Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська політехніка» Кафедра органічної хімії Лабораторна робота№3 Ароматизатори  Мета роботи: дослідження методики одержання аліфатичних естерів (етилацетат, ізоамілацетат) та їх властивостей (розчинність у воді, етанолі та ацетоні, показник заломлення) ОДЕРЖАННЯ АЛІФАТИЧНИХ ЕСТЕРІВ Синтез етилацетату CH3 – CH2OH + CH3COOH CH3 –C(O)–O–CH2–CH3 + H2O Даний метод заснований на зв’язуванні води водовіднімаючим засобом (сульфатною кислотою), однак можна застосовувати й азеотропну відгонку води з використанням в якості розчинника хлороформу або тетрахлорометану. Мол.вага етилацетату 88,10; Т.кип. 77,2о С, Т.топл. -83,6о С;
= 0,9006;
= 1,3724. Мол.вага етанолу 46,07; Т.кип. 78,39о С, Т.топл. -114,2о С;
= 0,789;
= 1,3614. Реактиви: Етанол, 95%-ий - 22,5 мл (0,37 моль) Оцтова кислота, крижана - 20,0 мл (0,3 моль) Сульфатна кислота (d=1,84) - 2,5 мл Карбонат натрію, 2% розчин Хлорид кальцію, насич. розчин Хлорид кальцію або сульфат натрію, безводний. Синтез етилацетату: Речовина m, г ρ, г/мл V, мл М, г/моль ν, моль  Етанол 17,78 0,79 22,5 46,07 0,39  Оцтова кислота 21 1,05 20,0 60,05 0,35  Етилацетат 25,29 0,90 28,1 88,10 0,29   Вихід та характеристика етилацетату: Вихід етилацетату, % 82,1  Температура кипіння 77,2оС  Показник заломлення 1,3724   m = ρ· V = 0,90 · 28,1 = 25,29 г ν = m/M = 25,29/88,10= 0,29 моль m(теор.)= (21·88,1)/60,05 = 30,8 г Wвих=( 25,29/30,8 ) ·100 = 82,1% Висновки,додаткова інформація: У результаті виконання даної лабораторної роботи я навчилася добувати етилацетат взаємодією етилового спирту з оцтовою кислотою (реакцією естерифікації). Етилацетат безбарвна рідина з фруктовим ароматом. Добре розчиняється у воді та необмежено змішується з етанолом, змішується з ацетоном. Вихід етилацетату в % від теоретичного становить 82,1 % , показник заломлення 1,3724 , температура кипіння 77,2 оС. Синтез ізоамілацетату CH3–CH(CH3)–CH2–CH2OH + CH3COOH CH3 –C(O)–O–CH2–CH2–CH(CH3)–CH3 + H2O Даний метод заснований на зв’язуванні води водовіднімаючим засобом (сульфатною кислотою), однак можна застосовувати й азеотропну відгонку води з використанням в якості розчинника бензол. Мол.вага ізоамілацетату 130,18; Т.кип. 142о С, Т.топл. -78,5о С;
= 0,8719;
= 1,4053. Мол.вага ізоамілового спирту 88,15; Т.кип. 130,5о С, Т.топл. -117,2о С;
= 0,8129;
= 1,4058. Реактиви: Ізоаміловий спирт - 26,0 мл (0,25 моль) Оцтова кислота, крижана - 17,1мл (0,3 моль) Сульфатна кислота (d=1,84) - 0,5 мл Бікарбонат натрію, насич. розчин Хлорид кальцію або сульфат натрію, безводний Синтез ізоамілацетату: Речовина m, г ρ, г/мл V, мл М, г/моль ν, моль  Ізоаміловий спирт 21,06 0,81 26,0 88,15 0,23  Оцтова кислота 17,96 1,05 17,1 60,05 0,30  Ізоамілацетат 25,256 0,88 28,7 130,18 0,194   Вихід та характеристика ізоамілацетату: Вихід ізоамілацетату, % 81,2  Температура кипіння 149оС  Показник заломлення 1,4053   m = ρ ·V = 0,88·28,7 = 25,256 г ν = m/M = 25,256/130,18 = 0,194 моль m(теор.) = (21,06·130,18)/88,15 = 31,1 г Wвих=( 25,256/31,1 ) ·100 = 81,2 % Висновки,додаткова інфрмація: У результаті виконання цієї лабораторної роботи я навчилася добувати ізоамілацетат реакцією естерифікації (взаємодією ізоамілового спирту з оцтовою кислотою). Ізоамілацетат безбарвна летка рідина, має грушевий аромат. Погано розчиняється у воді. Було визначено вихід ізоамілацетату в % від теоретичного, що становить 81,2% Показник заломлення 1,4053, температура кипіння 149оС.