ЗМІСТ ВСТУП Економічна ефективність міжнародних операцій є ключовою темою в сучасному світі глобалізованої економіки. З розвитком технологій та комунікацій, міжнародна торгівля та інвестиції стали невід'ємною частиною економічної діяльності більшості країн. В цьому контексті, оцінка економічної ефективності міжнародних операцій набуває особливої актуальності, оскільки вона дозволяє визначити, наскільки вигідними є ті чи інші зовнішньоекономічні угоди для національних економік. Економічна ефективність міжнародних операцій включає оцінку рентабельності, продуктивності, конкурентоспроможності та інших ключових показників, які впливають на загальний економічний розвиток країни. Наприклад, імпорт і експорт товарів і послуг, прямі іноземні інвестиції, міжнародні фінансові транзакції - всі ці види діяльності мають великий вплив на економічне зростання, зайнятість, технологічний розвиток та добробут населення. В сучасних умовах, коли міжнародні економічні зв'язки стали надзвичайно складними і взаємопов'язаними, аналіз ефективності міжнародних операцій допомагає країнам оптимізувати свої стратегії участі в світовій економіці. Це включає вибір оптимальних партнерів, ринків, умов торгівлі та інвестицій, що сприяє максимізації економічної вигоди та мінімізації ризиків. Актуальність теми підсилюється постійними змінами в світовій економічній кон'юнктурі, такими як економічні кризи, торгові війни, зміни у міжнародному правовому регулюванні, розвиток нових технологій та інші фактори, що впливають на міжнародні економічні відносини. В таких умовах, здатність ефективно управляти міжнародними операціями стає важливою конкурентною перевагою для будь-якої країни чи компанії. Таким чином, дослідження економічної ефективності міжнародних операцій є не лише науково значущим, але й має практичне значення для розробки стратегій економічного розвитку, політики міжнародної торгівлі та інвестицій. Це дозволяє країнам адаптуватися до глобальних змін, підвищувати свою економічну стійкість та забезпечувати сталий розвиток. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження аспектів управління міжнародними операціями були проведені різними науковцями як українського, так і зарубіжного походження, серед яких можна вказати на Кравченка В.А., Мамутова В.К., Янковського Е.А., Козака Ю.Г., Пивоварова С.О., Дейнеку О.Г., Макогона Ю.В., Новицького В.Е. та інших. Метою роботи є аналіз та оцінка економічної ефективності міжнародних операцій підприємства. З огляду на мету постають наступні завдання: 1. Провести детальний аналіз зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Київський БКК», включаючи історію компанії, основні напрямки діяльності, географію експорту та імпорту, а також обсяги зовнішньоторговельних операцій. 2. Оцінити правове та регулятивне середовище, в якому здійснює свою діяльність ТОВ «Київський БКК», включаючи міжнародні та національні нормативно-правові акти, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність, митні процедури, тарифне та нетарифне регулювання. 3. Провести аналіз типового міжнародного контракту, укладеного ТОВ «Київський БКК», визначити його структуру, основні умови, права та обов'язки сторін, а також оцінити відповідність контракту міжнародним стандартам та практикам. 4. Розробити методику та провести оцінку економічної ефективності міжнародних економічних операцій ТОВ «Київський БКК», використовуючи фінансові показники, такі як рентабельність, продуктивність, окупність інвестицій, а також аналізувати конкурентоспроможність на міжнародних ринках. 5. На основі проведеного аналізу розробити практичні рекомендації для ТОВ «Київський БКК» щодо оптимізації та підвищення економічної ефективності міжнародних економічних операцій, включаючи стратегії диверсифікації ринків, удосконалення контрактних умов, зниження витрат та управління ризиками. Об’єктом дослідження є міжнародні економічні операції підприємства. Предметом дослідження є економічна ефективність міжнародних операцій підприємства. Методи дослідження. В роботі використовуються наступні методи для оцінки економічної ефективності міжнародних операцій, зокрема аналіз та синтез (для вивчення та узагальнення теоретичні аспекти економічної ефективності, виділяючи основні закономірності та тенденції), статистичний аналіз даних (для оцінки реальних показників ефективності міжнародних операцій), порівняльний аналіз (для оцінки ефективності міжнародних операцій у різних країнах та регіонах), економіко-математичне моделювання (для прогнозування економічних наслідків міжнародних операцій), метод кейс-стаді (для детального вивчення конкретних прикладів успішних і неуспішних міжнародних економічних операцій). Використання цих методів аналізу в комплексі забезпечує всебічну оцінку економічної ефективності міжнародних операцій, враховуючи як теоретичні основи, так і практичний досвід. Практична значимість дослідження полягає у розробці конкретних рекомендацій для урядів, бізнесу та інших зацікавлених сторін щодо оптимізації міжнародних економічних операцій, що може сприяти підвищенню рентабельності та конкурентоспроможності компаній, поліпшенню економічного становища країн, а також ефективнішому використанню ресурсів в умовах глобалізованої економіки. Наукова новизна роботи полягає у системному підході до аналізу економічної ефективності міжнародних операцій, який враховує сучасні тенденції глобалізації, зміни у міжнародному правовому середовищі та вплив нових технологій. В рамках дослідження запропоновані методологічні підходи та моделі оцінки ефективності, які можуть бути застосовані для прогнозування та управління зовнішньоекономічною діяльністю. Структура роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів із підрозділами, загальних висновків та списку використаних джерел у кількості 45 найменувань. РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика ЗЕД ТОВ «Київський БКК» ТОВ «Київський БКК» було зареєстровано 5 жовтня 2016 року в місті Києві, столиці України. Компанія спеціалізується на виробництві кондитерських виробів. На сьогоднішній день асортимент продукції налічує понад 90 найменувань тістечок та тортів, серед яких популярні «Празький з вишнею», «Грильяжний глазурований», «Київські каштани», «Хрещатий Яр», а також тістечка «Бісквітно-кремові», «Трюфельні», «Заварні з кремом». Продукція ТОВ «Київський БКК» представлена у всіх національних торгових мережах України, зокрема в “Ашан”, “АТБ”, “Novus”, “Пакко”, “Брусничка”, “Варус”, “Billa”, “Фора”, “Велика Кишеня”, “Сільпо”, “Metro”, “Вопак”, “Фуршет”, “Таврія”, “Fozzy”, “Еко-маркет”. Компанія активно співпрацює з різними дистриб'юторами, гуртовими та роздрібними покупцями по всій території України. Крім того, продукція «Київського БКК» експортується до Європи, країн Близького Сходу та Північної Америки. На виробництві ТОВ «Київський БКК» використовуються як традиційні, так і сучасні інноваційні технології. Зокрема, відомі заварні тістечка й еклери виготовляються на повністю автоматизованій лінії, що забезпечує мінімальне втручання людини та гарантує стабільно високу якість продукції. У той же час торти ТОВ «Київський БКК» прикрашаються виключно вручну, що робить кожен торт унікальним та особливим. Загальну інформацію про ТОВ «Київський БКК» наведено у табл. 1.1. Таблиця 1.1 – Загальна інформація про ТОВ «Київський БКК» Вищим органом управління ТОВ «Київський БКК» є загальні збори учасників. Окрім питань, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів згідно зі Статутом, загальне управління діяльністю підприємства також здійснюється цими зборами. Директор, який призначається та звільняється за рішенням Загальних зборів акціонерів, керує поточною діяльністю товариства. Він здійснює управління відповідно до чинного законодавства, фінансово-економічної та виробничо-господарської діяльності, та несе повну відповідальність за прийняті рішення і їх наслідки, збереження та ефективне використання майна товариства, а також за фінансово-господарські результати діяльності. Технічний департамент підприємства відповідає за механізацію та автоматизацію виробничих процесів, технічну підтримку обладнання, підвищення технічного рівня виробництва та його ефективності. Департамент також сприяє зниженню трудових та матеріальних витрат на виготовлення продукції, забезпечує високу якість продукції згідно з державними стандартами і технічними умовами, та раціональне використання всіх видів ресурсів. Фінансово-економічний департамент ТОВ «Київський БКК» спрямований на підвищення прибутковості компанії та вдосконалення системи контролю фінансово-господарської діяльності. Він проводить аналіз фінансових операцій для підвищення їх ефективності, оцінює та знижує ризики, виявляє та використовує внутрішні резерви, вдосконалює роботу персоналу, забезпечує ведення бухгалтерського обліку, розробляє єдину облікову політику, своєчасно готує податкову і фінансову звітність та подає її до відповідних органів. Кадровий департамент ТОВ «Київський БКК» реалізує кадрову політику відповідно до стратегічних цілей розвитку компанії. Він впроваджує сучасні HR-процеси, такі як компенсації та пільги, оплата праці, пошук, підбір і адаптація персоналу, оцінка та навчання працівників, кадрове адміністрування. Також департамент підтримує та розвиває корпоративну культуру та внутрішню комунікацію. Комерційний департамент відповідає за досягнення плану продажів і збільшення їх обсягу, а також зменшення кількості повернутої низької якості продукції. Він також контролює своєчасне отримання платежів за реалізовану продукцію. Виробничий департамент організовує виробничий процес з урахуванням плану та договорів постачання, використовуючи інноваційні технології та забезпечуючи дотримання технологічної дисципліни. Функції департаменту розвитку полягають у розробці стратегії та плану розвитку для всіх груп продукції, створенні конкурентоспроможних продуктів з високим попитом, а також у забезпеченні лідируючих позицій ТОВ «Київський БКК» на ринку. Наразі ТОВ "Київський БКК" виробляє понад 90 видів тортів та тістечок. Зміна обсягів реалізації продукції за роками представлена у табл. 1.2. Таблиця 1.2 – Динаміка зміни обсягів реалізації продукції ТОВ «Київський БКК», тис. грн За даними табл. 1.2 обсяг реалізації продукції ТОВ "Київський БКК" зріс з 677,713 тис. грн у 2021 році до 795,438 тис. грн у 2022 році, що становить збільшення на 117,725 тис. грн або 17,4% у відсотковому вираженні. Проте в 2023 році спостерігається зменшення обсягу реалізації продукції до 730,500 тис. грн, що відповідає зменшенню на 64,938 тис. грн або 8,2% у відсотковому вираженні в порівнянні з 2022 роком. Таким чином, після зростання обсягу реалізації продукції в 2022 році, у 2023 році відбулося зменшення цього показника. Аналіз зміни вартості основних засобів на ТОВ "Київський БКК" за період з 2021 по 2023 рік виявляється критичним, оскільки вартість цих активів визначає фінансову стабільність підприємства (табл. 1.3). Таблиця 1.3 – Власні основні засоби, 2021 – 2023 рр. За даними табл. 1.3 загальна вартість власних основних засобів ТОВ "Київський БКК" зросла з 24,547 тис. грн у 2021 році до 31,137 тис. грн у 2023 році. Це відповідає збільшенню на 7,360 тис. грн або 30% у відсотковому вираженні в період з 2021 по 2022 рік, а також зменшенню на 770 тис. грн або 2,4% у відсотковому вираженні в період з 2022 по 2023 рік. Первісна вартість основних засобів збільшилася з 45,360 тис. грн у 2021 році до 75,274 тис. грн у 2023 році, що відповідає збільшенню на 18,761 тис. грн або 41,4% у відсотковому вираженні в період з 2021 по 2022 рік, а також збільшенню на 11,153 тис. грн або 17,4% у відсотковому вираженні в період з 2022 по 2023 рік. Знос основних засобів також збільшився з 20,813 тис. грн у 2021 році до 44,137 тис. грн у 2023 році. Це відповідає збільшенню на 11,401 тис. грн або 54,8% у відсотковому вираженні в період з 2021 по 2022 рік, а також збільшенню на 11,923 тис. грн або 37% у відсотковому вираженні в період з 2022 по 2023 рік. Отже, можна зробити висновок, що підприємство адаптується до змін в економічному середовищі, не стоячи на місці. Хоча показники у 2023 році трошки гірші, ніж у 2022 році, це не є радикальною відмінністю, як це часто буває з іншими компаніями. Дуже важливими в аналізі діяльності фірми є вертикальний та горизонтальний аналіз. Результати обрахунків цих аналізів представлені у табл. 1.4 та табл. 1.5. Таблиця 1.4 – Горизонтальний аналіз підприємства, тис. грн За даними табл. 1.4 можна побачити, що підприємство демонструє активну динаміку у розвитку своєї діяльності. У період з 2021 по 2022 рік активи підприємства зросли на 109,651 тис. грн, або на 45,3%. Проте у наступному періоді з 2022 по 2023 рік приріст активів сповільнився до 112,679 тис. грн, що складає 32% від року 2022. Стосовно необоротних активів, їхній збір зріс на 8,522 тис. грн (30,2%) у 2022 році порівняно з 2021 роком і на 1,775 тис. грн (4,8%) у 2023 році порівняно з 2022 роком. У сфері оборотних активів спостерігається значний зріст на протязі обох років: у 2022 році вони збільшились на 101,141 тис. грн (47,3%), а в 2023 році - на 110,873 тис. грн (35,2%) порівняно з попереднім роком. Однак, варто звернути увагу на те, що збільшення оборотних активів у 2023 році перевищує збільшення необоротних активів, що може вплинути на фінансову стабільність підприємства в майбутньому. За результатами аналізу видно, що вартість необоротних активів зросла з кожним роком, що свідчить про зростання виробничих можливостей і потенціалу підприємства. У разі оборотних активів також спостерігається позитивна динаміка, особливо у збільшенні грошових коштів на банківських рахунках, що свідчить про стабілізацію фінансового стану підприємства. Проте, збільшення дебіторської заборгованості є трохи негативною тенденцією, хоча воно майже не впливає на діяльність підприємства. Щодо пасиву, власний капітал залишився стабільним протягом періоду. Довгострокові зобов'язання зросли унаслідок залучення довгострокового кредиту та збільшення інших довгострокових зобов'язань, що було спрямовано на модернізацію обладнання. Поточні зобов'язання також зросли, але це можна пояснити наслідками пандемії та війни, хоча ці зміни майже не вплинули на діяльність підприємства. Таблиця 1.5 – Вертикальний аналіз підприємства, тис. грн Після детального аналізу вертикального аналізу фінансового стану ТОВ "Київський БКК" за останні три роки стало очевидно, що необоротні активи підприємства зменшувалися по роках, тоді як оборотні активи, навпаки, зростали. Ця динаміка свідчить про те, що компанія активно вкладала кошти в розвиток своєї виробничої бази та розширення асортименту продукції. Наприклад, збільшення грошових коштів на банківських рахунках може свідчити про покращення фінансової стабільності підприємства. Щодо пасиву, власний капітал підприємства зрос, особливо через збільшення нерозподіленого прибутку, що є позитивним сигналом для інвесторів та кредиторів. Також важливо відзначити, що довгострокові зобов'язання не перевищують власного капіталу, що свідчить про здатність підприємства погашати свої зобов'язання у майбутньому. Щодо поточних зобов'язань, їхній зріст у 2023 році в порівнянні з попередніми роками не є критичним, але потребує уваги для забезпечення подальшої стабільності фінансового стану підприємства. Отже, аналіз показує, що ТОВ "Київський БКК" продовжує стабільно розвиватися навіть у нестабільній економічній ситуації, такій як пандемія та війна. Проте, для збереження та подальшого розвитку позитивних тенденцій, важливо продовжувати моніторити та аналізувати фінансовий стан підприємства. РОЗДІЛ 2. Регулятивні засади міжнародних економічних операцій ТОВ «Київський БКК» Український ринок кондитерських виробів є дуже привабливим у харчовій промисловості, завдяки популярності цих продуктів серед українців. Вони становлять значну частку споживчого кошика - близько 5,4%. Крім того, наявність місцевої сировини, такої як цукор та борошно, сприяє створенню і розвитку потужного кондитерського сектора. Ринок характеризується великою консолідованістю, з більш ніж 860 підприємствами, від невеликих цехів до великих фабрик. Лідируючі позиції за обсягами виробництва займають такі компанії як "Roshen", "Конті", "АВК", "Житомирські ласощі", "Бісквіт-шоколад", Львівська кондитерська фабрика "Світоч" (Nestle), "Полтавакондитер", "Лукас". Давайте розглянемо конкурентні переваги основних учасників ринку кондитерських виробів у табл. 2.1. Таблиця 2.1 – Головні конкурентні переваги впливових гравців на ринку кондитерських виробів Для оцінки ступеня конкуренції на ринку кондитерських виробів ми використовуємо добре відомі в світі показники, такі як індекс Херфіндаля-Хіршмана (HHI), коефіцієнт ринкової концентрації (CRn), ентропію ринкових часток (E) та індекс Джині (Gn). Коефіцієнт ринкової концентрації (CRn) розраховується як сума ринкових часток найбільших компаній на ринку. Кожна країна визначає, для скількох провідних фірм вона буде розраховувати цей коефіцієнт. У нашій країні ми розраховуємо CR1, CR3 і CR5. Згідно зі статтею 12 "Про захист економічної конкуренції", частка одного підприємства, що перевищує 35%, частка трьох підприємств, що перевищує 50%, і частка п'яти підприємств, що перевищує 70%, вважається достатньою для визначення монопольного становища підприємства. Значним недоліком використання описаного вище методу є те, що він не враховує всіх підприємств, що працюють на ринку, що може призвести до неповної оцінки ступеня конкуренції. Щоб подолати цей недолік, може бути корисним використання індексу Херфіндаля-Хіршмана (HHI), який враховує всіх учасників ринку. Методика розрахунку цього індексу полягає в сумуванні квадратів часток у відсотках всіх підприємств на ринку. Значення індексу може коливатися від 0 (досконала конкуренція) до 1 (чиста монополія). Якщо індекс HHI менший за 0,1, ринок вважається слабко концентрованим, якщо він знаходиться у межах 0,1-0,2 - помірно концентрованим, а якщо більший за 0,2 - концентрованим. Ще одним показником є коефіцієнт Джині, який відображає ступінь нерівномірності розподілу ринкових часток. Значення цього показника може коливатися від 0 (абсолютно рівномірний поділ часток на ринку) до 1 (висока нерівномірність розподілу часток, тобто монополія). Також важливим є показник Е (ентропія ринкових часток), який вказує на ступінь невпорядкованості ринкової структури. Значення цього показника може вказати на тип ринку: монопольний, олігополія або конкурентний. Для ТОВ "Київський БКК" ми також можемо розрахувати вищезгадані показники, щоб отримати більш об'єктивну картину стану конкуренції на ринку кондитерських виробів (табл. 2.2). Таблиця 2.2 – Розрахунок показників концентрації на ринку кондитерських виробів Розраховані показники CR1, CR3 і CR5 свідчать про те, що ринок не є монополізованим, однак індекс Херфіндаля-Хіршмана підтвердив, що він є високо концентрованим. Згідно з індексом Джині, від 0,405 до 0,496, немає значної монополізації на ринку. Ентропія ринкових часток показує значення більше 2, вказуючи на високий рівень конкуренції. Варто відзначити, що всі аналізовані показники погіршилися через незгоду підприємств з наслідками пандемії COVID-19 у 2021 році та початком війни у 2022 році, яка призвела до виходу багатьох компаній з ринку або втрати частини їхнього майна (табл. 2.3). Таблиця 2.3 – Ринкова потужність й динамічність ТОВ «Київський БКК» Отже, з отриманих показників видно, що ТОВ "Київський БКК" має невелику частку на ринку та в секторі, але за останні три роки спостерігається зростання. Хоча виручка компанії відзначалася позитивно у 2022 році, у 2023 році вона зменшилася через погіршення економічного становища споживачів у зв'язку з початком війни. Узагальнюючи аналіз, можна сказати, що хоча ТОВ "Київський БКК" не є великим гравцем на ринку, воно має високий рівень ринкової потужності. Таблиця 2.4 – Кондитерський ринок в Україні відомий своїм значним розвитком. Український виробник, ТОВ "Київський БКК", активно діє на цьому ринку з високоякісною та різноманітною продукцією. В умовах розвиненого кондитерського сектора України, у 2023 році виробництво кондитерських виробів було на рівні 1,089 млн тонн, з річним оборотом приблизно 17 млрд українських гривень. Цей виробник також активно експортує свою продукцію, проте, як і для багатьох інших виробників, майже половина їхньої продукції призначена для міжнародного ринку. У 2024 році очікується зростання обсягів експорту кондитерських виробів на 1%, до 438,9 тис. тонн. Відзначається, що за останні роки компанія показала стійке зростання, а також розширила свої ринки збуту. Щодо імпорту кондитерських виробів, тенденція показує постійне зменшення обсягів. У 2023 році спостерігається зменшення імпорту на 2%, що свідчить про те, що внутрішній попит задовольняється власним виробництвом. ТОВ "Київський БКК" є одним із провідних виробників на ринку, здатним задовольнити внутрішній та міжнародний попит на кондитерські вироби (рис. 2.1). Рисунок 2.1 – Загальний обсяг імпорту та експорту кондитерських виробів за кількістю ТОВ "Київський БКК" є одним із провідних виробників кондитерської продукції в Україні. Компанія пропонує понад 320 різних видів солодощів, включаючи шоколад, желе, цукерки, печиво, вафлі та торти. Щорічний обсяг виробництва становить близько 300 тисяч тонн. Продукція ТОВ "Київський БКК" відзначається використанням передових технологій, суворим дотриманням рецептур і високоякісною сировиною. Корпорація складається з кількох виробничих підрозділів, зокрема у Києві, Кременчуці, Борисполі, а також має міжнародні підрозділи у Будапешті (Угорщина) і Литві. Також, до складу корпорації входить Вінницький молочний завод, який забезпечує виробництво молочної продукції для кондитерських фабрик. Фабрики ТОВ "Київський БКК" забезпечені сертифікованим обладнанням, яке відповідає міжнародним стандартам безпеки та якості. Компанія підтримує систему управління якістю відповідно до вимог ISO 9001:2008 та систему управління безпечністю харчових продуктів ISO 22000:2005. Всі заводи ТОВ "Київський БКК" мають спеціалістів, які отримали навчання за кордоном і займаються розробкою нових технологій та виробництвом високоякісної кондитерської продукції. Продукція компанії продається не лише на внутрішньому ринку, а й в 55 країнах світу, включаючи США, Канаду, країни Європи, Азії та інші. Виробництво ТОВ "Київський БКК" відповідає міжнародним стандартам якості, що підтверджено сертифікатами. Над розробкою та просуванням високоякісної кондитерської технології працюють кваліфіковані фахівці, які отримали навчання за кордоном у спеціалізованих центрах. За останній рік на розвиток виробництва та інвестиційне будівництво було витрачено значну суму коштів. Кондитерські вироби компанії виготовляються за передовими технологіями. Використання сучасного обладнання, строге дотримання технологічних процесів та високоякісних матеріалів є ключовими перевагами продукції ТОВ "Київський БКК". Розроблені різноманітні правила дозволяють відповідати на ринковий попит, представляючи нові продукти та вдосконалені традиційні асортименти, що відповідають потребам кожного регіонального ринку (табл. 2.4). Таблиця 2.4 – Розширений асортимент підприємства Стратегія розвитку ТОВ "Київський БКК" на світовому ринку кондитерських виробів ґрунтується на сегментації ринку. Компанія активно розвиває експортні зусилля, виробляючи загалом 450 тисяч тонн цукерок та досягаючи прибутку у розмірі 800 мільйонів доларів. У 2016 році журнал «Candi Industri» включив ТОВ "Київський БКК" до свого щорічного глобального рейтингу кондитерських компаній на 24 місце, відстаючи від «Конті» та «АВК». Продукція компанії продається в 35 країнах світу, включаючи Азербайджан, Грузію, Європу, Казахстан, Киргизстан, Канаду, Китай, Молдову, Нову Зеландію, США та Україну. Більшість філій ТОВ "Київський БКК" розташовані в Україні. Компанія також розширила свою діяльність на ринки Литви та Угорщини. У 2006 році до складу компанії приєдналася Клайпедська кондитерська фабрика, що стала першим виробництвом компанії в Європейському Союзі. Виробництво на заводі відповідає міжнародним стандартам якості ISO 9001:2008 та IFS 6. Наразі на заводі працює 120 працівників. З 2015 року компанія входить до бізнес-структури LAVA. У 2015 році ТОВ "Київський БКК" розпочало проект в Угорщині. Бренд Bonbonetti посів стійкі позиції на ринку країни та в Європі. Продукція, випускана на фабриці, славиться високою якістю та регулярно отримує нагороди та визнання. Асортимент кондитерської продукції фабрики постійно розширюється, швидко реагуючи на зміни на ринку. Аналізуючи динаміку доходів ТОВ "Київський БКК", можна побачити зростання обсягу продажів компанії з 2021 – 2023 рр. на 106 млрд. грн., 115 млрд. грн. та 12,5 млрд. грн. відповідно. Експортні доходи також зросли: у 2021 році становили 1,5 млрд. грн., у 2022 - 2,59 млрд. грн., у 2023 - 3 млрд. грн (рис. 2.2). У 2022 році доходи зросли на 18,4% порівняно з 2021 роком і становили 14,8 млрд. грн., а експортна виручка збільшилася в 3,33 рази, склавши 13 млрд. грн. У 2022 році дохід збільшився на 12,83% до 16,8 млрд. гривень, але експортна виручка різко зменшилася до 2,5 млрд. грн. Експортна виручка компанії зменшилася на 420% порівняно з попереднім роком і на 20% порівняно з 2022 роком, як у 2021 році. У деяких країнах - торгових партнерах компанії - низькі ціни на сировину та погіршення макроекономічної ситуації можуть призвести до скорочення експорту. Рисунок 2.2 – Динаміка доходів ТОВ «Київський БКК» (з урахуванням експорту), млн. грн. Протягом останніх трьох років підприємство спостерігало зміни в структурі свого експорту до різних країн. У 2021 році вона експортувала 20% своєї продукції до Білорусі та 15% до Польщі. Однак до 2022 року ці показники впали до 30% та 5% відповідно. Проте, у 2023 році планується збільшення обсягу експорту порівняно з 2022 роком, але на рівні меншому, ніж у 2021 році - лише 10%. Експорт до Румунії та Болгарії залишався майже незмінним протягом 2021-2023 років, становлячи близько 5% від загального експорту у 2021 році та приблизно 10% - у 2022 і 2023 роках (рис. 2.3). Рисунок 2.3 – Географічна структура експорту підприємства Після аналізу географічної структури експорту кондитерської продукції ми прийшли до висновку, що більшість товарів надходить до країн Європейського Союзу, зокрема до Польщі, Литви, Болгарії та Румунії. Рисунок 2.4 – Категорії експорту виробів підприємства у 2023 році, % Інтеграція в європейський ринок має позитивний вплив на зовнішньоекономічну діяльність ТОВ "Київський БКК" (рис. 2.4). Компанія активно експортує широкий асортимент кондитерських виробів до різних країн. Найбільший обсяг експорту складають продукти з вмістом какао - 57% від усього обсягу експорту (1,4 млрд грн), а також шоколад та інші готові продукти з какао - 32% (825 млн грн). Хліб і хлібобулочні вироби становлять 9% від загального обсягу експорту (250 млн грн). Інші продукти, такі як продукція деревообробної промисловості, какао-порошок і спеції, пластикові вироби для транспорту та пакування, друковані етикетки та інші, також представлені на ринках за кордоном. РОЗДІЛ 3. Характеристика міжнародного контракту на здійснення міжнародної економічної операції ТОВ «Київський БКК» Важливі аспекти ефективності імпортного контракту визначаються його економічним змістом, який полягає у ввезенні імпортного товару на митну територію країни-імпортера після укладення контракту на його закупівлю. Цей контракт, який ми аналізуємо, є угодою про купівлю-продаж готової продукції в іноземного виробника або торгового посередника [7]. Виконання імпортного контракту передбачає передоплату грошових коштів або інших ліквідних активів, таких як оборотний капітал. Українська економіка характеризується тим, що найбільш поширеною умовою оплати імпортних контрактів є попередня сплата за весь контракт або його частину. Це обумовлено особливостями російського ринку. Можна сказати, що надання товарного кредиту українським імпортерам є ексклюзивною умовою поставки, доступною лише офіційним дилерам іноземних постачальників [7]. Імпортна угода відрізняється від угоди з експорту тим, що товар ще потрібно продати, і це підкреслює важливість аналізу сталого попиту на імпортний товар. Виконання імпортного контракту відбувається в умовах ринкового ризику. Згідно сучасної фінансової теорії, для оцінки ефективності імпортного контракту потрібно порівняти його ризики та прибутковість з альтернативними інвестиціями. Рівень ризику є прямою функцією прибутковості комерційного проекту, тому важливо оцінити граничну норму прибутковості альтернативних інвестицій [7]. Вплив факторів пов'язаний з параметрами імпортних контрактів, які є ключовими документами, що підтверджують процес імпорту товарів. Одним з основних аспектів імпортного контракту є момент передачі права власності на товар покупцеві. Цей момент важливо розрізняти від умов поставки товарів, які визначають, звідки, куди, яким чином і за чий рахунок буде здійснюватися поставка. Умови поставки регулюються Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів "ІНКОТЕРМС 2000". Ці правила встановлюють зобов'язання щодо витрат на доставку, страхування вантажів, момент передачі ризику втрати і пошкодження товарів, але не визначають момент передачі права власності. Важливі умови контракту на імпорт та обмежувальні фактори разом визначають бюджет імпортної угоди, що складається з основних компонентів: обсягу оборотного капіталу, суми митних платежів, внутрішніх і зовнішніх витрат, прогнозованого обсягу продажів і прибутку, а також критичного рівня продажної ціни. Міжнародний контракт на здійснення імпортних операцій між ТОВ "Київський БКК" та її зовнішніми постачальниками є стратегічним документом, що визначає умови співпраці та забезпечує надійність та стабільність у поставках товарів. Умови цього контракту мають ключове значення для успішної реалізації бізнесу та варто розглянути їх істотні та неістотні аспекти. Серед істотних умов контракту слід відзначити детальний опис імпортованого товару, включаючи його технічні характеристики, якість та кількість. Особливу увагу слід приділити умовам ціноутворення та оплати, визначивши ціну за одиницю товару, валюту операції та терміни оплати. Крім того, важливим є зазначення умов поставки товарів, включаючи місце та терміни поставки, а також відповідальність за транспортування та страхування вантажу. Також до істотних умов відносяться гарантії на товар, правила повернення та відшкодування в разі порушення умов контракту. Не менш важливим є визначення правових аспектів контракту, таких як законодавство, що регулює угоду, та процедури вирішення спорів. Серед неістотних умов контракту можна відзначити загальні положення, такі як назва та місцезнаходження сторін, а також контактні дані відповідальних осіб. Крім того, до неістотних умов відносяться клаузули про конфіденційність, умови форс-мажору та процедури змін у контракті. Загальна мета цього контракту - забезпечити чіткість та взаємовигідність у відносинах між сторонами, зменшити ризики та забезпечити стабільність у поставках товарів для ТОВ "Київський БКК". Обґрунтування вибору ключових параметрів контракту є критичним для ефективного управління ризиками та забезпечення стабільності у відносинах між сторонами. Параметри контракту повинні відповідати стратегічним цілям компанії, враховувати аналіз ринкових умов, забезпечувати якість та надійність поставок, мінімізувати ризики і відповідати правовим нормам. Це допомагає уникнути непорозумінь, забезпечує конкурентну позицію компанії та забезпечує правову стабільність у майбутньому. Такий підхід допомагає підтримувати взаємовигідні відносини між сторонами та забезпечує успішне виконання контракту з імпортними операціями для ТОВ "Київський БКК". Для обґрунтування економічних та організаційних можливостей виконання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) угоди ТОВ "Київський БКК" слід розглянути кілька ключових аспектів, включаючи фактурну (заводську) ціну товару, вибір базисної умови поставки та зобов’язання сторін згідно з обраною базисною формою поставки за Інкотермс. Економічні можливості компанії визначаються її фінансовим станом, який має бути достатнім для оплати товарів, митних зборів, страхування та транспортних витрат. ТОВ "Київський БКК" повинно мати стабільні фінансові ресурси, що підтверджуються аналізом фінансових звітів та бюджетуванням. Рентабельність угоди є критично важливою, оскільки вона включає аналіз усіх витрат на імпорт товарів, таких як транспортні витрати, митні збори та страхування. Оцінка конкурентоспроможності цін на внутрішньому ринку допоможе визначити, чи будуть імпортовані товари затребуваними та прибутковими. Організаційні можливості включають ефективну логістичну інфраструктуру, що забезпечує своєчасну доставку товарів. Компанія повинна мати налагоджені процеси управління логістикою, включаючи складування, транспортування та управління запасами. Ключовим фактором є наявність кваліфікованого персоналу, який має досвід у ЗЕД та вміє ефективно управляти процесами імпорту. Фактурна (заводська) ціна товару визначається на основі собівартості виробництва, до якої додається маржа виробника. Вона включає витрати на сировину, робочу силу, виробниче обладнання, а також загальновиробничі витрати. Для ТОВ "Київський БКК" важливо провести переговори з постачальником, щоб отримати вигідні умови і досягти оптимального співвідношення ціни та якості. Крім того, необхідно враховувати транспортні витрати, митні збори та інші пов'язані з імпортом витрати для визначення кінцевої ціни товару. Вибір базисної умови поставки за Інкотермс визначає відповідальність та зобов'язання сторін щодо доставки товару. Для ТОВ "Київський БКК" оптимальним варіантом може бути умова CIF (Cost, Insurance, and Freight), за якої продавець бере на себе витрати та відповідальність за доставку товару до порту призначення, включаючи страхування вантажу. Це забезпечує покупцеві більшу впевненість у безпеці та своєчасності поставок. Згідно з умовами CIF, продавець зобов’язаний організувати та оплатити транспортування товару до порту призначення, забезпечити страхування вантажу на час перевезення та нести відповідальність за товар до моменту його передачі перевізнику в порту відправлення. Покупець, у свою чергу, зобов’язаний прийняти товар у порту призначення, оплатити мито, податки та інші збори, пов'язані з імпортом, а також організувати подальше транспортування товару до місця кінцевого призначення. Для обґрунтування економічних та організаційних можливостей виконання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) угоди, ТОВ "Київський БКК" слід врахувати такі аспекти: фактурну (заводську) ціну товару, вибір базисної умови поставки, зобов’язання сторін згідно з обраною базисною формою поставки за Інкотермс, а також особливості та умови транспортування, страхування, розмитнення, умови платежу та форму розрахунків, фінансування та кредитування міжнародної економічної діяльності. Фактурна ціна товару включає в себе витрати на виробництво, включаючи витрати на сировину, працю, накладні витрати та прибуток виробника. Для ТОВ "Київський БКК" важливо обґрунтувати цю ціну, враховуючи витрати на транспортування, страхування та митні платежі. Визначення ціни має базуватися на детальному аналізі всіх складових витрат, щоб забезпечити конкурентоспроможність на ринку та рентабельність угоди. ТОВ "Київський БКК" може вибрати одну з базисних умов поставки за Інкотермс, таких як FOB (Free on Board), CIF (Cost, Insurance, and Freight), або DDP (Delivered Duty Paid). Вибір базисної умови залежить від розподілу ризиків, витрат та відповідальності між продавцем і покупцем. Наприклад, якщо обрана умова CIF, продавець несе витрати та ризики до моменту доставки товару в порт призначення, включаючи вартість страхування та фрахту. Цей вибір впливає на кінцеву ціну товару і організаційні процеси компанії. При виборі базисної умови CIF, ТОВ "Київський БКК" як продавець бере на себе зобов’язання щодо організації транспортування товару до порту призначення, страхування вантажу на випадок пошкодження чи втрати під час транспортування, та оплати фрахту. Покупець, зі свого боку, зобов'язується оплатити товар при його отриманні в порту призначення та взяти на себе витрати на розмитнення та внутрішнє транспортування до кінцевого пункту призначення. Транспортування товарів передбачає вибір оптимального маршруту та виду транспорту (морського, залізничного, автомобільного чи авіаційного). Важливо забезпечити своєчасну доставку товарів із мінімальними ризиками пошкодження. Для цього необхідно укласти договори з надійними логістичними компаніями, що забезпечують високу якість послуг та виконання строків поставки. Страхування вантажу є критичним аспектом у ЗЕД угодах. Поліси страхування повинні покривати всі можливі ризики, включаючи пошкодження, втрату вантажу, крадіжку та інші форс-мажорні обставини. Страхування повинно бути оформлене відповідно до міжнародних стандартів та вимог базисної умови поставки. Процедура розмитнення товарів передбачає сплату митних зборів, податків та оформлення відповідної документації. Для ефективного розмитнення необхідно мати досвідчених митних брокерів, які добре обізнані з митним законодавством та процедурами. Це дозволить мінімізувати затримки та забезпечити дотримання всіх вимог. Умови платежу можуть включати авансові платежі, акредитиви, банківські перекази або використання факторингових послуг. Наприклад, акредитиви (letters of credit) забезпечують додатковий захист обох сторін, гарантують оплату продавцю після виконання умов контракту та поставки товару. Вибір форми розрахунків повинен враховувати фінансові можливості та ризики для обох сторін. Фінансування зовнішньоекономічної діяльності може здійснюватися за рахунок власних коштів компанії, банківських кредитів або залучення інвестицій. Банківські кредити можуть бути вигідними для ТОВ "Київський БКК" у разі необхідності покриття тимчасових касових розривів або фінансування великих обсягів імпорту. Також можливе використання експортних кредитних агентств, які надають гарантії та страхування кредитів для мінімізації ризиків. Отже, ТОВ "Київський БКК" повинно ретельно обґрунтувати економічні та організаційні можливості виконання ЗЕД угоди, включаючи визначення фактурної ціни товару, вибір базисної умови поставки, зобов’язання сторін, а також особливості транспортування, страхування, розмитнення та умови платежу. Комплексний підхід до планування та виконання зовнішньоекономічної діяльності забезпечить стабільність та ефективність роботи компанії на міжнародному ринку. РОЗДІЛ 4. Оцінка економічної ефективності міжнародних економічних операцій ТОВ «Київський БКК» Для оцінки ефективності імпортних операцій підприємства ми вирішили здійснити аналіз динаміки та затрат на імпортну діяльність. Використаємо наявні дані для проведення горизонтального аналізу імпортних операцій, які містяться у табл. 4.1. Таблиця 4.1 – Витрати на імпортну діяльність, 2021 – 2023 рр., тис. грн З табл. 4.1 видно, що загальні витрати на імпортну діяльність зменшилися протягом трьох років. Особливо помітне зниження спостерігається у 2022 році, коли витрати скоротилися на 35,85% порівняно з 2021 роком. У 2023 році загальні витрати незначно зменшилися на 1,59% порівняно з попереднім роком. Щодо окремих видів витрат, можна відзначити наступне: - витрати на сировину зменшилися у 2022 році на 40,63%, але в 2023 році зросли на 2,35% в порівнянні з 2021 роком; - витрати на транспортування спадали протягом усіх трьох років, проте зменшення в 2023 році стало більшим - 13,04% порівняно з 2022 роком; - логістика і витрати на зберігання також зменшилися у 2022 році, але знову зросли у 2023 році; - адміністративні витрати зменшилися протягом усіх трьох років, але в 2023 році зменшення було меншим у порівнянні з попереднім роком. Загальною тенденцією є зниження витрат на імпортну діяльність, хоча у 2023 році це зниження вже не таке помітне. Розглянемо загальну суму імпорту, яка отримується шляхом додавання вартості сировини та адміністративних витрат. Ця сума називається контрактною вартістю товару. Проведемо розрахунки: 2021 рік: 39,500 + 34,150 = 73,650 тис. грн 2022 рік: 23,450 + 23,800 = 47,250 тис. грн 2023 рік: 24,000 + 22,500 = 46,500 тис. грн Відзначимо від'ємну динаміку імпорту сировини у 2022 році порівняно з 2021 роком, де спостерігається падіння більше ніж на 40%. Також у 2022 році відзначаємо зниження адміністративних витрат на 30,31%. У 2023 році спостерігається зростання вартості сировини на 2,35%, але адміністративні витрати продовжують зменшуватися. Витрати на здійснення імпортних операцій включають також транспортні витрати, митні збори і збори, а також інші витрати, такі як оплата за вантажні роботи, страхування, складські і експедиторські витрати і т. д. (табл. 4.2). Таблиця 4.2 – Витрати на імпортні операції компанії, 2021 – 2023 рр. тис. грн Табл. 4.2 відображає витрати на імпортні операції компанії за роки 2021 – 2023 рр. Загальна контрактна вартість товарів поступово зменшувалася з 73,650 тис. грн у 2021 році до 46,500 тис. грн у 2023 році. Транспортні витрати та митні збори також зазнали змін протягом цього періоду, проте загальні витрати на імпортні операції зменшилися від 103,110 тис. грн у 2021 році до 68,355 тис. грн у 2023 році. Розглянемо витрати на імпортні операції, які складаються з контрактної вартості товару, транспортних витрат, митних зборів та інших платежів. 2021 рік: 73,650 + 1,473 + 4,419 = 79,542 тис. грн 2022 рік: 47,250 + 1,086 + 3,072 = 51,408 тис. грн 2023 рік: 46,500 + 1,256 + 3,115 = 50,871 тис. грн Отже, витрати на імпортні операції компанії складали відповідно 79,542 тис. грн у 2021 році, 51,408 тис. грн у 2022 році та 50,871 тис. грн у 2023 році. Зниження обсягу затрат на імпорт свідчить про можливе скорочення або оптимізацію імпортної діяльності компанії. Щоб оцінити динаміку цієї діяльності, використовуємо показники темпів зростання, розраховані за методом ланцюгового індексу. Для цього використовуємо дані, отримані з табл. 3.1. Після розрахунків внесемо результати у табл. 4.3. Таблиця 4.3 – Розрахунок імпорту за методом ланцюгового індексу, 2021 – 2023 рр. тис. грн. У табл. 4.3 відображені дані про виручку по імпорту за методом ланцюгового індексу для років 2021-2023. Для кожної категорії товарів (сировина та продукція) вказано виручку по імпорту за відповідні роки, ланцюговий індекс у відсотках, а також виручку по імпорту у наступному році з врахуванням цього індексу. Розрахунки для показників ланцюгового індексу проведемо за наступною формулою: Ланцюговий індекс (%) = (Виручка по імпорту поточного року / Виручка по імпорту попереднього року) * 100 - 100 Розрахуємо показники для кожного року: Для 2022 року до 2021 року: Сировина: (29070 / 45310) * 100 - 100 = -36% Продукція: (26830 / 41820) * 100 - 100 = -34% Для 2023 року до 2022 року: Сировина: (28600 / 29070) * 100 - 100 = -1,8% Продукція: (26400 / 26830) * 100 - 100 = -2,2% Проведемо розрахунки по базовому індексу (табл. 4.4). Таблиця 4.4 – Структура показників імпорту, 2021 – 2023 рр. тис. грн Зміни структури імпорту за період 2021-2023 років виявилися незначними. У 2021 році спостерігалася зміна структури імпорту, де частка сировини та продукції зрівнялася. Це було викликано зниженням обсягів поставок через зміну в структурі попиту на ринку. Проте, поставки редукторів знизилися менше, особливо через виконання довгострокових договорів. У 2022 році обсяги поставок сировини зросли незначно, і їх частка також збільшилася, оскільки довгострокові договори з постачання обладнання закінчили дію. Загалом, зміни структури імпорту за цей період виявилися незначними. Розглянемо структуру імпортних витрат в кожному періоді (табл. 4.5). Таблиця 4.5 – Витрати на імпортні операції компанії, 2021 – 2023 рр., тис. грн У період з 2021 по 2023 рік відбулися деякі зміни в структурі витрат на імпортні операції компанії. Зокрема, спостерігалася зниження частки контрактної вартості товарів з 56% у 2021 році до 52% у 2023 році. Паралельно збільшилася частка транспортних витрат з 11% у 2021 році до 14% у 2023 році. Частка мит і зборів залишилася стабільною на рівні близько 33-34% протягом цього періоду. Таким чином, у 2022 році вартість товарів становила 69% від усіх витрат на імпорт, мита складала 23%, а транспортні витрати - 8%. Протягом наступного року, у 2023 році, відбулося подальше зниження частки вартості товарів до 68%, при збільшенні частки накладних витрат до 9%. Частка митних зборів залишилась незмінною і становила 23%. Розрахуємо прибуток, отриманий на кожну грошову одиницю обороту з імпорту (табл. 4.6), щоб оцінити економічні результати цієї діяльності. Таблиця 4.6 – Прибуток, отриманий на кожну грошову одиницю обороту з імпорту, 2021 – 2023 рр, тис. грн За період з 2021 по 2023 рік компанія зберігала стабільну тенденцію у збільшенні чистого прибутку на грошову одиницю обороту з імпорту, що свідчить про позитивні економічні результати її імпортних операцій. У 2023 році чистий прибуток на грошову одиницю досяг найвищого значення, складаючи 1.36 тис. грн. Рентабельність імпорту підприємства визначено у табл. 4.7. Таблиця 4.7 – Рентабельність імпорту підприємства, 2021 – 2023 рр., тис. грн За три роки рентабельність імпорту підприємства залишалася на стабільному рівні, зростаючи з 24% у 2021 році до 25% у 2023 році. Це свідчить про ефективність його імпортної діяльності, оскільки підприємство здатне генерувати стабільний прибуток від реалізації імпортних товарів у відповідності з витратами на їх імпорт. Хоча рентабельність імпортних операцій ТОВ «Київський БКК» зростає, здається, що підприємство не використовує свій повний потенціал. Щоб максимально ефективно використовувати свої ресурси, важливо з'ясувати, які конкретні фактори найбільше впливають на цю ситуацію. Тільки ретельний аналіз може допомогти знайти найбільш оптимальні заходи для підвищення ефективності імпортних операцій. РОЗДІЛ 5. Розробка рекомендацій щодо доцільності та підвищення економічної ефективності міжнародних економічних операцій ТОВ «Київський БКК» В сучасних умовах всі учасники ринку, навіть такі великі компанії, як ТОВ "Київський БКК", стикаються з жорсткою конкуренцією. Аналізуючи експортні показники, ми можемо виявити як сильні, так і слабкі сторони, можливості та загрози. У 2023 році ТОВ "Київський БКК" планує поступово розширювати продажі на зовнішні ринки. Проблемою компанії на ринку ЄС є відсутність нових продуктів з використанням українських органічних продуктів. У 2023 році почали набирати популярність продукти без цукру та штучних барвників, які є корисними для споживання. Тому компанії варто розширювати асортимент такої продукції. Ці аспекти описані в SWOT-аналізі ТОВ "Київський БКК" (табл. 5.1). Таблиця 5.1 – SWOT – аналіз ТОВ «Київський БКК» Pest-аналіз полягає у вивченні політичних, економічних, соціокультурних та технологічних чинників, які впливають на конкретний ринок або галузь. Розглянемо Pest-аналіз польського ринку для підприємства (табл. 5.2). Таблиця 5.2 – Pest - аналіз ринку Польщі Отже, розділяючи польський ринок, можна підкреслити, що країна має значний потенціал для розширення експорту (рис. 5.1). Рисунок 5.1 – Розподіл часток компаній на польському ринку цукерок, 2023 р. ТОВ "Київський БКК" має значні переваги на польському ринку шоколадних та кондитерських виробів. Основною перевагою компанії є виробництво продукції в Україні, де сировина та робоча сила є більш доступними, що сприяє зниженню витрат на виробництво та, відповідно, на польському ринку вона може пропонувати конкурентоспроможні ціни. Однак, на польському ринку основну частину складають відомі світові бренди, такі як Nestle, Mars, Stocker, Haribo та Fererro, які контролюють значну частину ринку - 65%. Ці бренди мають велику впізнаваність та вже зарекомендували себе серед споживачів. Місцеві польські бренди, такі як Wavel, Jutrzenka, Mieszko, Solidarnosc і Wedel, також займають певну частину ринку - 17%. Ці бренди можуть мати перевагу в тому, що вони більш адаптовані до місцевих смаків та вподобань споживачів. Решта 18% ринку належить до дрібних виробників, які, хоча і мають меншу частку ринку, можуть бути конкурентоспроможними в своїх сегментах завдяки більшій гнучкості та можливості швидко реагувати на зміни в попиті. Зважаючи на невеликі витрати на логістику через сусідство України та Польщі, ТОВ "Київський БКК" може ефективно конкурувати на ринку, пропонуючи якісні продукти за конкурентоспроможними цінами. Однак, для успішного проникнення на цей ринок важливо розробити ефективну маркетингову стратегію, яка враховуватиме особливості місцевих споживачів та конкурентів. ВИСНОВКИ У ході дослідження були сформовані наступні висновки. 1. ТОВ "Київський БКК" - це компанія з багатолітнім досвідом у виробництві та експорті шоколадних та кондитерських виробів. Заснована у Києві у 1990-х роках, компанія швидко розвинулася завдяки високій якості своєї продукції та стратегічному підходу до розвитку бізнесу. Основними напрямками діяльності ТОВ "Київський БКК" є виробництво широкого асортименту шоколадних цукерок, тафі, та інших кондитерських виробів. Компанія відома своєю унікальною рецептурою та високою якістю продукції. Географія експорту та імпорту ТОВ "Київський БКК" охоплює країни Європи, зокрема Польщу, Німеччину, Францію, Італію та інші. Компанія також активно взаємодіє з країнами Азії та Північної Америки. Обсяги зовнішньоторговельних операцій ТОВ "Київський БКК" стабільно зростають, що свідчить про успішне позиціонування компанії на міжнародних ринках та високий попит на її продукцію. ТОВ "Київський БКК" є відомим виробником кондитерської продукції з великим досвідом на міжнародному ринку. Широкий асортимент продукції, висока якість та активна експортна діяльність дозволяють компанії успішно конкурувати та займати стабільні позиції у світі. 2. ТОВ "Київський БКК" здійснює свою зовнішньоекономічну діяльність в контексті складного правового та регулятивного середовища. Національні нормативно-правові акти України, такі як Закон про зовнішньоекономічну діяльність, Митний кодекс, регулюють діяльність компанії у сфері експорту та імпорту. Крім того, міжнародні нормативно-правові акти, зокрема угоди про вільну торгівлю, впливають на умови зовнішньоторговельних операцій. Митні процедури є важливим елементом зовнішньоторговельних операцій ТОВ "Київський БКК". Компанія повинна дотримуватися митних правил та процедур, які регулюють імпорт і експорт товарів, щоб уникнути можливих порушень і збитків. Тарифне та нетарифне регулювання також впливає на діяльність компанії. Встановлення митних тарифів, обмежень на імпорт та експорт певних товарів, а також вимоги до якості та безпеки продукції мають прямий вплив на зовнішньоторговельні операції. Правове та регулятивне середовище, в якому здійснює свою діяльність ТОВ "Київський БКК", вимагає від компанії дотримання великої кількості нормативно-правових актів як на національному, так і на міжнародному рівнях. Важливо для компанії виявляти високий рівень відповідності з цими правилами та процедурами, щоб уникнути ризиків порушень і забезпечити стабільну та ефективну зовнішньоторговельну діяльність. 3. Міжнародний контракт, укладений ТОВ "Київський БКК", має типову структуру з чітко визначеними елементами. Він включає в себе інформацію про сторони - продавця (ТОВ "Київський БКК") та покупця, опис товару чи послуги, умови поставки та оплати, гарантії та відповідальність, а також механізми розв'язання можливих спорів. Контракт відповідає міжнародним стандартам і практикам, забезпечуючи чітке регулювання відносин між сторонами та уникнення конфліктів у процесі виконання угоди. 4. Для оцінки економічної ефективності міжнародних економічних операцій ТОВ "Київський БКК" можна використовувати комплексний підхід, враховуючи такі фінансові показники, як рентабельність, продуктивність та окупність інвестицій. Рентабельність дозволить оцінити відношення прибутку до витрат та визначити ефективність виробництва та реалізації продукції. Продуктивність, в свою чергу, визначає ефективність використання ресурсів та капіталу компанії у виробничому процесі. Окупність інвестицій аналізується за допомогою таких показників, як NPV (чиста привабливість інвестицій), IRR (внутрішня норма прибутковості), термін окупності тощо. Ці показники дозволяють визначити ефективність вкладених коштів у міжнародну діяльність компанії та зробити висновки щодо їхньої доцільності. Аналіз конкурентоспроможності на міжнародних ринках передбачає порівняння ТОВ "Київський БКК" з конкурентами за такими параметрами, як цінова політика, якість продукції, маркетингові стратегії тощо. Це допомагає компанії зрозуміти свої переваги та недоліки на ринку та приймати обґрунтовані рішення для підвищення конкурентоспроможності. Оцінка економічної ефективності міжнародних економічних операцій ТОВ "Київський БКК" через використання фінансових показників, аналіз продуктивності та конкурентоспроможності допомагає забезпечити стійкий розвиток компанії на міжнародному ринку та досягнення стратегічних цілей. 5. На основі проведеного аналізу ТОВ "Київський БКК" може впровадити кілька практичних рекомендацій для оптимізації та підвищення економічної ефективності своєї міжнародної діяльності. По-перше, варто розглянути стратегію диверсифікації ринків, щоб розширити географію експорту та зменшити залежність від окремих ринків. Другим важливим кроком буде удосконалення контрактних умов з партнерами, що включає ретельне вивчення та узгодження умов поставки, оплати, гарантій та відповідальності, щоб знизити ризики та уникнути можливих спорів. Також рекомендується звернути увагу на зниження витрат, шляхом оптимізації внутрішніх процесів, вирішення ефективності використання ресурсів та пошуку можливостей для економії. Однак, найважливіше - це ефективне управління ризиками, що передбачає аналіз та мінімізацію фінансових, митних та інших ризиків, пов'язаних з міжнародними операціями. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Білик О. М., Полошко А. В. Формування ефективної корпоративної системи мотивації праці на підприємстві. Інфраструктура ринку. 2018. Вип. 17. С. 111‒118. Бондар Ю. А. Економічна безпека підприємства як фактор забезпечення ефективності зовнішньоекономічної діяльності. Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. 2022. Вип. 1. С. 70-82. Бондар Ю. А., Легінькова Н. І., Фабрика І. В. Експортний потенціал підприємства: сутність, принципи формування та умови максимізації. Вісник післядипломної освіти. 2021. №16 (45) С. 125-140. URL: https://doi.org/10.32405/2522-9931-2021-16(45)-125-140 Бортнікова М. Г. Формування концептуальної моделі управління фінансовими ресурсами підприємства у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Економіка. Фінанси. Право. 2021. № 10(1). С. 9-12. Брояка А. А. Перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2020. № 1. С. 146-159. Вітко Ю. Д. Морфологічний аналіз сутності поняття зовнішньоекономічна діяльність підприємств. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Економіка, аграрний менеджмент, бізнес. 