гістограма з кривою нормального розподілу змінної «Вік» Завдання 4. Самостійно за допомогою «Конструктора діаграм» будую стовпчикову діаграму за змінною «Професія». Для побудови стовпчикової діаграми за змінною «Професія» скористаюсь «Конструктором діаграм», вибираю Bar (див.рис. 2.11). Рис.2.11. Налаштування виведення стовпчикової діаграми Результат виконання четвертого завдання проілюстровано на рис. 2.12 Рис.2.12. Стовпчикова діаграма змінної «Професія» Завдання 5. У «Конструкторі діаграм» вбираю формування стовпчикової діаграми, у категорії «Ідентифікація груп/спостережень» додаю змінну панелей стовпців (див.рис. 2.13) Рис.2.13. Діалогове меню «Конструктор діаграм» Іншим варіантом побудови такої діаграми є її конструювання через «Застарілі діалогові вікна». У поле «Категорії» скопіювати змінну «Тип населеного пункту», у поле «Колонки» – змінну «Освіта» (див.рис. 2.14). Рис.2.14. Діалогове меню «Прості стовпчикові діаграми» Результат виконання п’ятого завдання проілюструю на рис. 2.15. Рис.2.15. Стовпчикова діаграма за змінною «Тип населеного пункту» та змінною «Освіта» по стовпцях Кругова діаграма за змінною "Дохід на 1 члена сім’ї" демонструє розподіл доходів серед 282 респондентів. Найбільша група (66 осіб, 23.4%) має дохід у діапазоні 6501–8000 грн, що робить цей рівень найтиповішим для вибірки. Друге місце займають респонденти з доходом 12001–15000 грн (55 осіб, 19.5%), а також 8001–12000 грн (46 осіб, 16.3%) та 5001–6500 грн (44 особи, 15.6%). Група з доходом понад 15000 грн становить 12.4% (35 осіб), тоді як нижчі доходи (3001–5000 грн — 26 осіб, 9.2%; 2001–3000 грн — 16 осіб, 5.7%) представлені значно меншими частками. Цей розподіл свідчить про асиметрію зі зсувом у бік середніх та високих діапазонів, що може відображати соціально-економічні характеристики вибірки, такі як переважання середнього класу, наявність стратифікації та обмежену репрезентативність груп з низькими доходами. Наступним кроком була побудова простої коробчастої діаграми за змінними «Вік – Стать» та «Вік – Освіта». У дослідженні взяли участь 183 чоловіки та 217 жінок. Вік чоловіків та жінок розподілений не зовсім однаково, оскільки медіана віку жінок трохи вища за медіану віку чоловіків. Розподіл віку серед жінок здається більш рівномірним, оскільки лінія є трохи вища за чоловічу. Діаграму «Вік – Освіта» будували дещо іншим способом, проте результат отримали також точний і можна сказати, що медіана найбільш семерична спостерігається у середній спеціальній освіті. Осіб із неповною середньою освітою немає. Бачимо, що старших людей 40+ мають освіту неповну вищу. Будували гістограму з кривою нормального розподілу за змінною «Вік». Гістограма показує частоту зустрічаємості різних вікових груп у нашій вибірці. Візуально оцінюючи форму гістограми, можна побачити, чи розподіл віку є симетричним або скошеним. Судячи з гістограми, розподіл віку виглядає доволі симетричним, із піком біля середнього значення. Це свідчить про те, що більшість респондентів мають вік, близький до середнього. Крива нормального розподілу візуально добре підходить до гістограми, що підтверджує припущення про нормальний розподіл віку в цій вибірці. Середній вік респондентів становить близько 40 років, зі стандартним відхиленням близько 12 років. Це означає, що більшість респондентів мають вік в межах 40 ± 12 років. Побудували стовпчикову діаграму за змінною «Професія» - більшість респондентів працюють (за винятком працюючих студентів та пенсіонерів) – 350 осіб. На другому місці за чисельністю – працюючі пенсіонери (39 осіб). Кількість тих, хто не працює, значно менша: непрацюючі студенти – 10 осіб, а кількість тих, хто тимчасово не працює, та тих, хто зайнятий домашнім господарством, декретною відпусткою, або тих, кому складно відповісти, – мінімальна. Будували стовпчикову діаграму за змінною «Тип населеного пункту» та змінною «Освіта» по стовпцях - найбільша кількість респондентів, незалежно від типу населеного пункту, мають середню спеціальну освіту (коледж). Та її мають люди із села. Київ демонструє високий відсоток людей з вищою освітою, що є очікуваним для столиці, де зосереджені основні університети та можливості для професійного розвитку. Частина 2 Завдання: 1. Розрахувати нову змінну «Вік_1» (старші 24 років та молодші 38) на основі змінної «Вік» та зробити частотний розподіл; 2. Перекодувати змінну «Вік» у нову змінну «Вік_група»; 3. Сортувати змінну «Тип населеного пункту» за зростанням та змінну «Освіта» в порядку спадання; 4. Відібрати спостереження тільки киян віком до 47 років (змінна «Вік» - < 47; змінна «Тип населеного пункту» - Київ). Проаналізуйте відібрані дані за змінною «Освіта», побудувавши стовпчикову діаграму; 5. Вивести частотний розподіл за рівнем освіти змінної «Стать» окремо та в порівнянні; 6. Проаналізувати отримані результати. У меню «Перетворити» вибираю команду «Розрахувати змінну», все детально можна побачити на рис. 2.16. У рядку «Цільова змінна» зазначаю назву нової змінної, після чого стане активною команда «Тип і мітка», де зафіксовую тип (числовий чи текстовий) та мітку (коротку характеристику) змінної. Рис. 2.16. Діалогове меню «Перетворити»: Розрахувати змінну Поле «Числове вираження» призначене для вводу математичного виразу нової змінної. В даному випадку на основі змінної «Вік» розраховую нову змінну «Вік_1», тому необхідну змінну, розташовану зліва, переміщаю вправо. В цьому полі зазначаю: Вік > 24 & Вік < 38, і новоутворена змінна матиме значення «1» і «0» (1 – це спостереження, які потрапляють у зазначений діапазон, 0 – знаходяться поза його межами). Кроки відображаю на рис.2.17 Рис. 2.17. Зазначення математичного виразу нової змінної В результаті розрахунків у вікні «Дані» (див.рис. 2.18) та «Змінні» згенеровано нову змінну Рис. 2.18. Нова змінна «Вік_1» у вікні «Дані» Частотний розподіл змінної «Вік_1» здійснюю аналогічно попередньо виконаним завданням (див.рис. 2.19). Рис. 2.19. Розрахунок частот змінної «Вік_1» Результат виконання першого завдання проілюстровано на рисунку 2.20 у вигляді таблиці. Рис. 2.20. Група респондентів, старших 24 та молодших 38 Завдання 2. Здійснюю перекодування уже існуючої змінної або створюючи нову (див.рис. 2.21). Змінна «Вік» не має визначених груп (Панель «Змінні» - «Значення»), а тому утворюю нову змінну, наприклад, «Вік_група» і присвоюю значенням відповідні інтервали: 1 – до 25; 2 – 26-34; 3 – 35-44; 4 – 45-55; 5 – більше 55. Рис. 2.21. Діалогове меню «Перекодування в інші змінні» Результат виконання другого завдання проілюструю на рис. 2.22 Рис. 2.22. Перекодована нова змінна у вікні «Дані» та «Змінні» Завдання 3. Існує інший спосіб сортування даних, що є відмінним від того, який використано в п. 2 Завдання І. Зазначаю виконання команд «В порядку зростання» (Sort Ascending) або «В порядку спадання» (Sort Descending) відповідно. Результат виконання третього завдання проілюстровано на рис. 2.23 Рис. 2.23. Відсортовані змінні у вікні «Дані» Завдання 4. Для виконання цього завдання в розділі «Дані» переходжу до функції «Відібрати спостереження». Далі в меню, що з’явилось, обраю команду «Якщо виконується умова». В командній стрічці вказую умови фільтрування відповідно до завдання (респонденти, що мешкають у Києві в анкеті закодовані під №1) (рис. 2.24). Рис. 2.24. Фільтрування даних та генерування діаграми відібраних спостережень Результат виконання четвертого завдання проілюстровано на рис. 2.25 Рис. 2.25. Розподіл киян до 47 років за змінною «Освіта» Більшість киян (28 респондентів) у віці 47 років мають вищу освіту. 16 опитаних киян віком 47 років мають середню спеціальну освіту (коледж) 3 киян віком 47 років мають середню освіту. Та 2 киян мають неповну вищу освіту Завдання 5. Для виконання завдання спочатку знімаю фільтр, який встановлено в попередньому завданні. У функції «Відібрати спостереження» зазначаю «Всі спостереження» (рис. 2.26). Рис. 2.26. Усунення фільтру, встановленого в попередньому завдані В розділі «Дані» обраю функцію «Роз’єднати файл». Далі в меню, що з’явилось, обраю команду «Організувати вивід по групах». У вікно «Групи утворюються за» переношу змінну «Стать респондента» (рис.2.27). Такі дії означатимуть, що надалі аналіз даних за різними змінними відбуватиметься в розрізі змінної «Стать респондента». Рис. 2.27. Формування частот змінної «Освіта» у роз’єднаному файлі Результат виконання п’ятого завдання проілюструю на рис.2.28 Рис. 2.28. Таблиця статі респондентів Виконав[ім’я автора приховано] Після цього сортую змінну «Тип населеного пункту» за зростанням та змінну «Освіта» в порядку спадання. Серед 49 опитаних киян цієї вікової групи переважають особи з вищою освітою (28 осіб, 57.1%), що може свідчити про високий рівень освіченості серед представників цього покоління у столиці. Середня спеціальна освіта (коледж) займає друге місце (16 осіб, 32.7%), що підкреслює значення професійної підготовки для цієї групи. Лише невелика частка має середню (3 особи, 6.1%) або неповну вищу освіту (2 особи, 4.1%), що може бути пов’язано з тим, що більшість у цьому віці вже завершили навчання. Здійснюю частотний аналіз за статтю. Отже чоловіки мають середню освіту 31 (16,9%), середню спеціальну (коледж) 93 (50,8%), неповну вища 13 (7,1%), вищу освіту 46 (25,1%). Жінки мають неповну середню освіту 1 (0,5%), середню освіту 27 (12,4%), середню спеціальну (коледж) 107 (49,3%), неповну вищу 7 (3,2%) , вищу освіту 75 (34,6%). Більшість як чоловіків, так і жінок мають середню спеціальну освіту (коледж). Відсоток жінок з вищою освітою (34,6%) вищий, ніж відсоток чоловіків з вищою освітою (25,1%). Серед чоловіків більший відсоток має середню освіту (16,9%), ніж серед жінок (12,4%). У групі жінок є 1 респондентка з неповною середньою освітою, тоді як серед чоловіків таких немає. Висновок Під час виконання лабораторної роботи №2 ми ознайомилися з основними функціями статистичного пакету SPSS 21.0 та набули практичних навичок з модифікації та представлення даних. Зокрема навчилися будувати та аналізувати різні типи діаграм (кругові, коробчасті, гістограми, стовпчикові) для візуалізації даних та виявлення закономірностей. Розраховували нові змінні на основі існуючих, використовуючи математичні вирази та логічні умови. Перекодовувати змінні для групування даних та спрощення аналізу. Сортувати дані за зростанням та спаданням для зручного пошуку та організації інформації. Відбирати спостереження за заданими критеріями для аналізу конкретних груп респондентів. Виводити частотні розподіли для окремих змінних та в порівнянні з іншими змінними, наприклад, статтю. Отримані результати дозволили нам краще зрозуміти структуру та особливості вибірки, виявити ключові тенденції та взаємозв'язки між різними характеристиками респондентів. Наприклад, ми з'ясували, що більшість респондентів мають середню спеціальну освіту, а розподіл віку є доволі симетричним. Також, було встановлено, що відсоток жінок з вищою освітою є вищим, ніж відсоток чоловіків. Отже, з отриманого результату після виконання лабораторної роботи, можна сказати, що, серед респондентів переважає середній клас, а саме 23,4% мають дохід у діапазоні від 6501–8000 грн. Це важливий сигнал для компанії з точки зору маркетингу, адже у нашому випадку середній клас є основною цільовою аудиторією для широкого спектру товарів і послуг – від побутових товарів до фінансових продуктів. Розподіл доходів зміщений у бік середніх і високих діапазонів, що підтверджує обмежену репрезентативність груп з низькими доходами. Це може впливати на ціноутворення та асортимент товарів, адже аудиторія здатна дозволити собі товари середнього та вищого цінових сегментів. Тому у максимально низьку ціну на товари компанія може не встановлювати на початку видачі на продаж нового продукту. Середній вік респондентів – близько 40 років, а розподіл віку є симетричним. Це показує, що можна розробляти універсальні маркетингові кампанії, орієнтовані на сім’ї середнього віку, які часто є найбільш платоспроможними та стабільними споживачами. Щодо освіти, то переважають особи з середньою спеціальною та вищою освітою, особливо у великих містах, у нашому випадку це Київ. Люди з вищою освітою частіше сприймають інновації, високотехнологічні товари та послуги, а також більш критично оцінюють маркетингові повідомлення. Також варто звернути увагу на професійну активність – переважна більшість працює, що дозволяє орієнтуватися на робочий графік, корпоративні пропозиції та товари для професійного використання. Жінки частіше мають вищу освіту, що впливає на споживчі переваги та прийняття рішень у сім’ї. Під час розробки маркетингової кампанії, слід враховувати гендерні особливості, особливо у сегментах освіти, дітей, здоров’я, сімейного відпочинку. Великі міста, особливо Київ, відрізняються вищим рівнем освіти та доходів, що робить їх привабливими для преміальних брендів, інноваційних продуктів та послуг. У селах переважає середня спеціальна освіта, що впливає на канали комунікації та формат маркетингових повідомлень. Однак це все максимально індивідуально, адже на сьогодні у селах теж багато заможних осіб проживає. Тобто для цього потрібно здійснювати конкретне дослідження, якщо компанія хоче зосередитись Я би рекомендувала компанії, яка здійснила це дослідження, орієнтуватися на середній клас, пропонувати товари та послуги середнього та вищого цінових сегментів. Враховувати вікову структуру, акцентуватись на сім’ї середнього віку, їхнім потребам та стилі життя. Розробити інформаційні та освітні кампанії для аудиторії з вищою освітою, підкреслюючи якість, інновації, ексклюзивність. Використати різні маркетингові канали для великих міст і сіл, з урахуванням рівня освіти та доходів. Враховувати гендерні відмінності у споживчих перевагах, особливо у сфері освіти, здоров’я, сімейних товарів. Список використаних джерел Global Market Research : An ESOMAR Industry Report Європейського співтовариства з вивчення суспільної думки й маркетингових досліджень – Режим доступу : https://www.esomar.org/uploads/industry/reports/global-market-research2014/ESOMAR-GMR2014-Preview.pdf Definition of Marketing [Електронний ресурс] : сайт Американської асоціації маркетингу – Режим доступу : http://www.ama.org/AboutAMA/Pages/ Definition-of-Marketing.aspx Крайнюченко О.Ф. Маркетингові дослідження [Електронний ресурс]: конспект лекцій для студ. галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент» денної та заочної форм навч. / О.Ф. Крайнюченко, Т.Г. Бєлова. – К.: НУХТ, 2015. – 179 С. Крикавський, Є. В. Маркетингові дослідження [Текст]: навч. посіб. / Є.В. Крикавський, Н.С. Косар, О.Б. Мних, О.А. Сорока. – Львів: Нац. Університет «Львівська політехніка» (ІВЦ «Інтелект» + ІПДО), «Інтелектзахід», 2004. – 288 С. How to Use Spss: A Step-By-Step Guide to Analysis & Interpretation. 2nd ed. Pyrczak Publishing, 2002. 114 p.