140 мільярдів узбецьких сумів (майже 11,8 мільйона доларів США) спрямував уряд Узбекистану на будівництво нового кампусу Ляонінського педагогічного університету у місті Хіва. Проєкт реалізують спільно з Міністерством вищої освіти, науки та інновацій Узбекистану та Ургенчським державним університетом. Новий навчальний заклад розрахований на 2000 студентів і пропонуватиме програми з менеджменту туризму, міжнародного бізнесу, штучного інтелекту, а також вивчення китайської мови та культури.
Освітній бум в Узбекистані та Казахстані
Відкриття філії в Хіві демонструє важливе зрушення у транснаціональній освіті регіону. Узбекистан посідає третє місце у світі за кількістю міжнародних філій вишів після Китаю та ОАЕ. За даними 2026 року, у країні працюють 35 іноземних закладів вищої освіти з Південної Кореї, Індії, Великої Британії та інших країн. Більшість із них зосереджена у Ташкенті та столичному регіоні, проте нові заклади з’являються у Фергані, Андижані, Самарканді та Хіві.
Схожу стратегію інтернаціоналізації реалізує і Казахстан. Наприклад, Університет Кардіффа відкрив свій кампус в Астані у 2025 році, а також у країні працюють інші британські заклади. Паралельно Казахстан поглиблює освітній обмін із Китаєм: у 2023 році Північно-Західний політехнічний університет Китаю відкрив філію на базі Казахського національного університету імені аль-Фарабі в Алмати, а у 2024 році Пекінський університет мови та культури запустив кампус разом із Міжнародним університетом Астана. Станом на 2025 рік у Китаї навчалося близько 20 тисяч студентів із Казахстану.
Формати присутності китайських вишів за кордоном
Традиційно обговорення транснаціональної освіти Китаю стосувалися залучення іноземних університетів усередину країни. У травні 2026 року Міністерство освіти Китаю погодило 219 нових партнерств (133 спільні програми та 86 спільних інститутів). Поряд із цим зростає й зворотний процес — експансія китайських закладів за кордон.
Експерти виділяють кілька основних моделей такої присутності:
- Повноцінні закордонні кампуси, як-от Університет Сучжоу в Лаосі (відкритий у 2012 році) або Малайзійський кампус Університету Сямень (працює з 2015 року).
- Інтегровані або вбудовані кампуси на базі місцевих партнерських закладів (модель, застосована в Астані та Алмати).
Попри суворий державний нагляд та орієнтацію на національні цілі розвитку, китайські університети отримали більшу автономію у виборі форматів міжнародної співпраці, що стимулює їхній вихід на зовнішні ринки.
Зв’язок між освітою, енергетикою та інвестиціями
Поява освітніх осередків тісно пов’язана з економічною присутністю Китаю. Наприклад, у Самарканді планується створення Китайсько-узбецького нафтового університету за участі Самаркандського державного університету та місцевого підрозділу китайської державної компанії China Datang Corporation. Заклад готуватиме фахівців для енергетичного сектору, де розгортаються великі інфраструктурні проєкти.
Лише в Хорезмській області Узбекистану зафіксовано 38 великих проєктів за участі китайського капіталу із загальним обсягом інвестицій 2,343 мільярда доларів. Для реалізації таких масштабних задумів необхідні фахівці з відповідними технічними навичками та знанням китайської мови.
Практичне значення для ринку міжнародної освіти
Транснаціональна освіта все виразніше орієнтується на безпосередні економічні потреби країн, які приймають іноземні кампуси. Китайська модель ілюструє, як заклади вищої освіти стають інструментом економічної та стратегічної співпраці. Для студентів, дослідників та освітніх аналітиків розвиток внутрішньоазійського освітнього хабу означає появу нових академічних маршрутів, зміну традиційних напрямків студентської мобільності та посилення вимог до прикладних компетенцій фахівців.
Дата публікації джерела: 18.09.2026 15:32.
Джерело: thepienews.com