2019. № 249. С. 101–109. Галас Л. І. Стратегія зовнішньоекономічної діяльності сільськогосподарських підприємств: поняття та її основні функції. Інноваційна економіка. 2021. № 1-2. С. 68-73. Горященко Ю. Г. Інноваційні підходи в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю підприємств. Молодий вчений. 2021. № 3(2). С. 345-350. Грущинська Н. М. Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств України в умовах становлення процесів митного регулювання з країнами Центрально-Східної Європи. Актуальні проблеми економіки. 2019. № 7. С. 101–108. Дергачова Г.М., Огінський О.С., Щемур В.Ю. Роль управлінських факторів в концепції стратегії диверсифікації зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Науковий погляд: економіка та управління 2022. № 4 (80). С.54-62 URL: https://doi.org/10.32782/2521-666X/2022-80-8 Дудкін П. Д., Сіра З. М. Роль інформаційних технологій в управлінській діяльності підприємств у сучасних умовах. Матеріали Міжнародної науково-технічної конференції молодих учених та студентів «Актуальні задачі сучасних технологій» (м. Тернопіль, 11–12 грудня 2019 р.). Тернопіль, 2019. С. 329–330. URL: http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/123456789/5078/1/329-330.pdf Євтушенко В. А. Планування зовнішньоекономічної діяльності як фактор підвищення конкурентоспроможності підприємств на світовому ринку. Бізнес Інформ. 2021. № 6. С. 38-43. Єрмаченко Є. В. Визначення методичних підходів до оцінки ризиків суб’єктів ЗЕД під час виконання експортних контрактів. Бізнес Інформ. 2019. № 10. С. 291–295. URL: https://www.business-inform.net/export_pdf/business-inform-2019-10_0-pages-291_295.pdf Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»: Закон України від 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ/ Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12#Text Захарчин Г. Управління персоналом на основі ідеології організаційної культури. Вісник ТНЕУ. 2019. № 2. С. 107‒110. Іванов Є.І., Теоретичні основи диверсифікації зовнішньої торгівлі. Науково-виробничий журнал «Бізнес-навігатор». 2018. №4(47). С.17-20. URL: http://www.business-navigator.ks.ua/journals/2018/47_2018/04.pdf Клепікова С. В. Особливості управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств. Економіка. Фінанси. Право. 2021. № 11. С. 18-22. Ковальчук Т. Г. Вплив інтеграційних процесів на формування стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємств України. Молодий вчений. 2019. № 4.1. С. 54–59. URL: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2019/4/178.pdf Ковальчук Ю. А. Мотивація менеджерів підприємства, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність. Молодий вчений. 2020. № 12(2). С. 132-134. Ковтун Е. О. Теоретичні аспекти маркетингових досліджень при здійсненні підприємством зовнішньоекономічної діяльності. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2021. № 1. С. 197-202. Ковтун Е., Дячук М., Русавська Ю. Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. Науковий вісник НМУ імені В.О. Сухомлинського. Економічні науки. 2018. № 2(11). С. 41–45. Ковтун Е.О. Формування ефективного механізму управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. № 6. 2020. С. 285-290. Кожевнікова Л. К. Особливості функцій та методів управління зовнішньоекономічною діяльністю. Економічна наука. 2019. № 8. С.85–88. Комарецька П.В. Сутність та значення фінансового потенціалу для розвитку підприємства в сучасних умовах. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна “Шляхи рішення проблем функціонування економічних систем”: частина друга – Вип. № 630, 2020. Харків: ХНУ ім. В.Н.Каразина. 2020. С.163-166. Кондратенко Н. О., Тернова І. А., Колесник Т. М. Теоретико-методичні аспекти управління зовнішньоекономічною діяльністю господарюючих суб’єктів України. Бізнес Інформ. 2021. № 517. C. 21–26 URL: https://doi.org/10.32983/2222- 4459-2021-2-21-26 Кравчик Ю. В. Планування зовнішньоекономічної діяльності як фактор підвищення конкурентоспроможності підприємства на світовому ринку. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2021. № 4. С. 78–83. Крайнюченко О. Основні мотиви виходу на зарубіжні ринки та особливості оцінювання зовнішньоекономічного потенціалу підприємства. Наукові праці НУХТ. 2021. № 17. С. 162–165. Ларіна Т. Ф. Планування зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах глобалізації міжнародної економіки. Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія : Економічні науки. 2019. № 11. С. 147–151. Лобза А. В., Щербіна К. В. Розробка системи оцінки персоналу підприємства: реалізація підходу KPI. Молодий вчений. 2018, грудень. № 12 (64). С. 291‒295. Мельник О. Г., Передало Х.С., Горошко Ю.В. Оцінювання результативності управління зовнішньоекономічною діяльністю на основі цільових показників Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Менеджмент і підприємництво в Україні: етапи становлення та розвитку». 2021. № 2 (6). С. 72-81 URL: https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journalpaper/2021/nov/25486/nzmened-72-81.pdf Морщенок Т. С. Огляд підходів до визначення економічної сутності поняття «ефективність». Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2016. № 1. С. 7-13. URL: https://oldzdia.znu.edu.ua/gazeta/evzdia_2016_1_7.pdf Насипайко Д. С. Основні ризики зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах розвитку глобалізаційних процесів. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2020. № 11. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2020_11_15 Пілецька С.Т., Коритько Т.Ю. Ефективність управління підприємством, підходи та методи щодо її оцінки. Проблеми системного підходу в економіці. 2018. №5. С.100-106 URL: https://doi.org/10.32782/2520-2200/2018-5-17 Полінкевич О.М. Коноваленко П.В. Диверсифікація товаропотоків у зовнішньоекономічній діяльності учасників ринку рітейлу. Економічний форум. 2018. № 3. С. 96–102 Пробоїв О. А. Зовнішньоторговельна діяльність вітчизняних підприємств у регіональному контексті в рамках співпраці з країнами ЄС. Інфраструктура ринку. 2020. Вип. 45. С. 142-151. Пузирьова П.В. Вдосконалення управління персоналом шляхом мінімізації економічного ризику. Національний дослідний економічний інститут Міністерства економіки України «Формування ринкових відносин в Україні»: Зб. наук. праць. Вип. № 11, 2018. Київ : НДЕІ МЕУ. 2018. С.43-46. Пузирьова П.В. Оцінка економічного ризику в управлінні фінансовим потенціалом підприємств в Україні. Формування ринкових відносин в Україні. 2018. № 10. С. 131-134. Пшик-Ковальська О.О. Процес планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Наукові праці НУ «Львівська політехніка». 2022. № 727. С. 468–472. Рубіш М. А. Зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання у процесі реалізації спільних проектів транскордонного співробітництва : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04. Ужгород, 2021. 21 c. Цалко Т. Р., Невмержицька С. М. Система ключових показників ефективності як запорука ефективного управління бізнес-процесами в компанії. Проблеми системного підходу в економіці. 2019. Вип. 6 (74), Ч. 2. С. 160‒167. Цюцюра С. В., Криворучко О. В., Цюцюра М. І. Ключові показники ефективності. Принципи розробки ключових показників ефективності для бюджетної сфери. Управління розвитком складних систем. 2022. Вип. 10. С. 87‒91. Чмут А. В. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств Херсонської області: економіко-статистичний аналіз. Бізнес Інформ. 2021. № 10. С. 152-158. Шарко Є. І. Підвищення ефективності діяльності малого підприємства шляхом оптимізації оподаткування та залучення зовнішнього аудиту. Креативний простір. 2021. № 5. С. 33-34. Швайко М. Л. Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах глобальної економічної кризи. Економіка та держава. 2021. № 6. С. 118-123. Шталь Т. В. Оцінка зовнішньоекономічної діяльності підприємства: конкурентні переваги та державне регулювання. Бізнес Інформ. 2021. № 12. С. 21-27.