Захист академічної свободи чи політизація: чому AAUP підтримала кандидата в Сенат США

30 липня Американська асоціація університетських професорів (AAUP) уперше за свою історію зробила офіційну заяву про підтримку політичного кандидата. Організація публічно висловилася на користь демократа з Мічигану Абдула Ель-Саєда, який балотується до Сенату США. Це рішення одразу спричинило хвилю критичних висловлювань з боку окремих дослідників та аналітиків, які звинуватили асоціацію у надмірній політизації та відмові від нейтралітету.

Критика рішення та звинувачення в заангажованості

Рішення AAUP зустріло жорстку реакцію серед частини академічної спільноти. Директор Лабораторії досліджень поляризації Дартмутського коледжу Шон Вествуд заявив, що асоціація «нашвидкуруч наближає власний занепад» та звинуватив її у «антисемітському нарцисизмі». Дослідник Семюел Абрамс із ресурсу Minding the Campus зауважив, що AAUP перетворилася на політичного агента, та висловив обурення тим, що президент асоціації Тодд Вулфсон назвав політика Джей Ді Венса «фашистом».

Своєю чергою юрист Джонатан Терлі у коментарі виданню Inside Higher Ed підкреслив, що після перетворення AAUP на адвокаційну організацію в США не залишилося жодного справді нейтрального інституту, який представляв би інтереси всіх викладачів. Утім, прибічники рішення переконують, що асоціація ніколи й не була нейтральним спостерігачем, оскільки її головною місією завжди залишався захист академічної свободи.

Нейтралітет інституцій та право на захист принципів

Дослідник Джон К. Вілсон переконує, що варто чітко розрізняти нейтралітет університетів як навчальних закладів та діяльність професійних об’єднань. Університети мають дотримуватися обмеженого нейтралітету для того, щоб науковці та студенти мали можливість вільно реалізовувати фундаментальне право висловлювати власні позиції. Однак AAUP є адвокаційною групою, створеною викладачами для захисту своїх інтересів, і вимоги щодо аполітичності до неї незастосовні.

Вілсон нагадує, що захист принципів не залежить від політичних поглядів конкретного науковця. Як приклад він наводить справу консервативного професора Джона Мак-Адамса, якого без належної правової процедури відсторонив від роботи Маркеттський университет. Попри принципову незгоду з правими поглядами Мак-Адамса, AAUP виступила на його захист у суді, подавши правовий висновок (amicus brief), а сам Вілсон брав участь у процесі як експерт. Це доводить, що асоціація відстоює саме принципи свободи слова та правового захисту, а не окремі політичні табори.

Історичний контекст та межі мовчання

Ідея залучення викладачів до політичної боротьби не є новою для організації. Покійний президент AAUP у штаті Іллінойс та експерт із законодавства Лео Вельч тривалий час переконував колег у необхідності створення комітету політичної дії (PAC). Він зазначав, що вища освіта є невіддільною частиною політичного життя країни, і якщо науковці не відстоюватимуть власні інтереси на політичній арені, політики ігноруватимуть їхні потреби.

Протягом багатьох років асоціація утримувалася від підтримки конкретних кандидатів, оскільки представники двох провідних партій США загалом підтримували цінності вищої освіти та академічну свободу. Проте в умовах, коли академічне середовище стає об’єктом систематичних політичних атак, пасивний нейтралітет перетворюється на відмову від власних принципів. У знаменитому звіті Кальвена зазначалося, що коли суспільні сили загрожують місії університету та свободі наукових досліджень, інституції зобов’язані відкрито виступати на захист своїх цінностей.

Що це означає для української наукової спільноти

Дискусія довкола рішення Американської асоціації університетських професорів демонструє складну межу між науковим нейтралітетом та необхідністю захищати власні інституційні й професійні права. Для українського освітнього середовища ця ситуація ілюструє кілька важливих моментів:

Академічна свобода потребує активних механізмів захисту, які не завжди можуть залишатися повністю аполітичними у часи суспільних викликів.
Професійні та профспілкові об’єднання науковців мають відстоювати базові права академічної спільноти незалежно від політичних уподобань окремих дослідників.
Університетський нейтралітет має слугувати гарантією плюралізму думок, а не виправданням для мовчання, коли освітня система зазнає зовнішнього тиску.

Досвід американських колег показує, що збереження академічних цінностей вимагає від наукової спільноти готовності об’єднуватися та відкрито відстоювати свої інтереси в суспільному дискурсі.

Дата публікації джерела: 31.07.2026 07:00.

Джерело: insidehighered.com

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись