Фактична криза фінансування вищої освіти в Шотландії сягає набагато далі за розрахунки самих університетів. У той час як виші заявляють про потребу в додаткових 200 мільйонах фунтів стерлінгів на рік для збереження поточного рівня діяльності, офіційні розрахунки повністю ігнорують фінансове становище студентів. Поєднання двох дефіцитів — інституційного та студентського — створює загрозу для всієї системи, проте розв’язання цієї проблеми можливе через реформування системи студентських позик.
Прихований дефіцит студентських доходів та реальні витрати
Згідно з першим блоком концепції Шотландії щодо майбутнього університетів (Scotland’s Future Framework), сектору вищої освіти бракує щонайменше 200 мільйонів фунтів стерлінгів на рік порівняно з показниками 2023–2024 років. Однак ця калькуляція не враховує фінансового стану тих, хто навчається. У 2021 році Уряд Шотландії у своїй Програмі дій обіцяв забезпечити найбіднішим студентам дохід на рівні реального прожиткового мінімуму. Цього орієнтиру вдалося дотриматися лише один рік, після чого розмір підтримки заморозили. Наразі виплати відстають від сформованого стандарту на 1 378 фунтів стерлінгів на рік для кожного з приблизно 25 тисяч студентів, які отримують максимальний пакет допомоги. Покриття цього розриву коштувало б приблизно 35 мільйонів фунтів на рік.
Дослідження фінансів та добробуту студентів (Student Finance and Wellbeing Study) показало, що середні витрати студентів перевищують їхні середні доходи, пов’язані з навчанням, на 1 530 фунтів стерлінгів. У масштабах усіх студентів денної форми це створює дефіцит у 180 мільйонів фунтів стерлінгів. Насправді ця цифра є заниженою, оскільки студенти зі скрутним становищем перед опитуваннями скорочують базові витрати на їжу, опалення та транспорт.
Якщо повернутися до пропозицій незалежного огляду 2017 року про запровадження загального мінімального студентського доходу (Minimum Student Income), прив’язаного до прожиткового мінімуму, оновлена вартість такої програми становить близько 280 мільйонів фунтів стерлінгів. Якщо ж урахувати повне річне навантаження у 1 125–1 200 навчальних годин та потреби магістрантів, студентів заочної форми та здобувачів з інвалідністю, сукупний дефіцит студентського утримання сягає близько 600 мільйонів фунтів стерлінгів.
Збір на успішність та послуги: новий механізм залучення коштів
Оскільки повернення плати за навчання або суттєве збільшення бюджетних видатків Шотландії малоймовірне, аналітик Джим Дікінсон пропонує створити «Збір на успішність та послуги студентів» (Student Success and Services Fee). Механізм передбачає нарахування близько 1 700 фунтів стерлінгів для кожного з 142 тисяч шотландських студентів бакалаврату, які навчаються в місцевих університетах. Оплата здійснюватиметься через існуючі системи SAAS та Student Loans Company.
Головна особливість моделі полягає у тому, що після успішного завершення навчання цей збір автоматично анулюється для студента. Така схема дозволить залучати близько 242 мільйонів фунтів стерлінгів на рік. З цієї суми 200 мільйонів фунтів спрямовуватимуться безпосередньо університетам на покриття базового дефіциту, а залишкові 42 мільйони фунтів підуть на фінансування студентських послуг.
Якщо студент перериває навчання без поважних причин, нарахований збір залишається на його рахунку як звичайна позика за правилами Plan 4. Для випадків важкої хвороби, обов’язків із догляду, втрати близьких чи закриття закладу передбачено списання збору з міркувань гуманності, а переведення чи зупинка навчання не вважатимуться відрахуванням.
Ця модель також передбачає встановлення обов’язкового мінімального рівня витрат університетів на студентські послуги — не менше 870 фунтів стерлінгів на одного студента. До цієї суми входитиме гарантоване фінансування студентських асоціацій у розмірі 100 фунтів на студента (загалом близько 27 мільйонів фунтів у межах країни) та створення Ради студентських послуг за бельгійським зразком для спільного управління цими коштами. При цьому базове навчання залишиться безкоштовним завдяки збереженню виплат SAAS у розмірі 1 820 фунтів та викладацьких грантів SFC.
Відповідність фінансовим тестам Казначейства Великої Британії
Запровадження подібної моделі вимагає проходження трьох обов’язкових тестів Казначейства Великої Британії, які застосовуються до децентралізованих урядів:
- Тест 1 (обсяг кредитування): порівнює суму позик із показниками, які отримала б аналогічна кількість студентів в Англії. За розрахунками, шотландський пакет у 1,61 мільярда фунтів стерлінгів використовує лише 79% від умовного ліміту в 2,04 мільярда фунтів, залишаючи понад 420 мільйонів фунтів резерву.
- Тест 2 (перекази Офісу національної статистики): оцінює частку позик, яка перетворюється на публічні витрати. Навіть за консервативними оцінками загальна сума сягає 767 мільйонів фунтів при ліміті у 777 мільйонів фунтів.
- Тест 3 (покриття очікуваних збитків за позиками): залишає близько 270 мільйонів фунтів запасу — 406 мільйонів фунтів витрат проти бенчмарку в 677 мільйонів фунтів.
Подібна схема є життєздатною для Північної Ірландії завдяки наявному резерву покриття у 226,9 мільйона фунтів стерлінгів у 2024–2025 роках. Натомість Уельс не зможе застосувати цей підхід без зміни правил Казначейства через перевищення власних лімітів покриття збитків.
Практичний підсумок для вищої освіти Шотландії
Запропонована реформа доводить, що закрити фінансову прогалину у 200 мільйонів фунтів стерлінгів без скасування безкоштовного навчання можливо за рахунок грамотного використання чинної системи студентських позик Великої Британії. Модель автоматичного списання збору за успішне завершення вишу дозволяє залучити необхідні субсидії з центрального бюджету, одночасно гарантувавши захист студентів та фінансування базової університетської інфраструктури.
Дата публікації джерела: 30.08.2026 23:05.
Джерело: wonkhe.com
